Рішення

від 23.01.2024 по справі 920/1317/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.2024м. СумиСправа № 920/1317/23

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротест Україна»,

до відповідача: Приватного підприємства «Рось» в особі відокремленого підрозділу-філії «Роменський молочний комбінат» Приватного підприємства «Рось»

про стягнення 261766 грн 45 коп.

Стислий виклад позицій сторін по справі, заяви та клопотання сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 261766 грн 45 коп., з яких: 106415 грн 00 коп. основного боргу, 49284 грн 57 коп. інфляційних збитків, 9901 грн 04 коп. 3% річних, 96165 грн 84 коп. пені, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням договору поставки №48/18 від 12.12.2018

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним відповідачу було поставлено товар по Договору, відповідачем товар було прийнято, однак у строки, визначені договором, за нього не сплачено, що є порушенням п. 4.2. Договору. Тому, зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу, пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Ухвалою суду від 21.12.2023 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання.

Відповідачем ухвала про відкриття провадження отримана 21.12.2023 о 17:06 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

12 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротест Україна» (Позивач, постачальник) і Приватним підприємством «Рось» в особі відокремленого підрозділу-філії «Роменський молочний комбінат» Приватного підприємства «Рось» (відповідач, покупець), укладено договір поставки № 48/18 (далі Договір, а.с.33-35).

Сторонами суду не надано доказів, що Договір визнавався недійсним у судовому порядку, а тому Договір підлягав обов`язковому виконанню сторонами.

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується постачати та передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 1.2 та п. 3.1 Договору асортимент, вид та фактична кількість партії товару, його ціна та умови поставки визначаються сторонами в замовленні, а ціна на товар визначається у рахунках-фактурах та зазначаються сторонами у специфікаціях та/або видаткових накладних, що є невід`ємними частинами Договору.

Згідно з п. 3.2. Договору замовлення на поставку партії товару може бути зроблене покупцем в усній формі, підтвердженням прийняття постачальником замовлення до виконання є виставлення рахунку-фактури.

Постачання Товару здійснюється Перевізником Постачальника на «слад Покупця на умовах СРТ відповідно до міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС 2010» або на інших умовах, узгоджених сторонами. Покупець зобов`язується на своєму складі прийняти своїми силами Товар (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунок здійснюються у безготівковому порядку в Українській національній валюті - гривні, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, згідно Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».

Згідно з п. 4.2 ДоговоруПокупець зобов`язаний провести передоплату заявленої партії Товару згідно виставленого рахунку, якщо інше не погоджено сторонами. Датою оплати є дата надходження грошових коштів на банківський рахунок Постачальника (п. 4.3 Договору).

У п. 5.2 Договору сторони зазначили, що Товар передається Постачальником і приймається Покупцем відповідно до видаткових накладних.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору за період з 17 червня 2020 року по 06 липня 2021 року включно за замовленням Відповідача передав останньому у власність товари в асортименті, визначеному у відповідних видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи, на загальну суму 112062 грн 00 коп. Також відповідно до рахунків, виставлених Відповідачу за період з 17 червня 2020 року по 05 липня 2021 року включно, товар відпускається за фактом надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

При цьому Відповідачем не було проведено оплату за товари на суму 106415,00 грн (з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 17 735,83 грн), а часткову оплату за товари (згідно з видатковою накладною № 542 від 17 червня 2020 року) на суму 5647,00 грн було здійснено із порушенням строку, визначеного Договором.

Розрахунок суми основного боргу доданий позивачем до позовної заяви (а.с.27).

Таким чином, станом на 07 листопада 2023 року сума простроченої заборгованості Відповідача перед Позивачем за поставлений Товар становить 106415 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Оскільки вказані обставини визнаються сторонами, то вони є такими, що встановлені судом.

Крім того, згідно з ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому факт наявності заборгованості за поставлений по Договору товар є таким, що встановлений судом.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Частиною 1 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Тому суд погоджується із позицією позивача щодо виникнення у відповідача обов`язку з оплати прийнятого товару з наступного дня після його прийняття за видатковими накладними.

Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 106415 грн 00 коп. основного боргу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення пені.

Згідно зі ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 8.2. Договору у випадку, коли зроблена поставка товару та є прострочення оплати за товар з вини покупця, останній сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Пунктом 8.5. договору сторони обумовили, що позовна давність за позовом про стягнення заборгованості за поставлений товар, неустойки (пені, штрафу), передбачених умовами даного договору, встановлюється тривалістю у три роки.

Пеня нарахована позивачем за загальний період з 18.06.2020 по 07.11.2023 по кожній видатковій накладній окремо на суму 96165 грн 84 коп.

Позивачем розрахунок пені виконано в додатках до позовної заяви (а.с. 27-29).

Початок прострочення позивач визначив з наступного дня після передачі товару відповідачу, як це передбачено п. 4.2. Договору, а кінець періоду прострочення позивач визначив по кожній видатковій накладній окремо із врахуванням погодженого сторонами у п. 8.5. Договору припису, що нарахування пені, передбаченої умовами даного договору за прострочення виконання зобов`язання, припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Враховуючи порушення строків виконання відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, а також те, що право позивача на стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами Договору, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 96165 грн 84 коп. пені, нарахованої за загальний період з 18.06.2020 по 07.11.2023 є обґрунтованими та правомірними.

Стосовно вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних збитків.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 49284 грн 57 коп. інфляційних збитків та 9901 грн 04 коп. 3% річних, нарахованих за загальний період з 18.06.2020 по 07.11.2023.

Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних збитків додано до позовної заяви (а.с.27).

Враховуючи те, що вище судом було встановлено факт порушення з боку відповідача грошового зобов`язання, позовні вимоги про стягнення з відповідача 49284 грн 57 коп. інфляційних збитків та 9901 грн 04 коп. 3% річних, нарахованих за загальний період з 18.06.2020 по 07.11.2023, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено повністю, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3926 грн 50 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротест Україна» до Приватного підприємства «Рось» в особі відокремленого підрозділу-філії «Роменський молочний комбінат» Приватного підприємства «Рось» про стягнення 261766 грн 45 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Рось» (вул. Івана Мазепи, буд. 10, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 32191954) в особі відокремленого підрозділу-філії «Роменський молочний комбінат» Приватного підприємства «Рось» (вул. Київська, буд. 94, м. Ромни, Сумська область, 42010, код ЄДРПОУ 33370287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротест Україна» (пр-т. Гагаріна, буд. 14, оф. 32, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 39199688) 106415 грн 00 коп. основного боргу, 49284 грн 57 коп. інфляційних збитків, 9901 грн 04 коп. 3% річних, 96165 грн 84 коп. пені, 3926 грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротест Україна» наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п.2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 23.01.2024.

СуддяО.Ю. Резніченко