Ухвала

від 23.01.2024 по справі 160/167/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 січня 2024 рокуСправа № 160/167/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар Марина Володимирівна, перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ НІКА-ОЙЛ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ НІКА-ОЙЛ» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110090/2023/300008/1 від 05.06.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA10090/2023/000048 від 05.06.2023.

Ухвалою суду від 08.01.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ НІКА-ОЙЛ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними рішення та картки відмови залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

На виконання ухвали суду від 08.01.2024, позивачем надано до суду заяву про поновлення порушеного строку звернення до суду. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що в штаті ТОВ «ТК НІКА-ОЙЛ» відсутній юрист. Приймаючи до уваги загальну напруженість ситуації, що була з самого початку викликана коронавірусом, а потім широкомасштабним військовим вторгненням росії та зважаючи на відсутність необхідних юридичних знань, підприємство буквально трактуючи вищевказані нормативно-правові акти, вважало, що строки для звернення до суду розпочали свій відлік 01.07.2023. Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ НІКА-ОЙЛ» вважало, що останнім днем строку для звернення до адміністративного суду є 31.12.2023. Саме тому до суду позивач звернувся 29.12.2023 та лише з ухвали суду позивач дізнався про пропуск строків.

Вирішуючи питання щодо поновлення пропущеного стоку звернення до суду, суд зазначає таке.

Строк звернення до адміністративного суду регламентовано статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за приписами частин першої, другої якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.

Законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс встановлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом особи на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Разом з тим, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).

Так, судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у червні 2023 року.

До суду позов подано засобами поштового зв`язку 29.12.2023.

Отже, позивачем порушено шестимісячний строк звернення з позовом до суду.

Суд зазначає, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Позивач в обгрунтування наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом посилається на відсутність у штаті ТОВ «ТК НІКА-ОЙЛ» юриста та необізнаності щодо порушення строку звернення до суду.

З цього приводу суд зазначає, що відсутність в штаті позивача юриста не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Також, суд звертає увагу, що відсутність юриста в штаті позивача не стало перешкодою для звернення позивача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 15.08.2023 з заявою по справі №160/11476/20.

Позивач також посилається на запровадження карантинних обмежень, спричинених коронавірусом.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

В свою чергу, позивачем жодним чином не обґрунтовано, яким чином впровадження карантинних обмежень унеможливило подання позовної заяви у встановлені чинним законодавством строки.

Крім того, позивач зазначає про широкомасштабне військове вторгнення росії.

Суд виходить з того, що лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на можливість подання позову до суду у встановлені строки.

Доказів на підтвердження неможливості звернення до суду через введення воєнного стану в країні позивачем також не надано.

Отже, суд доходить висновку про відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до суду, не надано доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, внаслідок чого суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяв представника позивача про поновлення строку звернення до суду та повернення позовної заяви.

За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення позивачу позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ НІКА-ОЙЛ» про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ НІКА-ОЙЛ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними рішення та картки відмови - повернути позивачеві.

Копію ухвали та позовну заяву з додатками надіслати позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар