Рішення

від 22.01.2024 по справі 320/18695/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2024 року № 320/18695/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра-ТВ» до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа Державна податкова служба України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Екстра-ТВ» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, за участю третьої особи - Державної податкової служби України, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.11.2021 №№00861300702, 00861220702 та від 30.11.2021 № 86776/0710.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій з контрагентами, сформовані за результатом перевірки позивача, не відповідають дійсності та ґрунтуються на припущеннях перевіряючих, тож прийняті на підставі таких висновків спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу своєї протиправності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2023, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представник відповідача подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому наголосив на правомірності прийнятих відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, на підставі висновків акту перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентами та відсутності правових підстави для їх скасування.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їхніх представників, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ЕКСТРА ТВ» код 42685035, номер телефону 0504480226, е-mail: 42685035@ukr.net, за результатами якої складно акт від 28.10.2021 № 80060/26-15-07-02-02-17/42685035 (далі - акт), яким встановлено порушення Товариством положень податкового законодавства, а саме:

- пункту 44.1 статті 44, пункту 50.1 статті 50, підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1. статті 135, підпункту 140.4.4. пункту 140.4. статті 140 Податкового кодексу України, пунктів 5, 7 ПСБО 15 «Дохід», пункту 7, 19 ПСБО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерств фінансів України від 31.12.1999 № 318, у результаті чого завищено від`ємне значення оподаткування з податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 20 864 025 грн, у тому числі за півріччя 2021 у сумі 20 864 025 гривень;

- пункту 192.1. статті 192 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 200 599 грн, в тому числі за листопад 2020 у сумі 1 423 419 гр., за грудень 2020 у сумі 777 180 гривень;

- пункту 141.4.2. пункту 141.4. статі 141 Податкового кодексу України, а саме занижено податок з доходів нерезидентів за півріччя 2021 року на суму 439 828 гривень.

Наведені висновки сформовані відповідачем на підставі таких обставин.

За період з 10.12.2018 по 30.06.2021 ТОВ «ЕКСТРА-ТВ» задекларовано в рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» у сумі 432 353 796 гривень.

Перевіркою відображених у рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» показників за період з 10.12.2018 по 30.06.2021 встановлено, що на формування цих показників мали вплив надання послуг абоненту платного доступу до публічного перегляду Програм пакетів, надання супутникових приставок XtraTV, модулів доступу DVB-CI Module Verimatrix та інше.

Перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ «ЕКСТРА-ТВ» показників у рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 10.12.2018 по 30.06.2021 на підставі таких документів: оборотно-сальдових відомостей та карток по бухгалтерських рахунках 30, 31, 361, 37, 64, 68, 702, 703, 71, 74, 79 та інших в розрізі субрахунків, банківських виписок, контрактів, договорів та додатків до них, актів, облікових регістрів, інших документів встановлено їх заниження на загальну суму 1 556 000 грн., в тому числі: за 2019 на суму 853400 грн, за 4 квартал 2020 на суму 702600 гривень.

Згідно з наданих до перевірки документів, встановлено взаємовідносини ТОВ «ЕКСТРА-ТВ» з ТОВ «ЛІВАЙН ПРОДАКШН» (код 43169874) на підставі угоди від 25.10.2019 ХТR-090217/2019, згідно якої ТОВ «ЕКСТРА-ТВ» (Постачальник) зобов`язується поставити ТОВ «ЛІВАЙН ПРОДАКШН» (Покупець) обладнання - супутниковий приймач XtraTV STV v/l, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити таку продукцію, вартістю 800000 грн (у т.ч. ПДВ - 13333,33 грн). Сторони домовились, що поставка товару здійснюється Постачальником на умовах DDP за правилами Інкотермс у редакції 2010 за місцезнаходженням Покупця (та/або складу Покупця). Датою поставки продукції Покупцю є дата підписання Покупцем видаткової накладної. Продукція поставляється для використання Покупцем у процесі здійснення своє господарської діяльності.

Також між позивачем та ТОВ «ЕКСТРА-ТВ» з ТОВ «ЛІВАЙН ПРОДАКШН» було укладено договір від 21.10.2019 № ХТR-089982/2019, за умовами якого ТОВ «ЕКСТРА-ТВ» (Постачальник) зобов`язується передати Покупцю Телевізійні приставки та/або САМ модулі і оплатити товар. Сторони домовились, що поставка товару здійснюється Постачальником на умовах DDP за правилами Інкотермс у редакції 2010 за місцезнаходженням Покупця (та/або складу. Датою передання товару Покупцю є дата підписання Покупцем накладної.

На підставі вищезазначених договорів ТОВ «ЕКСТРА-ТВ» виписано на адресу ТОВ «ЛІВАЙН ПРОДАКШН» видаткові накладні: від 30.10.2019 № 2166, від 28.10.2019 № 1996, від 25.10.2019 № 1995.

На підставі вищезазначених взаємовідносин підприємством ТОВ «ЛІВАЙН ПРОДАКШН» перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «ЕКСТРА-ТВ» оплату за відвантажений товар в сумі 853400 грн.

В ході перевірки відносно ТОВ «ЛІВАЙН ПРОДАКШН» встановлено, що звітність з податку на прибуток, фінансова звітність не подана, що свідчить про намір приховати інформацію про будь-які матеріальні та людські ресурси. Дані про наявні трудові ресурси за жовтень 2019 року - 4 особи, згідно з відомістю про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам від 19.11.2019 № 9275464012. Остання звітність з ПДВ подана за жовтень 2019 від 19.11.2019 № 9275427395-статус «до відома». Свідоцтво платника ПДВ - анульоване 18.11.2020. Банківські рахунки закриті 30.01.2020. За результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що на адресу ТОВ «ЛІВАЙН ПРОДАКІН» ТОВ «ЕКСТРА-ТВ» зареєстровано податкові накладні від 25.10.2019 № 131 на суму 800000 грн (у т.ч. ПДВ - 133333,33 грн), від 24.10.2019 № 130 на суму 26700 (у т.ч. ПДВ - 4450 грн), від 29.10.2019 № 188 на суму 26700 (у т.ч. ПДВ - 4450 грн).

В подальшому за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «ЛІВАЙН ПРОДАКШН» зареєстровано податкові накладні з іншою номенклатурою, ніж наведена.

Таким чином податковий орган дійшов висновку, що всі наведені ознаки, як кожна окремо, так і у сукупності, дають підстави вважати, що у ТОВ «ЛВАЙН ПРОДАКШН» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, що свідчить про те, що за реалізацію товару лише оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій.

Окрім наведеного, згідно з наданими ТОВ «ЕКСТРА-ТВ» до перевірки документами, встановлено взаємовідносини з ТОВ «РБУ 16» (код 40715827) на підставі договору поставки від 18.11.2020 XTR-094888/2020, згідно з яким ТОВ «ЕКСТРА-ТВ» (Постачальник) зобов`язується передати у власність Покупцеві супутникові телевізійні приставки та/або и САМ-модулі (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити такий Товар. Сторони домовились, що поставка товару здійснюється Постачальником на умовах DDP за правилами Інкотермс у редакції 2010 за місцезнаходженням Покупця (та/або складу. Датою передання товару Покупцю є дата підписання Покупцем накладної.

Згідно з наданих до перевірки документів, встановлено що ТОВ «ЕКСТРА-ТВ» виписано на користь ТОВ «РБУ 16» (код 40715827) видаткові накладні від 24.11.2020 № 1698 та від 20.11.2020 № 1716 на загальну суму 702600 грн.

На підставі вищезазначених взаємовідносин здійснено оплату за товар в сумі 702600 грн.

На підставі вказаної оплати ТОВ «ЕКСТРА -ТВ» відвантажено ТОВ «РБУ 16» супутникові приймачі XtralV STB v/1 в кількості 1827 штук на загальну суму 702600 грн, в т.ч. ПДВ 117600 грн, на що виписано наступні видаткові накладні: від 20.11.2020 № 1716 на загальну суму 141600 грн., в т.ч. ПДВ 23600 грн., від 24.11.2020 № 1698 на загальну суму 561000 грн, в т.ч. ПДВ 93500 грн. До перевірки не надано жодних документів, що свідчать про транспортування товару від ТОВ «ЕКСТРА -ТВ» до ТОВ «РБУ 16».

Водночас встановлено, що ТОВ «РБУ 16» фінансова звітність не подавалась, інформація про наявність основних засобів відсутня.

За результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що на адресу ТОВ «РБУ 16» від ТОВ «ЕКСТРА -ТВ» зареєстровано податкові накладні з наступною номенклатурою - супутниковий приймач від 19.11.2020 № 23 та від 24.11.2020 № 51 на загальну суму 702600 грн (у т.ч. ПДВ - 117100 грн).

Реалізований товар на користь ТОВ «РБУ 16» від ТОВ «ЕКСТРА -ТВ» містить код УКТЗЕД 8528711500. Згідно з Єдиним реєстром податкових накладних не встановлено реалізація ТОВ «РБУ 16» реалізація останнім на користь інших суб`єктів господарювання товарів з кодом УКТЗЕД 8528711500.

Таким чином, номенклатура придбання та реалізації ТОВ «РБУ 16» суттєво відрізняються, у зв`язку з відсутністю звітності не виявляється можливим підтвердити чи спростувати наявність залишків нереалізованих товарів.

При цьому податковим органом встановлено, що ТОВ «РБУ 16» є фігурантом кримінального провадження № 32017100010000048 від 27.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України. Встановлено, зокрема, що особи сприяли в ухиленні від сплати податків підприємствами реального сектору економіки з використанням реквізитів, у тому числі ТОВ «РБУ-16», шляхом документального відображення здійснення фінансово-господарських операцій в особливо-великих розмірах, використовуючи ТОВ « 24 Онлайн» з метою обготівковування грошових коштів, набутих кримінально протиправним шляхом у період 2016-2017 років. Органом досудового розслідування встановлено підприємства з ознаками «фіктивності», фінансово-господарські відносини з якими оформлюються лише документально, серед яких ТОВ «РБУ 16».

Таким чином податковий орган дійшов висновку, що всі наведені ознаки, як кожна окремо, так і у сукупності, дають підстави вважати, що у ТОВ «РБУ 16» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, що свідчить про те, що за реалізацію товару лише оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій.

Отже, перевіркою встановлено неправомірно визначення контрагентів-покупців ТОВ «ЛІВАЙН ПРОДАКШН» та ТОВ «РБУ 16» у відповідному регістрі бухгалтерського обліку по Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями». Тобто кошти отримані від вказаних контрагентів-покупців не пов`язані з постачанням товарів. Тож такі кошти відповідач кваліфікував як інші доходи, проте позивачем їх не відображено у фінансовій звітності та не враховано при визначенні об`єкта оподаткування.

Вищезазначені господарські операції ТОВ «ЕКСТРА-ТВ» не відображені у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2020 та не подано уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації минулих податкових періодів.

Перевіркою повноти визначення задекларованих показників у рядку 2270 (витрати на збут) звіту про фінансові результати за період з 10.12.2018 по 30.06.2021 встановлено їх завищення на загальну суму 18527560,00 грн.

В ході проведення перевірки встановлені взаємовідносини між ТОВ «ЕКСТРА-ТВ» та ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), які відбувались на підставі укладених агентських договорів № XTR-084818/2019 від 03.06.2019, № XTR-094882/2020 від 01.02.2020, № XTR-113046/2021 від 04.01.2021 та Додаткової угоди №1 від 28.12.2019 до Агентського договору № XTR-084818/2019.

За умовами договорів, ТОВ «ЕКСТРА-ТВ» (Принципал) та ФОП ОСОБА_1 (Агент) уклали агентські договори. Договір оренди обладнання - договір, що укладається між Принципалом та Замовником за посередництва Агента, предметом якого є надання Замовнику у тимчасове платне користування обладнання Принципала, за допомогою якого здійснюється платний доступ до публічного перегляду на територій України Пакетів Сервісу в т.ч. з включеними до них Програмами), використовуючи засоби супутникового зв`язку. Сторони погодили, що Договір оренди обладнання не укладається щодо модулів умовного доступу, зазначених у п. 1.3 цього Договору. Замовник - будь-яка фізична особа, яка здійснила придбання або отримала в оренду Обладнання Принципала з метою отримання доступу до Сервісу для особистих некомерційних цілей. Обладнання - супутникова телевізійна приставка XTRА TV у комплекті, що містить індивідуальний серійний номер кожної одиниці та за допомогою якої Замовник може отримати доступ до Сервісу, а також модуль умовного доступу (Conditional Access Module), що містить індивідуальний серійний номер кожної одиниці та за допомогою якого замовник може отримати доступ до Сервісу.

ФОП ОСОБА_1 виписало на користь Товариства первинні документи, а саме: акти прийому-передачі наданих послуг, звіти Агента.

Розрахунки між суб`єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

Відповідно до агентського договору, агент від імені та за рахунок Принципала веде переговори та сприяє укладанню із замовниками договорів оренди обладнання.

Загальна сума взаємовідносин 24 280 877,0 грн. (агентська винагорода), яка складається із винагороди за послуги по залученню нових абонентів за звітний період (квартал) у розмірі 5753318,0 грн та винагорода за послугу по підтримці активної підписки Сервісу у розмірі 18527559,00 грн.

До перевірки надані акти прийому-передачі наданих послуг, в яких вказані послуги по підтримці активної підписки Сервісу, які не підтверджені звітами про проведення послуг підтримки та вивчення потреб абонентів й ефективності проведення даних послуг. До технічної підтримки активної підписки послуг Сервісу абонентам відноситься безоплатно інформувати Абонентів про виконання профілактичних чи інших робіт, на вимогу Абонента надавати інформацію про основні і додаткові (платні і безоплатні) послуги (їх перелік), умови і порядок, правила надання та отримання послуг, порядок зміни переліку, тарифи на послуги та пакети, порядок та систему оплати послуг, форму розрахунків за їх надання, порядок розгляду звернень абонентів.

Також до послуг по підтримці активної підписки Сервісу абонентів це модернізація дизайну, резервне копіювання, додавання нових розділів і модулів, інформаційне та сервісне обслуговування, це гарантія високої якості обслуговування абонентів і постійної підтримки сайту, його оновлення версій та розвитку в тимчасових рамках договору абонентів.

Таким чином, згідно наданих актів прийому-передачі наданих послуг по підтримці активної підписки Сервісу до перевірки, неможливо підтвердити фактичне виконання ФОП ОСОБА_1 даних послуг на суму 18 527 559,0 грн.

В результаті вищенаведеного, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «ЕКСТРА-ТВ» за перевіряємий період необґрунтовано знижено фінансовий результат до оподаткування за рахунок інших операційних витрат (витрати на збут) на загальну суму 18 527 560,0 грн.

Також перевіркою встановлено здійснення виплат доходів джерелом походження з України у вигляді роялті (право на використання Програм телеканалів шляхом ретрансляції каналів) нерезидентам «FOX Networks Group (UK) Limited» (Великобританія), «NGC Europe Limited» (Великобританія) та «VIDEO CONTENT LIBRARY LIMITED» (Великобританія) на загальну суму 383 051,44 доларів США (еквівалент у гривні 10 688 658,38), а саме: за 2020 рік 59 396,39 дол США (еквівалент 1 670 250,75 грн), у т.ч. утримано та сплачено податок за ставкою 5 % на суму 83 512 грн; за І півріччя 2021 року 323 655,05 дол США (еквівалент 9 018 407,63 грн), ). утримано та сплачено податок за ставкою 5 % на суму 450 920 грн.

По взаємовідносинам Товариства з нерезидентами «FOX Networks Group (UK) Великобританія та «NGC Europe Limited» (Великобританія) порушень не встановлено.

По взаємовідносинам Товариства (Субліцензіат) з нерезидентом «VIDEO CONTENT LIBRARY LIMITED» (Великобританія) встановлено, що між ними укладено договір від 15.03-2021 № VCL-111602/2020, предметом якого є право на поширення програм на території України. Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 субліцензійної угоди програми - об`єднана єдиного творчою концепцією сукупність передач (телерадіопередач) включаючи анонси та рекламні блоки (при наявності), які мають постійну назву (Логотип) «A Premier», «A Classic», «A First», і які на підставі ліцензій транслюються Ліцензіаром відповідно до сітки мовлення.

ТОВ «ЕКСТРА-ТВ» на виконання вказаної субліцензійної угоди перераховано компанії «VIDEO CONTENT LIBRARY LIMITED» (Великобританія) дохід у вигляді роялті за І півріччя 2021 року на суму 300000 дол.США (8356740 грн) та утримано, сплачено податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 5 % за І півріччя 2021 року на суму 439828 грн.

Відповідач дійшов висновку, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу від надання права на поширення програм на території України (роялті) за субліцензійною угодою є «Media Hub Distribution SIA» (Латвійська Республіка).

Таким чином, отримані доходи у вигляді роялті за субліцензійною угодою розглядаються відповідно до Конвенції між Україною та Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід і на майно.

Згідно статті 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно, яка підписана 21.11.1995 та набула чинності 21.11.1996, роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись тільки у цій другій Державі. Однак ці роялті можуть також оподатковуватись у Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялті, то податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентів загальної суми роялті.

ТОВ «ЕКСТРА-ТВ», під час перевірки надано належним чином перекладене свідоцтво, видане Службою державних доходів від 07.10.2021, яким засвідчується, що компанія «Media Hub Distribution SIA» є резидентом Латвійської Республіки відповідно до Конвенції між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно у 2021 році відповідно.

Зважаючи на вищевикладені обставини та норми права виплачені доходи у вигляді роялті за субліцензійною угодою від 15.03.2021 № VCL-111602/2020 повинні оподатковуватись з урахуванням граничної межі податку, що встановлена у частині 2 статті 12 «Роялті» вказаної Конвенції, у відповідності і в порядку визначеному підпункту 141.4.4. пункту 141.4., статті 141 ПКУ, складатиме 10 відсотків від суми таких доходів та сплачується за рахунок таких доходів. При цьому особою уповноваженою справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи - ТОВ «ЕКСТРА-ТВ».

Натомість Товариством утримано та своєчасно сплачено податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 5% у півріччя 2021 року на суму 439 828 грн, тож занижено податок з доходів нерезидентів за півріччя 2021 року на суму 439 828 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.02.2019 по 30.06.2021 не встановлено їх заниження або завищення.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 10.12.2018 по30.06.2021 встановлено завищення задекларованого податкового кредиту по податку на додану вартість на загальну суму 2 200 599 грн, в тому числі у травні 2020 на суму 115 040 грн, у червні 2020 на суму 177 320 грн, у липні 2020 на суму 107 478 грн, у серпні 2020 на суму 301 920 грн, у вересні 2020 у сумі 721 661 грн, у грудні 2020 у сумі 777 180 грн.

Перевіркою відображених у рядку 14 Декларації «Коригування податкового кредиту» за період з 01.02.2019 по 30.06.2021 у загальній сумі «+» 1 957 952 грн встановлено, що суми складаються з податку на додану вартість, які виникли у зв`язку зі зміною кількісних та вартісних показників, повернення коштів, тощо.

Проведеною відображеного показника за період з 01.02.2019 по 30.06.2021 у загальній сумі «+» 1 957 952 грн на підставі таких документів: регістри синтетичного обліку - оборотно-сальдові відомості по рахункам 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 33 «Інші кошти», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 68 «Розрахунки за іншим операціями», 64 «Розрахунки за податками та платежами», 37 «Розрахунки з дрібними кредиторами», 90 «Собівартість реалізації», 92 «Адміністративні виграти», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 97 «Інші витрати», договори, додатки до договорів, податкові накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг, товарів), акти розрахунки, банківські виписки, розрахунки кількісних та вартісних показників та інші, встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 14 Декларацій «Коригування податкового кредиту» на загальну суму 2 200 599 грн.

Такі порушення виникли внаслідок взаємовідносин позивача з ТОВ «СТРОНГ ЮКРЕЙН» на підставі договорів поставок від 21.10.2019 № XTR-089915/2019, від 29.01.2020 № XTR-094663/2020, від 10.01.2020 № XTR-093550/2020, від 21.01.2020 № XTR-094314/2020, від 07.02.2020 № XTR-096851/2020, відповідно до типових договорів, за якими ТОВ «СТРОНГ КРЕЙН» як Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність ТОВ «ЕКСТРА-ТВ» як Покупця, а останній прийняти та оплатити Товар за номенклатурою, кількістю, комплектністю та цінами, що визначені у Специфікаціях.

Загальна вартість Товару визнається Сторонами як змінна, тобто її кінцева величина, що підлягає сплаті Покупцем, ставиться у залежність від зміни курсу гривці до долара США на міжбанківському валютному ринку України. У випадку якщо на дату здійснення оплати вартості Товару, чи її частини, курс долара США по відношенню до гривні, що зазначений у Додатках до цього Договору, зміниться більше ніж на 3%, то вартість Товару (чи її відповідна частина в залежності від Додатків) підлягатиме пропорційному перерахунку (надалі - «Коригування Вартості Товару»), як це передбачено п. 2.6. цього Договору. Коригування вартості Товару означає пропорційний перерахунок будь-якого платежу у рамках оплати вартості Товару, яку Покупець сплачує у повному розмірі чи частинами, який здійснюється стосовно кожного такого окремого платежу у рамках оплати вартості Товару.

Розрахунок зміни вартості Товару, сплаченого відповідним окремим платежем, на день часткової (повної) оплати Покупцем у зв`язку із зміною курсу валют здійснюється за такою формулою: Кор=Со*К1/Ко- Со, де Кор - сума коригування (+), Со - сума платежу, К1 - курс долара США по відношенню до гривні на день часткової (повної) оплати Товару Покупцем Ко -курс долара США по відношенню до гривні на день укладання Сторонами цього Договору. Цим Сторони підтверджують та визнають, що для цілей Договору, достовірною інформацією щодо міжбанківського курсу продажу долара США по відношенню до гривні буде інформація, що розміщується в таких інформаційних ресурсах: http://minfim.com.ua/currencv/mb/. Якщо із вказаного Інтернет-сайту курс продажу долара США, встановлений на міжбанківському валютному ринку України, отримати неможливо, то Сторони домовилися використовувати при розрахунках курс продажу долара США, встановлений обслуговуючим банком Постачальника. Постачальник зобов`язується скласти та належним чином передати Покупцю акт-розрахунок, що є невід`ємною частиною цього Договору, який відображатиме коригування вартості товару, яке здійснюється у відповідності до формули, наведеної у п.2.6 Договору. Цим сторони підтверджують, що такий акт-розрахунок визнається Сторонами як факт належного проведення Сторонами Коригування Вартості Товару та є підставою для здійснення Сторонами відповідних платежів з урахуванням відповідних коригувань.

Протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання від Постачальника розрахунку, який відображатиме Коригування Вартості Товару, та складеного на його підставі рахунку-фактури, Покупець здійснює доплату відповідно до такого розрахунку. У випадку отримання від`ємного значення за формулою, що вказана в п. 2.6 Договору, Постачальник зобов`язується повернути Покупцю протягом п`яти робочих днів з моменту виставлення рахунку Покупцем або залишити в себе на рахунку в якості попередньої оплати за наступну партію Товару, на вибір Покупця, суму переплати, що дорівнює від`ємному значенню формули.

Після здійснення розрахунку Коригування Вартості Товару Постачальник зобов`язується надати Покупцю Розрахунок коригування до податкової накладної, що була видана Постачальником Покупцю під час, продажу Товару, який повинен включати коригування кількісних і вартісних показників. Такий Розрахунок складається Постачальником у відповідності до положень діючого законодавства України та відображає зміни, що виникли у зв`язку із Коригуванням Вартості Товару.

Відповідно до Договору від 21.10.2019 № XTR-089915/2019 Сторони погодили Товар - супутниковий приймач XTRА TV STB vl у кількості 20000 шт. загальною вартістю 15773280 грн (у т.ч. ПДВ - 2628880 грн), що є еквівалентом 633210,76 доларів США. Сторони зафіксували курс продажу долара США на міжбанківському валютному ринку згідно http://minfim.com.ua/currencv/mb/ на дату підписання договору, а саме 21.10.2019, що становив 24,91 гривень за 1 долар США. Постачальник зобов`язувався поставити покупцю Товар у строк не пізніше 15.01.2020 включно.

На підставі вказаного договору виписані були видаткові накладні від 20.01.2020 № 163, від 21.02.2020 № 169 та від 02.01.2020 № 239. Відповідно акту-розрахунку від 05.05.2020 до вказаного договору, розрахунок загальної суми коригування склав 690240 грн (у т.ч. ПДВ - 115040 грн), внаслідок чого ТОВ «СТРОНГ ЮКРЕЙН» виписано та зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних. У бухгалтерському обліку розрахунок коригування відображено наступними бухгалтерськими проводками: Дт 902 Кт 631 на суму 575 200 грн; Дт 644 Кт 631 на суму 115 040 грн.

Відповідно до Договору від 29.01.2020 № XTR-094663/2020 Сторони погодили Товар -супутниковий приймач XTRА TV STB vl у кількості 15120 шт. загальною вартістю 11924388грн (у т.ч. ПДВ - 1987398 грн), що є еквівалентом 478698,84 доларів США. Сторони зафіксували курс продажу долара США 24,91 гривень за 1 долар США. Постачальник зобов`язувався поставити покупцю Товар у строк не пізніше 07.02.2020 включно.

На підставі вказаного договору виписана видаткова накладна від 01.02.2020 № 240. Відповідно акту-розрахунку від 01.07.2020 до вказаного договору, розрахунок загальної суми коригування склав 644868 грн (у т.ч. ПДВ - 107478 грн), внаслідок чого ТОВ «СТРОНГ ЮКРЕЙН» виписано та зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування до податкової накладної. У бухгалтерському обліку розрахунок коригування відображено наступними бухгалтерськими проводками: Дт 902 Кт 631 на суму 537390 грн; Дт 644 Кт 631 на суму 107478 грн.

Відповідно до Договору від 10.01.2020 № XTR-093550/2020, Сторони погодили Товар - супутниковий приймач XTRА TV STB vl у кількості 50000 шт. загальною вартістю 37968500 грн (у т.ч. ПДВ - 6328083,33 грн), що є еквівалентом 1584992,69 доларів США. Сторони зафіксували курс продажу долара США 23,955 гривень за 1 долар США. Постачальник зобов`язувався поставити покупцю Товар у строк не пізніше 20.02.2020 у включно.

На підставі вказаного договору виписані були видаткові накладні від 16.04.2020 № 451, від 16.05.2020 № 502 та від 18.05.2020 № 504. Відповідно акту-розрахунку від 01.09.2020 до вказаного договору, розрахунок загальної суми коригування склав 4396900 грн (у т.ч. ПДВ - 732816,67 грн), внаслідок чого ТОВ «СТРОНГ ЮКРЕЙН» виписано та зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних. У бухгалтерському обліку розрахунок коригування відображено наступними бухгалтерськими проводками: Дт 281 Кт 631 на суму 3664083,33 грн; Дт 644 Кт 631 на суму 732816,67 грн.

Відповідно до Договору від 07.02.2020 № XTR-096851/2020, Сторони погодили Товар - модуль Модуль Verimatrix_CI+1 Ch. (XTRA TV) у кількості 10000 шт. загальною вартістю 6353280 грн (у т.ч. ПДВ - 1058880 грн), що є еквівалентом 259000 доларів США. Сторони зафіксували курс продажу долара США 24,53 гривень за 1 долар США. Постачальник зобов`язувався поставити покупцю Товар не пізніше десяти робочих днів з моменту підтвердження Покупцем Товару.

На підставі вказаного договору виписана видаткова накладна від 28.09.2020 № 797. Відповідно акту-розрахунку від 17.12.2020 до вказаного договору, розрахунок загальної суми коригування склав 970560 грн (у т.ч. ПДВ - 161760 грн), внаслідок чого ТОВ «СТРОНГ ЮКРЕЙН» виписано та зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних. У бухгалтерському обліку розрахунок коригування відображено наступними бухгалтерськими проводками: Дт 281 Кт 631 на суму 808800 грн; Дт 644 Кт 631 на суму 161760 грн.

Відповідно до Договору від 21.01.2020 № XTR-094314/2020, Сторони погодили Товар -

супутниковий приймач XTRА TV STB vl у кількості 30000 шт. загальною вартістю 23104800 грн (у т.ч. ПДВ - 3850800 грн), що є еквівалентом 951010,50 доларів США. Сторони зафіксували курс продажу долара США 24,2950 гривень за 1 долар США. Постачальник зобов`язувався поставити покупцю Товар не пізніше 20.04.2020.

На підставі вказаного договору виписана видаткова накладна від 06.06.2020 № 565. Відповідно акту-розрахунку від 17.12.2020 до вказаного договору, розрахунок загальної суми коригування склав 3692520 грн (у т.ч. ПДВ - 615420 грн), внаслідок чого ТОВ «СТРОНГ ЮКРЕЙН» виписано та зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних. У бухгалтерському обліку розрахунок коригування відображено наступними бухгалтерськими проводками: Дт 281 Кт 631 на суму 3077100 грн; Дт 644 Кт 631 на суму 615450 грн.

Аналогічні за суттю договори поставки укладені Товариством з ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ?ЄДНАННЯ «РОМСАТ» від 01.11.2019 № RM-102302/2019, від 16.01.2020 № XTR-094415/2020.

Відповідно до Договору від 01.11.2019 № RM-102302/2019 Сторони погодили Товар -

супутниковий приймач XTRА TV STB vl у кількості 20000шт загальною вартістю 15270200 грн (у т.ч. ПДВ - 2545033,33 грн), що є еквівалентом 631000 доларів США. Сторони зафіксували курс продажу долара США 24,20 гривень за 1 долар США. Постачальник зобов`язувався поставити покупцю Товар не пізніше 10.01.2020.

На підставі вказаного договору виписані видаткові накладні від 03.02.2020 та від 03.03.2020. Відповідно акту-розрахунку від 06.08.2020 до вказаного договору, розрахунок загальної суми коригування склав 1811520 грн (у т.ч. ПДВ - 301920 грн), внаслідок чого ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ?ЄДНАННЯ «РОМСАТ» виписано та зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних. У бухгалтерському обліку розрахунок коригування відображено наступними бухгалтерськими проводками: Дт 902 Кт 631 на суму 935499,12 грн; Дт 644 Кт 631 на суму 301920 грн; Дт 281 Кт 631 на суму 574100,88 грн.

Відповідно до Договору від 16.01.2020 № XTR-094415/2020 Сторони погодили Товар -

ТВ Модуль XTRА TVСАМ vl у кількості 20000 шт. загальною вартістю 11130000 грн (у т.ч. ПДВ - 1855000 грн), що є еквівалентом 460012,40 доларів США. Сторони зафіксували курс продажу долара США 24,195 гривень за 1 долар США.

На підставі вказаного договору виписані видаткові накладні від 03.03.2020 та від 16.03.2020. Відповідно акту-розрахунку від 09.06.2020 до вказаного договору, розрахунок загальної суми коригування склав 1063920 грн (у т.ч. ПДВ - 177320 грн), внаслідок чого ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ?ЄДНАННЯ «РОМСАТ» виписано та зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних. У бухгалтерському обліку розрахунок коригування відображено наступними бухгалтерськими проводками: Дт 902 Кт 631 на суму 29523,78 грн; Дт 644 Кт 631 на суму 17732 грн; Дт 281 Кт 631 на суму 8570760 грн.

Натомість відповідач дійшов висновку про невірний перерахунок, що призвело до невірного визначення ціни кожної частини оплаченої партії товару та оприбуткування на бухгалтерський рахунок 28 «Товари» кожної частини парті товару з неправильною ціною придбання.

Не погоджуючись з висновками акту, позивач подавав відповідачу заперечення до акту перевірки, які були залишені без задоволення, а висновки акту - без змін.

На підставі акта відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- від 29.11.2021 № 00861220702, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених товарів в розмірі 2200599 грн та за штрафними санкціями в розмірі 550150 грн;

- від 29.11.2021 № 00861300702, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування додатком на прибуток за півріччя 2021 року в розмірі 20864025 грн;

- від 30.11.2021 № 86776/0710, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 439828 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач подавав до Державної податкової служби України скаргу від 14.12.2021 № 1412/2, за результатом розгляду якої рішенням від 10.04.2023 № 8762/6/99-00-06-01-01-06 скарга залишена без задоволення, а спірні рішення - без змін.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто

Виходячи з наведених норми основного закону у зв`язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Зокрема, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) (заява № 37801/97, пункт 36), вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Разом з тим, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

У свою чергу, за приписами частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

За приписами підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Кодексу, податкове законодавство України ґрунтується, у тому числі, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з підпунктами 16.1.2.-16.1.5. пункту 16.1. статті 16 Кодексу, платник податків зобов`язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язкова зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

У свою чергу, відповідно до статей 19, 20 Кодексу, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, окрім іншого: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Контролюючі органи мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4. пункту 20.1.); визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків (підпункт 20.1.18. пункту 20.1.); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.19. пункту 20.1.).

Водночас, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, окрім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1., 21.1.4. пункту 21.1. статті 21 Кодексу).

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпунктів 14.1.36., 14.1.181., 14.1.191 пункту 14.1. статті 14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 Кодексу об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1. статті 135 Кодексу).

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення цього підпункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу (підпункт 140.4.4. пункту 140.4. статті 140 Кодексу).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).

Закон № 996-XIV визначає такі поняття, зокрема: витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

За змістом статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до пунктів 5-6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до пункту 185.1. статті 185 Кодексу, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

За приписами пункту 187.1. статті 187 Кодексу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктом 198.1. статті 198 Кодексу, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2. статті 198 Кодексу).

Пунктом 198.3. статті 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6. статті 198 Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, наведені норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит по придбанню товарів (робіт, послуг) у зв`язку з їх реальним придбанням та на підставі відповідних первинних документів, у тому числі, розрахункових, платіжних та інших документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За приписами пункту 192.1. статті 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача-платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 192.1.1. пункту 192.1. статті 192 Кодексу, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з підпунктом 192.1.2. пункту 192.1. статті 191 Кодексу, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Отже, формування показників доходів, витрат та зобов`язань, у тому числі їх коригувань, при визначенні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Одночасно, аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для врахування їх у податковому та бухгалтерському обліку, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій.

Таким чином, за умови подання платником податків належним чином оформлених документів, які згідно з правовими нормами повинні бути виписані на господарські операції певного виду, задекларовані платником податків дані податкового обліку вважаються підтвердженими (правомірними), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Наведене узгоджується, як з нормою абзацу першого пункту 56.4 статті 56 Кодексу, відповідно до якої обов`язок доведення, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених Кодексом або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладено саме на контролюючий орган, так і з нормою підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК щодо презумпції правомірності рішень платника податків, які в сукупності закріплюють презумпцію добросовісності податкової поведінки платника податків.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував свої дані податкового обліку, не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень як протиправних, прийнятих контролюючим органом з підстав формування платником податків даних свого податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій.

Тобто, контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.

Визначальним щодо податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є сукупність обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Отже висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у справі №908/1719/21(908/2090/21).

При цьому, за приписами частин п`ятої, шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таки чином, при розгляді даної справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм.

Судом встановлено, що позивачем на підставі належно складених первинних документів (договорів, видаткових накладних, документів про оплату, актів приймання-передачі наданих послуги та звітів Агента, податкових накладних, розрахунків коригування), оформлених за результатами господарських операцій з ТОВ «ЛІВАЙН ПРОДАКШН», ТОВ «РБУ 16», ФОП ОСОБА_1 , компанією «VIDEO CONTENT LIBRARY LIMITED» (Великобританія), ТОВ «СТРОНГ ЮКРЕЙН», ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ?ЄДНАННЯ «РОМСАТ» в бухгалтерському та податковому обліку відображені доходи, витрати та податковий кредит від таких операцій.

Отже, у взаємозв`язку з вищенаведеними обставинами та нормами Кодексу, здійснивши юридичний аналіз зібраних у справі доказів суд встановив, що взаємовідносини позивача з контрагентами ґрунтувалися на договірних засадах, в межах яких складалися первинні документи. Усі первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами надавалися відповідачу позивачем під час перевірки та зауважень до них (до їх змісту) в акті перевірки не наведено.

Окрім того, господарські операції з контрагентами відображені позивачем належним чином в податковому та бухгалтерському обліку. Підписи представників позивача та контрагентів на первинних документах є достатнім та належним доказом приймання-передачі товарів/послуг, що свідчить про реальність таких господарських операцій.

Будь-яких зауважень з посиланням на норми діючого на момент перевірки законодавства щодо дефектності первинних документів, складених за результатами взаємовідносин позивача з контрагентами, відповідачем не наведено.

Разом з тим судом встановлено, що висновки акту перевірки про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «ЛІВАЙН ПРОДАКШН», ТОВ «РБУ 16», фактично сформовані виключно на підставі податкової інформації, а не оцінці складених за результатами господарських операцій первинних документів.

Всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не навів зауважень до змісту і форми наданих під час перевірки первинних документів.

Натомість відповідач дійшов висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ЛІВАЙН ПРОДАКШН» і ТОВ «РБУ 16», що жодними належними та допустимими доказами не підтверджено.

Водночас, враховуючи наведені норми Кодексу та численну судову практику в аналогічних спорах, суд зазначає таке:

- податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого обов`язку передбаченого податковим законодавством або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-замовника права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту (постанови Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 826/7270/18, від 24.01.2018 у справі №824/942/13, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16);

- виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків (неподання звітності) не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків (постанови Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 12.06.2018 у справі № 2а-1484/12/1370 тощо);

- відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутсорсингу (оренда персоналу);

- податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону (постанова Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №804/939/16);

- деякі помилки в документах чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися) (постанова Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 820/1124/17 тощо).

Окрім того, не приймаються до уваги доводи відповідача, що ТОВ «РБУ 16» є фігурантом кримінального провадження, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що в рамках такого провадження досліджувалися договірні взаємовідносини та вчинені господарські операції з позивачем, або отримано інформацію про вчинення останнім протиправних дій, які мають наслідком безпідставне декларування податкового кредиту та витрат.

Більше того, недоведеними є твердження відповідача про те, що наданими позивачем актами прийому-передачі наданих послуг, неможливо підтвердити фактичне виконання ФОП ОСОБА_1 договірних правовідносин та надання послуг, оскільки первинні документи по таким взаємовідносинам надані позивачем у повному обсязі і не мають дефектів форми, змісту та походження, визначені Законом № 996-XIV, що відповідачем належними і допустимими доказами не спростовано. При цьому, в ході проведення перевірки співробітники податкової служби взяли участь в інвентаризації активів позивача, яка підтвердила факт наявності у нього обладнання, яке в використовується для активації підписок на сервіси. Також виконання зобов`язань за агентськими договорами підтверджується звітами ФОП ОСОБА_1 до таких договорів.

Щодо доводів відповідача про завищення податкового кредиту внаслідок невірного перерахунку вартості товару в залежності від зміни курсу долара США на кожну дату оплати частини товару по взаємовідносинам з контрагентами - ТОВ «НВО «РОМСАТ» та ТОВ «Стронг Юкрейн», суд зазначає, що під час судового розгляду не встановив відповідних порушень з боку позивача.

Натомість судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем з урахуванням умов договорів поставки зі вказаними контрагентами, здійснено коригування вартості товарів після його повної оплати, на дату останнього платежу, оскільки Кодекс не встановлює обов`язку з подання розрахунків коригування стосовно кожного за платежів у межах одного договору.

Щодо висновків відповідача про заниження позивачем податку з доходів нерезидентів по взаємовідносинам з компанією «VIDEO CONTENT LIBRARY LIMITED» (Великобританія), суд зазначає, що відповідно до субліцензійної угоди від 17.12.2020 №VCL-111602/2020 компанія-нерезидент (Ліцензіат) надав позивачу як Субліцензіату ліцензію на розповсюдження програм, у т.ч. шляхом надання користувачам доступу до перегляду програм на Ліцензійній мові в межах території та протягом ліцензійного строку. Для належного використання прав за угодою Субліцензіату надається невиключне право. Винагорода Ліцензіата за угодою становить фіксовані суми у доларах США, у тому числі податок на доходи нерезидента 5 %. Кожна сторона самостійно здійснює обчислення та сплату податків до бюджету згідно з податковим законодавством держави, резидентом якої соромна являється.

Відповідно до свідоцтва про статус резиденти Сполученого Королівства від 25.03.2021 компанія «VIDEO CONTENT LIBRARY LIMITED» (Великобританія), відповідно до інформації, наявної у Королівської податково-митної служби станом на 25 березня 2021 року є резидентом Сполученого Королівства Великої Британії відповідно до Статті 4 чинної Угоди про уникнення подвійного оподаткування, укладеної між Сполученим Королівством Великою Британією та Україною.

З наданих позивачем первинних документів по взаємовідносинам з компанією «VIDEO CONTENT LIBRARY LIMITED» (Великобританія), суд доходить висновку, що така компанія як Ліцензіат за умовами субліцензійної угоди від 17.12.2020 №VCL-111602/202, є бенефіціарним отримувачем доходу. Зворотного відповідач не довів, як і не довів, що нерезидент виконував у спірних правовідносинах посередницькі функції з отримання доходу та передання його на користь реального власника.

Відповідно до пунктів 103.1.-103.5. статті 103 Кодексу, застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом).

Для цілей застосування цього пункту у випадках, коли резиденти - суб`єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об`єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Відповідно до статті 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, вчиненої у Лондоні 10.02.1993 роялті, які виникають в одній договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі. Однак роялті, що виникають у Договірній Державі, можуть також оподатковуватись у цій Державі відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо бенефіціарний власник роялті є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 відсотків від загальної суми роялті.

Термін «роялті» при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержують як відшкодування за користування або надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи кінематографічні фільми, будь-які патенти, торгові марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за інформацію («ноу-хау»), що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду.

Виходячи з наведених положень чинного законодавства та обставин справи, враховуючи підтвердження статусу бенефіціарного (фактичного) власника доходів у вигляді роялті компанії «VIDEO CONTENT LIBRARY LIMITED» (Великобританія), суд доходить висновку, що позивачем правомірно утримано та сплачено до бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 5% від суми отриманого доходу.

З наведених вище мотивів та враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає спірні податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають критеріям правомірності та підлягають скасуванню в силу своєї протиправності.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень.

У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 29524,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У взаємозв`язку з вищенаведеним та керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра-ТВ» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 29.11.2021 №№00861300702, 00861220702, від 30.11.2021 №86776/0710.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра-ТВ» (ЄДРПОУ 42685035; вул. Борщагівська, 152 Б, м. Київ, 03056) сплачений ним судовий збір у розмірі 29524 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять чотири) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011, вул. Шолуденка, 33/19 м. Київ, 04116).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.