КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А
про повернення позовної заяви
22 січня 2024 року м. Київ № 320/440/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали Приватного акціонерного товариства «АК-ТРАНС» до Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування постанов,
в с т а н о в и в:
Приватне акціонерне товариство «АК-ТРАНС» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві з вимогами:
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Полінкевича Олександра Васильовича про стягнення виконавчого збору від 25.10.2022 у виконавчому провадженні №70163171;
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Полінкевича Олександра Васильовича про відкриття виконавчого провадження №73607726 від 17.12.2023 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №70163171 від 25.10.2022.
Частиною першою статті 171 КАС України визначено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, та чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із вищевказаною позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до висновку, що заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звернутись до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За правилом, установленими абзацом 2 частини восьмої статті 18 КАС України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 24-27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) підсистема ЄСІТС , що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд».
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Відсутність відомостей про сформування заявником вказаного процесуального документа у підсистемі «Електронний суд» через Електронний кабінет свідчить про використання непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду із позовною заявою.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми «Електронний суд».
Отже, звернення до суду через електронну пошту з використанням (або без) електронного підпису, є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Аналогічна правова позиція наведена в ухвалах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі №855/67/20, від 03.04.2020 у справі №9901/92/20, від 15.07.2020 у справі №520/5648/2020, від 06.07.2020 у справі №520/3974/2020, від 07.06.2021 у справі №380/2633/20, від 13.07.2022 у справі №420/24463/21, від 05.09.2022 у справі №200/14722/21, від 14.09.2022 у справі №947/27911/21 та багатьох інших, де Верховний Суд повернув касаційні скарги, подані до суду електронною поштою та з використанням електронного цифрового підпису, однак не через підсистему «Електронний суд».
Судом встановлено, що позовна заява подана представником Приватного акціонерного товариства «АК-ТРАНС» - адвокатом Боліщуком Русланом Аннатолійовичем не створена у підсистемі «Електронний суд», та, відповідно, не містить відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із використанням підсистеми «Електронний суд».
Отже, позовну заяву не можна вважати такою, що підписана заявником, оскільки вона була надіслана на електронну пошту суду без використання підсистеми «Електронний суд».
Суд вкотре зауважує, що надсилання до суду в електронному вигляді позовних заяв має здійснюватися лише з використанням підсистеми «Електронний суд», а не у спосіб надсилання позовної заяви на електронну адресу суду. При цьому для можливості користування цим сервісом необхідно пройти процедуру ідентифікації та здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов`язковим використанням власного електронного підпису.
Отже, саме за такого правового регулювання законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)). Іншого порядку та способу подання позовної заяви та засвідчення її своїм підписом не встановлено.
Обмеження, пов`язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, наведеними, зокрема, в рішеннях від 28.05.1985 у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» та від 13.02.2001 у справі «Кромбах проти Франції», держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.
У рішеннях від 20.05.2010 в справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Крім того, положення правила 45 Регламенту Європейського суду з прав людини також установлює, що будь-яка заява, подана згідно зі статтями 33 чи 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оформлюється письмово і підписується заявником або представником заявника.
Отож, норми Регламенту ЄСПЛ вимагають, щоб звернення до ЄСПЛ відбулося у письмовій формі, містило підпис і це не розцінюється як обмеження доступу до правосуддя.
Суд звертає увагу на те, що у цьому конкретному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки позивач має можливість звернутись до суду в порядку визначеному Законом (в письмовій формі безпосередньо до суду чи через засоби поштового зв`язку, або в електронній формі через сервіс «Електронний суд»). Адже національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання, тим паче, зважаючи на усталену судову практику, у зв`язку з чим не виникає розумних сумнів щодо невідповідності закону вимогам «якості».
В силу приписів пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене позовну заяву Приватного акціонерного товариства «АК-ТРАНС» належить повернути позивачу на підставі вищезазначених положень закону.
Одночасно суд роз`яснює позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256, 293, 294 КАС України, -
у х в а л и в:
1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «АК-ТРАНС» до Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування постанов, - повернути позивачеві.
2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Щавінський В.Р.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2024 |
Оприлюднено | 25.01.2024 |
Номер документу | 116481789 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Щавінський В.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні