Рішення

від 23.01.2024 по справі 320/31327/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2024 року № 320/31327/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛІКОМ» до Головного управління ДПС у Київській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛІКОМ» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н., місто Вишгород, Промисловий Майданчик «КАРАТ», буд. 2) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (вул. Святослава Хороброго, 5а, м. Київ, 03151) в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 04.05.2023 № 9470 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

-зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛІКОМ» (ЄДРПОУ 40928280) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

-стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛІКОМ» (ЄДРПОУ 40928280) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київські області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684, 00 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не обґрунтував жодним належним та допустимим доказам прийняте завідомо незаконне та необґрунтоване рішення про відповідність ТОВ «ВАЛІКОМ» критеріям ризиковості, контролюючий орган не врахував подані позивачем пояснення та копії документів, не надав їм жодної належної оцінки, а оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. Позивач також звернув увагу, що з оскаржуваного рішення не вбачається, що контролюючий орган володіє інформацією, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданої/их для реєстрації податковій/их накладній/их.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи та запропоновано відповідачеві протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позовну заяву.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується звітом про доставку.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач, ТОВ «ВАЛІКОМ» є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ40928280. Позивач є платником податку на додану вартість.

Видами економічної діяльності позивача є: Основний 22.22 Виробництво тари з пластмас, інші: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп`ютерів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїм рішенням від04.05.2023 № 9470 визнав ТОВ «ВАЛІКОМ» підприємством, що відповідає пункту 8 критерій ризиковості.

Підставою для рішення про відповідність ТОВ «ВАЛІКОМ» критеріям ризиковості платника податку стало виявлення обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, а саме:

код 03 - Відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

код 07 Недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/ розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

код 12 Постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

код 13 - Придбання товарів (послуг) у платника(ів) податків, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку: інформація за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості - придбання в період часу з 01.01.2022 по 30.01.2023 майна з кодом УКТЗЕД 8477 у платника податку, задіяного в ризиковій операції код ЄДРПОУ 36758953 (ПП «АВЕНТИН»)

Не погоджуюсь із таким рішенням податкового органу, ТОВ «ВАЛІКОМ» через електронний кабінет платника направлено відповідачу письмові пояснення та надано копії документів щодо реальності господарських операцій із зазначеними в рішенні контрагентами та копії документів, на думку позивача, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ВАЛІКОМ» критеріям ризиковості платника податку, встановлення реальності здійснення операцій по договорам та відсутність порушення норм податкового законодавства.

Однак, ГУ ДПС Київській області прийнято рішення від 04.05.2023 № 9470 про відповідність ТОВ «ВАЛІКОМ» критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв), в якому податковим органом крім попередніх зазначено нові критерії та підстави для прийняття оскаржуваного рішення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема:

п.8 - У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Так, п.6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, згідно рішення ГУ ДПС Київській області від 04.05.2023 № 9470ТОВ «ВАЛІКОМ» визнано підприємством, що відповідає пункту 8 критерій ризиковості.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

Постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку: інформація за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості - придбання в період часу з 11.02.2022 по 31.03.2023 майна з кодом УКТЗЕД 7443 у платника податку, задіяного в ризиковій операції код ЄДРПОУ 44486477 (ТОВ «НВП «АВЕНТИН»);

Придбання товарів (послуг) у платника(ів) податків, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку: інформація за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості - придбання в період часу з 01.01.2022 по 30.01.2023 майна з кодом УКТЗЕД 8477 у платника податку, задіяного в ризиковій операції код ЄДРПОУ 36758953 (ПП «АВЕНТИН»).

Отже, виходячи з аналізу оскаржуваного рішення та наданих до матеріалів справи документів, суд зауважує, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку обставин господарських операцій із вказаними контрагентами.

Окрім вказаного, з аналізу рішення убачається, що контролюючим органом у рядку оскаржуваного рішення «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника позивача, в яких були зафіксовані такі операції, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, натомість контролюючим органом лише зазначено найменування контрагентів позивача.

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 по справі №140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, що узгоджується із позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 по справі №340/1098/20, від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду у постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та у справі № 640/10988/20, суд наголошує, що прийняття податковим органом кожного наступного рішення за результатом розгляду пояснень платника податків та наданих ним первинних документів, яке кожного наступного разу доповнюється новими підставами ризиковості (перелік ризикових контрагентів розширюється як й підстави), позбавляє можливості платника податків надати контролюючому органи всі необхідні первинні документи та їх пояснення для виключення товариства з переліку ризикових.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Однак, відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття спірного рішення та був покладений в основу його прийняття.

Оскаржуване у даній справі рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку Позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 по справі №160/93/19, від 04.06.2020 по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

Так, Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Суд звертає увагу, що за контрагентами позивача, вказаними у податковій інформації відповідачем, є підприємства, зазначені в оскаржуваному рішенні.

Як вбачається із матеріалів справи, за кодом УКТЗЕД 8477 у постачальника

ПП «АВЕНТИН» (код 36758943) разом з іншим виробничим обладнанням, придбана «пакеторобна машина LEMO «Intermat-1350U» для намотування плівки в рулон».

Дана машина була придбана згідно Договору № 03/10/22-3 від 03.10.2022 року та специфікації до нього. Приймання-передача машини від продавця до покупця була оформлена актом приймання передачі комплекту майна від 20 жовтня 2022 року та видатковою накладною №3 від 20.10.2022р. За цією операцію була складена податкова накладна №1 від 20.10.2022р, яка була зареєстрована в ЄРПН 16.11.2022 року.

Оплата за обладнання згідно умов договору була здійснена без виставлення рахунку03.02.2023 що підтверджується випискою банка.

Все майно та обладнання, яке ТОВ «ВАЛІКОМ» придбав у ПП «АВЕНТИН», в тому числі і пакеторобна машина LEMO «Intermat-1350U» знаходилось у комплексі будівель, яке належало ТОВ «ВАЛІКОМ». Тому під час купівлі-продажу майно не переміщувалося та не перевозилося, а товарно-транспортні накладні на переміщення, як і документи на завантаження-розвантаження товару не виписувалися.

Все обладнання є стаціонарним, та фактично не припиняло свою роботу під час переходу права власності від ПП «АВЕНТИН до ТОВ «ВАЛІКОМ». В подальшому все придбане обладнання ТОВ «ВАЛІКОМ» згідно договору № 4 від 20.10.2022р., передав в оренду ТОВ «НВП «АВЕНТИН».

Таким чином ТОВ «ВАЛІКОМ» передав ТОВ «НВП «АВЕНТИН» і будівлю і все обладнання, яке знаходилося в тій будівлі (в тому числі пакеторобну машину LEMO «Intermat-1350U».

Всі договори, акти приймання передачі обладнання, складські документи (інвентаризаційні описи) акти приймання передачі товарів, видаткові накладні банківські виписки (розрахункові документи) додаються до позову.

Первинні документи щодо транспортування, первинні документи щодо навантаження продукції, первинні документи щодо розвантаження продукції не укладались, оскільки обладнання не переміщувалося і постійно знаходилося у виробничих цехах будівлі, що належала ТОВ «ВАЛІКОМ», за адресою Київська область, вул. Шолуденка 19-С (стара адреса Київська область, м. Вишгород, промисловий майданчика «КАРАТ»,2).

Рахунки-фактури не виписувались, оскільки умовами договорів купівлі-продажу обладнання, в тому числі №03/10/22-3 від 03.10.2022 року, виписка рахунків-фактур не передбачалася, оплата проводилася згідно Договору.

Разом з тим, судом взято до уваги наступне.

За кодом УКТЗЕД 8443160000 ТОВ «ВАЛІКОМ» покупцю ТОВ «НВП «АВЕНТИН» (код 44486477) було продане обладнання по договору № 1601 від 16.01.2023 по видатковій накладній № 5 від 01.02.2023 року:

-Автоматична розривна машина XLW(PC); Верстат для заточування гільйотинних ножів;

-Клейова станція NEWMIX V2 (Remac) N101789 для лами; Лінія по вироб.втор.гран.п/е LDPE/HDPE;

-Машина флексографіного друку PF.

Все перелічене обладнання ТОВ «ВАЛІКОМ» раніше придбав у ПП «АВЕНТИН», згідно Договору №03/10/22-3 від 03.10.2022 року та оплатив 03.02.2023.

Окремо слід звернути увагу на те, що під час купівлі-продажу, майно не переміщувалося та не перевозилося, а товарно-транспортні накладні на переміщення, як і документи на завантаження-розвантаження товару не виписувалися.

Все обладнання є стаціонарним, та фактично не припиняло свою роботу під час переходу права власності від ПП «АВЕНТИН до ТОВ «ВАЛІКОМ» та в подальшому під час переходу права власності на них від ТОВ «ВАЛІКОМ до ТОВ «НВП «АВЕНТИН».

Первинні документи щодо транспортування, первинні документи щодо навантаження продукції, первинні документи щодо розвантаження продукції не укладались, оскільки обладнання не переміщувалося і постійно знаходилося у виробничих цехах будівлі, що належала ТОВ «ВАЛІКОМ», за адресою Київська область, вул. Шолуденка 19-С (стара адреса Київська область, м. Вишгород, промисловий майданчика «КАРАТ»,2).

Рахунки-фактури не виписувались, оскільки умовами договорів купівлі-продажу обладнання, в тому числі №03/10/22-3 від 03.10.2022 року, та 1601 від 16.01.2023 року виписка рахунків-фактур не передбачалася, оплата проводилася згідно Договору.

Всупереч вищевикладеного, відповідачем не надано до суду документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, не подано.

Суд враховує у даній справі те, що позивач є діючим підприємством, платником податків, зауважень від контролюючого органу щодо своєчасності подання податкової звітності та сплати податків не має.

Крім того, слід відмітити, що будь-які посилання податкового органу на аналіз та оцінку здійснення та реальності господарських операцій позивача з контрагентом(-ами) суд убачає безпідставними, оскільки у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України.

Таким чином, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим суд вважає, що рішення Головного управління ДПС у Київській області від 04.05.2023 № 9470 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку протиправним, що свідчить про наявність підстав для його скасування.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що спірне рішення про визначення товариства таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків.

Слід враховувати, що наслідком прийняття відповідачем спірних рішень та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування та такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

При цьому право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається з норми пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити ТОВ "ВАЛІКОМ" з переліку ризикових платників податків, суд зазначає наступне.

Положеннями п.6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вказану норму, суд дійшов висновку, що оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цьому, відповідач не надав суду докази що спростовують твердження позивача, а тому, з урахуванням наявних матеріалів справи, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2684,00 грн, тому ці витрати, враховуючи задоволення позову, слід присудити на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 04.05.2023 № 9470.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛІКОМ» (ЄДРПОУ 40928280) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛІКОМ» (ЄДРПОУ 40928280) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (адреса: вул. Святослава Хороброго, 5а, м. Київ, 03151) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684, 00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

рішення виготовлене та підписане 23.01.2024

Суддя Панченко Н.Д.