Рішення

від 23.01.2024 по справі 420/31745/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/31745/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 16 листопада 2023 року через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), в якій позивач просить:

-Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області (Код ЄДРПОУ ВП: 44069166) щодо не здійснення коригування відомостей в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) шляхом виключення з неї відомостей про наявність суми заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 37 788 грн 74 коп. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень сімдесят чотири копійки);

-Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області (Код ЄДРПОУ ВП: 44069166) здійснити коригування відомостей в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) шляхом виключення з неї відомостей про наявність суми заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 37 788 грн 74 коп. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень сімдесят чотири копійки).

Також, представник просить стягнути судові витрати, в тому числі витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою від 21 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що з 2007 по 2011 роки позивач була фізичною особою-підприємцем. З 2011 року діяльність як фізична особа-підприємець позивач не здійснювала, доходи від провадження господарської діяльності не отримувала, адже перебувала у трудових відносинах з ТОВ «АСНІЛЬСЕН ЮКРЕЙН».

Наприкінці липня 2022 року карткові рахунки Позивача були заблоковані з невідомих Позивачу причин. Звернувшись до банку Позивача повідомлено, що на її рахунки було накладено арешт в межах виконавчого провадження № 68629719.

Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження Позивач довідалась, що ГУ ДПС в Одеській області стосовно неї було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-10121-51У від 12 жовтня 2021 року, відповідно до якої заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 37 788 грн. 74 коп.

З метою захисту порушених прав та інтересів, Позивач звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до відповідача та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 року по справі № 420/11372/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії було частково задоволено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року було залишено без змін.

Зазначеними судовими рішеннями було визнано протиправною та скасовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС в Одеській області №Ф-10121-51У від 12 жовтня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 37788 грн 74 коп.

З метою досудового урегулювання спору, Позивач звернулася до Головного Управління ДПС в Одеській області із вимогою відкоригувати в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) шляхом виключення недоїмки - заборгованості з єдиного соціального внеску в розмірі 37 788 грн 74 коп., проте, листом від 18.04.2023 лист № 13777/6/15-32-24-07-10 Відповідач відмовив у задоволенні заяви, зазначивши, що не вбачає підстав для коригування показників інтегрованої картки платника та скасування нарахувань з єдиного внеску у розмірі 37 788,74 грн, оскільки вищезазначеними рішеннями суду не було задоволено відповідної вимоги Позивача.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки протиправне відображення грошових зобов`язань в інтегрованій картці платника без належних правових підстав вказує на порушення прав позивача.

Не погодившись із відмовою відповідача здійснити такі дії, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Копію ухвали про відкриття провадження було доставлено до електронного кабінету користувача підсистеми Електронний суд 21.11.2023 року, про що свідчить довідка від 22.11.2023 року.

Станом на дату розгляду справи по суті, відзив на позовну заяву до суду не надходив.

На виконання ухвали суду від Головного управління надійшли інтегровані картки платника податку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.01.2018 року по 22.11.2023 року по ФОП ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 20.02.2007 року номер запису 25560000000055216.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підпримців та громадських формувань підприємницька діяльність ОСОБА_1 припинена за власним рішенням, про що свідчить номер запису 2005560060001055216.

Судом встановлено, що за несплату обов`язкової суми єдиного внеску Головним управлінням ДПС в Одеській області було сформовано вимогу про сплату боргу від 12 жовтня 2021 року № Ф-10121-51-У на суму 37 788,74 грн.

Вказану вимогу податковим органом було направлено до виконавчого органу та Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) 14.02.2022 року відкрито виконавче провадження зі стягнення податкового боргу.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивач оскаржила вказану податкову вимогу до суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року по справі № 420/11372/22, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС в Одеській області №Ф-10121-51У від 12 жовтня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 37788 грн 74 коп. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень сімдесят чотири копійки). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року без змін.

Таким чином, рішення набрало законної сили 23 лютого 2023 року.

Крім того, судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач в березні 2023 року зверталась до відповідача із заявою в порядку досудового врегулювання спору та відповідно до відповіді Головного управління від 18.04.2023 року № 13777/6/15-32-24-07-10 їй було повідомлено, з посиланням на те, що відповідно до рішення суду ООАС та постанови ПААС, скасуванню підлягає лише вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-10121-51У від 12.10.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 у розмірі 37788,74 грн, що не є підставою для коригування показників інтегрованої картки платника. Таким чином, відсутні підстави для скасування нарахувань з єдиного внеску у розмірі 37788,74 грн.

На думку позивача та її представника така відмова є протиправною, у зв`язку з цим позивач звернулась до суду із цим позовом.

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, щодо задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Згідно ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 4 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів); особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно з ст. 7 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується, зокрема, для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ст. 9 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з ст. 25 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України. Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України. У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інформує про це платників єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року по справі № 420/11372/22, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС в Одеській області №Ф-10121-51У від 12 жовтня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 37788 грн 74 коп. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень сімдесят чотири копійки). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року без змін.

При цьому в рішенні суду від 10.11.2022 року, що набрало законної сили судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) протягом періоду часу з вересня 2011 року по теперішній час працює у товаристві з обмеженою відповідальністю «АСНІЛЬСЕН ЮКРЕЙН», ЄДРПОУ 23512369, що підтверджується витягом з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та копією трудової книжки. Проте, 12.10.2021 року ГУ ДПС в Одеській області винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10121-51У про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 37788 грн 74 коп.

Таким чином, у зв`язку з працевлаштуванням позивача протягом періоду часу з вересня 2011 року по теперішній час у товаристві з обмеженою відповідальністю «АСНІЛЬСЕН ЮКРЕЙН», ЄДРПОУ 23512369, та сплатою його роботодавцем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмку) №Ф-10121-51У від 12 жовтня 2021 року.

Згідно з ст. 9 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

В той же час, будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач подавав до контролюючих органів як фізична особа-підприємець, або того, що Головним управлінням ДПС в Одеській області чи іншим органом проводилась перевірка позивача, як суб`єкта підприємницької діяльності, що складався будь-який акт перевірки або позивачем надавались до податкового органу бухгалтерські чи інші документи, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суду не надано.

Згідно з ст. 63 Податкового кодексу України контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних. Інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5 затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Порядок № 5).

Відповідно до п. 5 розділу І Порядку № 5 моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів.

З метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. (п.1 ч. 1 розділ ІІ Порядку № 5).

Згідно з п. 3 розділу V Порядку № 5 не пізніше наступного робочого дня після дня вручення платнику податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та / або рішення щодо єдиного внеску або отримання інформації про їх вручення працівник структурного підрозділу, що склав документ, вносить дату вручення документа до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи. Сума пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору переноситься до ІКП одночасно з внесенням до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, дати вручення податкового повідомлення-рішення. Після внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску облікові показники щодо донарахованих/зменшених територіальним органом ДПС грошових зобов`язань, єдиного внеску, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмови у бюджетному відшкодуванні, зменшення суми від`ємного значення податку на додану вартість, врахованого у зменшення податкового боргу, одночасно переносяться до ІКП та відображаються датою граничного строку сплати/зменшення з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій). До настання граничного строку сплати/зменшення донараховані/зменшені суми за відсутності процедури адміністративного або судового оскарження не беруть участі у розрахунках.

У разі скасування у встановлених законом випадках не в межах процедури адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску після його вручення платнику податків у підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, вноситься рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов`язки, про скасування податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, статус податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовано». У разі внесення вказаної інформації: до настання граничного строку сплати/зменшення відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участі у розрахунках; після настання граничного строку сплати/зменшення в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо скасування донарахованих/зменшених сум у зв`язку із прийняттям рішення про скасування. Моніторинг повноти та своєчасності відображення в інформаційній системі сум пені, нарахованих на податкові зобов`язання, визначені територіальним органом ДПС за результатами податкової перевірки, та/або сум пені, нарахованих на грошові зобов`язання, визначені територіальним органом ДПС за результатами податкової перевірки у разі несвоєчасної їх сплати, забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи та відповідальні за адміністрування платежів.

Відповідно до п. 4 розділу V Порядку № 5 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи. Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій. Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами: інформація з рішення суду, прийнятого по суті. Статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку»/«Вручено, судовий розгляд»). У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку»/«Вручено, судовий розгляд». У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться. Працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.

Згідно з п. 3 розділу VII Порядку № 5 у разі судового провадження - керівник підрозділу судового оскарження (або особа, яка виконує його обов`язки) після отримання ухвали про відкриття провадження у справі за позовом платника чи після отримання матеріалів від відповідного структурного підрозділу податкового органу для підготовки позовної заяви призначає відповідальним за супровід цієї судової справи у суді працівника підрозділу судового оскарження (далі - юрист).

Юрист не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем отримання первинних документів, а для документів, що готуються територіальним органом ДПС,- наступного робочого дня після направлення позову до суду підрозділом судового оскарження, здійснює їх реєстрацію в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та вносить первинні показники документів, визначені у підрозділі 2 розділу VII цього Порядку. Сканована цифрова копія документа, що надійшла до територіального органу ДПС, або електронна копія документа, підготовлена територіальним органом ДПС, із додатками приєднується юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, не пізніше трьох робочих днів із дня отримання чи направлення таких документів підрозділом судового оскарження.

Оскаржені документи приєднуються юристом до базового запису про відкриття провадження у справі не пізніше трьох робочих днів від дня отримання відповідної ухвали суду шляхом встановлення зв`язку із відповідними записами інформаційної системи через екранні форми інтерфейсу інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Інформація про встановлення або зміну контрольного терміну оскарження рішення суду (ухвали, постанови, рішення) вноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, для кожного документа окремо не пізніше наступного робочого дня з моменту проголошення або складання у повному обсязі (якщо представник податкового органу відсутній у судовому засіданні - з дня отримання копії постанови, ухвали, рішення) рішення суду, прийнятого не на користь податкового органу.

Сума позову, яка відображена у рішенні суду про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, та відповідає сумі податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Інформація, яка відображена у рішенні суду про оскарження частини суми податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

З метою забезпечення контролю за повнотою передачі інформації, внесеної в інформаційну систему, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, щодекадно та станом на 01 число місяця, наступного за звітним, формується реєстр співставлення донарахованих сум. Відпрацювання записів у реєстрі співставлення донарахованих сум забезпечується відповідно до підрозділу 5 розділу V цього Порядку.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Тобто, у разі скасування вимоги про сплату недоїмки, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.03.2020 року по справі № 826/9288/18.

Як вже зазначалось судом, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року по справі № 420/11372/22, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС в Одеській області №Ф-10121-51У від 12 жовтня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 37788 грн 74 коп. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень сімдесят чотири копійки). В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 23.02.2023 року.

Таким чином, сума боргу з єдиного соціального внеску у розмірі 37 788,74 грн., яка визначена у вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10121-51У від 12 жовтня 2021 pоку скасована.

В той же час, будь-яких доказів на підтвердження того, що Головним управлінням ДПС в Одеській області після набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року по справі № 420/11372/22, було здійснено коригування інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 шляхом виключення нарахувань зі сплати єдиного внеску, сума яких визначена у податковій вимозі №Ф-10121-51У від 12 жовтня 2021 pоку, суду не надано.

Навпаки, відповідно до наданої на вимогу суду інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 вбачається наявність запису 19.01.2021 збільшено недоїмки по нарахуванню єдиного внеску, заборгованість всього 37788,74 грн.

При цьому, Верховний Суд від 25.03.2020 року по справі № 826/9288/18 зазначив, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо правильного та об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату боргу, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Аналогічна правова позиція повторне Верховним Судом в постанові від 02 березня 2023 року по справі № 826/23604/15.

За таких підстав, враховуючи скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10121-51У від 12 жовтня 2021 pоку на суму 37788,74 грн., суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС в Одеській області допущено протиправну бездіяльність щодо не виключення із інтегрованої картки платника єдиного внеску ОСОБА_1 нарахувань зі слати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 37788,74 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно клопотання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Порядок розподілу судових витрат регулюється ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.1,2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між адвокатським об`єднанням «ЛЄГІСТ» та ОСОБА_1 28.07.2022 року укладено договір про надання правової допомоги № 28/07/22.

Відповідно до умов вказаного договору, предметом даного Договору є надання Адвокатським об`єднанням, в особі адвокатів, правової допомоги Клієнту, консультацій та роз`яснень з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права; організація ведення претензійнопозовної роботи по матеріалам, що підготовлені Клієнтом; надання Клієнту правової допомоги щодо захисту прав та представлення інтересів останнього в судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, органах державної виконавчої служби та перед приватними виконавцями, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (веденні справ), в тому числі банківських органах. (п. 1.1 договору)

Відповідно до п. 2.4 Договору, на підтвердження факту надання Адвокатським об`єднанням Клієнту правової допомоги відповідно до умов цього Договору складається акт приймання-передачі адвокатських послуг і направляється Клієнту.

Відповідно до п. 4.1 Договору, вартість послуг Адвокатського об`єднання встановлюється додатковою угодою до цього Договору.

Так, судом встановлено, що між сторонами договору було укладено додаткову угоду № 3 від 01.11.2023 року, відповідно до якої сторони дійшли взаємної згоди, що вартість послуг Адвокатського об`єднання за участь (представництво) у справі за позовом клієнта до Головного управління ДПС в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії, є фіксованою та становить у суді першої інстанції 7000,00 грн.

Також, додатковою угодою узгоджено, що клієнт протягом шести місяців після повного виконання остаточного рішення по справі, зобов`язаний шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання або внесення готівкою в касу Адвокатського об`єднання, встановлену суму та укласти акт приймання-передачі наданих послуг.

Оцінивши надані документи на підтвердження понесених витрат, суд зазначає таке.

Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд наголошує на тому, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Разом з цим у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги.

ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Враховуючи правовий підхід Європейського суду з прав людини до розподілу судових витрат між сторонами, оцінюючи за критеріями співмірності та розумності надані послуги, а також те, що ця справа не відноситься до категорії складних, вже сформована судова практика з розгляду подібних спірних правовідносин суд доходить висновку, що вартість цих послуг в розмірі 7000,00 грн є завищеною та нерозумною.

Тому на переконання суду співмірними та розумними витратами на виконання цих робіт, які належать відшкодуванню саме відповідачем є сума в розмірі 2000,00 грн., а решта сплати покладається на клієнта відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладені та встановлені судом обставини, оцінюючи надані позивачем докази, що підтверджують здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової допомоги від 28.07.2022 року та категорію цієї справи, зміст виконаної роботи, наявність сформованої судової практики з розгляду цієї категорії справ, суд вважає, що фактичні витрати, які належать стягненню з відповідача складають 2000,00 грн, а тому заява представника позивача належить задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) щодо не здійснення коригування відомостей в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 37788 грн 74 коп. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 74 копійки).

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) здійснити коригування відомостей в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) шляхом виключення з неї відомостей про наявність суми заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 37 788 грн 74 коп. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 74 копійки).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 858,88 грн. (вісімсот п`ятдесят вісім гривень 88 копійок) та витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).

В іншій частині заяви про стягнення витрат на правничу (правову) допомогу, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко