Рішення

від 22.01.2024 по справі 460/26770/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2024 року м. Рівне№460/26770/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доАнтонівської сільської ради Вараського району Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області (далі - відповідач), в якій просив про визнання протиправним рішення відповідача щодо відмови наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 1,70 га, яка розташована поза населеного пункту села Великі Цепцевичі в урочищі за Свинарником території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області для введення особистого селянського господарства та зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 1,70 га, яка розташована поза населеного пункту села Великі Цепцевичі в урочищі за Свинарником території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області для введення особистого селянського господарства.

Згідно з позовною заявою, вимоги ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 20.12.2021 звернувся до органу місцевого самоврядування з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 1,70 га, яка розташована поза населеного пункту села Великі Цепцевичі в урочищі за Свинарником території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області для введення особистого селянського господарства. Зазначає, що вказана заява розглядалась на сесії сільської ради проте рішення прийнято не було, у зв`язку з тим що не набрало достатньої кількості голосів. З захистом своїх прав він звертався до Рівненського окружного адміністративного суду. Так, за результатами розгляду справи №460/11273/23, рішенням суду зобов`язано Антонівську сільську раду Вараського району Рівненської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.12.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,70 га, у порядку та строки встановлені Земельним кодексом України. На виконання рішення суду відповідач рішенням від 19.10.2023 відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки через заборону під час введення воєнного стану.

На переконання позивача, вказане рішення є протиправним, оскільки вказана відповідачем підстава для відмови є необґрунтованою та не узгоджується з приписами ст. 118 Земельного кодексу України, що обумовило необхідність звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 21.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача у встановлений судом строк надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги не визнав, зазначивши, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №46011273/23, відповідач розглянув клопотання позивач щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Втім, за результатами розгляду вказаного клопотання рішенням Антонівської сільської ради від 19.10.2023 було відмовлено позивачу в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 1,70 га, яка розташована поза населеного пункту села Великі Цепцевичі в урочищі за Свинарником території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області для введення особистого селянського господарства у відповідності до пп. 5 п. 27 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України.

Зазначає, що за приписами пп. 5 п. 27 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України - у період дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Таким чином, враховуючи встановлену законом заборону щодо надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність, на думку відповідача, оскаржуване рішення є правомірним, законним і обґрунтованим, відтак просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

20.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області з заявою, у якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,70 га, яка розташована поза населеного пункту села Великі Цепцевичі в урочищі за Свинарником території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області для введення особистого селянського господарства.

Листом від 04.01.2022 за №19/02-24/22 орган місцевого самоврядування повідомив позивача про те, що заяву від 20.12.2021 вх.№305 було розглянуто на засіданні 14 сесії 8 скликання Антонівської сільської ради, яке відбулося 23.12.2021. Рішення не було прийнято у зв`язку з тим, що не набрало достатньої кількості голосів (необхідно за - 12 голосів, а проголосувало 10). Проект рішення додається.

Проєкт рішення від 23.12.2021 Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність наявний у матеріалах справи.

Відповідно до Витягу з протоколу №25 від 23.12.2021 відкритого поіменного голосування лічильної комісії чотирнадцятої сесії Антонівської сільської ради восьмого скликання, по порядку денному Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, результати голосування рішення не прийнято: голосували: за - 10, проти - 0, утримались - 7, участі у голосуванні не приймали - 6; загальний склад ради - 22 депутатів та сільський голова, всього зареєстровано - 16 депутатів та сільський голова.

Не погоджуючись з бездіяльністю органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.,

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 у справі №460/11273/23 зобов`язано Антонівську сільську раду Вараського району Рівненської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.12.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,70 га, у порядку та строки встановлені Земельним кодексом України.

На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/11273/23, 19 жовтня 2023 року Антонівською сільською радою було прийнято рішення № 507 «Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_1 ». Цим рішенням було відмовлено громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 1,70 га, яка розташована поза межами населеного пункту села Великі Цепцевичі в урочищі за Свинарником» на підставі пп 5 п.27 Перехідних положень Земельного кодексу України

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, вважаючи його протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 12 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб; організація землеустрою, тощо.

Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних міських рад.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із п. п. «а», «б» ч. 1 ст. 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються, в тому числі, на таку категорію, як землі сільськогосподарського призначення, землі житлової та громадської забудови.

За змістом статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади та порядок передачі земельних ділянок у власність громадянам встановлені статтями 118, 122 ЗК України.

Зокрема, п. «б» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

З наведеного вбачається, що законодавцем гарантовано право безоплатної передачі земельної ділянки громадянину у власність, зокрема, у межах норм безоплатної приватизації, порядок проведення якої регламентовано положеннями статті 118 Земельного кодексу України.

За змістом ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абз. 3).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч. 9 ст. 118 ЗК України).

Отже, при вирішенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, уповноважений на це орган в контексті норм ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України повинен перевірити:

- відсутність передачі земельної ділянки безоплатно у власність відповідному громадянину по зазначеному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України);

- чи відносяться землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, до земель сільськогосподарського призначення державної власності (ч. 4 ст. 122 ЗК України);

- відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки схемі землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України);

- відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки містобудівній документації (у разі її надання для містобудівних потреб) (ч. 7 статті 118 ЗК України та ч. 3 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Тобто, з вищенаведених норм вбачається, що чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України. При цьому, законодавцем визначені виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Отже, відповідач був зобов`язаний розглянути зазначене клопотання у місячний строк і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні з підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відмова у наданні дозволу з інших підстав не допускається.

Як вбачається з оспорюваного рішення від 29.10.2023 відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,7 га, яка розташована за межами населеного пункту Великі Цепцевичі в урочищі за Свинарником території Антонівської сільської ради Варського району Рівненської області на території, оскільки безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі та розроблення такої документації, забороняється під час введення воєнного стану.

На переконання суду, така відмова відповідача є протиправною, оскільки ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу містить вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не підлягає розширеному тлумаченню, і яким не передбачено такої підстави для відмови, яка наведена в оскаржуваному рішенні.

Разом з тим, згідно із ч. 1 та 2 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до ч. 5 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Частинами 9 та 10 статті 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Зміст статей 118, 122 Земельного кодексу України свідчить про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на орган місцевого самоврядування обов`язку (не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність чи користування. Рада може відмовити у затвердженні проекту та наданні земельної ділянки у власність чи користування з підстав, визначених законом.

Наведене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 30 травня 2018 року по справі № 826/5737/16.

Як зазначено вище, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Однак, в оскаржуваному рішенні відповідача не вбачаються законні підстави для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У той же час, дійсно, у зв`язку з розпочатою військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.

Так, Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Отже, на дату ухвалення рішення в цій справі в Україні діяв воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» 3429-IX від 08.11.2023.

Відповідно до пп. 5, 23 п. 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

У період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях особливості регулювання земельних відносин, передбачені цим пунктом, діють відповідно в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан.

Положення цього пункту, які передбачають особливості правового регулювання земельних відносин щодо укладення договорів оренди земельної ділянки, передачі прав землекористування, встановлення і зміни цільового призначення земельних ділянок у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено на всій території України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, застосовуються через 30 робочих днів з дня прийняття такого рішення і діють до дня прийняття зазначеним органом рішення про відновлення функціонування Державного земельного кадастру.

Тобто, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Водночас, суд наголошує, що у даній справі спірні правовідносини виникли ще до внесення відповідних змін в частині установлення тимчасової заборони, зокрема, на надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі.

Окрім того, суд зазначає, що обов`язок прийняти відповідне рішення виник у відповідача ще до прийняття вищевказаних змін.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

З урахуванням тієї обставини, що відповідачем у рішенні від 19.10.2023 зазначено про те, що забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації під час воєнного стану, суд дійшов висновку, що Антонівською сільською радою не було розглянуто по суті заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на ведення особистого селянського господарства, не досліджено відповідності місця розташування обраної позивачем земельної ділянки. Тобто, відповідачем не виконано ті функції, які має виконати саме орган місцевого самоврядування при зверненні до нього позивача.

Такі недоліки у діяльності відповідача, окрім того, що вказують на протиправність рішення, перешкоджають суду надати оцінку дотриманню усіх, передбачених нормами статті 118 ЗК України, умов для прийняття рішення про надання позивачу бажаного для нього дозволу.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, для повного захисту прав позивача, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає необхідним зобов`язати відповідача повторно розглянути розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.12.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,70 га, яка розташована поза населеного пункту села Великі Цепцевичі в урочищі за Свинарником території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області для введення особистого селянського господарства, у порядку та строки встановлені Земельним кодексом України, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Відтак, позовні вимоги належать до часткового задовольнити.

За наслідками розгляду даної справи розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 статті 5 Закону України Про судовий збір як учасник бойових дій.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області №507 від 19.10.2023 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою" .

Зобов`язати Антонівську сільську раду Вараського району Рівненської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.12.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,70 га, яка розташована поза населеного пункту села Великі Цепцевичі в урочищі за Свинарником території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області для введення особистого селянського господарства, у порядку та строки встановлені Земельним кодексом України, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 22 січня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

Відповідач: Антонівська сільська рада Вараського району Рівненської області (вул. Богдана Хмельницького, 14,с. Антонівка,Рівненська обл., Вараський р-н,34380, код ЄДРПОУ 04388136)

Суддя В.В. Щербаков