Ухвала

від 22.01.2024 по справі 460/310/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 січня 2024 року м. Рівне№460/310/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., після одержання позовної заяви Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМАНТБУД" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМАНТБУД" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 32294,72 грн та пені в сумі 2710,56 грн, всього - 34465,28 грн.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням інших підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску; доказів сплати суми судового збору у розмірі 344,00 грн (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті суду: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/).

19.01.2024 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що майновий стан фонду не дозволяв у встановлений судом строк сплатити відповідну суму судового збору та звернутися до суду з позовною заявою. Щодо доплати судового збору в сумі 344,00 грн позивач зазначає, що судовий збір був сплачений 27.12.2023, тобто до 01.01.2024, відколи вступила в силу нова ставка судового збору, відтак підстави для доплати відсутні.

Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку на звернення до суду в межах аргументів наведених у заяві, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відтак, з 16.04.2023 у позивача виникло право на стягнення не сплачених відповідачем сум санкцій у судовому порядку.

Суд зауважує, що позивач звернувся з позовною заявою про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій за 2022 рік та пені за порушення встановлених законодавством строків сплати адміністративно-господарських санкцій після спливу встановленого строку звернення до суду, а саме 09.01.2024.

Доводи заявника щодо відсутності коштів на сплату судового збору під час первинного звернення до суду з цим позовом та наступне фінансування цих видатків лише у грудні 2023 року не можуть вважатись обґрунтованими та розцінюватись як належна та поважна підстава для поновлення строку звернення до суду, оскільки з огляду на положення статті 5 Закону України "Про судовий збір" Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю не віднесено до органів, що звільняються від сплати судового збору, а тому такий орган повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах. У свою чергу, як розпорядник коштів позивач повинен був готувати проект кошторису на фінансування з бюджету та проекти відповідних змін до кошторису, тобто позивач повинен був передбачити в поточному році видатки на сплату судового збору.

Суд зауважує, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на звернення до суду.

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 12.10.2022 у справі № 640/11452/19 та в ухвалі від 13.09.2023 у справі № 420/11646/22.

Крім того, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Особа повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі. Відтак, органи влади, що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Подібні висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 та Верховного Суду в ухвалі від 13.07.2022 у справі № 140/1528/21.

Так, у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що відсутність/недостатність бюджетного фінансування не є підставою для поновлення суб`єкту владних повноважень строку на звернення до суду.

Позивачем не наведено об`єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які позивач посилається у своїй заяві від 19.01.2024, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку.

Щодо сплати судового збору в сумі 2684,00 грн замість 3028,00 грн, то суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік від 09 листопада 2023 року № 3460-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028,00 гривні.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 09.01.2024, то позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Отже, недоліки позовної заяви в частині сплати судового збору у визначеному законом розмірі позивачем усунені не були.

За правилами пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, у разі не подання особою заяви у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду, позовну заяву необхідно повернути позивачу.

Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 22 січня 2024 року

Суддя О.В. Поліщук