Рішення

від 22.01.2024 по справі 480/2237/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2024 року Справа № 480/2237/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2237/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області, в якій просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 24 лютого 2022 року по 21 січня 2023 року.

2. Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області винести наказ (накази) про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 24.02.2022 по 21.01.2023.

3. Стягнути з Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 24.02.2022 по 21.01.2023 в розмірі 336451,62 грн.

Також провить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходить службу у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Сумській області. У зв`язку з військової агресією російської федерації проти України відповідно до вимог Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", Закону України "Про затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022", на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, який в подальшому продовжувався. Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі- Постанова №168)", якою передбачено на період дії воєнного стану виплату співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. щомісячно. Вказує, що передбачена Постановою №168 додаткова винагорода йому не виплачувалася, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Ухвалою суду від 16.03.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі прийнято рішення здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 16.03.2023 зупинено провадження в адміністративній справі №480/2237/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії до розгляду Верховним Судом зразкової справи № 260/3564/22.

Ухвалою суду від 23.10.2023 поновлено провадження у справі.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, тому у відзиві на позовну заяву посилався на те, що виплата додаткової винагороди, яка передбачена Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 здійснюється на підставі наказів командирв (начальників) і лише за умови наявності відповідних бюджетних призначень, які у Державному бюджеті на 2022 та на 2023 роки не передбачені, що вказує на відсутність вини в діях відповідача.

Служба судової охорони неоднаразово зверталася з листами до Верховної ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Вищої ради правосуддя, Верховного суду, Ради національної безпеки і оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України про надання додадтоких асигнувань для виплати співробітникам Служби судовоої охорони зазанчаної додаткової винагороди, однак це питання на дату подання відзиву не вирішено.

Додатково зазначив, що позивачу була виплачена додаткова винагорода в розмірі 10000,00 грн. пропорційно з розрахунку на місяць з 01.01.2023 до 20.01.2023 р.

Також просив звернути увагу на, те що саме такий розмір додаткової винагороди встановлено для співробітників, які несли службу в районах не віднесених до районів бойових дій відповідно до Порядку і умов виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану, затверджего наказом ДСА України від 31.10.2022 №396 (далі - Порядок №396).

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 наказом Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області "По особовому складу" від 19.03.20214 № 80 о/с прийнято на службу та призначено 22.03.2021 на посаду контролера першої категорії категорії першого відділення шостого взводу охрони другого підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Сумській області (а.с. 44).

Довідкою ТУ ССО у Сумській області підтверджується факт проходження позивачем відповідної служби у спірний період (а.с. 120, зворотній бік).

Відповідно до розрахункових листів ОСОБА_1 з лютого 2022 по січень 2023 нарахований розмір грошового забезпечення становив: 12648,51 грн. лютий 2022 року, 12669,32 грн. березень 2022 року, 12796,86 грн. квітень 2022 року, 12936,04 грн. травень 2022 року, 25333,21 грн. червень 2022 року, 13058,26 грн. липень 2022 року, 13255,86 грн. серпень 2022 року, 13303,69 грн. вересень 2022 року, 13294,04 грн. жовтень 2022 року, 13424,04 грн. листопад 2022 року, 15447,33 грн. грудень 2022 року, 10492,04 грн. січень 2023 року (а.с. звортній бік 39-42).

Згідно розрахункового листа за листопад 2023 та наказу від 01.11.2023 №455 о/с позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду за період з 01.01.2023 по 20.01.2023 у розмірі 6451,61 грн. (зв. бік а.с. 119-120).

На звернення позивача щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої, постановою КМУ № 168, листом ТУ ССО у Сумській області від 14.02.2023 за вих. №49.06-56 відповідач повідомив позивача про те, що у затвердженому ДСА України кошторисі на 2022 рік та, відповідно, кошторисах територіальних управлінь Служби видатки на виплату додаткової винагороди, встановленої постановою КМУ № 168, не передбачались та не затверджувались, у зв`язку з чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс Територіального управління не дозволяє здійснити таку виплату. Відтак виплату додаткової винагороди буде здійснено після надходження відповідних бюджетних асигнувань (а.с. 11-12).

Позивач вважає таку бездіяльніть відповідача протиправною, у зв`язку з чим звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних норм законодавства.

За приписами статті 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права, свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав, свобод людини є головним обов`язком держави.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Відповідно до статті 161 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.

Згідно зі статтею 165 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 за №289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони" затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 за №384 (надалі - Порядок №384).

За змістом пунктів 4-7 Порядку №384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає:

1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби);

2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія);

3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).

Відповідно до пунктів 8 і 10 Порядку №384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення. Періоди, за які грошове забезпечення не виплачується, визначені в пункті 11 Порядку №384, до яких, зокрема, віднесено час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати. Виплата грошового забезпечення співробітника за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця (пункт 17 Порядку №384).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та на час спірних відносин не припинений та не скасований.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 3 вказаної постанови Міністерству фінансів України доручено опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

У пункті 5 цієї постанови зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Відтак, з 24.02.2022 у співробітників Служби судової охорони виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн. щомісячно.

В подальшому до пункту 1 Постанови №168 неодноразово вносилися зміни.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 внесені, зокрема, такі зміни до постанови №168: в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінено словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць; пункт 1 постанови доповнено новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення»; доповнено постанову пунктом 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Наказом ДСА України від 31.10.2022 №396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану (далі Порядок №396).

Згідно з вимогами п.3 Порядку №396 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов`язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов`язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.

Пунктом 7 Порядку №396 унормовано, що додаткова винагорода виплачується в таких розмірах: 30000,00 гривень співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій, пропорційно в розрахунку на місяць; 10000,00 гривень іншим співробітникам пропорційно в розрахунку на місяць; 100000,00 гривень співробітникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

За приписами п.4 Порядку №396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.

У пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 та пункті 4 наказу ДСА України від 31.10.2022 №396 передбачено, що ці нормативно-правові акти набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24.02.2022.

Отже, з 24.02.2022 Кабінет Міністрів України встановив співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану в Україні додаткову винагороду, яка підлягає їм виплаті в порядку та на умовах, визначених ДСА України.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №43 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168", яка набрала чинності з 21.01.2023, з пункту 1 Постанови №168 слова "співробітникам Служби судової охорони" виключено.

Суд встановив, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з не нарахуванням та не виплатою позивачу як співробітнику Служби судової охорони вказаної додаткової винагороди з мотивів відсутності необхідних бюджетних асигнувань та охоплюють період, починаючи з 24.02.2022 по 21.01.2023.

Згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Тож при вирішенні даного спору суд враховує обставини того, що питання виплати співробітнику ТУССО додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, було предметом судового розгляду у зразковій адміністративній справі №260/3564/22, за результатами розгляду якої Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив рішення від 06.04.2023, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023.

Так, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі зазначив, що з 24.02.2022 Кабінет Міністрів України встановив співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану в Україні додаткову винагороду.

А отже, згідно з вимогами ст.165 Закону України Про судоустрій і статус суддів грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з основних і додаткових його видів та виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

До додаткових видів грошового забезпечення Порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі також - Порядок №384) відносить, зокрема, винагороди.

Зважаючи на це, встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони, яку держава взяла на себе обов`язок виплачувати їм на період дії воєнного стану в Україні.

У первинній редакції постанови Кабінету Міністрів України №168 розмір додаткової винагороди для співробітників Служби судової охорони, крім тих із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, був визначений у фіксованому розмірі 30000,00 гривень щомісячно.

Водночас, з урахуванням змін до постанови №168, внесених Кабінетом Міністрів України постановою від 07.07.2022 №793, розмір цієї додаткової винагороди визначений у граничному розмірі до 30000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Проте в обох зазначених постановах Кабінету Міністрів України (№168 і №793) передбачено, що вони набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24.02.2022.

Відповідно до вимог ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 змін до постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди до 30000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць замість 30000,00 гривень щомісячно не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом пропорційність із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000,00 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Правило щодо пропорційності розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони до виконаної норми праці закріплено й у пункті 14 Порядку №384, згідно з яким при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

З огляду на викладене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що вказані зміни у правовому регулюванні спірних відносин не змінили обсягу права позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн на місяць, передбаченому постановою №168 у первинній редакції.

Також за висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що підтриманий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.09.2023, визначення в пункті 7 Порядку №396 розмірів додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони за певними критеріями виходить за межі наданих ДСА України повноважень.

Оскільки, виходячи з приписів частини третьої статті 7 КАС України, суд не застосовує при визначенні розміру належної позивачу додаткової винагороди пункт 7 Порядку № 396, оскільки за імперативною нормою частини другої статті 165 Закону № 1402-VIII розмір грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони встановлюється Кабінетом Міністрів України, тоді як згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони" ДСА України уповноважена затверджувати виключно порядок його виплати.

Пунктом 21 постанови Кабінету Міністрів України № 168 (у редакції постанови від 07.07.2022 № 793), на виконання якого прийнятий Порядок № 396, уповноважено керівників відповідних міністерств та державних органів, до яких, зокрема, належить ДСА України, визначити порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою.

Крім того, суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин Порядку № 396 й у частині визначених ним порядку і умов виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди, оскільки спірні правовідносини виникли до прийняття і набрання чинності цим Порядком. Водночас у спірний період однорідні правовідносини щодо порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони були врегульовані Порядком № 384, що й підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, у спірний період позивач мав право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №43 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168" внесено зміни до постанови КМУ №168, зокрема, у першому реченні абзацу першого пункту 1 виключено слова співробітникам Служби судової охорони.

Отже, з 21.01.2023 співробітники Служби судової охорони не мають права на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 01.01.2023 по 21.01.2023 - у розмірі до 30 000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за період з 01.01.2023 по 21.01.2023 - у розмірі до 30 000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, суд відмовляє у їх задоволенні, враховуючи наступне.

Як убачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № Р(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може і ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавча встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу і верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Оскільки судом встановлено безумовне право позивача на отримання додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови №168, то нарахування та виплата саме розміру додаткової грошової, яка здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), є дискреційними повноваженнями відповідача.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу ТУ ССО у Сумській області від 01.11.2023 №455/с позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду за період з 01.01.2023 по 20.01.2023 у розмірі 6451,61 грн (а.с. 118).

А також докази оскарження позивачем в адміністативному чи судовому порядку наведеного наказу ТУ ССО у Сумській області матеріали справи відсутні.

Такими чином, суд приходить до висновку, позивач погодився із розміром додаткової винагороди, виплаченої згідно наказу ТУ ССО у Сумській області від 01.11.2023 №455/с, а тому позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невинесення наказів про нарахування та виплату додаткової винагороди та зобов`язання відповідача винести наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, вказані вимоги також задоволенню не підлягають. Суд зазначає, що прийняття відповідачем наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди є лише підставою для виплати. Втім у цій справі позов спрямовано на захист порушеного права саме щодо ненарахування та не отримання позивачем належних йому сум додаткової винагороди, а тому, з огляду на нормативно встановлений розмір додаткової щомісячної винагороди, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання ТУ ССО у Сумській області нарахувати і виплатити позивачу додаткову щомісячну винагороду, встановлену п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 (включно) - у розмірі до 30 000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

Щодо позовних вимог про стягнення з Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області на користь позивача додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 у розмірі 336451,62 грн, суд відмовляє у їх задоволенні, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що виплата додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, позивачу не проведена, оскільки між позивачем та відповідачем існує спір про право на отримання наведеної винагороди. Крім того, визначення конкретної суми, яка підлягає перерахуванню позивачу після сплати необхідних податків та зборів, належить до компетенції відповідача (роботодавця). Позивачем же обраховано таку суму без урахування обов`язкових платежів до бюджету.

Такими чином, позовні вимоги щодо стягнення з ТУ ССО у Сумській області на користь позивача додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28 лютого 2022 року № 168 у розмірі 336451,62 грн., є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Служби судової охорони подати звіт про його виконання у встановлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Разом тим, досліджуючи зміст наведеного клопотання суд наголошує, що позивачем не надано до суду доказів можливого ухилення відповідачем від виконання рішення суду.

Крім того, суд зазначає, що чинним законодавством передбачено відповідальність за невиконання судового рішення, а тому, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, а тому клопотання про встановлення судового контролю по справі не підлягає задоволенню.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не нарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 24.02.2022 по 31.12.2022, та зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 виходячи з розрахунку 30 000,00 грн пропорційно часу проходження служби з розрахунку на місяць.

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 24.02.2022 по 31.12.2022.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області (вул. Перемоги, 4, м. Суми, 40005, код ЄДРПОУ 43440735) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000,00 грн. на місяць за період з 24.02.2022 по 31.12.2022, пропорційно часу проходження служби з розрахунку на місяць.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Осіпова