Рішення

від 22.01.2024 по справі 580/418/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року справа № 580/418/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до приватного підприємства "Майбут" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Черкаській області (далі - позивач) з позовом до приватного підприємства "Майбут" (далі - відповідач), в якому просить (з урахуванням заяви від 15.01.2024 про зменшення позовних вимог) стягнути з рахунків відповідача у банках на користь бюджету через позивача податковий борг у сумі 59 904,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі самостійно задекларованих зобов`язань та податкових повідомлень-рішень у відповідача виник узгоджений податковий борг, який у добровільному порядку не сплачений. Тому просить стягнути вказану заборгованість.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

09.03.2023 відповідач подав відзив на позов, в якому не погоджується із сумою податкового боргу, яку просить стягнути позивач. Зазначив, що з огляду на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2020 у справі № 925/1120/20, від 17.11.2020 у справі № 925/1121/20 та Черкаського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі № 580/3507/20 про стягнення коштів, заборгованість позивача з орендної плати становить 155 680,01 грн, а податку на нерухоме майно 31 366,63 грн.

У поданій 23.08.2023 відповіді на відзив позивач зазначив, що рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2020 у справі № 925/1120/20 та від 17.11.2020 у справі № 925/1121/20 не мають відношення до цього спору, оскільки у зазначених справах стягнення здійснюється за позовом Черкаської міської ради за договором оренди, а не податковим органом. Також позивач зазначив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі № 580/3507/20 стягнуто з відповідача податковий борг, у т.ч. на підставі декларацій з податку на нерухоме майно, на суму 45 083,99 грн. Отже, позивачем помилково заявлено вказану суму, а тому загальна сума до стягнення підлягає зменшенню до 291 566,57 грн.

15.01.2024 позивач подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якому зазначив, що позивачем самостійно погашено борг з орендної плати на суму 134 343,89 грн та з податку на нерухоме майно 97 317,87 грн. Таким чином, залишився залишок непогашеного зобов`язання з орендної плати на суму 59 904,81 грн.

Оцінивши доводи сторін в контексті заявлених позовних вимог, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

У відповідача виникли зобов`язання із орендної плати за землю відповідно до:

- податкового розрахунку земельного податку від 17.02.2020 № 11550309 зі строком сплати 30.06.2020-01.02.2021 на суму 42 087,07 грн;

- податкового розрахунку земельного податку від 19.05.2020 № 22883329 зі строком сплати 30.06.2020-01.02.2021 на суму 1,32 грн;

- податкового розрахунку земельного податку від 16.02.2021 № 10214419 зі строком сплати 02.03.2021-30.04.2021 на суму 72 128,19 грн;

- податкового розрахунку земельного податку від 10.02.2022 № 9932659 зі строком сплати 02.03.2022-30.11.2022 на суму 6,60 грн;

- податкового розрахунку земельного податку від 02.04.2022 № 13565191 зі строком сплати 04.04.2022-30.11.2022 на суму 66 110,90 грн.

Пунктом 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) визначено, що сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов`язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Абз. 1 п. 57.1 ст. 57 розділу II ПК України встановлено обов`язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами підп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання визнається податковим боргом.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що грошові зобов`язання, самостійно визначені відповідачем, є його податковим боргом.

Крім того, суд встановив, що позивач прийняв податкові повідомлення-рішення з орендної плати (далі ППР): від 02.12.2020 № 0016460405 на суму 11 371,84 грн; від 30.11.2022 № 0067450406 на суму 436,48 грн.

Право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки передбачене п. 75.1 ст. 75 ПК України.

Суд звернув увагу, що вказані ППР вручені відповідачу, що підтверджується даними рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, наявних в матеріалах справи.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пункт 56.1 ст. 56 ПК України передбачає право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом (у т.ч. ППР) в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з вимогами п. 56.1 ст. 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Підпункт 56.17.1. п. 56.17. ст. 56 ПК України встановлює, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження на підставі абз. 2 підп. 56.17.5. п. 56.17. ст. 56 ПК України вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Оскільки докази оскарження у встановлений ПК України строк вищевказаних ППР відсутні, суд дійшов висновку про узгодженість визначених ними грошових зобов`язань.

Тому суд дійшов висновку, що грошові зобов`язання, визначені вищевказаними ППР, є податковим боргом відповідача.

Суд врахував, що позивачем частково сплачені вищевказані зобов`язання, внаслідок чого його податковий борг з орендної плати становить 59 904,81 грн.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання позивач прийняв податкову вимогу форми Ю від 03.12.2018 № 64062-17 на суму 7 132,06 грн.

Вимогу відповідач отримав 12.12.2018, однак в установленому законом порядку її не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов`язання у повному обсязі не сплатив, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

П. 95.2. ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.1. ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4. ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підставі п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення може звернутися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. При цьому, за рішенням суду він стягується державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення вищевказаного податкового боргу відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання позивача на те, що Господарським судом Черкаської області відкрито провадження у справах № 925/1127/23 та № 925/1128/23 про стягнення тих самих коштів, суд вважає необґрунтованим, з огляду на таке.

Так, згідно з підпунктом 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу).

Об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (підпункт 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України). Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (підпункт 286.1 статті 286 ПК України).

За вимогами пункту 287.1 статті 287 ПК України землекористувачі сплачують плату за землю (в т.ч. земельний податок) з дня виникнення права користування земельною ділянкою.

Тобто земельний податок є формою плати за землю та входить до складу податку на майно. Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України податок на майно відноситься до місцевих податків. Отже, зобов`язання відповідача сплачувати земельний податок є податковим зобов`язанням.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Отже, законодавство прямо передбачає суб`єктів владних повноважень, які мають виключне право звертатися до суду про стягнення податків (в т.ч. земельного податку), натомість органи місцевого самоврядування не є таким суб`єктом.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 925/230/17.

З урахуванням наведеного суд вважає, що спір у цій справі, фактично є спором про стягнення земельного податку, порядок стягнення якого прямо регламентовано податковим законодавством, а тому рішення Господарського суду Черкаської області у справах № 925/1127/23 та № 925/1128/23 не впливають на вирішення цього спору про стягнення податкового боргу.

Із вказаних підстав, суд також вважає необґрунтованим клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до часу набрання законної сили вказаними вище рішеннями Господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для розподілу содових витрат.

Керуючись статтями 6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках ПП «Майбут» (18006, м. Черкаси, вул. Добровольського 1, код ЄДРПОУ 36446602) на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул. Хрещатик 235, код ЄДРПОУ 44131663) податковий борг у сумі 59 904 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот чотири) гривні 81 копійку.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ