Постанова

від 18.01.2024 по справі 480/1052/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 р.Справа № 480/1052/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2022, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Опімах, м. Суми, повний текст складено 07.06.22 по справі № 480/1052/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області третя особа Буринська міська рада Конотопського району Сумської області

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якому просив суд: зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5920984100:03:001:0205) ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Клепалівської сільської ради Буринсього району Сумської області; стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 908 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування судових витрат по оплаті судового збору; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області подати до суду звіт про виконання судового рішення у строк десять днів з дня набрання законної сили даним рішенням.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 02.11.2020 р. №18-33517/16-20-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки". Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5920984100:03:001:0205) ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь ОСОБА_1 908,00 грн. в рахунок відшкодування судового збору.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме: боржника - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області на Буринську міську раду Конотопського району Сумської області. Заява мотивована тим, що внаслідок змін у законодавстві, Головне управління, як боржник, втратило повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, а тому позбавлено можливості виконати рішення суду. Разом з тим, правом розпорядження спірною земельною ділянкою наділена Буринська міська рада Конотопського району Сумської області, яка отримала у комунальну власність земельну ділянку.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 року у задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Сумській області відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 року та задовольнити заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року у цій справі зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5920984100:03:001:0205) ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області. Вказує, що відповідно до норм чинного законодавства, несформовані земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, перейшли у комунальну власність територіальних громад і органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними. Отже, на час виконання судового рішення у цій справі забороняється Головному управлінню вчиняти будь-які дії (надання дозволу на розробку проекту землеустрою, затвердження проекту землеустрою та надання у власність) із розпорядження земельними ділянками, які вважаються комунальною власністю. Стверджує, що у цьому випадку наявні ознаки публічного правонаступництва, оскільки одночасно із передачею земельної ділянки у комунальну власність відбулось часткове передання (набуття) адміністративної компетенції (щодо передачі земельних ділянок у власність чи користування) одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) внаслідок часткового припинення адміністративної компетенції Головного управління Держгеокадастру у Сумській області та їх переданні до Буринської міської ради Конотопського району Сумської області. Вважає, що за таких обставин обов`язок з відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права, яким є Буринська міська рада Конотопського району Сумської області. Зазначає, що заміна сторони правонаступником може відбуватись як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області та Буринська міська рада Конотопського району Сумської області про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений заздалегідь та належним чином.

ОСОБА_1 повідомлявся про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги на поштову адресу, вказану в матеріалах справи.

Працівниками УДППЗ "Укрпошта" повернуто поштове відправлення суду, яке надсилалося на адресу відповідача, із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі №821/818/16, від 16.12.2020 року у справі №120/4080/19-а.

Судом вжито необхідні заходи щодо повідомлення позивача про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заміна сторони у виконавчому провадженні можлива лише при існуванні відкритого виконавчого провадження або при наявності виданого зацікавленій особі виконавчого листа у разі необхідності заміни сторони у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, а оскільки виконавчий лист у адміністративній справі №480/1052/21 не видавався, підстави для заміни сторони виконавчого провадження відсутні.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Згідно з ч.1 ст.379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404-VIII) під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч. 5 ст.15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Вищенаведені висновки щодо публічного правонаступництва органів державної влади відповідають позиції Верховного Суду, сформованій у постановах від 11.10.2019 року у справі №812/1408/16 та від 08.12.2022 року у справі № 819/3391/15.

Так, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, звертаючись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження посилалось на те, що на теперішній час не є розпорядником земельної ділянки, питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення якої є предметом даної справи, оскільки в рамках адміністративно-територіальної реформи України Клепалівська сільська рада Буринського району Сумської області увійшла до Буринської міської ради Конотопського району Сумського району, внаслідок чого відповідна земельна ділянка перейшли до земель комунальної власності.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" № 1423-IX від 28.04.2021, який набрав чинності 27.05.2021, розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними. Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Із матеріалів справи встановлено, що спірний об`єкт землеустрою має наступне місце розташування: за межами населених пунктів на території Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області (кадастровий номер 5920984100:03:001:0205).

Відповідно до абз. 2-3 п.24 розд. Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Аналіз наведених вище норм свідчить, що з дня набрання чинності п.24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України - 27.05.2021, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, у тому числі і землі не сформовані у земельні ділянки, крім земель, зазначених у п.24 розділі Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Отже, саме з 27.05.2021 органи виконавчої влади, до повноважень яких входило розпорядження вказаними земельними ділянками, позбавлені права здійснювати такі повноваження, у тому числі, затверджувати проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Таким чином, відповідно до пункту 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України земельна ділянка з кадастровим номером 5920984100:03:001:0205 перейшла у комунальну власність Буринської міської ради Конотопського району Сумської області, оскільки розташована за межами населених пунктів у межах Буринської територіальної громади Конотопського району Сумської області.

При цьому, у ході судового розгляду не встановлено та сторонами не надано доказів, що земельна ділянка за кадастровим номером 5920984100:03:001:0205, належить до переліку земель, які не відносяться як винятки до земель комунальної власності.

Отже, саме Буринська міська рада Конотопського району Сумської області наділена повноваженнями щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою, як орган місцевого самоврядування, до комунальної власності якого належить спірна земельна ділянка.

Натомість, Головне управління Держгеокадастру в Сумській області відповідних повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, у тому числі із затвердження проектів землеустрою щодо її відведення, не має.

Отже, враховуючи, що фактично відбулась зміна суб`єкта, уповноваженого розпоряджатися землями, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для процесуального правонаступництва.

Разом з тим, судом встановлено, що у даній справі виконавчий лист не видавався.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Верховним Судом з питання стадій адміністративного процесу, на яких можливе процесуальне правонаступництво, сформована усталена практика, зокрема у постановах від 24.04.2018 року у справі №2а/0612/649/11, від 03.05.2018 року у справі №2-а-1864/10, від 13.12.2018 року у справі №2-а-1710/11, від 29.01.2020 року у справі №815/1303/17, від 14.06.2021 року у справі №2-а-1411/11, від 03.11.2022 року у справі №140/4359/21, від 21.12.2022 року у справі №200/12292/20.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення заяви Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, оскільки з огляду на відсутність підстав заміни боржника у виконавчому провадженні, наявні підстави для заміни сторони у даній справі з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на Буринську міську раду Конотопського району Сумської області.

Суд першої інстанції вище наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про необґрунтованість заяви відповідача про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 року - скасувати, заяву Головного управління Держгеокадастру у Сумській області - задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 по справі № 480/1052/21 скасувати.

Заяву Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити частково.

Замінити у справі № 480/1052/21 сторону (відповідача) Головне управління Держгеокадастру у Сумській області на Буринську міську раду Конотопського району Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 23.01.2024 року