Ухвала

від 23.01.2024 по справі 520/9908/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 січня 2024 р.Справа № 520/9908/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Кононенко З.О. ,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 р. по справі №520/9908/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕРМЕС-АВТО ЛТД

до Головне управління ДПС у Рівненській області, Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕРМЕС-АВТО ЛТД, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 3393190/42018434 від 19.11.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 55 від 04.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 55 від 04.10.2021, що подана ТОВ «ГЕРМЕС-АВТО ЛТД»;

- стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (Код ЄДРПОУ: 43143704, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) та Державної податкової служби України (Код ЄДРПОУ: 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) на користь ТОВ «ГЕРМЕС-АВТО ЛТД» судові витрати в розмірі 2481,00 грн солідарно за рахунок бюджетних асигнувань.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 року задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Авто ЛТД" про заміну відповідача у справі. Замінено Головне управління ДПС у Харківській області на належного відповідача - Головне управління ДПС у Рівненській області по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Авто ЛТД" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕРМЕС-АВТО ЛТД.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Рівненській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023 р. зазначена апеляційна скарга залишена без руху та апелянту надано строк для направлення протягом десяти днів до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Згідно довідки про доставку електронного листа Головним управлінням ДПС у Рівненській області отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 31.07.2023 року о 18:54.

11.08.2023 року до Другого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Рівненській області надійшла заява про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2023 р. задоволено та продовжено Головному управлінню ДПС у Рівненській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 р. по справі № 520/9908/22 протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду.

Згідно довідки про доставку електронного листа Головним управлінням ДПС у Рівненській області отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 14.08.2023 року о 18:26.

24.08.2023 р. до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2023 року залишено без задоволення клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги поданої на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 р. по справі № 520/9908/22. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 р. по справі № 520/9908/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРМЕС-АВТО ЛТД» до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення повернуто скаржнику.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа через підсистему "Електронний суд" Головним управлінням ДПС у Рівненській області отримано копію вказаної ухвали 28.08.2023 року о 19:26 год.

Від Головного управління ДПС у Рівненській області 28.12.2023 року через підсистему "Електронний суд" повторно подано апеляційну скаргу на вказане вище рішення суду (зареєстрована 02.01.2024 року). Апелянт також просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

В обґрунтування заяви про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови заявник апеляційної скарги зазначає, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні (з урахуванням подальшого продовження цього режиму) на території України введено воєнний стан, який триває і на цей час. Також вказав, що податковий орган фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України та у зв`язку з відсутністю достатнього фінансування, відповідач був позбавлений можливості сплатити судовий збір. Також посилається на наявність конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення. У зв`язку з вищезазначеним просить визнати причини пропуску процесуального строку поважними та строк поновити.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Проте дослідивши матеріали справи та надане відповідачем клопотання, судом не вбачається поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Суд звертає увагу, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року Надточій проти України зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

У постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 Велика Палата зазначила про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Згідно з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, Велика Палата Верховного Суду в цій справі наголошує, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України Про судовий збір конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

На підставі наведеного, сплата судового збору відповідачем не є особливою і непереборною обставиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 02 лютого 2023 року у справі №240/14867/21.

При цьому, органи ДПС є установами, що фінансуються з Державного Бюджету України.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Ураховуючи наведене та беручи до уваги, що установа чи організація, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, Верховний Суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси….

Виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право у будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2023 року по справі №820/7245/16.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави… (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Також суд зазначає, що згідно наданої до апеляційної скарги платіжної інструкції №1919 від 01.12.2023 року вбачається, що судовий збір було сплачено скаржником 05.12.2023 року. Натомість, повторно із апеляційною скаргою відповідач звернувся через підсистему "Електронний суд" лише 28.12.2023 року. Суд зазначає, що подальша сплата судового збору не надає особі, яка є суб`єктом владних повноважень, у будь-який необмежений строк після повернення первинно поданої апеляційної скарги, право на поновлення строку апеляційного оскарження, за відсутності поважних причин пропуску цього строку. При цьому, в межах цих правовідносин колегія суддів зазначає, що строк між поверненням первинно поданої апеляційної скарги та повторною подачею апеляційної скарги є значним.

Також суд зазначає, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Надаючи оцінку доводам апелянта, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Щодо доводів апелянта, які пов`язані із значним навантаженням, колегія суддів зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Також, колегія суддів зазначає, що скаржник не обґрунтовує (не мотивує), яким чином обставини непереборної сили, про які йдеться у листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, перешкоджали апелянту, який є суб`єктом владних повноважень, сплатити судовий збір у цій справі.

Враховуючи наведене, значний термін пропуску строку на апеляційне оскарження, відсутність належних доказів щодо існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали поданню апеляційної скарги, на підставі матеріалів справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.

Керуючись ст. 118, 121, ч. 3 ст. 243, ч. 6 ст. 250, 295, 298, 299, ч.2 ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Бартош Н.С.Судді(підпис) (підпис)Подобайло З.Г. Кононенко З.О.