Ухвала

від 23.01.2024 по справі 420/7319/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2024 року

м. Київ

справа № 420/7319/23

адміністративне провадження № К/990/1084/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі за позовом Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика смаку», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ольга», Товариство з обмеженою відповідальністю «Тонар К», про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради звернулось до суду з адміністративним позовом до Південного офісу Держаудитслужби, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі закупівлі UA-2022-12-26-019483-а від 30 березня 2023 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі закупівлі UA-2022-12-26-019483-а від 30 березня 2023 року.

05 січня 2024 року Південний офіс Держаудитслужби повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року. Заявник, посилаючись на положення пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України і неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та відмовити в позові.

Предметом спору у цій справі є правомірність висновку органу Державної аудиторської служби України, прийнятого за результатами моніторингу закупівлі.

Справу розглянуто судами за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

У тексті касаційної скарги підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник, зокрема, зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки судом апеляційної інстанції не застосовано правові позиції Верховного Суду, сформовані у справі №160/4436/21, щодо невідповідності учасника торгів кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі», наслідком чого є відхилення тендерної документації такого учасника та у справах №№420/693/21, 200/10092/20-а, 280/8475/20, 260/2993/21 щодо усунення порушень шляхом розірвання договору є варіантом правомірної поведінки при усуненні порушень, що направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. Однак норми, щодо якої сформовано такий висновок Південний офіс Держаудитслужби не зазначив.

Вирішуючи питання відкриття касаційного оскарження з вказаної підстави, Суд виходить з наступного.

Так, за приписами пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України відкриття касаційного провадження можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі.

Водночас застосовність висновків Верховного Суду повинно здійснюватися через призму норми права, яка діє у часі та впливає на врегулювання спірних правовідносин, а відповідно і вирішення спору.

Перевіряючи доводи, наведені заявником у касаційній скарзі, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки Південний офіс Держаудитслужби лише зазначив про постанови Верховного Суду та навів окремі цитати з цих судових рішень, проте не конкретизував норми щодо якої такий висновок сформовано та в чому саме полягає її неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі.

Заявник наводить приклади справ, розглянутих Верховним Судом, проте лише викладає правові позиції Суду, висловлені ним, виходячи з обставин, установлених судами у цих справах, що мають індивідуальні ознаки, характерні виключно для цих правовідносин.

Наступною підставою Південний офіс Держаудитслужби зазначив відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» мотиви щодо застосування якої виклав в розділі ІІІ цієї скарги.

Вирішуючи питання відкриття касаційного оскарження з вказаної підстави, Суд виходить з наступного.

Так, за приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 цієї норми КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті.

Проаналізувавши доводи заявника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки Південний офіс Держаудитслужби лише послався на відсутність такого висновку, проте указавши про абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», не навів у касаційній скарзі належної аргументації, як саме такий висновок щодо указаної норми може вплинути на вирішення подібних спорів у інших справах, виходячи з обставин, установлених судами у цій справі, що мають індивідуальні ознаки, характерні виключно для цих правовідносин.

Крім того, що перевіряючи судові рішення у такій категорії справ, Верховний Суд насамперед надає оцінку правильності застосування судами норм права у контексті установлених ними обставин, що мають індивідуальний характер у кожному конкретному випадку, так як перевірка тендерної документації на предмет відповідності вимогам замовника є оцінкою доказів у справі. Суд зазначає, що такі критерії є оціночними і застосовуються судами індивідуально у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин у справі.

Інші аргументи скарги зводяться до неповного з`ясування судами обставин справи, доводів щодо неправильної оцінки доказам у справі та незгоди з висновками судів щодо недотримання позивачем вимог законодавства з питань публічних закупівель. Такі мотиви мають суб`єктивний характер та свідчать про переоцінку доказів у справі, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Суд указує, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а відповідач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, Південний офіс Держаудитслужби не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Лише загальні посилання на висновок Верховного Суду, за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права та дотримання всіх умов касаційного оскарження не є підставою для відкриття касаційного провадження. Тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі за позовом Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика смаку», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ольга», Товариство з обмеженою відповідальністю «Тонар К» про визнання протиправним та скасування висновку повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

3. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Уханенко