Ухвала

від 24.01.2024 по справі 621/50/24

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 621/50/24

Провадження № 2-н/621/59/24

Ухвала

Іменем України

24 січня 2024 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Вельможна І.В., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків "Наш Дім" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по квартплаті та комунальних послугах,

в с т а н о в и в:

08 січня 2024 року представник ОСББ "Наш Дім" Горобець Р.П. через сервіс "Електронний суд" звернулася звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з боржника заборгованості за оплату комунальних послуг , які надавалися за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2021 по 31.12.2023 у загальному розмірі 13 866 грн 62 к.

Ознайомившись з поданою заявою та додатками до неї, дійшов наступного:

Відповідно до частин 1,2 статті 160 Цивільного процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

При цьому судовий наказ подається з дотриманням вимогстатті 163 Цивільного процесуального кодексу.

Пунктом 3 частини 1 статті 161 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо: 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до частин 1-3 статті 163 Цивільного процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до роз`яснень п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження", у разі заявлення вимоги про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Відповідно до частин 1, 2 статті 165 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Статтею 166 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог статті 163 Цивільного процесуального кодексу України.

Так в порушення вимог частини 3 статті 163 Цивільного процесуального кодексу України до заяви не надано копію Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, укладеного з боржником, який, в тому числі, містить перелік посилань на види комунальних послуг відповідно до положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги", про стягнення яких ставить вимогу заявник, також і не надано будь яких інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг, в тому числі й протоколу загальних зборів, яким було затверджено тарифи та посилання на який міститься в тексті заяви про видачу судового наказу.

Також в заяві про видачу судового наказу представником заявника зазначено, що боржник ОСОБА_1 є власником квартири за якою утворилася заборгованість, разом з тим до заяви не надано доказів, що підтверджують право власності чи факт користування боржником квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , за якою утворилася заборгованість, яку просить стягнути представник заявника.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 163 Цивільного процесуального кодексу України, якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі.

Однак, судом встановлено, що у заяві про видачу судового наказу не вказана офіційна електронна адреса та відомості щодо наявності чи відсутності електронного кабінету боржника ОСОБА_1 .

Крім того, до заяви не долучено жодного доказу на підтвердження направлення боржнику копії заяви про видачу судового наказу з додатками.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на аналогію норм Цивільного процесуального кодексу України, які стосуються можливості учасника справи звернутись до суду в електронній формі.

Так, враховуючи положення абзацу 2 частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, у разі подання до суду заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, заявник зобов`язаний додати до заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Отже, системний аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що в даному випадку заявником та її представником до заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості не було долучено доказів надсилання листом з описом вкладення копії заяви про видачу судового наказу з додатками для боржника.

Також суд звертає увагу, що як на підставу своїх вимог представник заявника в заяві про видачу судового наказу посилається на норму статті 96 Цивільного процесуального кодексу України, яка регламентує повернення оригіналів письмових доказів, і немає відношення до питань наказного провадження.

За таких обставин, належить відмовити у прийнятті заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш Дім" про видачу судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 165 Цивільного процесуального кодексу України.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 165 Цивільного процесуального кодексу України не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відповідно до частини 2 статті 164 Цивільного процесуального кодексу України, у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 161, 163, 165, 166, 259-261, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків "Наш Дім" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по квартплаті та комунальних послугах.

Відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 24.01.2024.

Суддя: