Ухвала

від 24.01.2024 по справі 636/7185/23

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/7185/23 Провадження 2/636/312/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

24.01.2024 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі :

головуючого судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Бруславської В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подана заява про забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гончаренку Т.А. вчиняти ді щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У своїй заяві позивач вказує, що у приватного нотаріуса відкрита спадкова справа за заявою відповідача, предметом спору у справі є визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , тому вважає, що не вжиття забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Суд розглянув заяву і вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив встановити факт спільного проживання ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 23.05.2023, та визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_2 , та на земельну ділянку з кадастровим №6321688401:00:000:1156, площею 0.25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Разом з позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову.

Статтею 2ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог, викладених в ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними та публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позивач звернулася до суду з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом, що є предметом спору, оскільки виконавчий напис, який перебуває на виконанні у приватного виконавця, є предметом спору у справі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа. Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід`ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції. Європейський суд неодноразово робив висновок про те, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним.

Нормою п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження"передбачено, що виконавчий напис нотаріуса є видом виконавчого документу і, як передбаченост. 90 Закону України "Про нотаріат", стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленомуЗаконом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, як встановлено судом, у своїй позовній заяві позивач просить встановити факт спільного проживання зі спадкодавцем та визнання право власності в порядку спадкування за заповітом. До позову позивачем долучено докази на підтвердження того, що у приватного нотаріуса відкрита спадкова справа після смерті спадкодавця.

Отже, невжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суддя вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 149-151, 258-260 ЦПК України, суд -

постановив:

Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гончаренку Тарасу Андрійовичу вчиняти ді щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, законної сили.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали направити приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гончаренку Тарасу Андрійовичу - для виконання, заявнику до відома.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її складання. Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно до п. 2 ч. 2ст. 354 ЦПК України.

Суддя