Рішення

від 10.01.2024 по справі 335/6277/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/6277/23 2/335/163/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор Файнанс» до ОСОБА_1 про стягнення поточної заборгованості та некомпенсованої вартості об`єкта фінансового лізингу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мотор Файнанс» (далі ТОВ «Мотор Файнанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення поточної заборгованості та некомпенсованої вартості об`єкта фінансового лізингу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.09.2021 між ТОВ «Мотор Файнанс» та ОСОБА_1 було укладено договір фінансового лізингу, згідно умов якого позивач (лізингодавець) набув у власність та передав в платне володіння та користування відповідачеві (лізингоодержувач) автомобіль Honda Pilot, 2011 року випуску (об`єкт фінансового лізингу), а відповідач зобов`язалася сплатити лізингові та інші платежі, відповідно до умов договору.

Відповідач, оплативши авансовий платіж та отримавши заначений автомобіль в користування, з лютого 2022 року припинила обслуговувати заборгованість за договором фінансового лізингу.

29.05.2023 позивачем було направлено на електронну пошту відповідача повідомлення про необхідність усунення порушення за договором фінансового лізингу та оплату поточної простроченої заборгованості у розмірі 348117,11 грн. поточної (на травень 2023 року) заборгованості. Проте, відповідач порушення не усунула.

13.06.2023 позивач направив на електронну пошту відповідача повідомлення про односторонню відмову (розірвання) позивача від договору фінансового лізингу. Одночасно з зазначеним повідомленням позивач направив відповідачеві вимогу про повернення об`єкта фінансового лізингу позивачеві. Проте, зазначена вимога також була залишена без задоволення відповідачем.

З огляду на викладене, посилаючись на приписи Цивільного кодексу України та Закону України «Про фінансовий лізинг», позивач просить суд стягнути з відповідача 431872,00 грн., з яких 371324,92 грн. - прострочена заборгованість відповідача за лізинговими платежами та комісією лізингодавця, нараховані до моменту розірвання позивачем договору, 60547,08 грн. несплачений платіж з липня 2023 року по вересень 2023 року (майбутні платежі в частині оплати вартості об`єкта фінансового лізингу).

Ухвалою суду від 21.09.2023 позовну заяву було залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

03.10.2023 представником позивача усунені недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді від 21.08.2023 позовну заяву ТОВ «Мотор Файнанс» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, розпочато в справі підготовче провадження, призначено підготовче засідання, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Учасники справи або їх представники в підготовче судове засідання не з`явилися.

Ухвалою суду від 20.10.2023 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання, не з`явився. 21.12.2023 представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Мотор Файнанс», в якій також зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач, остання відома адреса місця проживання (перебування) якої знаходиться на тимчасово окупованій території України, викликалася в судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку, передбаченому ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, відповідач в судове засідання повторно не прибула, причин неявки суду не повідомила, відзив на позов до суду не подала, із заявами про розгляд справи за її відсутності до суду не зверталася.

З огляду на викладене, суд постановив здійснити заочний розгляд справи, обмежившись дослідженням доказів, наданих позивачем, що відповідає положенням ч. 1ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить наступних висновків.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір (п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 806 ЦК України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом (ч. 3 ст. 806 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні визначені Законом України «Про фінансовий лізинг» (далі Закон № 1201-IX).

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 1 Закону 1201-IX фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбаченихпунктами 1-4частини першої статті 5 цього Закону.

Відповідно до статей 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Вимоги до змісту та форми договору фінансового лізингу визначені ст.ст. 14, 15 Закону № 1201-IX.

Судом встановлено, що 15.09.2021 сторони уклали договір фінансового лізингу № ЧГ-165 (а.с. 14 - 28), згідно умов якого позивач (лізингодавець) зобов`язався набути у власність і передати відповідачеві (лізингоодержувач) на умовах фінансового лізингу в платне володіння та користування з правом викупу автомобіль Honda Pilot 2011 року випуску з ідентифікаційним номером НОМЕР_1 (об`єкт лізингу), а відповідач зобов`язався прийняти зазначений об`єкт лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі в порядку та на умовах, визначених договором.

В абз . 3 п. 2.1 договору лізингу сторони узгодили, що лізингові платежі включають платежі в погашення (компенсацію) вартості об`єкта лізингу, комісію лізингодавця (проценти) за наданий в лізинг об`єкт лізингу та інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені договором.

Відповідач зобов`язалася сплатити позивачеві лізингові платежі в період з 15.09.2021 по 15.09.2023 в загальній сумі 649938,30 грн. щомісячними платанами, розмір та термін внесення яких, визначені сторонами в графіку внесення лізингових платежів (а.с. 15).

Позивач зобов`язання за договором виконав належним чином, передавши 15.09.2021 відповідачеві вищезазначений автомобіль, що підтверджується складеним та підписаним сторонами актом прийому-передачі об`єкта лізингу (а.с. 13).

Згідно розрахунку заборгованості (а.с. 6) відповідач зобов`язання зі сплати лізингових платежів виконала частково, сплативши позивачеві авансовий лізинговий платіж та лізингові платежі за період з 15.09.2021 по 15.02.2022 в загальному розмірі 208989,95 грн. Останній лізинговий платіж сплачено відповідачем 09.02.2022.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 21 Закону № 1201-IX передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі. Такий же обов`язок передбачений п. 9.2.2 договору фінансового лізингу.

Згідно зі статями 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у становлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

У випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкта фінансового лізингу - сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об`єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об`єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу (п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону № 1201-IX).

В п. 8.2.1 договору фінансового лізингу сторони передбачили, що лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати заначений договір (відмовитися від договору) та вилучити об`єкт лізингу у разі несплати лізингоодержувачем лізингового платежу (частково або повністю та прострочення оплати становить більше 60 днів. У такому разі лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення з вимогою усунути порушення або достроково викупити об`єкт лізингу (п. 8.3. договору фінансового лізингу).

Пунктом 8.4 договору фінансового лізингу передбачено, що у разі неусунення лізингоодержувачем порушень, визначених у повідомлені лізингодавця, протягом десяти календарних днів з дати направлення повідомлення, лізингодавець направляє на адресу лізингоодержувача, вказану в договорі, цінний лист з описом вкладення або вручає нарочно повідомлення про відмову від договору (його розірвання) і повернення об`єкту лізингу із зазначенням діти розірвання договору та дати і місця повернення об`єкту лізингу лізингодавцеві. У цьому разі лізингоодержувач або його представник зобов`язаний протягом терміну, передбаченим повідомленням, повернути об`єкт лізингу лізингодавцеві.

У випадку, передбаченому пунктом 8.2 договору, договір вважається розірваним (припиненим) на десятий календарний день з дня надіслання відповідного письмового повідомлення лізингодавцем на адресу лізингоодержувача.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 17 Закону № 1201-IX передбачено, що після отримання лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса, у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів.

Сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів (у разі якщо договором не передбачено більший строк) з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається (ч. 5 ст. 17 Закону № 1201-IX).

Судом встановлено, що позивач 29.05.2023 направив на електронну пошту відповідача повідомлення про необхідність усунення порушення за договором фінансового лізингу та сплатити поточну прострочену заборгованість (а.с. 29 -32).

У зв`язку із неусуненням відповідачем порушень, визначених у повідомлені лізингодавця, 13.06.2023 позивач направив на електронну пошту відповідача повідомлення про відмову від договору фінансового лізингу та вимогу про повернення автомобіля, в якому зазначив місце та граничний термін повернення об`єкту лізингу до 23.06.2023 (а.с. 33 36).

Відповідач зобов`язання з повернення об`єкту лізингу у зазначений термін не виконала.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 20 Закону № 1201-IX передбачено, що у разі відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу та неповернення лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу на вимогу лізингодавця у строки, передбачені договором фінансового лізингу, лізингодавець має право вимагати дострокову сплату розміру всіх майбутніх лізингових платежів у частині оплати вартості об`єкта фінансового лізингу, якщо інше не передбачено договором фінансового лізингу та/або законодавством. Таке ж право лізингодавця передбачено п. 8.8.1 договору фінансового лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Відповідач, доказів на спростування поданого позивачем розрахунку заборгованості, в тому числі і таких, що підтверджували б сплату заборгованості в повному обсязі чи відсутність такої, доказів повернення об`єкту лізингу позивачеві на його вимогу суду не надала.

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «Мотор Файнанс» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 6478,08 грн.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять, із заявою про намір подати такі докази після ухвалення рішення суду позивач до суду не звертався.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор Файнанс» до ОСОБА_1 про стягнення поточної заборгованості та некомпенсованої вартості об`єкта фінансового лізингу - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор Файнанс» (ідентифікаційний код 43580554, адреса: місто Київ, проспект Петра Григоренка, будинок 43) заборгованість за договором фінансового лізингу № ЧГ 165 від 15 вересня 2021 року в розмірі 431872 (чотириста тридцять одна тисяча вісімсот сімдесят дві) гривень 00 копійок, яка складається з простроченої заборгованість за договором фінансового лізингу в розмірі 371324 грн. 92 коп. та некомпенсованої вартості об`єкта фінансового лізингу в розмірі 60547 грн. 08. коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор Файнанс» судовий збір в розмірі 6478 (шість тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 08 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 22 січня 2024 року.

Суддя А.В. Стеценко