Справа № 478/1576/23 Провадження № 2/478/76/2024
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 січня 2024 року смт. Казанка
Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Іщенко Х.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, про визнання права власності за набувальною давністю, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з вказаним позовом до Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, про визнання права власності за набувальною давністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Згідно вимог ЦПК України, звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред`явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно зіст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ЦПК України). Обов`язок доказування у спірній категорії справ покладається на позивача (заявника).
Предметом доказування за даною категорією вимог є: наявність спірного майна, обставини, що свідчать про володіння позивачем спірним майном як його власним, строк володіння нерухомим майном, особа, яка заволоділа майном, робить це відкрито та безперервно.
Обставини, які мають значення для справи і які відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК повинен довести саме позивач, є: законний об`єкт володіння; добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервіність
Доказами цього можуть бути зокрема, документи на нерухоме майно (свідоцтва, посвідчення, довідки, будинкова книга, витяги зПогосподарських книг Казанківської селищної ради за вказаний період часу), технічна документація на майно ( технічний паспорт будівлі, будівельний паспорт), документи, що свідчать про витрати позивачана спірнемайно (договорипро газо,водо,електро постачання,квитанції прооплату комунальнихпослуг заспожитий газта йогорозподіл,за спожитуелектричну енергію,за спожитуводу,квитанції просплату земельногоподатку за земельну ділянку, на якій розташовано об`єкт нерухомості за вказаний період часу).
Жодних належних та допустимих доказів про наявність спірного майна, строку володіння нерухомим майном, відкритістю та безперервність користування цим майном суду не надано.
Згідно з витягу Єдиного державного демографічного реєстру реєстрації місця проживання особи вбачається, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а вказана в позовній заяві адреса продавання та місцезнаходження нерухомого майна вказана як АДРЕСА_1 . Також з позовної заяви вбачається що попередній власник вказаного домоволодіння йому не відомий.
За вказаних обставин позивачу необхідно долучити до матеріалів справи докази щодо попереднього власника (проживаючих, або зареєстрованих осіб) у ваказаному домоволодінні та надати довідку з Казанківської селищної ради про реєстрацію осіб за вказаним домоволодінням у період часу до 2008 року.
З урахуванням викладеного потребують уточнення зміст позовної заяви, з питання законності володіння об`єктом нерухомості, що є предметом доказування по даній категорії справ, в тому числі за яких обставин було вселення до вказаного об`єкту нерухомості (усний правочин купівлі-продаду, договір найму, оренди житла, самовільне вселення тощо).
Відповідно до ч. 4 ст. 177ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Позовна заява містить також клопотання про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті. Аргументів та підстав відстрочення сплати судового збору не наведено.
Вивчивши матеріали позовної заяви, приходжу до слідуючого висновку.
Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами і доповненнями, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору та його звільнення є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідка щодо заборгованості по аліментам тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 1ст. 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Звертаю увагу, що відповідно до частини другоїстатті 8 Закону № 3674-VI, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк на підставах, визначених частиною першоюстатті 8 Закону №3674-VIє правом, а не обов`язком суду.
Тлумаченнястатті 136 ЦПК Українитастатті 8 Закону України «Про судовий збір»свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Відповідно дост. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям»малозабезпечена сім`я - сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.
Для застосування вказаних підстав для відстрочення сплати судового збору є наявність доказів, які підтверджують приналежність особи до малозабезпеченої сім`ї.
Жодних належних та допустимих доказів як на підставу відстрочення сплати судового збору позивачем не надано (довідку про доходи, довідку що він перебуває у статусі безробітного, довідку про склад сім`ї (інших працездатних осіб), не надано.
Вищенаведене дає підстави для висновку про те, що доказів на підтвердження обставин про те, що ОСОБА_1 є малозабезпеченою особою, суду не надано, а тому підстави для звільнення чи відстрочення від сплати судового збору відсутні.
Враховуючи викладене, вважаю, що в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.
Виходячі із змісту позовних вимог (прохальної частини), позивач ставить на розгляд суду позовну вимогу майновового характеру (визнати права власності на житловий будинок за набувальною давністю, вартістю 48000 грн.
Згідно ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір складає 1 % ціни позову, але не менший ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на час подання позовної заяви становить 1073,60 грн.
Зазначені недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. ст.175, 185, 294 ЦПК України, суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, про визнання права власності за набувальною давністю, - залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених в мотивувальній частині рішення недоліків.
Повідомити заявнику про необхідність усунення недоліків заяви, викладених у мотивувальній частині судового рішення, у десятиденний термін з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити заявнику, що в разі не усунення недоліків заяви в установлений судом строк заява буде вважатись неподаною та повернута їй з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Іщенко Х.В.
Суд | Казанківський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 09.01.2024 |
Оприлюднено | 25.01.2024 |
Номер документу | 116500486 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Казанківський районний суд Миколаївської області
Іщенко Х. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні