Постанова

від 25.10.2023 по справі 910/11968/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2023 р. Справа№ 910/11968/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Кириченко Ю.Ю. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агсолко Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 (повний текст рішення складено 16.05.2023)

у справі № 910/11968/22 (суддя Алєєва І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета - Агро - Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агсолко Україна"

про стягнення 2 557 090, 82 грн та розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бета - Агро - Інвест" звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агсолко Україна" про:

- розірвання договору № 3 034/001804 від 23.11.2021 укладеного між сторонами даного спору;

- стягнення з відповідача на користь позивача суми: авансових платежів в розмірі еквівалентному 60 330,00 доларів США, що складає 2 409 236,32 грн; процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 147 854,50 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 позов задоволено повністю. Вирішено розірвати договір № 3 034/001804 від 23.11.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бета - Агро - Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агсолко Україна". Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агсолко Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета - Агро - Інвест" 2 409 236,32 грн - основного боргу у вигляді авансових платежів, 147 854,50 грн - процентів за користування чужими грошовими коштами та 40 837,37 грн - судового збору.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агсолко Україна" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/11968/22, та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що суд першої інстанції:

- не дослідив: лист позивача від 02.05.2022 за № 177-Ч, в якому на думку відповідача, позивач фактично відмовився від замовленого товару в односторонньому порядку; лист відповідача 13.05.2022 за № 5238, згідно якого відповідач повідомив позивача про можливість поставки замовленого товару протягом 25-30 днів;

- не врахував висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 25.11.2022 № ЧК-374 про винесення та існування документально підтверджених саме істотних обставин, а не форс-мажору, які спричинили затримку доставки товару позивачу.

- не дослідив істотність порушення відповідачем умов договору.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач наголошує на тому, що зміст листа позивача № 177-Ч від 02.05.2022 стосується іншого договору № 2287/001804 від 07.12.2020, а також лист відповідача № 5238 від 13.05.2022 має теж послання на договір № 2287/001804 від 07.12.2020, який не є предметом у даній справі.

Крім того, за твердження позивача, вказані листи не породжують жодних юридичних наслідків та обов`язків для будь-якої зі сторін, а лише можуть розцінюватись як пропозиція щодо врегулювання господарських відносин між сторонами.

Також, позивач наголошує на тому, що відповідач жодним чином не обґрунтував та не навів розрахунків щодо зростання цін, які наведені у висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 25.11.2022 № ЧК-374 та не звертався до позивача з пропозиціями укласти додаткову угоду щодо зміни умов договору.

При цьому, позивач зазначає, що посилання відповідача на судову практику у справі № 910/10074/19 є безпідставним оскільки предмет спору відрізняється від предмету спору у справі № 910/11968/22.

Окрім вищевикладеного, позивачем відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України заявлено намір подати докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2023 у справі № 910/11968/22 призначено повторний автоматизований розподіл, в зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2023, справу № 910/11968/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агсолко Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/11968/22; розгляд апеляційної скарги призначено на 25.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета - Агро - Інвест" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі № 910/11968/22, вирішено провести судове засідання у справі № 910/11968/22, яке призначене на 25.10.2023 в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

В судове засідання, яке відбулося 25.10.2023, з`явився представник позивача в режимі відеоконференції, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та заявив усне клопотання про намір подати докази понесення них витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, після ухвалення постанови по даній справі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся ухвалою суду від 08.08.2023.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2023 було направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку (поштове відправлення № 0411638909812), та повернуто з довідкою відділення поштового зв`язку, в якій причиною повернення вказано: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Судова колегія вважає за необхідним зазначити про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 від 27.06.2023 у справі № 910/4473/21 (910/19757/21), від 05.10.2023 у справі № 910/4510/20.

Також слід зазначити, що інформація про судове засідання була оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судової влади України", тому відповідач по справі не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про дату судового засідання, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.

Таким чином, судом апеляційної інстанції були вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, а отримання ухвали суду від 08.08.2023 залежало виключно від волевиявлення та дій самого відповідача.

Враховуючи, що явка представника відповідача у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

23.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агсолко Україна" (продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бета - Агро - Інвест" (покупець, позивач) був укладений договір № 3 0334/001804 (надалі - договір), за умови п. 1.1 якого продавець поставляє, а покупець приймає та зобов`язується оплатити техніку, а саме самоскид ТК-JAC-СС в кількості 2 одиниці (далі - товар) на умовах, визначених даним договором за ціною, що складає гривневий еквівалент 50 275,00 доларів США з ПДВ за 1одиницю, загальною вартістю 100 550,00 доларів США з ПДВ.

Перерахунок гривневого еквіваленту здійснюється в порядку, передбаченому п. 2.2 вищезазначеного договору.

Відповідно до п. 5.1 договору, покупець зобов`язується здійснити оплату товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця за наступним графіком:

- 30% від загальної вартості товару, що складає еквівалент 30 165,00 доларів США підлягає сплаті за курсом перерахунку, та сплачується протягом 5 банківських днів з дати підписання даного договору;

- 30% від загальної вартості товару, що складає еквівалент 30 165,00 доларів США підлягає сплаті за курсом перерахунку протягом 3 банківських днів з моменту письмового повідомлення продавцем покупця про готовність до відправки шасі з заводу-виробника в Китаї в Україну;

- 20% від загальної вартості товару, що складає еквівалент 20 110,00 доларів США підлягає сплаті за курсом перерахунку протягом 3 банківських днів з моменту письмового повідомлення продавцем покупця про прибуття шасі на митну територію України;

- 20% від загальної вартості товару, що складає еквівалент 20 110,00 доларів США підлягає сплаті за курсом перерахунку протягом 3 банківських днів з моменту реєстрації продавцем, у відповідності до чинного законодавства України, податкової накладної на суму попередніх платежів.

На виконання умов договору, позивачем на виконання вищевказаного графіку платежів здійснено перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача в наступному розмірі:

- 25.11.2021 - грошовий еквівалент 30 165,00 доларів США (30%), що на дату платежу складало 814 455,00 грн;

- 12.01.2022 - грошовий еквівалент 30 165,00 доларів США (30%), що на дату платежу складало 833 458,96 грн.

Таким чином, станом на 12.01.2022 позивачем було сплачено еквівалент 60 330,00 доларів США (60%) або 1 647 913,96 грн.

Пунктом 4.1 договору, передбачено, що продавець передає товар покупцеві на умовах EXW (склад продавця: Київська обл, Києво-Святошинський р-н, с. Святопетрівське, вул. Індустріальна, 31), згідно Інкотермс 2010 року, протягом 2 робочих днів з дати зарахування на поточний рахунок продавця 100% загальної вартості товару від покупця, але не пізніше ніж через 130 робочих днів з моменту зарахування попередньої оплати у відповідності з умовами п. 5.1.1 даного договору.

Враховуючи те, що передплата згідно п. 5.1.1 була здійснена 25.11.2021, граничний строк поставки товару закінчився 01.06.2022, однак, станом на дату подання позовної заяви відповідач допустив порушення договірних умов та не здійснив поставку товару.

Спір у справі виник, у зв`язку з тим, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав та товар у визначений строк не поставив, що на думку позивача є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання.

Також позивачем було заявлено позову вимогу про стягнення 2 409 236,32 грн попередньої оплати та 147 854, 50 грн процентів за користування чужими грошовими коштами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 позов задоволено повністю. Розірвано договір № 3 034/001804 від 23.11.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бета - Агро - Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агсолко Україна". Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агсолко Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета - Агро - Інвест" 2 409 236,32 грн - основного боргу у вигляді авансових платежів, 147 854,50 грн - процентів за користування чужими грошовими коштами та 40 837,37 грн - судового збору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як передбачено ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

За ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України, у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як було встановлено вище, позивач на виконання умов укладеного договору перерахував відповідачу суму попередньої оплати.

Відповідач у визначений строк договором товар позивачу не поставив.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні докази на підтвердження перерахування позивачем суми попередньої оплати на виконання умов укладеного договору, а відповідачем не надано доказів здійснення поставки товару, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про розірвання договору № 3 034/001804 від 23.11.2021 та стягнення з відповідача на користь позивача суми авансових платежів в розмірі еквівалентному 60 330,00 доларів США, що складає 2 409 236,32 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов`язання щодо поставки товару не здійснив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Пунктом 8.7 договору передбачено, що у випадку прострочення строку поставки товару продавцем, останній згідно ст. 536 та ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, зобов`язується сплатити на користь покупця проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 20% річних, проценти нараховуються від дня (граничний термін поставки), коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцю.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 147 854, 50 грн.

Посилання відповідача на те, що суд першої інстанції не дослідив лист позивача від 02.05.2022 за № 177-Ч та лист відповідача 13.05.2022 за № 5238, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки зміст вказаних листів стосується іншого договору, який не є предметом у даній справі.

Судова колегія вважає безпідставними та необґрунтованими доводи відповідача про те, що місцевий господарський суд не врахував висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 25.11.2022 № ЧК-374 про винесення та існування документально підтверджених істотних обставин, які спричинили затримку доставки товару позивачу, оскільки відповідач не звертався до позивача з пропозицією про внесення змін до спірного договору або укладення додаткових угод до договору щодо істотної зміни обставин.

Виходячи з вищевикладеного, доводи скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому Північний апеляційний господарський суд вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, отже, підстави для його скасування відсутні.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені місцевим господарським судом при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агсолко Україна" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/11968/22- без змін.

Матеріали справи № 910/11968/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.01.2024 після виходу судді Тарасенко К.В. з відпустки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Є.Ю. Шаптала

К.В. Тарасенко