Ухвала

від 24.01.2024 по справі 917/1261/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

24 січня 2024 року м. Харків Справа № 917/1261/23

Східний апеляційний господарський суд у складі: суддя Лакіза В.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №63 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, м. Кременчук, Полтавська область (вх.№91 П/2 від 05.01.2024)

на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.12.2023 у справі №917/1261/23 (повний текст складено 19.12.2023, суддя Пушко І.І.)

за позовом Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 63 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, м. Кременчук, Полтавська області

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», м.Полтава

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №63 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області із позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води позивачу стосовно приміщення, за адресою: вул. Володимира Великого (Тельмана), будинок 50, м. Кременчук, 39622, за період з початку опалювального періоду 2022-2023, а саме, з 01.11.2022 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем норм законодавства України при нарахуванні плати за постачання централізованого опалення.

Зокрема, в обґрунтування позову позивач посилався на те, що згідно зі ст. 1 Закону України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування, який набрав чинності 19.08.2022, запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання. Зокрема, передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.12.2023 у справі №917/1261/23 у позові відмовлено повністю.

Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 63 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить відстрочити сплату судового збору; скасувати повністю оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, ухвалою суду від 09.01.2024 відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України витребувано у суду першої інстанції матеріали справи №917/2161/33; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи; копію ухвали надіслано апелянту та Господарському суду Полтавської області.

19.01.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначені розміри ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З апеляційної скарги вбачається, що апелянт оскаржує судове рішення у повному обсязі. Розмір судового збору, що підлягав сплаті до суду першої інстанції становить 2 684,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подана).

Відповідно, за подання апеляційної скарги апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі: 2 684, 00 грн х 150% = 4 026,00 грн.

При поданні апеляційної скарги скаржником в порушення пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, натомість надано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Клопотання обґрунтовано тим, що позивач у справі є закладом дошкільної освіти (ясла-садок) комунальної форми власності, який фінансується з міського бюджету за рахунок місцевого бюджету. Через військову агресію фінансування навчального закладу обмежено, він не має вільних коштів і фінансової можливості для оплати судового збору, оскільки всі можливі кошти направляються власником на допомогу армії, улаштування укриттів та інших заходів для забезпечення безпеки учасників освітнього процесу і населення.

Отже, посилаючись на те, що позивач є комунальним закладом освіти, який фінансується з міського бюджету та враховуючи його соціальну значимість, недостатність бюджетного фінансування, апелянт просить відстрочити йому сплату судового збору до прийняття рішення у справі.

Розглянувши вказане клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведеними положеннями Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Враховуючи той факт, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення Кременчуцькому закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №63 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області сплати судового збору.

Подібна за змістом правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 29.12.2021 у справі № 920/1191/20, від 28.12.2021 у справі № 916/3168/19, від 24.12.2021 у справі № 910/19778/20, від 24.12.2021 у справі № 910/7085/21, від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 13.06.2022 у справі № 910/4787/21, від 09.06.2022 у справі №5010/577/2011-27/22, від 08.06.2022 у справі №910/7035/20, від 28.07.2022 у справі № 908/704/21.

Апеляційний господарський суд зазначає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність надання відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Таким чином, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Також суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 (Провадження №11-24апп21), що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим (подібний висновок наведений в ухвалі Верховного Суду від 06 квітня 2023 року по справі №904/454/22).

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З огляду на зазначене, враховуючи положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України.

З метою усунення недоліків апеляційної скарги, скаржнику необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на Господарського суду Полтавської області від 19.12.2023 у справі №917/1261/23 в розмірі 4 026,00 грн.

Також, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Порядок надсилання копії апеляційної скарги визначений статтею 259 ГПК України, відповідно до якої особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно ч.7 ст.42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

За висновком Верховного Суду, викладеному в ухвалі від 21.12.2023 у справі №910/8329/22, згідно з положеннями ст. ст.73,76,77 ГПК України належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії касаційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії або квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.

До апеляційної скарги апелянтом надано експрес-накладну АТ «Нова Пошта» №59001082727921 про направлення позивачем документів на адресу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго». Між тим, в порушення ч. 7 ст. 42 ГПК України до апеляційної скарги скаржником не додано опис вкладення до цінного листа (із зазначенням номеру поштового відправлення), який би відображав зміст поштового відправлення та підтверджував направлення апелянтом вказаному учаснику справи саме копії апеляційної скарги та доданих до неї документів.

Згідно інформації, яка міститься в системі «Діловодство спеціалізованого суду» Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» має зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Відтак, апелянт не позбавлений можливості надіслати апеляційну скаргу та додані до неї документи відповідачу через систему «Електронний суд» та надати суду квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, в якості доказу направлення апеляційної скарги іншому учаснику справи.

Однак, скаржником не додано доказів направлення іншій стороні у справі копії апеляційної скарги листом з описом вкладення/ через систему «Електронний суд».

Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з апеляційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені ч. 3 ст. 2 ГПК України.

Таким чином, скаржнику слід належним чином виконати вимоги п. 3 ч. 3 ст.258, ст. 259 ГПК України та надіслати іншій стороні у справі копію апеляційної скарги і доданих до неї документів і надати суду належні докази такого надсилання.

Також, колегія суддів звертає увагу, що з 18.10.2023 введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким зокрема внесено зміни до положень ГПК України.

Згідно інформації, яка міститься в системі «Діловодство спеціалізованого суду» Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №63 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області має зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що у зв`язку з веденням в дію закону України від 18.10.2023 змінилися вимоги до змісту і форми апеляційної скарги, відповідно до п 2. ч.2 ст.258 ГПК України, відповідно до яких в апеляційній скарзі мають бути зазначені, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

На підставі вищевикладеного, в заяві про усунення недоліків апелянту необхідно повідомити суд, про наявність у нього зареєстрованого Електронного кабінету Користувача в ЄСІТС.

Згідно з ч. 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору у повному обсязі та доказів надсилання відповідачу копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення (або через систему «Електронний суд»), а також відсутність в апеляційній скарзі відомостей про зареєстрований електронний кабінет в системі ЄСІТС, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням апелянту строку для усунення вказаних недоліків

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Кременчуцькому закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №63 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №63 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.12.2023 у справі №917/1261/23 залишити без руху.

3. Встановити Кременчуцькому закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №63 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області десятиденний строк з дня вручення ухвали для виправлення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду:

- доказів сплати судового збору у розмірі 4 026,00 грн;

- доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення (із зазначенням номеру поштового відправлення), або через систему «Електронний суд» іншій стороні у справі.

4. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Інформацію у справі, що розглядається можна отримати за веб-адресою https://eag.court.gov.ua/sud4875/.

Суддя В.В. Лакіза