Рішення

від 24.01.2024 по справі 910/17237/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2024Справа № 910/17237/23за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Юкрейн»

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Белферт Україна"

про стягнення 408 949,55 грн

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта Юкрейн" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Белферт Україна» про стягнення 408 949,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Генерального договору поставки №213/34/20 від 05.10.2020 у частині виконання зобов`язань з поставки товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути 408 949,55 грн, з яких: 387 658,31 грн попередньої оплати вартості товару, 9 622,42 грн 3% річних та 11 668,82 грн інфляційних втрат.

За змістом ст. 176 ГПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; зобов`язати позивача надати суду належним чином засвідчену копію Генерального договору поставки №213/34/20 від 05.10.2020; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

15.12.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про неможливість подати доказ, який витребовує суд, в якій позивач, зокрема, просить суд витребувати у відповідача належним чином засвідчену копію Генерального договору поставки №213/34/20 від 05.10.2020, оскільки другий примірник має бути у відповідача.

Розглянувши клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Разом з тим, клопотання про витребування доказів не містить доказів вжиття позивачем заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання витребуваного доказу, з огляду на викладене суд залишає заяву позивача без задоволення.

Крім цього, суд зазначає, що позивачем у заяві від 15.12.2023 було зазначено, що всі істотні умови поставки товару у грудні 2021 року були погоджені сторонами шляхом укладення Додаткової угоди від 29.12.2021.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафта Юкрейн» та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Белферт Україна" було укладено генеральний договір поставки №213/34/20 від 05.10.2020.

01.12.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду №ДТ-15-НЮ до Генерального договору поставки нафтопродуктів №213/34/20 від 05.10.2020, відповідно до п. 1 (в редакції Змін №1 від 31.12.2021 до Додаткової угоди №ДТ-15-НЮ від 01.12.2021 до Генерального договору поставки нафтопродуктів №213/34/20 від 05.10.2020) якої Постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність Покупця, а Покупець обов`язується прийняти у свою власність та оплатити товар, асортимент (найменування), одиниця виміру, ціна, кількість якого та загальна вартість зазначаються в таблиці (далі - Товар): паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО кількістю 299,900 т загальною вартість з ПДВ 8 662 635,49 грн.

У п.3 Додаткової угоди №ДТ-15-НЮ від 01.12.2021 постачальник та покупець підписанням даної Додаткової угоди погодили, що ціна однієї тони Товару є орієнтовною (попередньою), враховує значення котирувань, які публікуються агентством «Platt's» та розрахована Постачальником по курсу купівлі валюти (євро) на Міжбанківському валютному ринку України через уповноважений банк з розрахунку 31 (тридцять одна) гривня 00 коп. за один євро.

Відповідно до п. 7 Додаткової угоди №ДТ-15-НЮ від 01.12.2021 покупець здійснює 100% попередню оплату загальної орієнтовної (попередньої) вартості товару в сумі, яка зазначена у рахунку постачальника, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно з абз. 3 п. 8 Додаткової угоди №ДТ-15-НЮ від 01.12.2021 сторони погодили, що датою поставки Товару Постачальником вважається дата відмітки особистої номерної печатки посадової особи митного органу оформлення Житомирської або Рівненської митниці ДФС України, що проставлена в митній декларації на Товар, та зазначається Сторонами у відповідних змінах до цієї Додаткової угоди.

Надалі, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафта Юкрейн» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Белферт Україна" (постачальник) укладено Додаткову угоду від 29.12.2021 до Генерального договору поставки нафтопродуктів №213/34/20 від 05.10.2020, відповідно до п.1 якої Сторони погодили змінити предмет договору та викласти його наступним чином:

« 1.1. В поряду та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця (поставити), а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти або іншу продукцію виробництва підприємств Республіки Білорусь, далі за текстом - «Товар», згідно умов Договору та відповідних додаткових угод до нього.

1.2. Поставка Товару відбувається на підставі додаткових угод до цього Договору, які підписуються повноважними представниками Сторін, та є невід`ємною частиною цього Договору, в яких Сторонами узгоджуються найменування та асортимент Товару, ціна, кількість, умови поставки, в т.ч. відвантаження Товару, умови оплати, інші необхідні умови поставки конкретного погодженого Об`єму Товару.

1.4. Загальна орієнтовна сума Договору складається з суми загальної вартості Товару, поставленого Покупцеві згідно з додатковими угодами, що є невід`ємною частиною даного Договору.

11.1 Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення терміну дії Договору не звільняє винну Сторону від відповідальності за його невиконання».

Дослідивши зміст укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору, суд дійшов до висновку, що цей правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Покупець у позовній заяві зазначає, що: «Залишок передплати з попередньої поставки у листопаді 2021 року становив 882 273,09 грн, про сплату якого свідчить платіжна інструкція №000135322 від 25.11.2021 та акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2021».

Так покупець сплатив постачальнику 3 000 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 25.11.2021 №000135322 з призначенням платежу: «Оплата за дизпаливо зг дог №213/34/20 від 05.10.20 та рах №6329 від 02.11.2021р. в тому числі ПДВ (20%) 500 000,00 грн».

Відповідно до складеного позивачем акту зірки взаємних розрахунків за період 20.05.2021 - 30.11.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта Юкрейн» і Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Белферт Україна" за договором №213/34/20 від 05.10.2020 в колонці «Сальдо кінцеве» дебет становить 882 273,09 грн.

Надалі, Постачальник надав покупцю рахунок-фактуру №7201 від 02.12.2021 на суму 12 262 320,00 грн з ПДВ щодо палива дизельного ДП-3-Євро5-ВО (2710 19 43 00) кількістю 360 т.

Покупець сплатив постачальнику по рахунку-фактурі №7201 від 02.12.2021 9 332 920,71 грн, що підтверджується платіжними інструкціями в національній валюті від 28.12.2021 №000138961 на суму 332 920,71 грн, від 20.12.2021 №000137356 на суму 2 900 000,00 грн, від 15.12.2021 №000137719 на суму 100 000,00 грн та від 10.12.2021 №000137198 на суму 6 000 000,00 грн.

Факт перевезення товару підтверджується наявною в матеріалах справи копією накладної СМГС № БЧ23283197, яка містить відтиски печаток співробітників митниці на території Республіки Білорусь та на території України.

Постачальник відвантажив, а покупець прийняв обумовлений договором товар що підтверджується видатковою накладною №11406 від 21.12.2021 на суму 10 215 193,80 грн.

Водночас, між сторонами складено Акт коригування ціни товару №11749 до видаткової накладної №11406 від 21.12.2021, відповідно до п.1 якої згідно умов договору поставки №213/34/20 від 05.10.2020 сторони погодили виконати нижченаведені коригування ціни, як це зазначено в таблиці: сума з ПДВ попередня - 10 215 193,80 грн, сума з ПДВ остаточна - 8 662 635,49 грн, загальна різниця за вартістю товару з ПДВ - - 1 552 558,31 грн.

У подальшому постачальник відвантажив, а покупець прийняв 22 тони поліетилентерефталату 8200 марки Л загальною вартістю 1 164 900,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №2026 від 30.03.2022 на суму 582 450,00 грн та №2025 від 30.03.2022 на суму 582 450,00 грн.

При цьому, як вбачається з видаткових накладних №2026 від 30.03.2022 та №2025 від 30.03.2022 умовами продажу товару була 100% передплата.

Таким чином, постачальник відвантажив, а покупець прийняв товар загальною вартістю 9 827 535,49 грн.

Покупець звернувся до постачальника з претензією щодо повернення передплати Вих.№31/08 від 31.08.2023, в якій вимагав протягом трьох робочих днів повернути передплату у розмірі 387 658,31 грн (докази направлення містяться в матеріалах справи).

Проте, вимога покупця залишена постачальником без задоволення та відповіді.

Відтак, неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Генерального договору поставки №213/34/20 від 05.10.2020 у частині виконання зобов`язань з поставки товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути 408 949,55 грн, з яких: 387 658,31 грн попередньої оплати вартості товару, 9 622,42 грн 3% річних та 11 668,82 грн інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №ДТ-15-НЮ від 01.12.2021 до Генерального договору поставки нафтопродуктів №213/34/20 від 05.10.2020, відповідно до п. 1 (в редакції Змін №1 від 31.12.2021 до Додаткової угоди №ДТ-15-НЮ від 01.12.2021 до Генерального договору поставки нафтопродуктів №213/34/20 від 05.10.2020) якої Постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у свою власність та оплатити товар, асортимент (найменування), одиниця виміру, ціна, кількість якого та загальна вартість зазначаються в таблиці (далі - Товар): паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО кількістю 299,900 т загальною вартість з ПДВ 8 662 635,49 грн.

Також, судом було встановлено, що на виконання умов додаткової угоди покупець сплатив постачальнику 9 332 920,71 грн попередньої оплати, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями.

При цьому, з огляду на часткове виконання відповідачем попереднього замовлення з поставки товару у листопаді 2021 року, у постачальника станом на грудень 2021 року була наявна заборгованість у розмірі 882 273,09 грн.

Відповідно до абз. 1 та 2 п. 5 Додаткової угоди №ДТ-15-НЮ від 01.12.2021 у випадку розбіжностей між фактичними та прогнозованими значеннями «Platt's», ціна Товару підлягає зміні в сторону зменшення або збільшення. У разі оформлення остаточної ціни Товару з урахуванням всіх умов, зазначених в цій Додатковій угоді, Постачальник направляє Покупцю Акт коригування ціни Товару та/або Зміни до цієї Додаткової угоди не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця, що настає за звітним періодом, а Покупець зобов`язується підписати зі своєї сторони відповідні документи (Акт коригування ціни Товару та/або Зміни до цієї Додаткової угоди) та невідкладно направити підписані документи Постачальнику.

У разі зменшення ціни Товару - різниця між попередньою та остаточною вартістю Товару розраховується як різниця вартості відвантаженого від білоруського експортера Покупцю Товару за остаточною ціною в євро за сумою, сплаченою білоруському експортеру за попередньою ціною в євро, за узгодженим з Покупцем курсом купівлі валюти на дату відвантаження Товару, та відображається в Акті коригування ціни Товару. Переплата Покупця за Товар зараховується Постачальником, як передоплата за поставку наступної партії Товару згідно умов Договору або повертається Покупцеві в строк 3 (три) банківських дні з дати припинення дії Договору.

Судом встановлено, що відповідач відвантажив, а покупець прийняв товари загальною вартістю 9 827 535,49 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, з урахуванням складеного між Сторонами Акту коригування ціни товару №11749 до видаткової накладної №11406 від 21.12.2021.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензією щодо повернення передплати Вих.№31/08 від 31.08.2023, в якій вимагав протягом трьох робочих днів повернути передплату у розмірі 387 658,31 грн

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, відсутність дій відповідача щодо поставки товару надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Неповернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (пункт 74), "Пономарьов проти України" (пункт 43), "Агрокомплекс проти України" (пункт 166).

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №904/8972/17.

У даному випадку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред`явлення вимоги від 31.08.2023, що безпосередньо передбачено п. 5 Додаткової угоди №ДТ-15-НЮ від 01.12.2021.

Отже, оскільки претензію про повернення коштів направлено позивачем відповідачу 04.09.2023, враховуючи вимоги викладені в претензії (протягом трьох робочих днів повернути передплату у розмірі 387 658,31 грн), строк повернення коштів у розмірі 387 658,31 грн станом на момент розгляду справи є таким, що настав.

Так, відповідачем не надано доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі 387 658,31 грн, не надано доказів на підтвердження відсутності у відповідача обов`язку з повернення зазначених коштів, з огляду на що суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення 387 658,31 грн основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9 622,42 грн 3% річних та 11 668,82 грн інфляційних втрат.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем здійснено розрахунок 3% річних наступним чином: за період з 05.01.2023 до 02.11.2023 щодо суми 387 658,31 грн.

Позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат річних наступним чином: за період з січня 2023 по вересень 2023 щодо суми 387 658,31 грн.

Відтак, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, що міститься у позові, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення 9 622,42 грн 3% річних та 11 668,82 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Белферт Україна" (02002, місто Київ, вул. Микільсько-Слобідська, будинок 1а; ідентифікаційний код: 32305906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта юкрейн" (65006, Одеська обл., місто Одеса, вул. Балківська, будинок 52; ідентифікаційний код: 43506209) 387 658 (триста вісімдесят сім тисяч шістсот п`ятдесят вісім) грн 31 коп. основного боргу, 9 622 (дев`ять тисяч шістсот двадцять дві) грн 42 коп. 3% річних, 11 668 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн 82 коп. інфляційних втрат та 4 907 (чотири тисячі дев`ятсот сім) грн 40 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева