Ухвала

від 24.01.2024 по справі 910/17767/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.01.2024Справа № 910/17767/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання П`янковської Т.В.., розглянувши у судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколіс» (03040, м. Київ, вул. Деміївська, буд. 13, кв.35, ідентифікаційний код 36560943)

до Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд.15 в, офіс 8, ідентифікаційний код 05763599)

про стягнення 1 725 318, 63 грн

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явилися

від відповідача: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколіс» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (далі - відповідач) про стягнення 1 725 318, 63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №029/1504-1-21 від 15.04.2021 (далі - договір) позивачем здійснено поставку продукції на суму 2 165 101, 76 грн згідно видаткових накладних №290 від 15.11.2021 на суму 99 188, 54 грн, №316 від 26.11.2021 на суму 162 367, 30 грн, №358 від 30.11.2022 на суму 269 119, 80 грн, №332 від 01.12.2021 на суму 146 362, 94 грн, №328 від 01.12.2021 на суму 111 366, 53 грн, №337 від 02.12.2021 на суму 174 492, 85 грн, №343 від 07.12.2021 на суму 129 231, 65 грн, №350 від 09.12.2021 на суму 141 427, 10 грн, №437 від 25.12.2021 на суму 252 219, 38 грн, №391 від 29.12.2021 на суму 174 720, 00 грн, №438 від 31.12.2021 на суму 254 059, 63 грн, №439 від 31.12.2021 на суму 250 546, 03 грн. Втім, всупереч взятим на себе зобов`язання, відповідач оплату отриманої продукції здійснив лише частково, сплативши 439 783, 13 грн, у зв`язку з чим виникла заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 1 725 318, 63 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17767/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.12.2023.

06.12.2023 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» представник відповідача подав клопотання про відкладення підготовчого засідання та надати час сторонам для мирного врегулювання спору.

У підготовчому засіданні 20.12.2023 представник позивача повідомив суд, що відповідачем здійснюється часткове погашення заборгованості та не заперечував щодо відкладення підготовчого засідання. Судом було задоволено клопотання відповідача та проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 24.01.2024.

22.01.2024 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» представник позивача подав клопотання про закриття провадження у справі, відповідно до якого повідомив суд, що після звернення позивача до суду з указаним позовом відповідачем було здійснено розрахунок за поставлений товар за Договором поставки від 15.04.2021 р. № 029/1504-1-21 у розмірі 1 725 318,63 грн, а тому просить суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору. Окрім іншого, просить суд повернути позивачу з державного бюджету, сплачений судових збір у розмірі 25879,78 грн. на підставі п. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн.

23.01.2024 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» представник відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України та заперечення щодо витрат позивача на правничу допомогу (вказані клопотання зареєстровані загальним відділом діловодства суду 24.01.2024).

У судове засідання 24.01.2024 представники сторін не забезпечили явку уповноважених перстеників, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши подані клопотання сторін про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку про наступне.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Судом встановлено, що позовні вимоги в даній справі обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору поставки №029/1504-1-21 від 15.04.2021 у зв`язку з чим виникла заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 1 725 318, 63 грн.

За доводами сторін, що підтверджується матеріалами справи відповідачем погашено борг 1 725 318, 63 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, № 3289 від 01.12.2023 р. на суму 46 366,53 грн.; № 3319 від 05.12.2023 р. на суму 25 507,14 грн.; № 3318 від 05.12.2023 р. на суму 174 492,86 грн.; № 3338 від 06.12.2023 р. на суму 250 546,03 грн.; № 3397 від 08.12.2023 р. на суму 136 860,16 грн.; № 3476 від 14.12.2023 р. на суму 254 059,63 грн.; № 3544 від 19.12.2023 р. на суму 269 119,80 грн.; № 3653 від 27.12.2023 р. на суму 252 219,38 грн.; № 3671 від 28.12.2023 р. на суму 174 720,00 грн.; № 3686 від 29.12.2023 р. на суму 141 427,10 грн, копії яких містяться в матеріалах справи.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору у даній справі, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою закриття провадження у справі.

Згідно ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору може бути повернута з Державного бюджету особі, яка його сплатила ухвалою суду за умови звернення до суду з відповідним клопотанням.

Судом встановлено, що позивач у клопотанні про закриття провадження у справі просить суд повернути з державного бюджету України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 25 879,78 грн.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Як вбачається з платіжної інструкції №781 від 15.11.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколіс» було сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви у розмірі 25 879,78 грн.

З огляду на вищевикладене, заява позивача про повернення судового збору підлягає задоволенню.

Щодо заявленого клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

За приписами частини 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Частиною 2 статті 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем долучено до клопотання про закриття провадження у справі договір № 672 про надання правничої допомоги адвоката та інших юридичних послуг від 23.09.2023, укладеного між ТОВ «Еколіс» (Замовник) та адвокатом Мальцева Галина Юріївна (виконавець), виписку про рух коштів по рахунку, згідно якої 21.09.2023 ТОВ «Еколіс» здійснив оплату юридичних послуг по договору № 672 від 21.09.2023 на користь ФОП Мальцева Г.Ю. у розмірі 10 000,00 грн. (Копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордера адвоката наявні в матеріалах справи).

Також судом встановлено, що у позовній заяві позивачем було визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на правничу допомогу, яку позивач очікує понести складає орієнтовно 25 000,00 грн.

Судом встановлено, що умовами п. 1.1 договору № 672 визначено, що замовник в порядку та умовах, визначених цим договором, доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати замовникові юридичні послуги, правничу допомогу адвоката, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх відповідно до розділу 3 даного договору.

У п. 1.2. вказаного договору сторонами передбачено, що в межах предмету договору виконавець надає замовнику наступні юридичні послуги і виконує правничу допомогу адвоката:

- складання та подання позову до суду в інтересах ТОВ «ЕКОЛІС» щодо стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (ідентифікаційний код: 05763599) за договором про поставку товару - лісоматеріалів;

- представництво прав та інтересів замовника у судах по вищезазначеній справі, у тому числі, але не виключно у Господарському суді міста Києва;

- надає усні та письмові консультації з правових питань, що виникають в процесі провадження у справі;

- розробляє та погоджує з замовником пропозиції щодо стратегії та тактики дій, що мають юридичне значення.

У розділі 3 договору № 672 сторонами визначено порядок приймання наданих послуг та розрахунки, зокрема:

3.1. Виконання умов цього договору оформляється Актом здачі-приймання наданих послуг, що складається по мірі необхідності та факту надання послуг, та підписується сторонами.

3.2. Ціна юридичних послуг є договірною. Вартість юридичних послуг визначається сторонами в Акті здачі-приймання наданих послуг по факту наданих послуг, але не більше 25 000,00 (двадцяти п`яти тисяч) грн. за надання послуг в межах розгляду справи у суді першої інстанції.

3.3. Замовник здійснює оплату послуги адвоката щодо складання та подання позовної заяви до суду у розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок) протягом дня після укладання цього Договору.

3.4. Замовник здійснює оплату у розмірі, визначеному в порядку п. 3.2 цього договору, протягом трьох днів з моменту підписання сторонами Акту здачі-приймання наданих послуг.

3.5. Оплата провадиться у встановленому порядку в безготівковій формі.

Договір відповідно до п. 6.1. вважається укладеним з дня його підписання та діє до 31.12.2024.

З урахуванням вище викладеного позивач вказує про понесення ним витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, у розмірі 10 000, 00 грн.

У матеріалах справи наявні заперечення відповідача, відповідно до яких відповідач зазначає, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу є неспівмірним з обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, зі складністю справи. Адже, відповідач у добровільному порядку, до початку розгляду справи судом оплатив всю суму заборгованості в розмірі 1 725 318, 63 грн. Відповідач також вказує на те, що представник позивача підготував лише два процесуальних документа, а відтак заявлена вимога про відшкодування витрат на правничу допомогу є неспівмірною з обсягом виконаних робіт. Крім іншого відповідач зазначив, що справа не є складною, оскільки стосується стягнення заборгованості за договором, без необхідності дослідження і вивчення великої кількості документів, без додаткових ускладнюючих обставин.

Також, відповідач зазначив що разом з позовною заявою позивачем не було надано ані договору про надання правової допомоги, ані попереднього обґрунтованого розрахунку витрат на правничу допомогу, детального опису робіт (наданих послуг), з якого б вбачалося обсяг виконаних робіт, витрачений час, їх вартість, чим позивач порушив право відповідача на подання до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат.

Судом встановлено, що Мальцева Галина Юріївна є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Так, позивачем не було надано до суду доказів на підтвердження того, що його витрати є співмірними з виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторін.

Враховуючи надані представником позивача документи на підтвердження наданих адвокатом послуг, та з огляду на подані відповідачем заперечення, судом зазначається таке.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані позивачем докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача, з покладенням на відповідача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст. 129, 231, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколіс» про закриття провадження у справі задовольнити.

2. Закрити провадження у справі №910/17767/23 на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Еколіс» (03040, м. Київ, вул. Деміївська, буд. 13, кв. 35, ідентифікаційний код 36560943) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 25 879 грн 78 коп., сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 781 від 15.11.2023.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 15 в, офіс 8, ідентифікаційний код 05763599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколіс» (03040, м. Київ, вул. Деміївська, буд. 13, кв. 35, ідентифікаційний код 36560943) та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000 грн 00 коп.

Ухвала набирає законної сили 24.01.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.Г. Пукшин