Ухвала

від 19.01.2024 по справі 915/1807/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

19 січня 2024 року Справа № 915/1807/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О.,

за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В.,

розглянувши матеріали справи за заявою

кредитора: Головного управління ДПС у Миколаївській області (м. Миколаїв вул. Лягіна, 6, код ЄДРПОУ 44104027)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська біоенергетична компанія» (м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 1, код ЄДРПОУ 38751410)

про відкриття провадження у справі про банкрутство,

за участі представників учасників справи:

від кредитора: не з`явився,

від боржника: не з`явився,

встановив:

Ухвалою суду від 25.12.2023 заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство прийнято до розгляду, підготовче засідання суду призначено на 19 січня 2024 року о 10:20 год., про що повідомлено учасників справи, зобов`язано боржника у строк до 17.01.2024 надати суду належним чином засвідчені копії правоустановчих документів, зокрема статут товариства, відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, складений відповідно до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства.

Зазначену ухвалу направлено боржнику 26.12.2023 рекомендованою кореспонденцією за адресою, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 1 та повернуто суду без вручення 10.01.2024 з довідкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Згідно ч. 2 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства, підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі. До відзиву боржника додаються докази відправлення заявнику копії відзиву.

Боржником відзиву на заяву кредитора про відкриття провадження у справі суду не надано.

Згідно ч. 4 ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства відсутність відзиву на заяву про відкриття провадження у справі не перешкоджає провадженню у справі.

Кредитор та боржник правом участі у підготовчому засіданні не скористалися.

Згідно п.2 ч.1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

Враховуючи, що боржник повідомлявся за адресою місцезнаходження про розгляд справи, жодних заяв або клопотань на розгляд суду не подав, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обгрунтованим постановлення рішення в цій справі за наявними матеріалами.

На підставі ст. 233 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до визначень зазначеної норми грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська біоенергетична компанія» (код ЄДРПОУ 38751410) зареєстровано за адресою: м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 1.

Підприємство є платником податків та перебуває на податковому обліку у контролюючому органі.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пп.16.1.3, 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов`язаний: подавати до державних податкових органів декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в розмірах та у встановлені законами строки.

Контролюючі органи, згідно із пп. 19-1.1.2. п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повному нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Пунктом 49.2 статті 49 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Податкові зобов`язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню згідно із п. 56.11 ст. 56 ПК України.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Згідно із пунктом 129.1. статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається:

129.1.1. при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

129.1.2. при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

129.1.4. при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/ або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом;

129.1.5. у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів.

Відповідно до підпункту 129.3.3 пункту 129.3 статті 129 ПК України, нарахування пені закінчується з дня запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Згідно пункту 129.4 статті 129 ПК України, на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми заниження податкового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.2 та 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов`язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов`язань відповідно до підпункту 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов`язання, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Пунктом 129.5. ст. 129 ПК України встановлено, що зазначені в п.п. 129.4 розмір пені застосовується щодо всіх платників та всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов`язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Головне управління ДПС у Миколаївській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику України, відповідно до статті 21-1 Закону України Про центральні органи виконавчої влади є, органом державної влади.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України (далі ПК України), контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до п. 20.1.39. ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду із заявами щодо порушення справ про банкрутство.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 КУзПБ, до заяви кредитора контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Кредитор просить суд визнати безспірні грошові вимоги до боржника у розмірі 23858204,15 грн, в такій черговості: у першу чергу судовий збір/авансування винагороди) 87140,00 грн, у третю чергу (основний платіж по податкам та зборам) 1264,02 грн; у шосту чергу (штрафні санкції та пеня) 23769800,13 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у ТОВ «Київська біоенергетична компанія» наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка у сумі 21950373,54грн, з них: основний платіж - 1 264,02 грн, штрафні санкції 21949109,52 грн, з яких:

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 1264,02 грн, заборгованість складається із зобов`язань, самостійно визначених боржником в податковій декларації за 2018 рік;

- податок на додану вартість у сумі 21949109,52 грн, яка складається із штрафних санкцій, визначених контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях (рішеннях) прийнятих за результатами перевірок, що підтверджується рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 у справі №400/2321/20, з урахуванням часткової сплати податкового боргу в сумі 1411693,50 грн.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доказів на підтвердження безспірності грошових вимог в сумі 1820690,61 грн кредитором суду не надано, отже зазначені вимоги кредитора у сумі 1820690,61 грн слід відхилити.

Відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) до заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Спеціальний порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється, зокрема, статтями 87, 95-99 Податкового кодексу України.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 статті 87 ПК України).

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Водночас спеціальним законодавством щодо справляння податків і зборів, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків.

У абзацах 2, 3 пункту 95.3 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.22. статті 95 ПК України, контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

На підтвердження вжиття заходів щодо забезпечення погашення податкового боргу кредитором надано суду:

- рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/2321/20 про стягнення з ТОВ «Київська біоенергетична компанія» податкового боргу у сумі 23361 800,42 грн;

- рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/2315/20 про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Київська біоенергетична компанія»;

- інкасові доручення від 16.06.2021 №1033, 1035, від 27.09.2021 №1332, 1330, від 28.09.2021 №1394, з відмітками фінансових установ про повернення без виконання.

Щодо вжиття заходів для погашення податкової заборгованості боржника, передбачених у абзацах 2, 3 пункту 95.3 ст. 95 ПК України, а саме звернення контролюючого органу до суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, зазначаємо таке.

З аналізу наведеної норми випливає, що контролюючий орган може звернутись до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Боржника, що перебуває у податковій заставі лише за наявності майна у платника податків, яке описане в податкову заставу відповідно до статті 87 Податкового кодексу України.

Контролюючим органом до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника додано докази відсутності у ТОВ «Київська біоенергетична компанія» (код ЄДРПОУ 38751410) майна станом на дату звернення із відповідною заявою, а саме:

- відомості з ІС «Податковий блок» АІС «Автомобіль» по транспортним засобам;

- Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.08.2023.

Щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості (пункт 95.22 ст. 95 ПК України).

Механізм стягнення з дебіторів платника податку передбачено "Порядком використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи, як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи" від 16.06.2017 за №585. Положення зазначеного Порядку передбачають безпосередній контакт з посадовими особами підприємства з метою укладання договору про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на контролюючий орган та наявність всіх необхідних первинних та фінансових документів, завірених належним чином.

Як зазначає кредитор, боржником останню фінансову звітність подано у листопаді 2018 року.

На теперішній час підприємство не звітує, не здійснює господарську діяльність, відомості щодо місцезнаходження бухгалтерських документів і посадових осіб підприємства відсутні. Також відсутні відомості про наявність документально підтвердженої дебіторської заборгованості боржника, що в свою чергу унеможливлює здійснення заходів зі стягнення заборгованості, передбачених п. 95.22 ст. 95 Податкового кодексу України.

У підготовчому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 39 КУзПБ, господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Беручи до уваги те, що заборгованість боржника перед кредитором у розмірі 23771064,15 грн є непогашеною, враховуючи факт вжиття кредитором заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу, а також те, що наявність податкової заборгованості підтверджено доданими до заяви документами, не заперечено та не спростовано боржником, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання кредиторських вимог ініціюючого кредитора в сумі 23771064,15 грн та відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 8 статті 39 КУзПБ, в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про: відкриття провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Пунктом 2-1 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

Заява ГУ ДПС у Миколаївській області про відкриття провадження у справі про банкрутство містить пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого Прохорова Володимира Сергійовича (свідоцтво Міністерства юстиції України № 1450 від 08.07.2013) для виконання повноважень розпорядника майна та заяву зазначеного арбітражного керуючого про згоду на участь у справі про банкрутство.

Кандидатура арбітражного керуючого відповідає положенням ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.

Отже, розпорядником майна у справі слід призначити арбітражного керуючого Прохорова Володимира Сергійовича (свідоцтво Міністерства юстиції України № 1450 від 08.07.2013).

Згідно з абз. 1 ч. 2 статті 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

З огляду на викладені норми законодавства, суд встановлює грошову винагороду арбітражному керуючому за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника, авансованих на депозитний рахунок Господарського суду Миколаївської області.

Згідно з ч. 9 статті 39 КУзПБ, з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному вебпорталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).

Керуючись ст. ст. 1, 2, 28, 30, 39, 44 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відкрити провадження у справі № 915/1807/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська біоенергетична компанія» (м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 1, код ЄДРПОУ 38751410).

2. Визнати вимоги кредитора Головного управління ДПС у Миколаївській області (м. Миколаїв вул. Лягіна, 6, код ЄДРПОУ 44104027) до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Київська біоенергетична компанія (м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 1, код ЄДРПОУ 38751410) в сумі 21950373,54 грн, з яких: 1264,02 грн основний платіж (третя черга), 21946109,52 грн штрафні санкції (шоста черга), а також вимоги по відшкодуванню витрат по сплаті судового збору в сумі 26840,00 грн та 60300,00 грн авансування винагороди арбітражного керуючого (перша черга).

3. Решту вимог кредитора відхилити.

4. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 19.01.2024.

5. Ввести процедуру розпорядження майном боржника з 19.01.2024 на строк до 170 календарних днів.

6. Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Прохорова Володимира Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1450 від 08.07.2013, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

7. Встановити розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Прохорову В.С. розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду Миколаївської області.

8. Зобов`язати розпорядника майна боржника надати суду не пізніше 05.03.2024 відомості про результати розгляду вимог кредиторів боржника.

9. Зобов`язати розпорядника майна боржника у строк до 19.03.2023 організувати та провести інвентаризацію майна боржника, відповідні докази надати суду.

10. Оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська біоенергетична компанія» (м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 1, код ЄДРПОУ 38751410) у встановленому законодавством порядку.

11. Заборонити боржнику та власнику майна (органу уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації боржника, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

12. Призначити попереднє засідання суду у справі на 22 березня 2024 року о 10:30 год.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м.Миколаїв, вул. Фалєєвська, 14.

13. Повідомити учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання.

14. Зобов`язати державного реєстратора внести відповідні відомості стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська біоенергетична компанія» (м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 1, код ЄДРПОУ 38751410) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

15. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі, розпоряднику майна арбітражному керуючому Прохорову В.С., Головному управлінню ДПС у Миколаївській області (м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6), Центральному районному суду м. Миколаєва (вулиця Декабристів 41/12, Миколаїв, Миколаївська область), Центральному відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (54006, Миколаївська область, м. Миколаїв, вулиця Артилерійська, 18), державному реєстратору Департаменту з надання адміністративних послуг (м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, 3-й під`їзд).

16. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

17. Ухвала може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі:

пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі;

пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом;

арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство;

корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;

задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв`язку з виходом із складу його учасників забороняється;

рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Кодексом.

Повний текст ухвали складено і підписано 24.01.2024.

Суддя В.О.Ржепецький