Рішення

від 24.01.2024 по справі 917/1618/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2024 Справа № 917/1618/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк», 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080,

до Приватного підприємства «Гусар О.С.», 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Шевченка, 32-А, оф. 65, код ЄДРПОУ 39341741

про cтягнення 654 514,92 грн.,

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до Приватного підприємства «Гусар О.С.» про cтягнення 654 514,92 грн., з яких 480 051,94 грн. заборгованість за кредитним договором № N20.63.0000000032 від 18.12.2020 р., 90 612,98 грн. заборгованість за відсотками, 57 850,00 грн. заборгованість за винагородою, 1 000,00 грн. штраф (фіксована складова), 25 000,00 грн. штраф (змінна складова).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.09.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач порушив умови кредитного договору № N20.63.0000000032 від 18.12.2020 р., не в повному обсязі повернув позивачу кредитні кошти.

Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував.

Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі, що направлялась на адресу Приватного підприємства «Гусар О.С.», вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що ухвала про відкриття провадження у справі направлялась на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відомості про державну реєстрацію відповідача перевірялися судом у реєстрі станом на час відкриття провадження у справі та станом на час прийняття рішення), він вважається таким, що повідомлений належним чином про судовий розгляд даної справи. Крім того, ухвала суду була своєчасно розміщена судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, про покладені на нього обов`язки та його процесуальні права.

Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

18.12.2020 року між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» та Приватним підприємством «Гусар О.С.» було укладено кредитний договір № N20.63.0000000032 (а.с. 3-9).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Банк (АТ «Акцент-Банк») за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Позичальнику (ПП «Гусар О.С.») строковий кредит у розмірі 500 000,00 грн. на поповнення обігових коштів в обмін на зобов`язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.

Істотними умовами кредитування згідно з договором № N20.63.0000000032 від 18.12.2020 р. є, зокрема, наступні: термін повернення кредиту 16 грудня 2023 р.; за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90 %.

Також договором № N20.63.0000000032 від 18.12.2020 р. встановлено, що Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79 % від суми ліміту договору у поточну дату сплати процентів.

Крім того, відповідно до п. 5.8 договору у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1 000,00 гривень + 5 % від суми встановленого договором ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно з п. 2.3.2 договору у разі порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, Банк має право змінити умови цього договору зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611,651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором.

Посилаючись на те, що відповідач не повернув кредитні кошти у розмірі, визначеному договором № N20.63.0000000032 від 18.12.2020 р., позивач просить стягнути з Приватного підприємства «Гусар О.С.» 654 514,92 грн., з яких 480 051,94 грн. заборгованість за кредитним договором № N20.63.0000000032 від 18.12.2020 р., 90 612,98 грн. заборгованість за відсотками, 57 850,00 грн. заборгованість за винагородою, 1 000,00 грн. штраф (фіксована складова), 25 000,00 грн. штраф (змінна складова).

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: кредитний договір № N20.63.0000000032 від 18.12.2020 р. з додатком, меморіальний ордер № TR.16176301.25158.64999 від 18.12.2020 р., вимога від 03.08.2023 р. з додатками, докази направлення вказаної вимоги на адресу відповідача,, виписка з особового рахунку відповідача та ін.

Докази відповідача в спростування вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» в матеріалах справи відсутні.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

За змістом ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як було зазначено вище, 18.12.2020 року між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» та Приватним підприємством «Гусар О.С.» було укладено кредитний договір № N20.63.0000000032.

Умовами п.п. 2.2.2, 2.2.3, 2.2.5 кредитного договору № N20.63.0000000032 від 18.12.2020 р. передбачено, що Позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. п. 4.1, 4.2., 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п. п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору; сплатити Банку винагороду відповідно до п. п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору.

У додатку № 1 до договору № N20.63.0000000032 від 18.12.2020 р. Сторони узгодили Графік погашення кредиту, у якому викладені відомості про терміни повернення частини кредиту та сплати процентів; розмір частини кредиту та суми процентів, що підлягають сплаті; суму комісійних винагород; загальну суму, яка має бути сплачена Позичальником у дату погашення кредиту.

При цьому, як вказано вище, згідно з п. 2.3.2 договору у разі порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, Банк має право змінити умови цього договору зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611,651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Банк належним чином виконав свої обов`язки за кредитним договором, надавши Приватному підприємству «Гусар О.С.» кредитні кошти в сумі 500 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № TR.16176301.25158.64999 від 18.12.2020 р., внаслідок чого у відповідача виник обов`язок повернути кредит та сплачувати відсотки за його користування.

Останній, однак, свої зобов`язання за вказаним Договором виконав не в повному обсязі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за наданим кредитом за договором № N20.63.0000000032 від 18.12.2020 р. в сумі 480 051,94 грн., заборгованість за відсотками в сумі 90 612,98 грн. та заборгованість зі сплати винагороди в сумі 57 850,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку ФОП Зімірова О.Е. за період з 18.12.2020 р. по 18.08.2023 р. (а.с. 16-18).

05.08.2023 року позивач на підставі п. 2.3.2 договору звернувся до відповідача з вимогою від 03.08.2023 р. (а.с. 11) про сплату заборгованості за кредитним договором N20.63.0000000032 від 18.12.2020 р., заборгованості за відсотками та заборгованості зі сплати винагороди в розмірі, що підтверджується списком згрупованих відправлень та описом вкладення у цінний лист (а.с. 21-23).

Як зазначає позивач, станом на 18.08.2023 р. ПП «Гусар О.С.» не повернув позивачу 480 051,94 грн. кредиту та не сплатив відсотки за користування кредитними коштами за договором № N20.63.0000000032 від 18.12.2020 р. в сумі 90 612,98 грн. та винагороду в сумі 57 850,00 грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку (а.с. 12), суд встановив, що заборгованість ПП «Гусар О.С.» за наданим кредитом в сумі 480 051,94 грн., відсотками в сумі 90 612,98 грн. та винагородою в сумі 57 850,00 грн. згідно з кредитним договором № N20.63.0000000032 від 18.12.2020 р. підтверджена документально та є обґрунтованою.

Також відповідно до п. 5.8 договору у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1 000,00 гривень + 5 % від суми встановленого договором ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

З посиланням на вказане положення договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф (фіксована складова) в розмірі 1 000,00 грн. та штраф (змінна складова) в розмірі 25 000,00 грн.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок штрафу, визнає його арифметично вірним, однак позов в частині вимог про стягнення з відповідача штрафу не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» від 16.06.2020 р., у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцяти денний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Отже, положеннями вказаного закону охоплені правовідносини у сфері кредитування (позики).

В силу норм ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на усій території України карантин.

В подальшому дія карантину продовжувалась Постановами Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020 та № 956 від 13.10.2020 р.

09.12.2020 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 1236, якою установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Відтак, починаючи з 12.03.2020 р. позичальники звільняються від відповідальності щодо сплати неустойки, штрафу, пені за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Також судом враховується, що згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу суд відмовляє.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» в частині стягнення з Приватного підприємства «Гусар О.С.» 480 051,94 грн. заборгованості за кредитним договором № N20.63.0000000032 від 18.12.2020 р., 90 612,98 грн. заборгованості за відсотками, 57 850,00 грн. заборгованості за винагородою. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 9 427,72 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Гусар О.С.» (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Шевченка, 32-А, оф. 65, код ЄДРПОУ 39341741) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080) 480 051,94 грн. заборгованість за кредитним договором № N20.63.0000000032 від 18.12.2020 р., 90 612,98 грн. заборгованість за відсотками, 57 850,00 грн. заборгованість за винагородою; 9 427,72 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки, встановлені ГПК України (ст.ст.256,257 ГПК України).

Повне рішення складено 24.01.2024 р.

Суддя О.С. Мацко