Ухвала

від 18.01.2024 по справі 926/221/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

У Х В А Л А

п р о в і д м о в у у в и д а ч і с у д о в о г о н а к а з у

18 січня 2024 року Справа № 926/221/24

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва М.І., розглянувши заяву

стягувача Міського комунального підприємства «Газкомплектприлад» (58029, м.Чернівці, вул. Шухевича, 8а, ідентифікаційний код 14268108)

до боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

про видачу судового наказу в сумі 8486,70 грн

ВСТАНОВИВ:

17.01.2024 року до Господарського суду Чернівецької області звернулося Міське комунальне підприємство «Газкомплектприлад» (стягувач) із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 (боржника) заборгованості за договором №337 від 01.03.2021 про надання в користування торговельного місця №293А в сумі 8486,70 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2024, заяву про видачу судового наказу по справі № 926/221/24 передано на розгляд судді Ніколаєву М.І.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.

За змістом статті 147 Господарського процесуального кодексу України Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Положеннями статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема, Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

Із змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що вона подана до ОСОБА_1 (боржника), яка на момент укладення договору не була зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з ЄДР, який додано до матеріалів справи.

Крім того, заявником не зазначено відомості про наявність його електронного кабінету, що свідчить про недотримання позивачем при зверненні до суду вимог пункту 2 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України підставою для відмови у видачі судового наказу є обставини які, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

При цьому, суд роз`яснює заявнику його право звернутися із заявою про видачу судового наказу з боржника ОСОБА_1 до місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 147, 150, 151, 152, 153, 175, 234 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Міському комунальному підприємству «Газкомплектприлад» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором №337 від 01.03.2021 в розмірі 8 486,70 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.І. Ніколаєв