Ухвала

від 24.01.2024 по справі 910/173/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/173/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючої), Колос І.Б. та Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" (далі - Товариство)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023

за позовом керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі: 1) Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації;

2) Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації

до Товариства

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 343 167, 94 грн,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Північний офіс Держаудитслужба,

ВСТАНОВИВ:

Товариство 29.12.2023 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у цій справі з підстав, визначених пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс), а матеріали справи передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник у касаційній скарзі, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на те, що оскаржуване судове рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 120, 202, 242 ГПК України, у зв`язку з чим підлягає обов`язковому скасуванню на підставі пункту 5 частини першої статті 310 ГПК України, оскільки справу розглянуто за відсутності відповідача та без наявності доказів щодо належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд, враховуючи, що остання подана в межах строків, встановлених статтею 288 ГПК України та відповідає вимогам статті 290 ГПК України, дійшов висновку що подані матеріали достатні для відкриття касаційного провадження з підстав, наведених у скарзі.

Разом з тим у касаційній скарзі Товариством було заявлено клопотання, в якому останнє просило зупинити виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Зазначене клопотання мотивоване тим, що оскаржуваним судовим рішенням з Товариства стягнуто 343 167, 94 грн, фактичне звернення до виконання якого може спричинити значні збитки для скаржника та суттєво ускладнить відновлення стану, який існував до ухвалення судового рішення, враховуючи, що стягувачем коштів є Управління освіти та Київська міська прокуратура, які мають статус розпорядників бюджетних коштів, що обслуговуються органами казначейства. Так, обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів в умовах воєнного стану врегульовано Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.201 №590, пунктами 18-19 якого встановлено, що безспірне списання коштів на підставі виконавчих документів здійснюється з рахунків цих суб`єктів в останню чергу, у зв`язку з чим у разі задоволення касаційної скарги поворот виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції буде неможливий.

Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Аналіз вказаної статті свідчить, що клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами.

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Однак саме лише посилання скаржника на настання негативних наслідків у зв`язку з виконанням оскаржуваних судових рішень без надання жодних доказів (зокрема, доказів відкриття виконавчого провадження), які підтверджували б необхідність зупинення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення у цій справі, не можуть бути безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Крім того, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Разом з тим скаржником не доведено, що захист прав скаржника, його свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Отже, враховуючи, що зупинення виконання судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду та, беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції, оскільки на доведення таких підстав не наведено документально обґрунтованих обставин, у Суду відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання.

Керуючись статтями 234, 294, 332 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 зі справи № 910/173/23.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 29 лютого 2024 року о 10:00 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. 302.

3. Надати учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу до 20 лютого 2024 року.

4. У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" про зупинення виконання оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 зі справи № 910/173/23 відмовити.

5. Витребувати матеріали справи №910/173/23 господарського суду міста Києва за позовом керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 343 167, 94 грн, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Північний офіс Держаудитслужби.

6. Копію ухвали надіслати господарському суду міста Києва та Північному апеляційному господарському суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова