Ухвала

від 22.01.2024 по справі 370/2697/23

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

"22" січня 2024 р. Справа № 370/2697/23

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., із секретарем Гребінською Н.П., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду у смт Макарів Київської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

В обгрунтування позову вказав, що з відповідачем ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з 18.05.2013 року, за час перебування в якому у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення господарства. На даний час спільне господарство не ведуть, разом не проживають. Примирення та подальше спільне проживання та збереження шлюбу вважає неможливим, а тому просив розірвати шлюб. Також позивач вказав, що за час спільного проживання з відповідачем ними набуто наступне майно: земельну ділянку, кадастровий номер 3222782100:05:018:0121, загальною площею 0,8871 га, для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку, кадастровий номер 3222782100:05:018:0122, загальною площею 0,2279 га, для індивідуального садівництва та житловий будинок площею 48,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане майно просив поділити між ними.

Ухвалою суду від 15.11.2023 року позов ОСОБА_1 , прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд цивільної справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.12.2023 року, яке відкладено на 22.01.2024 року.

22.01.2024 року від позивача надійшла заява про залишення позову в частині розірвання шлюбу без розгляду.

Також 22.01.2024 року до суду подана спільна заява позивача та відповідача про затвердження мирової угоди та про закриття провадження у даній справі, а також мирова угода від 15.01.2024 року, укладена між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , за умовами якої:

- у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт: серія НОМЕР_1 , виданий Коростенським МРВ УМВС України в Житомирській області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , виникає право власності на:

1) Земельну ділянку, кадастровий номер 3222782100:05:018:0121, загальною площею 0,8871 га, для ведення особистого селянського господарства.

2) Земельну ділянку, кадастровий номер 3222782100:05:018:0122, загальною площею 0,2279 га, для індивідуального садівництва.

3) Житловий будинок площею 48,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Наслідки закриття провадження у справі сторонам роз`яснені та зрозумілі.

У судовому засіданні позивач свою заяву про залишення позову в частині розірвання шлюбу без розгляду підтримав. Також просив затвердити подану мирову угоду.

Відповідач та її представник просили затвердити мирову угоду.

Суд, вислухавши учасників справи, розглянувши заяву про залишення позову в частині розірвання шлюбу без розгляду, а також мирову угоду, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає заяву про затвердження мирової угоди обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а позов в частині розірвання шлюбу підлягає залишенню без розгляду, з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи, що позивачем подано заяву до початку розгляду справи по суті, тому позов в частині розірвання шлюбу підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.

Стаття 207ЦПК України зазначає, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Тобто, за змістом даної норми закону суд має перевірити, чи умови мирової угоди не суперечать закону, а саме чи дотриманий сторонами процедурний порядок звернення, чи дійсно укладено мирову угоду, який її зміст, чи зрозуміло, чітко, однозначно, безумовно викладено умови, чи стосується угода предмету спору, чи всі умови угоди підлягають примусовому виконанню, чи в результаті ліквідується спір між сторонами.

Установлено, що спір у даній справі виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо поділу спільного майна подружжя, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 3222782100:05:018:0121, загальною площею 0,8871 га, для ведення особистого селянського господарства; земельної ділянки, кадастровий номер 3222782100:05:018:0122, загальною площею 0,2279 га, для індивідуального садівництва та житлового будинку площею 48,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , тому врегулювання спору між вказаними сторонами у справі шляхом укладення мирової угоди жодним чином не зачепить права та законні інтереси інших осіб, в тому числі держави.

Як вбачається з поданої мирової угоди, її умови сторонам зрозумілі, як і зрозумілі наслідки її затвердження у виді закриття провадження у справі.

Відповідно до вимог ч. 1 п. 5 ст.255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Вивчивши умови мирової угоди суд вважає, що вона не суперечить закону, стосується лише прав та обов`язків позивача та відповідача, та предмета позову, умови мирової угоди не порушують прав, свобод чи інтересів інших осіб, в тому числі і держави, тому суд приходить до висновку про необхідність затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 207 ЦПК України, укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди.

Відповідно до вимог ст.208ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документу, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Керуючись ст. ст. 49, 142, 207, 208, 255, 256, 257, 260, 261, 352-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без розгляду.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, затвердити мирову угоду, укладену 15.01.2024 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 на наступних умовах:

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт: серія НОМЕР_1 , виданий Коростенським МРВ УМВС України в Житомирській області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на:

1) Земельну ділянку, кадастровий номер 3222782100:05:018:0121, загальною площею 0,8871 га, для ведення особистого селянського господарства.

2) Земельну ділянку, кадастровий номер 3222782100:05:018:0122, загальною площею 0,2279 га, для індивідуального садівництва.

3) Житловий будинок площею 48,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Провадження у даній справі закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом. У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Наслідки затвердження даної мирової угоди сторонам роз`яснено: повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, а у судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, чи розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтями 353-355 ЦПК України до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 24.01.2024 року.

Суддя Л.В. Білоцька