Ухвала

від 24.01.2024 по справі 701/106/24

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

24 січня 2024 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д.Калієвський, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Іваньківської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Чорна Кам`янка Маньківського району Черкаської області у віці 64 років померла ОСОБА_2 , про що 04.05.2000 року в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний актовий запис №10, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 15.12.2001 року виконкомом Чорнокам`янської сільської ради Маньківського району Черкаської області.

За життя ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 23.03.2000 року за р.№59 уповноваженою посадовою особою виконавчого комітету Чорнокам`янської сільської ради Маньківського району Черкаської області. Даним заповітом ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, що належить їй на день смерті, і на що за законом матиме право, в тому числі будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а також належний їй сертифікат на право на земельну частку (пай), заповіла своїй невістці ОСОБА_1 .

Довідка, видана виконкомом Іваньківської сільської ради Чорнокам`янського старостинського округу с. Чорна Кам`янка Уманського району Черкаської області від 11.01.2024 року №7 підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Чорна Кам`янка Уманського (колишнього Маньківського) району Черкаської області померла ОСОБА_2 , яка була зареєстрована та постійно до дня смерті проживала в АДРЕСА_1 . Разом з нею до дня її смерті в будинку з нею ніхто не був зареєстрований і не проживав, в тому числі малолітні та неповнолітні діти. Інформацією про коло спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 виконавчий комітет Іваньківської сільської ради Чорнокам`янського старостинського округу с. Чорна Кам`янка Уманського району Черкаської області не володіє. Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчено виконавчим комітетом Чорнокам`янської сільської ради Маньківського району Черкаської області 23 березня 2000 року за р.№59 на все майно, спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 позивач прийняла спадщину, подавши заяву до Маньківської державної нотаріальної контори, та 18.12.2001 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Заїчко В.П., її видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом у спадковій справі №218 за 2000 рік, зареєстроване в реєстрі за №2517.

Вказаним свідоцтвом про право на спадщину нотаріусом посвідчено, що на підставі заповіту, посвідченого Чорнокам`янською сільською радою 23.03.2000 року Маньківського району Черкаської області, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: ОСОБА_1 , що мешкає в АДРЕСА_2 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) у землі, що перебуває в колективній власності КСГП «Перемога» с. Чорна Кам`янка Маньківського району Черкаської області, розміром 3,95 умовних кадастрових гектарів, що належить спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР №0500660, виданого Маньківською райдержадміністрацією 05.09.1996 року.

Таким чином, згідно вказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом, нотаріусом перевірено та посвідчено, що на підставі заповіту, посвідченого 23.03.2000 року Чорнокам`янською сільською радою Маньківського району Черкаської області, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 .

Разом з тим, після смерті ОСОБА_2 залишилось інше спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , який спадкується за заповітом.

Довідка Чорнокам`янського старостинського округу виконавчого комітету Іваньківської сільської ради Уманського району Черкаської області від 26.10.2023 року №101 інформує, що по АДРЕСА_3 , згідно записів погосподарської книги №1 за 2021-2025 роки сторінка 51, особовий рахунок № НОМЕР_2 , головою домоволодіння записана громадянка ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За покійною головою домоволодіння рахується земельна ділянка 0,53 га.

Також, довідка Чорнокам`янського старостинського округу виконавчого комітету Іваньківської сільської ради Уманського району Черкаської області від 09.11.2023 року №106 інформує, що згідно наданих офіційних документів, було проведено упорядкування нумерації в погосподарській книзі №1 за 2021-2025 роки, попередня адреса АДРЕСА_3 змінено на АДРЕСА_1 сторінка 51, особовий рахунок № НОМЕР_2 , головою домоволодіння записана покійна громадянка ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За покійною головою домоволодіння рахується неприватизована земельна ділянка 0,53 га.

Тобто, цим самим підтверджується наявність та належність спадкодавцеві заповіданого позивачу майна - житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 .

При цьому, на вказане спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами відсутній правовстановлюючий документ, у зв`язку з чим в процесі оформлення спадщини виявилось, що у неї немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вказане спадкове майно.

Згідно листа за вих. №1004/02-31 від 27.10.2023 року завідувачем Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., надано постанову представнику позивача -спадкоємця про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.10.2023 року.

Даною постановою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в селі Чорна Кам`янка Уманського району Черкаської області, який належав ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане належне покійній майно мотивована тим, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

У видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, одночасно надано інформацію про те, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 06.05.2000 року про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Заїчко В.П., була відкрита спадкова справа №218 за 2000 рік. За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи виявлено заповіт, посвідчений Чорнокам`янською сільською радою Маньківського району Черкаської області 23 березня 2000 року за р.№59 від імені ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 .

Таким чином, нотаріусом підтверджено, що спадкоємець-позивач є такою, що прийняла спадщину, є спадкоємцем за заповітом, інших спадкоємців немає.

Згідно п.п. 4.12 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Згідно пункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Нотаріусом повідомлено, що оскільки представником ОСОБА_1 не було пред`явлено правовстановлюючий документ на житловий будинок, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, постановлено відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, який належав ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, за сукупності інформації, яка міститься у довідці виконавчого комітету Іваньківської сільської ради Чорнокам`янського старостинського округу с. Чорна Кам`янка Уманського району Черкаської області від 11.01.2024 року №7, у заповіті ОСОБА_2 , від 23.03.2000 року за р.№59, у постанові державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., від 27.10.2023 року, вбачається, що єдиним спадкоємцем з кола спадкоємців, визначеного заповітом, який реалізував свої права на спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , є лише ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом, позивач по справі.

На замовлення позивача приватним підприємством "Уманський центр технічної інвентаризації" виготовлено технічний паспорт з проведенням технічної інвентаризації житлового будинку садибного типу АДРЕСА_1 .

Згідно даних технічної інвентаризації житловий будинок збудовано у 1951 році.

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 15.01.2024 року №361927098 підтверджує, що на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано.

У зв`язку з необхідністю отримання відповідної інформації щодо відповідності забудови містобудівній документації при підготовці позовної заяви при оформленні спадкових прав на житловий будинок, на який відсутній правовстановлюючий документ, представник позивача звернулася письмово до Уманської районної державної адміністрації з проханням надати відповідну інформацію, зокрема надати витяг з містобудівної документації за адресою: АДРЕСА_3 . Також, просила повідомити, чи перебуває забудова земельної ділянки по АДРЕСА_3 громада в зоні житлової забудови, чи існують обмеження у використанні земельної ділянки, чи є будь-які перешкоди у використанні присадибної земельної ділянки за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, надвірних будівель і споруд.

Дане звернення зумовлене тим, що за усно повідомленою інформацією Іваньківської сільської ради, відповідно до рішення Іваньківської сільської ради від 19.05.2022 року №25-1/VIII, на території Іваньківської сільської ради повноваження у сфері містобудування та архітектури делеговано сектору містобудування та архітектури Уманської районної державної адміністрації, та рекомендовано звернутися до вищезазначеного сектору.

Листом Уманської районної державної адміністрації від 22.12.2023 року №01-01-19/4429 у відповідь на вказане звернення про надання витягу з містобудівної документації повідомлено, що у зв`язку з тим, що актуалізована чи затверджена у встановленому порядку містобудівна документація с. Чорна Кам`янка відсутня, надати витяг з описовою частиною за адресою: АДРЕСА_3 немає можливості.

Разом з тим слід зазначити, що зазначене спадкове майно знаходиться власне на території визначених повноважень Іваньківської сільської ради, у даному випадку здійснено відповідне звернення, при цьому відповідачем у справі є саме ця рада, яка повністю володіє необхідною інформацією щодо місця розташування спадкового майна. При цьому, у даному випадку відсутня ознака самочинного майна, що свідчить про відсутність необхідності підготовки та надання висновків спеціалістів у сфері містобудування та архітектури. Крім того, як свідчить інформація, що міститься у облікових даних погосподарської книги, технічної інвентаризації, витягу зі звіту про незалежну оцінку майна, відповідні земельні поліпшення (житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами) розташовані в селі Чорна Кам`янка, в межах населеного пункту, в зоні житлової забудови, сельбищна та периферійна зона населеного пункту, район розташування об`єкта характеризується житловою забудовою часів Радянського Союзу. Також підтверджено, що фактичне використання присадибної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, сервітути на використання не встановлені.

Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва.

Згідно даних технічної інвентаризації встановлено, що житловий будинок збудовано у 1951 році. На той час році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року №8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом. Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України у справі №6-137цс13 від 18 грудня 2013 року.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Позивач не може скористатись даним Порядком та зареєструвати право власності, оскільки будинок рахується за покійною особою.

Таким чином, склалась ситуація, що для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, попередньо зареєструвавши майно. Зареєструвати ж право власності немає можливості, тому що власник мертвий, у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом відмовлено, у зв`язку з чим можливо лише в судовому порядку визнати право власності на спадкове майно.

Таким чином, за наявних обставин у позивача як спадкоємця, немає можливості оформити право власності на майно в іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/106/24 за позовом ОСОБА_1 до Іваньківської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 31 січня 2024 року о 11 годині 30 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасника справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 31 січня 2024 року.

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 31 січня 2024 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д.Калієвський