Рішення

від 22.01.2024 по справі 752/21583/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/21583/23

Провадження №2-а/752/82/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського 6 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Гавришок Максима Юрійовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття справи про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до поліцейського 6 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Гавришок Максима Юрійовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття справи про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 04.10.2023 о 12-17 год. рядовим поліції 1 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції поліцейським Гавришок Максимом Юрійовичем було зафіксовано порушення Правил дорожнього руху за адресою: Рівненська область, Лубенський район, АД М06 Київ-Чоп 423 км у вигляді перевищення встановленого обмеження руху більше як на 20 км/год в н.п Крупець, позначеному д.з. 5.49 та 5.50, рух зі швидкістю 115 км/год, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху.

До нього було застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП.

З вказаною постановою він не погоджується, вважає її необґрунтованою та протиправною з наступних підстав.

У вказаний час та місці, рухаючись на транспортному засобі «Mini Cooper», д.н.з. НОМЕР_1 , його дійсно зупинив працівник поліції, махаючи руками, без спеціальних засобів, посередині дороги - по трасі, що вказана в оскаржуваній постанові за адресою: Рівненська область, Дубенський район, АД М06 Київ-Чоп 423 км, тобто зупинка була не в межах населеного пункту, знак, який би вказував щодо обмеження швидкості також відсутній, і склав постанову серії ЕАТ №7868635 з грубим порушенням процедури розгляду справи, що проявилось у тому, що поліцейським не було роз`яснено йому прав, також швидкість було виміряно одним патрульним, постанову складено іншим патрульним, не було враховано його заперечень щодо відсутності знаку, який би вказував про обмеження швидкості, щодо знаку про населений пункт, зупинка йоготранспортного засобу відбулась поза межами населеного пункту, на відео не зафіксовано, де саме здійснювалось вимірювання швидкості, і ніякими доказами не підтверджено, що саме дана швидкість, яка була виміряна патрульним, тримаючи у руках прилад TruCam LTI20, є зафіксованою швидкістю транспортного засобу «Mini Cooper», д.н.з. НОМЕР_1 .

У відповідності до п. 9 розділу III Інструкції №1395 поліцейський, що розглядає справу, зобов`язаний роз`яснити особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права та обов`язки.

Йому не були роз`яснені його права.

У постанові серії ЕАТ №7868635 від 04.10.2023 вказано, що швидкість вимірювалась приладом TruCam LTI20/20TC00|. У постанові вказано лише назву приладу, за допомогою якого було здійснено фіксацію правопорушення, натомість, норма ст. 283 КУпАП зобов`язує зазначати відомості про технічний засіб (серію, номер тощо).

На підтвердження обставин справи відповідачем не додано ні відеофайлу, ні фотознімку, відповідні зазначення відсутні у п.7 оскаржуваної постанови.

Просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ №7868635 від 04.10.2023, закрити справу про адміністративне правопорушення.

20.10.2023 судом постановлено ухвалу про залишення позову без руху та надано строк для усунення його недоліків.

20.11.2023 судом постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

19.12.2023 судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 22.01.2024.

22.12.2023 представник відповідача Управління патрульної поліції в Рівненській області Одійчук З.Р. за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надала до суду заяву, в якій просила відмовити у задоволенні позовних вимог, до якої були додані письмові та відео докази. При цьому до заяви від 22.12.2023 не були додані докази її направлення разом з усіма додатками позивачу ОСОБА_1 .

Частиною 9 ст. 79 КАС України встановлено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Враховуючи відсутність підтвердження надсилання (надання) іншим учасникам справи копій доказів, доданих до заяви представника відповідача від 22.12.2023, суд не бере до уваги зазначені докази.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

04.10.2023 уповноваженою особою відповідача винесено постанову серії ЕАТ №7868635 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.

ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 04.10.2023 о 12-17 він, керуючи транспортним засобом «Mini Cooper», д.н.з. НОМЕР_1 , на АД М06 Київ-Чоп 423 км, рухався зі швидкістю 115 км/год, чим перевищив обмеження швидкості руху на 20 км/год, а саме в населеному пункті Краківець, позначеному дорожнім знаком 5.49 та 5.50. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем Trucam LTI20/20ТС00, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху.

Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У відповідності до п. 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно з ч. 4 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ст. 258 КУпАП, а також змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 (далі - Інструкція).

Так, ч. 2 ст. 258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Частиною 4 ст. 258 КУпАП встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, частина друга статті 44-3, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Суд зауважує, що аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 4 ст.122 КУпАП, посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.

Отже, відповідні посадові особи органів Національної поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 122 КУпАП, що вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

При цьому, зміст ст. 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків суду про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа.

Враховуючи наведене, суд вважає, що поліцейський 6 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульний поліції Гавришок Максим Юрійович та Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції є неналежними відповідачами.

Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верхового суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 16 листопада 2020 року у справі №398/2077/17, від 17 вересня 2020 року у справі №742/2298/17, від 17 червня 2020 року у справі №127/6881/17 та від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а.

Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції у даній справі є Департамент патрульної поліції, від імені якого поліцейський 6 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульний поліції Гавришок Максим Юрійович уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Однак, Департамент патрульної поліції, як суб`єкт владних повноважень, до участі у розгляді цієї адміністративної справи залучений не був.

Таким чином, позивачем заявлено позов до неналежних відповідачів - поліцейського 6 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Гавришок Максима Юрійовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції.

Належним відповідачем у даній справі є Департамент патрульної поліції, тобто, відповідний суб`єкт владних повноважень від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, оскільки Управління патрульної поліції у Рівненській області є підрозділом Департаменту патрульної поліції.

В силу вимог частини 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Суд відзначає, що згоди позивача на заміну первісного відповідача належним відповідачем немає, з клопотанням про залучення до участі у цій справі Департаменту патрульної поліції як співвідповідача позивач також не звертався.

Отже, суд позбавлений можливості самостійно замінити неналежних відповідачів чи залучити співвідповідача.

За таких обставин слід відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог, оскільки вони заявлені до неналежних відповідачів.

Суд зауважує, що відмова у задоволенні адміністративного позову заявленого до неналежного відповідача, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.

Оскільки суд відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог, то судові витрати з відповідача на користь позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 2, 9-11, 14, 48 72-77, 229, 241- 247, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в Шостому апеляційному адміністративному суді шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Рівненській області, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Степана Бандери, буд. 14-а.

Представник відповідача: Одійчук Зоряна Русланівна, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Степана Бандери, буд. 14-а.

Відповідач: поліцейський 6 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Гавришок Максима Юрійовича, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Степана Бандери, буд. 14-а.

Суддя Ж. І. Кордюкова