Рішення

від 16.01.2024 по справі 753/13083/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13083/23

провадження № 2/753/1282/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Шаповалової К.В.,

за участю секретаря судового засідання Давидюк В.О.

представника позивача Клименка М.С.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а цивільну справу за позовом ОСОБА_2 як законного представника малолітньої ОСОБА_3 до Київської міської державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевчук Зоя Миколаївна, про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2023 року ОСОБА_3 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва, як законний представник малолітньої ОСОБА_2 з позовом до КМДА про зняття арешту з майна.

Позовні вимоги обгрунтовані наступним. Малолітня ОСОБА_3 є спадкоємицею за заповітом частки земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та частки будинка, який знаходиться на даній земельній ділянці. Окрім того вона є спадкоємицею за законом після свого померлого батька на частки в тому ж майні. Отримати свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса не вдається за можливе, оскільки на спадкове майно накладено арешт. Як виявилося арешт на будинок було накладено на підставі повідомлення управління капітального будівництва Київської міської державної адміністрації від 14 грудня 2000 року № 046.1559. У 2022 році управління було ліквідовано, а інформації щодо накладення арешту адміністрацією не виявлено. Враховуючи викладене, позивач просить суд зняти арешт, накладений на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 753/13083/23 між суддями від 28 липня 2023 року матеріали позову передано в провадження судді Шаповаловій К.В. Фактично справа передана судді 31 липня 2023 року.

Ухвалою суду від 01 серпня 2023 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 26 вересня 2023 року на 11:00 год. Окрім того, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М.

06 вересня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову, з підстав того, що КМДА є неналежним відповідачем у справі.

Підготовчі засідання призначені на 26 вересня 2023 року та 07 листопада 2023 року були відкладені.

28 листопада 2023 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та відкладення підготовчого засідання.

Підготовче засідання призначене на 28 листопада 2023 року було відкладено за клопотанням представника позивача на 16 січня 2024 року на 15:30 год.

Ухвалою суду від 16 січня 2024 року було закрито підготовче провадження у справі та вирішено перейти до судового розгляду справи по суті.

Представником позивача були в повному обсязі підтримані позовні вимоги. В матеріалах справи наявні заяви представника відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про розгляд справи за їх відсутності.

Враховуючи обставини справи, а також докази долучені до матеріалів справи та обґрунтування, зазначені представником позивача, суд вирішив розглянути справу у відсутність нез`явившихся осіб.

Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши надані сторонами докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 20 жовтня 2016 року ОСОБА_4 було складено заповіт, відповідно до якого на випадок її смерті, вона заповідає належне їй майно, а саме - земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:146:0059 та 11/25 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , в рівних частках кожному, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 . Зазначене підтверджується копією дублікату заповіту від 20 жовтня 2016 року в реєстрі № 18867, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. (а.с.21).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі № 68065473 від 12 січня 2022 року (а.с.23), з якого також вбачається, що 12 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. було заведено спадкову справу № 68965809 за майном померлої ОСОБА_4 .

Вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, яке виданеДарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис 747, серія НОМЕР_1 (а.с.22).

Померлий ОСОБА_7 є батьком малолітньої ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, яке видане Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), актовий запис № 2228, серія НОМЕР_2 (а.с.19).

02 лютого 2023 року ОСОБА_2 , яка діє як законний представник малолітньої ОСОБА_3 та є її матір`ю, звернулася до приватного нотаріуса КМНО Шевчук З.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку, з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га кадастровий номер 8000000000:90:146:0059, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які належали померлій ОСОБА_4 . Однак приватним нотаріусом КМНО Шевчук З.М. 02 лютого 2023 року було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки спадкоємцями не було подано належним чином оформлених документів, які підтверджують право власності померлої на зазначене майно (а.с.24).

Окрім того, 10 квітня 2023 року ОСОБА_2 , яка діє як законний представник малолітньої ОСОБА_3 , звернулася до приватного нотаріуса КМНО Шевчук З.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_7 , а саме - на частку житлового будинку, з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га кадастровий номер 8000000000:90:146:0059, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які належали померлій ОСОБА_4 , яка залишила заповіт в тому числі і на ОСОБА_7 , та який фактично прийняв спадщину, але юридично не оформив своїх прав на належну йому спадщину.

Постановою приватного нотаріуса КМНО Шевчук З.М. від 10 квітня 2023 року було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з причин того, що спадкоємцями не було подано належним чином оформлених документів, які підтверджують право власності ОСОБА_4 (спадкодавця) на зазначене майно та проінформовано про те, що у випадку накладення арешту на спадкове майно видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту (а.с.25).

22 листопада 2022 року Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація на запит ОСОБА_2 , як законного представника позивача, надала відповідь № 101-3-8422-2057, у якій повідомила, що згідно витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна вбачається наступне: тип обтяження - арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 1436321, зареєстровано: 31.11.2004, реєстратор: Перша київська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: повідомлення від 14.12.2000 № 046.1559, Київська міська держадміністрація, УКБ; додаткові дані - архівний номер 2961879KIEV1, архівна дата 15.12.2000, дата виникнення 15.12.2000, № реєстру 89283-887, внутрішній №СА0177302DF15C314232, об`єкт обтяження - будинок, адреса нерухомого майна - АДРЕСА_1 , опис - состав: ціле; стан - добудоване; статус - жиле (а.с.26)

Із зазначеної відповіді вбачається, що арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 було накладено на підставі повідомлення управління капітального будівництва Київської міської державної адміністрації від 14.12.2000 №046.1559.

При цьому адміністрація в цьому листі зазначила, що відповідно до статті 5 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та у зв`язку з передачею районним у місті Києві державним адміністраціям функцій замовника будівництва житлових будинків та об`єктів соціальної інфраструктури, згідно з пунктом 1 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.11.2001 №2524 «Про ліквідацію управління капітального будівництва Київської міської державної адміністрації», управління капітального будівництва Київської міської державної адміністрації ліквідовано з 01.01.2002. Рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 №7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві», припинено з 31.10.2010 шляхом ліквідації районні в місті Києві ради та їх виконавчі органи, зокрема, Дарницьку районну у місті Києві раду та її виконавчий орган - Дарницьку районну у місті Києві державну адміністрацію (код ЄДРПОУ 26077460), про що 27.06.2018 та 10.11.2011 внесено відповідні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Пунктом 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2010 №787 «Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 №7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві» утворено з 31.10.2010 у Дарницькому районі міста Києва Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію, підпорядковану Київській міській державній адміністрації.

Відповідно до інформації, наданої архівним відділом апарату райдержадміністрації, після проведеного архівного пошуку, перегляду наявних в архівному відділі апарату документів, будь-якої інформації щодо накладеного арешту на житловий будинок АДРЕСА_2 не виявлено (а.с.26 зворот).

Згідно із інформацією, яка наявна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 336383233 від 21 червня 2023 року на будинок АДРЕСА_3 накладено арешт на підставі повідомлення Київської міської держадміністрації УКБ від 14 грудня 2000 року № 046.1559 (а.с.27).

Із відповіді Департамента будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №056-6000 від 29 листопада 2023 року, яка надійшла на адвокатський запит № 02-08.11.23/АО-КМС/00-.2023 від 08 листопада 2023 року, вбачається, що у департаменті відсутня інформація щодо накладення арешту на буд. АДРЕСА_1 на підставі повідомлення Київської міської держадміністрації Управління капітального будівництва від 14.12.2000 № 046.1559. Департамент пропонує звернутися до Київського державного нотаріального архіву.

З відповіді державного архіву м. Києві № 068/05-12/2501 від 28 листопада 2023 року вбачається, зокрема, що у період від 14 грудня 2000 року приймалися розпорядження голови КМДА № 2218-2233, від 15 грудня 2000 року - розпорядження № 2234-2239 та у період від 03 листопада 2004 розпорядження № 1985-1991, в яких відомостей про будинок АДРЕСА_3 не виявлено.

Перша київська державна нотаріальна контора у листі від 15 листопада 2023 року № 7212/01-16 повідомила, що відповідно до номенклатури справ нотконтори термін зберігання процесуальних документів, на підставі яких були накладені (зняті) арешти на майно включно до 2001 року складав - 3 роки, а тому надати копію документів, на підставі яких було внесено обтяження за 2000 рік до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна не має можливості у зв`язку з відсутністю таких документів. (а.с. 85).

Частиною першою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

При цьому, вимоги частини другої статті 5 ЦПК України суд виключно до викладеної в позові вимоги може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону, а згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких провадиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наведений у статті 16 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.

Враховуючи встановлені судом обставини та надані учасниками справи докази у суду є всі підстави вважати, що на теперішній час відсутні будь-які правові підстави для продовження існування обмеження щодо розпорядження майном за адресою: АДРЕСА_1 .

Наявність арешту на вказаний будинок позбавляє можливості спадкоємиці померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_7 належним чином оформити свідоцтво про право на спадщину та, відповідно, вільно розпоряджатись, володіти та користуватись власністю.

Стосовно заперечень відповідача КМДА, які викладені у його відзиві, суд зазначає, що як вбачається із правового висновку, зробленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 та у постанові від 5 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, враховуючи, що вказані вище обтяження перешкоджають позивачу в реалізації права спадкоємця, з огляду на відсутність будь-яких підстав для існування обтяжень на вказане вище нерухоме майно, суд вважає, що є всі підстави для звільнення майна з-під арешту, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Разом з тим представник позивача просив стягнути з відповідача витрати понесні позивачем на правничу допомогу у розмірі 13 425, 00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вбачається, що 14 березня 2023 року між Адвокатським об`єднанням "Лексіз" та ОСОБА_2 , яка діє як законний представник від імені своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 було укладено договір № 010 (КМС) про надання правової допомоги.

Згідно п.2 додатку № 01 до вищезгаданого договору, клієнт доручає адвокатському об`єднанню надати послуги по підготовці та подачі до суду позовної заяви про зняття (скасування) арешту на майно.

Пунктом 5 додатку №01 до договору передбачено, що вартість послуг (гонорар) адвокатського об`єднання за надання вказаних послуг, з урахуванням часу який буде витрачено, складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката Клименка М.С., та з урахуванням фінансового стану клієнта, становить суму грошових коштів в розмірі 13 425,00 грн, без ПДВ.

Відповідно до пункту 6 додатку, до складу вказаних послуг входить: вивчення, аналіз та систематизація матеріалів (документів) переданих клієнтом, аналіз відповідного законодавства, вивчення та аналіз відповідної судової практики, підготовка (складання) та подача до суду відповідної позовної заяви про зняття (скасування) арешту.

Відповідно до рахунку на оплату №01 від 14 березня 2023 року вбачається, що сплата гонорару за надання правової допомоги (згідно додатку № 01 від 14.03.2023 до договору 010 (КМС) від 13.03.2023 складає 13 425,00 грн.

Відповідно платіжної інструкції № 425111208 від 15 березня 2023 року, ОСОБА_2 сплатила на користь АО "Лексіз "кошти у розмірі 13425,00 (призначення платежу - надання правової допомоги ОСОБА_2 ..

Отже, адвокатом Клименком М.С. (який є керуючим партнером адвокатського об`єднання) надано суду докази щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 13425,00 грн.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правничу допомогу.

Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, з огляду на підставу та предмет позову, зміст позовної заяви, докази долучені до неї, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, враховуючи те, що вказана справа не є складною та існує численна судова практика з приводу розгляду вказаних позовів, а отже підготування позовної заяви не вимагало у професійного, досвідченного адвоката витрат значного часу, з огляду на те, що частина письмових доказів подавалась адвокатом на стадії підготовчого засідання у справі, на принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, суд вважає, що заявлені витрати представником позивача не відповідають критерію розумності, не співрозмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи, матиме надмірний характер.

З огляду на зазначене у сукупності, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення правничої допомоги у розмірі 3000 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76-81,141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_2 як законного представника малолітньої ОСОБА_3 до Київської міської державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевчук Зоя Миколаївна, про зняття арешту з майна- задовольнити.

Зняти арешт, що був накладений на житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження 1436321), зареєстровано: 31.11.2004, реєстратор: Перша київська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: повідомлення від 14.12.2000 № 046.1559, Київська міська держадміністрація, УКБ; додаткові дані - архівний номер 2961879KIEV1, архівна дата 15.12.2000, дата виникнення 15.12.2000, № реєстра 89283-887, внутрішній №СА0177302DF15C314232, об`єкт обтяження - будинок, адреса нерухомого майна - АДРЕСА_1 , опис - состав: ціле; стан - добудоване; статус - жиле.

Стягнути з Київської міської державної адміністраціїна користь ОСОБА_2 як законного представника малолітньої ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1073,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

В іншій частині витрат на правову допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 як законний представник малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Київська міська державна адміністрація, ЄДРПОУ 00022527, місце знаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Повний текст судового рішення складено 24 січня 2024 року.

Суддя: К.В. Шаповалова