Ухвала

від 16.01.2024 по справі 760/30294/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/30294/23

1-кс/760/323/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №22022101110000269 від 27.07.2022, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.12.2023 накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку.

У своєму клопотанні заявник наводить докази того, що арешт на майно накладено необґрунтовано, а тому просить слідчого суддю його скасувати.

В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з`явився, подав через канцелярію суду письмові доповнення до свого клопотання, в якому, серед іншого, просив розглянути справу за його відсутності.

Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував щодо заявленого адвокатом клопотання про скасування арешту у кримінальному провадженні №22022101110000269 від 27.07.2022, оскільки не підтвердились обставини на досудовому слідстві.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи клопотання та письмових доповнень, вивчивши додані до них матеріали, слідча суддя дійшла до наступного висновку.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Накладення арешту на майно можливе лише за умови наявності підстав вважати, що воно є доказом злочину, що повинно бути встановлено в судовому порядку на підставі достатніх й допустимих доказів, наданих слідчим.

В порушення вищевказаних приписів КПК України, прокурором не доведено, що майно, на яке накладено арешт, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, як це визначено ст. 98 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, представником особи, у якої під час обшуку вилучено грошові кошти, надано документальне підтвердження законності їхнього походження.

Крім того, відповідно до витягу з ЄРДР по даному кримінальному провадженню предметом досудового розслідування є ряд кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, а також проти власності та громадської безпеки.

Так, 27.07.2022 о 17:04 до ЄРДР внесено відомості за ч. 3 ст. 258-5 КК України. Згідно короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, починаючи з травня 2022 року невстановлені досудовим розслідуванням особи здійснили надання грошових активів в особливо великому розмірі терористичним групам (організаціям), а саме представникам т.зв. ДНР для здійснення терористичної діяльності на території України.

Крім того, 26.09.2022 о 13:14 до ЄРДР внесено відомості за ч. 3 ст. 190 КК України. Згідно короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшов рапорт щодо можливої протиправної діяльності злочинної групи осіб у складі службових осіб одного з територіальних підрозділів поліції міста Києва та фізичних осіб, які вчиняють шахрайські дії шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Крім того, 06.03.2023 о 18:36 до ЄРДР внесено відомості ч. 1 ст. 258-3 КК України. Згідно короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, ряд громадян України разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами здійснює сприяння діяльності терористичних організацій «Л/ДНР» та території України, яка спрямована на зміну меж території України та призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків.

Крім того, 06.03.2023 о 18:38 до ЄРДР внесено відомості за ч. 4 ст. 111-1 КК України. Згідно короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, громадянин України ОСОБА_6 разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей здійснює господарську діяльність у взаємодії з незаконними органами влади, створеними та тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, яка спрямована на зміну меж території України та призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків.

Крім того, 26.04.2023 о 13:37 до ЄРДР внесено відомості за ч. 1 ст. 258-3 КК України. Згідно короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування кримінального провадження № 22022101110000269 встановлено факт вчинення громадянами України сприяння діяльності терористичній організації шляхом створення так званих «коллцентрів» з метою заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах, які знаходяться на банківських рахунках громадян, для власного збагачення, а також подальшого їх збору та надання представникам «ДНР» та «ЛНР» з усвідомленням того, що їх буде використано повністю або частково для будь-яких цілей окремим терористом ти терористичною групою (організацією), з метою нанесення шкоди національній безпеці України.

Однак, з постанови слідчого від 20.11.2023 про визнання вилучених грошових коштів речовим доказом, а також з клопотання прокурора від 21.11.2023 про накладення арешту на вказані грошові кошти не вбачається ознак причетності засновників, службових осіб або співробітників ТОВ «ФК Партнер» (код ЄДРПОУ 39013677) до вчинення кримінальних правопорушень, які входять до предмета досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022101110000269 від 27.07.2022.

Так, за версією органу досудового розслідування, ТОВ «ФК Партнер» (код

ЄДРПОУ 39013677) здійснювало валютно-обмінні операції в приміщеннях відділень, пунктів обміну іноземної валюти, прийому платежів, операційних кас та офісів з порушенням або поза межами ліцензій, виданих Національним банком України.

Разом з тим, порушення умов ліцензій НБУ, навіть якщо таке і мало місце, не становить собою ознак складів кримінальних правопорушень, які входять до предмета досудового розслідування. На думку суду, порушення умов таких ліцензій взагалі не є кримінально караним діянням.

Крім того, у вказаних вище постанові слідчого та клопотанні прокурора, в яких навіть не констатується причетність ТОВ «ФК Партнер» до кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, власності та громадської безпеки, зазначається, що вилучені грошові кошти нібито зберегли на собі сліди злочину. При цьому представниками сторони обвинувачення не зазначається, які саме сліди та якого злочину збереглися на вилучених коштах.

Суд звертає увагу, що гроші не є річчю, яка має родові ознаки, а тому незрозуміло, яким чином орган досудового розслідування, виявивши під час обшуку грошові кошти, ідентифікував, що вони здобуті злочинним шляхом або мають безпосереднє відношення до вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів справи не вбачається, що після накладення арешту на грошові кошти, у ході проведення подальшого досудового розслідування, причетність вилучених грошових коштів до кримінального правопорушення було підтверджено, у зв`язку з чим подальше утримання їх під арештом не відповідатиме завданням кримінального провадження.

Крім того, в ході судового розгляду представником власника вилучених в ході обшуку коштів надано документи, які підтверджують законність їх походження.

За таких обставин арештовані грошові кошти не відповідають критеріям, встановленим ст. 98 КПК України, а тому не мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

У зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування накладеного арешту.

Вирішуючи питання про скасування арешту майна слідчий суддя враховує загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до Розділу ІІ КПК України, якими передбачено обґрунтування необхідності такого ступеню втручання у права і свободи особи потребами досудового розслідування, принцип співмірності.

Проте, зі змісту наявних у справі матеріалів не вбачається даних, які б свідчили, що на час розгляду клопотання визначено розмір шкоди, завданий кримінальним правопорушенням, та що вказані заходи забезпечення кримінального провадження є співмірними та пропорційними.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.

Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України»).

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу.

Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Слід також зауважити, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту майна, накладеного без передбачених законом підстав, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, що повністю узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.10.2022 у справі № 203/3435/21.

Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що арешт на майно накладено необґрунтовано, а тому клопотання про скасування арешту майна, по кримінальному провадженню №22022101110000269, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 170, 173, 174 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 22022101110000269 від 27.07.2022 року - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений 14.12.2023 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/27706/23, в межах кримінального провадження №22022101110000269 від 27.07.2022, на майно, яке було вилучено 20.11.2023 під час проведення обшуку в індивідуальному банківському сейфі № НОМЕР_1 , договір на використання якого укладено з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , довіреність на користування яким надано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який знаходиться в приміщенні АТ «Ідея Банк» за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 7, з метою збереження речових доказів, а саме:

?грошові кошти у валюті гривня в сумі 2 216 402;

?грошові кошти у валюті Євро в сумі 45 300;

?грошові кошти у валюті долари США в сумі 76 211.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1