Постанова

від 23.01.2024 по справі 547/527/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 547/527/20 Номер провадження 22-ц/814/550/24Головуючий у 1-й інстанції Коновод О.В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Одринської Т.В.,

суддів Панченка О.О., Пікуля В.П.,

за участю секретаря Сальної Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава у режимі відеоконференції цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест - 2017", за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державного реєстратора Комунального підприємства " Реєстр нерухомого майна та бізнесу" Бричківської сільської ради Онищенка Руслана Миколайовича про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі

за апеляційноюскаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" - адвоката Лобова Миколи Олександровича

на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 21 липня 2023 року, -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2020 року ТОВ «Інвестиційно - промислова компанія «Полтавазернопродукт» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Рейземінвест2017» про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі.

В липні 2023 від представника позивача адвоката Лобова М.О. до суду надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 в будь-який спосіб передавати будь-кому у користування земельну ділянку з кадастровим номером 5324583200:00:002:0412, яка знаходиться на території Криворудської сільської ради, Семенівського району, Полтавської області; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017» здійснювати будь-які дії щодо зміни, доповнення, договору оренди землі, який є діючим на момент винесення ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову, укладення нового договору оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0412; заборони будь-яким органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, здійснювати реєстрацію права користування (оренди) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0412 на будь-яку особу, крім Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт».

Заява мотивована тим, що на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що відповідачамипісля зверненняпозивача до суду із даним позовом, заявою про визнання свого права оренди землі і припинення права оренди землі вжито дії, що унеможливлюють виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а саме: договір оренди землі між Відповідачами № б/н від 12.03.2019, що оскаржений і є предметом позовних вимог,наразі вже припинений самими ж відповідачами на підставі договору про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № б/н від 01.01.2023.

Припинення права оренди ТОВ «Райземінвест-2017», яке було зареєстровано на підставі первісного договору оренди між Відповідачами, внесено в реєстр на підставі рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Семенівської селищної ради Полтавської області Данилейко Алли Іванівни індексний номер: 67239280 від18.04.202310:31:58.

У свою чергу, на підставі рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Семенівської селищної ради Полтавської області Данилейко Алли Іванівни індексний номер: 67239444 від 18.04.2023 10:36:04, здійснено державну реєстрацію права оренди ТОВ «Райземінвест-2017»на підставі нового договору оренди землі б/н від 01.01.2023.

Таким чином, Відповідачі зареєстрували право оренди ТОВ «Райземінвест-2017» на підставі нового договору оренди землі, що фактично унеможливлює виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки позивач не зможе відновити державну реєстрацію свого права оренди.

Розриваючи оскаржувані договори оренди і укладаючи нові, відповідачі мають можливість систематично унеможливлювати виконання рішення суду, адже предметом позовних вимог є конкретний договір оренди землі відповідачів і певне рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди ТОВ «Райземінвест-2017» на підставі оспорюваного договору.

Реальні дії Відповідачів з дострокового розірвання оскаржуваного довгострокового договору оренди та подача документів для реєстрації припинення права оренди з одночасним укладенням нового договору оренди і подачею його для реєстрації права нового права оренди свідчать про недобросовісну поведінку відповідачів, намагання завадити відновленню порушеного права позивача.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 21 липня 2023 року у задоволенні заяви представникапозивачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно - промислова компанія «Полтавазернопродукт», адвоката Лобова М.О. про забезпечення позову - відмовлено.

Із вказаною ухвалою не погодився позивач, ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», та оскаржив її в апеляційному порядку через свого уповноваженого представника адвоката Лобова М.О. В апеляційній скарзі вказував на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права та неврахування при вирішенні заяви правових позицій та практики Верховного Суду.

Апеляційна скарга мотивовавна тим, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги той факт, що відповідачі мають можливість систематично унеможливлювати виконання рішення суду, адже предметом позовних вимог є конкретний договір оренди землі відповідачів і певне рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди. Реальні дії відповідачів з дострокового розірвання оскаржуваного довгострокового договору оренди свідчать про недобросовісну поведінку відповідачів, намагання завадити відновленню порушеного права позивача.

Крім того, посилається на те, що висновки суду першої інстанції щодо недоведеності підстав для застосування заходів забезпечення позову та недоведеності загрози невиконання рішення суду, є безпідставними.

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченомуст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до положень ч. 3ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що стороною позивача не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а захід забезпечення не є співмірним заявленими позовними вимогами.

Позивачем не було вказано обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням заявлених позовних вимог та яким чином невжиття вказаного виду забезпечення позову призведе до невиконання судового рішення щодо користування (оренди) земельної ділянки позивачу у разі задоволення позову.

Наявність самого по собі позову про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі, не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом встановлення заборони в будь-який спосіб передавати будь-кому у користування земельну ділянку, здійснювати будь-які дії щодо зміни, доповнення, договору оренди землі, який є діючим на момент винесення ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову, укладення нового договору оренди землі щодо земельної ділянки та заборони будь-яким органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, здійснювати реєстрацію права користування (оренди) щодо земельної ділянки.

Матеріали заяви не містять належних і допустимих доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить представник позивача, а посилання у заяві лише на потенційну можливість, припущення представника щодо ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суд виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Забезпечення позову спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, відчужити його тощо.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, серед іншого, встановленням заборони вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання тощо.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги,мають бути співмірнимиіз заявленими позивачем вимогами(частина третя статті 150 ЦПК України).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати,що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач просив визнати недійсною угоду від 17.11.2017 про розірвання договору оренди землі б/н від 22.07.2016, укладення договору оренди землі б/н від 12.03.2019 та скасувати державну реєстрацію, здійснену на їх підставі.

З вказаного вбачається, що майбутнє судове рішення не потребуватиме його примусового виконання органами державної виконавчої служби.

Сам по собі факт укладення між відповідачами нового договору оренди землі та його державної реєстрації та можливість в майбутньому неодноразово переукладати договори оренди землі,враховуючи підстави та предмет позову,який перебуває в провадженні суду, - не є підставою для забезпечення позову.

Виділені матеріали справи не містять даних про зміну позивачем предмету та підстав позову (оскарження укладення нового договору оренди землі та зареєстрованих прав на його підставі).

Місцевий суд при вирішенні заяви про забезпечення позову правомірно послався на правові позиції Верховного Суду, які не суперечать правовим висновкам Верховного Суду у справах № 381/4019/18, № 369/10789/14-ц.

Матеріали заяви не містять належних і допустимих доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить представник позивача, а посилання у заяві лише на потенційну можливість, припущення представника щодо ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апеляційна скарга не містить.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а скарги без задоволення.

Керуючись ч. 1 п. 1 ст. 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представникапозивача,Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно - промислова компанія «Полтавазернопродукт», адвоката Лобова М.О., - залишити без задоволення.

Ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 21 липня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23.01.2024 року.

Головуючий Т.В. Одринська

Судді О.О. Панченко

В.П. Пікуль