Ухвала

від 24.01.2024 по справі 140/22462/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відстроченні виконання судового рішення

24 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/22462/23 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Мартинюк Т.О.,

за участю представника відповідача (заявника) Нежур О.О.,

представника позивача Головатої І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Закритого акціонерного товариства «Салют» про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Закритого акціонерного товариства «Салют» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося в суд із позовом до Закритого акціонерного товариства «Салют» (далі ЗАТ «Салют», відповідач) про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Салют» з банківських рахунків, що обслуговують такого платника податків до держави податковий борг в сумі 638 877,97 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у даній справі позов задоволено повністю: стягнуто з ЗАТ «Салют» в дохід Державного бюджету податковий борг в розмірі 638 877,97 грн.

Вищевказане рішення набрало законної сили 30.11.2023.

12.01.2024 до суду надійшла заява ЗАТ «Салют» про відстрочення виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі №140/22462/23 на дванадцять місяців. Заява мотивована тим, що у зв`язку із запровадженням карантинних обмежень зумовлених короновірусною хворобою COVID-19, а в подальшому із введенням в Україні військового стану створило для ЗАТ «Салют» складнощі щодо вчасної сплати податкових зобов`язань, так як основним видом господарської діяльності відповідача є тимчасове сезонне прийняття відвідувачів (діяльність засобів розміщення на період відпустки та іншого тимчасового проживання (КВЕД: 55.20). Вказані обставини, на переконання відповідача (заявника), зумовлюють необхідність відстрочити виконання рішення суду в даній справі.

Ухвалою суду від 15.01.2024 заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні 24.01.2023 на 10 год. 00 хв.

24.01.2024 до суду надійшли заперечення у яких представник відповідача просить відмовити в задоволенні заяви ЗАТ «Салют» про відстрочення виконання судового рішення. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що згідно ст.100 п.5 ПКУ підставою для відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення. Також, відповідно до розділу 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1235 від 27.10.2010 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу і доказів існування таких обставин» обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника.

У судовому засіданні представник заявника ЗАК «Салют» підтримав подану заяву та просив суд її задовольнити.

Представник ГУ ДПС у Волинській області з приводу поданої заяви заперечила та просила відмовити в її задоволенні з підстав викладених у заперечені.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, суд зазначає наступне.

Стаття 124 Конституції України, статті 14 та 370 КАС України встановлюють, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Як передбачено частинами третьою п`ятою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

З аналізу викладених норм вбачається, що нормами КАС України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Суд зазначає, що обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Аналогічна позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року по справі № 9901/598/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 жовтня 2019 року по справі №810/4643/18 зазначив, що нормами КАС України не встановлено вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення в адміністративній справі. Це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відтак, всі ці обставини мають бути доведеними та підтвердженими документально.

В постанові від 11 грудня 2018 року у справі №2а-9247/10/0570 Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність обставин, що перешкоджають належному виконанню судового рішення та визнав можливим відстрочити виконання постанови суду першої інстанції строком на 12 місяців. При цьому, обставиною, що перешкоджала належному виконанню судового рішення, визнано скрутне фінансово-економічне становище підприємства-боржника та наміри погашення заборгованості в майбутньому, оскільки підприємство планувало вжиття заходів для отримання прибутку, необхідного, зокрема, для реалізації обов`язків щодо виконання судового рішення.

Таким чином, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

Враховуючи викладені приписи законодавства, а також висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є процесуальними засобами, які суди застосовують у виключних випадках, у тому числі, якщо сторона доведе наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення; ці процесуальні засоби застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення в подальшому стане взагалі неможливим.

Отже, заява про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення має бути підтверджена відповідними доказами.

Разом з тим, заявником до поданого клопотання не надано жодних доказів на підтвердження відсутності коштів (скрутного фінансово-економічного становища підприємства-боржника) на сплату податкового боргу.

Крім того, беззаперечною обставиною, є факт про те, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затвердженими Верховною Радою України, в тому числі на момент розгляду даної заяви.

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно частини першої статті 7 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.

Однак, суд не приймає до уваги посилання заявника на запровадження воєнного стану, оскільки сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути самостійною підставою для відстрочення виконання рішення суду.

З урахуванням наведеного, оцінюючи в сукупності наведені відповідачем доводи на обґрунтування своєї заяви про відстрочення виконання судового рішення, суд вважає, що заявником не доведено винятковості зазначених випадків та не підтверджено їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення відповідними доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для відстрочення виконання судового рішення, а тому така заява не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 248, 256, 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Закритого акціонерного товариства «Салют» про відстрочення виконання судового рішення від 30.10.2023 в адміністративній справі №140/22462/23 за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Закритого акціонерного товариства «Салют» про стягнення податкового боргу, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено 24 січня 2024 року.

Суддя В.В. Мачульський