Рішення

від 16.01.2024 по справі 160/28269/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 рокуСправа №160/28269/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколайчук С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "КРАФТ" (03027, Київська область, Фастівський район, с. Новосілки, Боярська ТГ, вул. Лісова, б. 3, кв. 475, код ЄДРПОУ 38229742) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення

УСТАНОВИВ:

31.10.2023 року представник Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "КРАФТ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110170/2023/000179 від 05.10.2023 р., прийняту Дніпровською митницею;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA110170/2023/000044/1 від 05 жовтня 2023 року, прийняте Дніпровською митницею за результатами перевірки митної декларації N 23UA110170003544U0.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу надано документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені відповідачем розбіжності є необґрунтованими та безпідставними. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування спірного рішення.

Ухвалою від 06.11.2023 року суд відкрив ровадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

21.11.2023 року на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від представника Дніпровської митниці надійшов письмовий відзив на позов, в якому він заперечує проти доводів, викладених у позовній заяві, вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 Митного кодексу України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 Митного кодексу України). Декларанту повідомлено, що враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, ненадання декларантом жодного документу згідно сформованого переліку, що спростовують зазначені розбіжності, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати. У зв`язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпровської митниці було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості. З урахуванням вищезазначеного митна вартість товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2г - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 Митного кодексу України, та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 08.06.2023 №23UA100060412175U7 (№UA100060/2023/412175) на рівні 1,0777 дол. США за кг. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 05.10.2023 року N UA110170/2023/000044/1. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняті митницею відповідно до норм чинного законодавства, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно із ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

05.10.2023 року позивач до відділу митного оформлення Дніпровської митниці шляхом подання електронної митної декларації N 23UA110170003544U0 задекларовано товар, а саме: прокат плоский з вуглецевої сталі, завширшки менш як 600 мм, пофарбований, лакований або покритий пластмасою: Стрічка сталева пакувальна пофарбована в чорний колір: -Black painted steel strapping 0,5х16мм - 4,910 т; Black painted steel strapping 0,6х19мм - 9,867 т; Black painted steel strapping 0,8х32мм - 6,954 т; Міцність на розрив- 750-850 MPA, ID 406mm. Матеріал - Q235. Хімічний склад: C-0,14% Mn-0,27% P-0,024% S-0,021% Si-0,16%. Виробник: LINYI FANGHUA STEEL TRADING CO.,LTD Торговельна марка: LINYI FANGHUA. Країна виробництва: CN.

Цей товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту від 31.05.2023 року N 03-3105/2023, укладеного між позивачем та компанією "LINYI FANGHUA STEEL TRADING CO., LTD.", Китай, та специфікації від 31.05.2023 року N 4.

Митна вартість товару заявлена декларантом позивача за основним методом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) N TXYHY230051-4 від 21.07.2023 року - містить ціну відповідної партії (15 923,61 доларів США), кількість (21,731 т) та номенклатуру товарів; банківський платіжний документ, що стосується товару від 10.07.2023 року - містить фактично перераховану суму передоплати (30%) за товар за проформою-інвойсом - 4814,46 доларів США; банківський платіжний документ, що стосується товару від 28.07.2023 року - містить фактично перераховану суму доплати за товар (фактично відвантажений) за специфікацією №4 - 11109,15 доларів США; довідка про транспортні витрати № 410654 від 02.10.2023 року - містить суму за транспортування товару до кордону України та супутні витрати (вивантаження) - 31399,00 грн.; 60689,00 грн.; 36028,00 грн., що сумі складає - 128116,00 грн., № контейнеру (HASU1348110); рахунок на оплату N LS-4510794 від 02.10.2023 р. - - містить суму витрат (з розподілом: до кордону / на території України) на транспортування партії товару (контейнеру) морським та автомобільним транспортом та витрат на транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону Укрaїни: 193935,00 грн. - загальна сума витрат; 31399,00 грн.; 60689,00 грн.; 36028,00 грн., що сумі складає - 128116,00 грн. - витрати за межами України.

Також декларант надав митному органу інші товаросупровідні документи: сертифікат якості №TXYHY230051-4 від 20.07.2023 року, сертифікат про походження товару №23C3728A2219/00045 від 31.07.2023 року, пакувальний лист від 21.07.2023 року, коносамент №QN23070234 від 29.07.2023 року, необоротна накладна № 229273271 від 29.07.2023 року, транзитна декларація Т1 №23PL322010NS66KVB0 від 29.09.2023 року, автотранспортна накладна №410654 від 02.10.2023 року, договір про перевезення вантажів автотранспортом №2607 від 26.07.2023 року, договір про транспортно-експедиторське обслуговування №09/06 від 09.06.2023 року, заявка №4 на організацію транспортування до договору №09/06, прайс-лист №б/н від 06.07.2023 року, договір про надання послуг митного брокера №193/2022 від 14.01.2021 року, копія митної декларації країни відправлення.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи: транспортні перевізні документи та документи, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом декларант від 05.10.2023 року N 0510 проінформував митний орган, що додаткові документи, зазначені в частині 2-3 статті 53 Митного кодексу України, в 10-денний термін надаватись не будуть.

Митний орган скоригував митну вартість товару N 1 за другорядним методом визначення митної вартості - 2г - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 Митного кодексу України, та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 08.06.2023 №23UA100060412175U7 - 1,0777 дол. США/кг та прийнято рішення про коригування митної вартості від 05.10.2023 року N UA110170/2023/000044/1 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення N UA110170/2023/000179 від 05.10.2023 року.

Вважаючи підстави для відмови необґрунтованими, оскільки, на думку позивача, подані останнім документи містять всі належні та документально обґрунтовані відомості про підтвердження преференційного походження товару з України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі N 809/1884/16.

З матеріалів справи видно, що оскаржуваним рішенням митну вартість товару відповідач скоригував за результатами проведення перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 Митного кодексу України.

Відповідач зазначив, що відповідно до графи 44 ЕМД від 05.10.2023 № 23UA110170003544U0, виробником товару є компанія «LINYI FANGHUA STEEL TRADING CO., LTD» торгова марка - «LINYI FANGHUA». В наданих до митного оформлення документах відсутні посилання на заявлену торгову марку та виробника.

Декларант надав до митного органу договір (контракт), в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, тобто декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Відповідач у рішенні про коригування митної вартості не зазначив, яким чином неподання декларантом документів підтверджуючих виробника товару або торгову марку зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість відповідно до наданих документів.

Позивач надав відомості щодо виробника товару шляхом заповнення декларації.

В оскаржуваному рішенні відповідач також зазначив, що поставка товару заявлена до митного оформлення на комерційних умовах поставки FOB-QINGDAO. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс) на умовах поставки FOB продавець поставляє товар на борт судна, номінованого покупцем в поіменованому порту відвантаження, чи забезпечує надання поставленого таким чином товару, покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення. Відповідно до пункту 2.2 зовнішньоекономічного контракту, ціна товару включає вартість пакування та маркування. Відомості щодо включення до ціни товару вартості послуг навантаження на судно не зазначені.

Суд зазначає, що відповідно до умов контрактів, поставка товару здійснювалась на умовах FOB Циньдао, Китай, Інкотермс 2010. За умовами постачання FOB (Incoterms 2010) поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Цей термін зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту та застосовується тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Таким чином, всі витрати, у тому числі сплата експортного мита, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту відправки, витрати на пакування товару, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаним з їх навантаженням на борт судна в порту відвантаження, сплачуються продавцем та, відповідно, входять до ціни товару.

Вказане свідчить про необґрунтованість висновків митного органу при коригуванні митної вартості товару, на підставі відсутності та неподання декларантом документів щодо вартості послуг навантаження вантажу на судно.

Митниця в рішенні вказала, що відповідно до пункту 4.1.3 договору транспортно-експедиційного обслуговування від 09.06.2023 № 09/06, укладеного між ТОВ "ТД "КРАФТ" та ТОВ «Ламан Шиппінг», клієнт оплачує при перевезенні вантажу в морському сполученні в режимі імпорт платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати протягом 3 банківських днів з дня виставлення/видання експедитором рахунку; при перевезенні вантажу автомобільним транспортом, оплата здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту виставлення/видання рахунку, проте до вивантаження вантажу на складі клієнта. З урахуванням дати складання рахунку ТОВ «Ламан Шипінг» від 02.10.2023 № LS-4510794, оплата за надані послуги могла вже бути здійснена. Відповідно до статті 53 МКУ, якщо рахунок сплачено , - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що містять реквізити, необхідні для ідентифікації оцінюваного товару.

Під час судового розгляду суд встановив, що позивач до митного оформлення надав довідку про транспортні витрати № 410654 від 02.10.2023 року із зазначенням витрат на транспортування до кордону України у сумі 128116,00 грн, а також рахунок на оплату N LS-4510794 від 02.10.2023 року, який містить суму витрат на транспортування до кордону України у сумі 128116,00 грн.

Відповідно до п. 6, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Таким чином, Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом па підтвердження витрат на перевезення товарів. Аналогічна правова позиція наведена в рішеннях Верховного суду від 31 травня 2019 року справа №804/16553/14; від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18 та від 31 січня 2018 року у справі №810/2839/17.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідно до рахунку ТОВ «Ламан Шипінг» від 28.09.2023 № LS-4510304 вартість транспортно-експедиційного обслуговування за межами державного кордону складає 60689,00 грн, міжнародне автоперевезення за межами державного кордону - 36028,00 грн, експедиційна винагорода 1539,17,00 грн, морське перевезення вантажу за межами державного кордону України 31399 грн, міжнародне автоперевезення по території України 63972,00 грн. З урахуванням зазначеного, а також логістичних особливостей переміщення вантажу, у наданих документах відсутні відомості щодо вартості витрат пов`язаних з перевантаженням товару у порту Гданська.

Як слідує з матеріалів справи, 09.06.2023 року позивач уклав з ТОВ «Ламан Шипінг» договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 09/06. Предметом зазначеного договору є організація транспортно-експедиторського обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг.

За умовами вказаного договору (п.1.3, п. 2.1.3, п. 2.1.4, п. 2.3.3) передбачено право ТОВ «Ламан Шипінг» укладати від свого імені угоди з перевізниками, експедиторами, агентами, портами та іншими особами, які необхідні для організації доставки до місця призначення експортно - імпортних вантажів різними видами транспорту, на території України або за її межами. Згідно із пп. 2.1.1. п. 2.1 договору № 09/06 експедитор зобов`язаний за рахунок клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, погоджених сторонами, а також надати інші послуги клієнтові за погодженням сторін, в тому числі, митне оформлення вантажу, оплаті провізної плати (залізничного тарифу) за завантажені та порожні рейси РС та інші послуги/роботи надані залізницею/перевізником. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями.

На виконання договору № 09/06 сторонами була узгоджена заявка №4 від 09.08.2023 р. на транспортування вантажу, у якій були зазначені основні умови транспортування (вантажовідправник, вантажоотримувач, місце відвантаження, місце доставки, кількість товару, тип пакування, структуру транспортних витрат та загальну вартість транспортування партії товару та інші).

Експедитор ТОВ «Ламан Шипінг» виконав зобов`язання щодо транспортування партії товару від вантажовідправника до місця доставки товару, що підтверджується довідкою про транспортні витрати № 410654 від 02.10.2023 року та рахунком на оплату N LS-4510794 від 02.10.2023 року.

Митним орган не надав достатніх доказів щодо не включення позивачем вартості витрат пов`язаних з перевантаженням товару у порту Гданська до загальних витрат на транспортування товару.

Митниця в рішенні вказала, що згідно із загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист носить суб`єктивний характер, оскільки складений виключно для ТОВ «ТД Крафт» та містить інформацію виключно щодо товарів, зазначених в специфікації №4 від 06.07.2023.

Прайс-лист складений продавцем товару компанією LINYI FANGHUA STEEL TRADING CO,LTD викладено на фірмовому бланку з печаткою. Слід зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа. Затвердженої форми прайс-листа та вимог щодо його заповнення законодавством України та міжнародним законодавством не передбачено, з огляду на це жодна інформація викладена в прайс-листі не суперечить його суті та не може слугувати підставами для сумніву.

Так прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для них. Згідно загальноприйнятої світової практики, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, торгової марки чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.06.2019 №0840/3083/18, від 13.09.2019 №820/859/17, від 06.02.2020 №520/10709/18).

Суд зазначає, що коригування митної вартості товару на підставі інформації наявної в базі даних про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі N 826/16046/16.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Відтак суд вважає, що позивач при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару надав повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, у зв`язку із чим суд зробив висновок про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

За наведених обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовної заяви, за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь позивача потрібно стягнути сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 5368,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "КРАФТ" (03027, Київська область, Фастівський район, с. Новосілки, Боярська ТГ, вул. Лісова, б. 3, кв. 475, код ЄДРПОУ 38229742) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення N UA110170/2023/000179 від 05.10.2023 року, прийняту Дніпровською митницею.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості N UА110170/2023/000044/1 від 05.10.2023 року, прийняте Дніпровською митницею за результатами перевірки митної декларації N 23UA110170003544U0 від 05.10.2023 року.

Стягнути з Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "КРАФТ" (03027, Київська область, Фастівський район, село Новосілки, Боярська ТГ, вул. Лісова, буд. 3, кв. 475, код ЄДРПОУ 38229742) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 24.01.2024 року.

Суддя С.В. Ніколайчук