Ухвала

від 23.01.2024 по справі 320/41476/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 січня 2024 року м. Київ Справа № 320/41476/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувшипозовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СПЕЦМОНТАЖБУД"доГоловного управління ДПС у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СПЕЦМОНТАЖБУД" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 01.03.2023 № 156490413.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

В силу положень пункту 2 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

При цьому слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1986 справа «Стаббігс та інші проти Великобританії»).

Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Порядок оскарження рішень органів державної податкової служби за процедурою адміністративного оскарження та в судовому порядку визначено статтею 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Як встановлено судом, позивач, не погоджуючись із винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 01.03.2023 № 156490413, оскаржив його за процедурою адміністративного оскарження шляхом подання скарги до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 17.05.2023 № 12131/6/99-00-06-03-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.03.2023 № 156490413 без змін.

Водночас, з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 09.11.2023.

В обґрунтування поважності пропуску строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом позивач посилається на положення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, відповідно до яких в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. У подальшому, внаслідок триваючої широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, строк дії воєнного стану був неодноразово продовжений та є чинним на момент звернення позивача до суду з даним позовом.

Позивач зазначає, що на пропуск строку звернення до суду з вказаною вище позовною заявою вплинули масовані обстріли міста Києва та Київської області, а також існування постійного ризику обстрілів (повітряні тривоги), що свідчить про відсутність у працівників позивача можливості ефективно та у повному обсязі виконувати свої посадові обов`язки, у тому числі і з підготовки даного адміністративного позову.

Суд звертає увагу на те, що введення на території України правового режиму воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами.

Верховний Суд у своїй постанові від 29.09.2022 в адміністративній справі № 500/1912/22 зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 в адміністративній справі № 990/115/22 було зроблено висновок про те, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Водночас, такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Що стосується проміжку часу з травня 2023 року по листопад 2023 року суд враховує, що у своїй заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом представником позивача було лише констатовано, що масовані обстріли міста Києва та Київської області, існування постійного ризику обстрілів (повітряні тривоги) фактично призвело до зволікання з поданням позову до суду.

Представником позивача не надано суду жодних документальних свідоцтв, на підставі яких суд може встановити обставини, на які спирається представник позивача у своєму клопотанні, у тому числі щодо неможливості організації роботи підприємства у цей період (наказів про призупинення діяльності (простій або призупинення дії трудових договорів (за наявності) або інших доказів про неможливість впровадження дистанційного режиму роботи працівників (поза межами офісного приміщення).

З огляду на викладене, вказані представником позивача у заяві підстави пропуску строку звернення до суду з даним позовом суд не вважає поважними.

Крім того, у позовній заяві не зазначено всі передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відомості щодо позивача та відповідача (відомості про наявність або відсутність електронного кабінету).

Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи приписи частини першої статті 123 та статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду: письмового пояснення про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачу звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, разом з доказами поважності причин пропуску такого строку; позовної заяви, приведеної у відповідність вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у тому числі у спосіб надання відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету) з урахуванням наведених вище висновків суду; копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, для її направлення відповідачу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 160, 161, 171, 243 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву залишити без руху.

2.Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктами 1, 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Харченко С.В.