Рішення

від 23.01.2024 по справі 320/41436/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2024 року м. Київ№ 320/41436/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІДОМ»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09 листопада 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІДОМ» (далі позивач, ТОВ «СІТІДОМ», товариство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2023 №612600410.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2023, позовну заяву №320/41436/23 розподілено судді Жуковій Є.О.

14 листопада 2023 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем за результатами камеральної перевірки складено акт від 25.08.2023 № 56135/Ж5/26-15-04-10-03/41383251. За висновками акта перевірки відповідач дійшов висновку про збільшення суми грошового зобов`язання, що за результатами 4 квартали 2022 року підлягає сплаті платником податку до бюджету. 02.10.2023 за результатами перевірки відповідач виніс податкове повідомлення - рішення від 02.10.2023 № 612600410, товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» у розмірі 320574 грн 04 коп згідно пункту 266.5. статті 266 Податкового кодексу України та застосований штраф у розмірі 32057 грн 40 коп на загальну суму 352631 грн 44 коп згідно пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 266.7.5 статті 266 Податкового кодексу України. Позивач вважає вказане рішення неправомірним та таким що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до порядку заповнення податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, складеної за формою декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 10.11.2022 №371), товариство повністю задекларувало суми податкового зобов`язань до сплати (суми значень колонки 22 рядка 3 Розділу 1). Також товариство сплатило суму задекларованих зобов`язань до відповідного бюджету.

В свою чергу наведені в таблиці 1 акту дані не містять відомостей про суми податкового зобов`язання до сплати, які були задекларовані товариством у відповідних колонках, графах та рядках Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не розкривають розрахунки податкових зобов`язань товариства, та не містить інформації яка б могла підтвердити заниження зобов`язань.

Відповідно показники декларації не були занижені. А уточнююча декларація від 21.07.2023 (реєстраційний номер 9312131972) у зв`язку з арифметичною помилкою повинна бути прийнята до відома. Враховуючи наведене, у відповідача відсутні підстави для прийняття оскаржуваного ППР про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» та нарахування товариству штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

26 липня 2023 року позивачем подано вірний уточнюючий розрахунок (реєстраційний номер 9312182324) до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в якій відображені вірні показники.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 відкрито провадження у справі №320/41436/23, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання» від 14.11.2023 по справі №320/41436/23 доставлено до електронного кабінету ТОВ «СІТІДОМ» та представника позивача адвоката Вакуленка С.В. 16.11.2023.

12 грудня 2023 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду ГУДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач із позовом не погоджується та вважає його необґрунтованим та такими, що не підлягає задоволенню. ТОВ «СІТ1ДОМ» (податковий номер 41383251) подало до ДПІ у Подільському районі ГУ ДПС у м. Києві уточнюючу декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 9312131972 від 21.07.2023 (з додатком 2 № 9312131973) зменшення податкового зобов`язання на 2022 рік становить 320574,04 грн, відповідно до рядка 6 додатка 2, що відображено в інтегрованій картці платника за кодом КДБ 18010400.

26.07.2023 ТОВ «СІТІДОМ» подано ще одну уточнюючу декларацію 9312182324 (з додатком 2 № 9312182325) зменшення податкового зобов`язання на 2022 рік становить 320574,04 грн, відповідно до рядка 6 додатка 2, в інтегрованій картці платника за кодом КДБ 18010400 зменшення податкового зобов`язання загалом склало 641148,08 грн.

Таким чином, зменшення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, задеклароване ТОВ «СІТІДОМ» (податковий номер 41383251 ) в повторній уточнюючій податковій декларації (реєстраційний № 9312182324 від 26.07.2023) за 2022 в розмірі 320574,04 грн, суперечить вимогам чинного законодавства. Відповідно до акту від 25.08.2023 № 56135/Ж5/26-15-04-10-03/41383251 складено податкове повідомлення-рішення від 02.10.2023 № 612600410, яке було направлено на юридичну адресу підприємства, отримано представником підприємства 26.10.2023 .

Правом надання відповіді на відзив відповідно до вимог ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач не скористався.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «СІТІДОМ» зареєстроване як юридична особа 08.06.2017 відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності позивача згідно із КВЕД є: 68.20 надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна.

Позивач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

16 лютого 2022 року по ТОВ «СІТІДОМ» було подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та задекларовано податкове зобов`язання на 2022 рік у сумі 363 727,00 грн (реєстраційний номер 9033262776).

28 червня 2022 року позивачем придбано нерухомість та подано уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

05 серпня 2022 року ТОВ «СІТІДОМ» задекларовано податкове зобов`язання, що уточнюється до збільшення на 2022 рік 17468,21 грн (реєстраційний номер 9148944025). Податкове зобов`язання за 2022 рік складає 381 195,21 грн.

21 липня 2023 року (реєстраційний номер 9312131972) подано уточнюючий розрахунок до декларації в якій була допущена арифметична помилка, а саме: в податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № з/п 6.1 «податкове зобов`язання за податковий (звітній) період, усього (сума значень колонки 22 рядка 3 розділу І) зазначена сума 381 195,21 грн. В рядку 6.3 податкове зобов`язання, що уточнюється до зменшення (сума значень колонки 3 рідка 6 розділу ІІ) 320 574,04грн.

26 липня 2023 року (реєстраційний номер 9312182324) подано вірний уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. В рядку 6.1 «податкове зобов`язання за податковий (звітній) період, усього (сума значень колонки 22 рядка 3 розділу І) зазначена сума 60 621,70грн. В рядку 6.3 податкове зобов`язання, що уточнюється до зменшення (сума значень колонки 3 рідка 6 розділу ІІ) 320 574,04грн.

На підставі підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, згідно порядку встановленого статтею 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами і доповненнями, проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9312182324 від 26.07.2023 за 2022 рік, наданою ТОВ «СІТІДОМ» (код ЄДРПОУ41383251) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині заниження податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2022 рік.

За результатами камеральної перевірки складено акт про результати камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині заниження податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період рік 2022 від 25.08.2023 №56135/Ж5/26-15-04-10-03/41383251.

Камеральною перевіркою встановлено, що сума податкового зобов`язання з нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки (КБК 18010400), визначена за результатами подання ТОВ «СІТІДОМ» (код ЄДРПОУ 41383251) уточнюючої податкової декларації з нерухомого майна на 2022 рік № 9312182324 від 26.07.2023 є нижча, ніж визначена за результатами камеральної перевірки за 2022 рік на суму 320574,04 грн. Зменшення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, задеклароване ТОВ «СІТІДОМ» в повторній уточнюючій податковій декларації (реєстраційний № 9312182324 від 26.07.2023) за 2022 в розмірі 320574,04 грн, суперечить вимогам чинного законодавства.

13 вересня 2023 року за вих.№001-2023/13 позивачем подано заперечення на акт про результати камеральної перевірки від 25.08.2023 №56135/Ж5/26-15-04-10-03/41383251.

Листом від 26.09.2023 за вих.№31768/І/26-15-04-10-08 ГУ ДПС у м. Києві надало відповідь на заперечення до акту перевірки та залишило висновки акту без змін, а заперечення без задоволення

На підставі акту камеральної перевірки від 25.08.2023 №56135/Ж5/26-15-04-10-03/41383251, ГУ ДПС у м. Києві 02.10.2023 винесене податкове повідомлення-рішення форми «Р» №612600410, яким ТОВ «СІТІДОМ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 352631,44 грн, з яких 320574,04 грн сума основного зобов`язання, 32057,40 грн сума штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент проведення перевірки).

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки регулюється Розділом ХІІ ПК України.

Так, пунктом 266.1 статті 266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно вимог підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Як встановлено судом вище, позивач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

З акту камеральної перевірки вбачається, що відповідно до уточнюючої податкової декларації (реєстраційний №9312182324 від 26.07.2023) сума податкового зобов`язання нижча від обчисленої за податковою декларацією за 2022 рік (реєстраційний №9033262776 від 16.02.2022) та уточнюючої декларації (реєстраційний №9312131972 від 21.07.2023), оскільки розмір податку за 4 квартали 2022 року визначено з порушенням Закону України від 11.04.2023 № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати економічного податку, плати за землю та податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене та пошкоджене нерухоме майно».

Під час заповнення уточнюючої податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (реєстраційний №9312131972 від 21.07.2023), позивачем була допущена арифметична помилка, а саме в податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № з/п 6.1 «податкове зобов`язання за податковий (звітній) період, усього (сума значень колонки 22 рядка 3 розділу 1) величина зазначена сума 381195,12 грн, але повинна була, як в додатку 2 до Податкової декларації з податку на нерухоме майна, відмінне від земельної ділянки сума колонці 22 рядка 3 розділу 1 60621,17 грн.

У зв`язку із чим було повторно подано уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (реєстраційний №9312182324 від 26.07.2023).

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Положеннями статті 109 ПК України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення-це діяння, яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим, як для держави, так і суспільства.

Податковим кодексом України вимагається від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців своєчасно подавати до контролюючого органу звітність, повністю нараховувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та усувати самостійно виявлені помилки.

Оскільки, позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно усунуто виявлені помилки та своєчасно і в повному обсязі сплачено всі суми податкових зобов`язань, внаслідок чого бюджет не зазнав втрат, суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача протиправних діянь, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Враховуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 02.10.2023 №612600410 та наявність правових підстав для його скасування.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в розмірі 5289,47 грн згідно платіжної інструкції від 31.10.2023 №794, згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено.

Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 5289,47 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІДОМ» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 02.10.2023 форми «Р» №612600410, яким товариству з обмеженою відповідальністю «СІТІДОМ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 352631,44 грн, з яких 320574,04 грн сума основного зобов`язання, 32057,40 грн сума штрафних (фінансових) санкцій.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІДОМ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору у сумі 5289,47 гривень (п`ять тисяч двісті вісімдесят дев`ять гривень сорок сім копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.