Рішення

від 23.01.2024 по справі 420/31953/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/31953/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Радчука А.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом селянського (фермерського) господарства) «Лядовський М.П.» (67314, Одеська область, Березівський район, с. Михайло-Олександрівка, вул. Нова, 9; код ЄДРПОУ 32313959) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкові накладні, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява селянського (фермерського) господарства) «Лядовський М.П.» до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України, у якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації №№ 8628958/32313959, 8628957 та 8628956 від 13.04.2023 року;

зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкові накладні № 2 від 22.02.2023 року, № 1 від 02.03.2023 року та № 2 від 09.03.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.08.2022 року між позивачем та ТОВ «Західдорбуд» (далі Покупець) були укладені договори поставки № 20223-Л від 20.02.20233 року та № 90323-Л від 09.03.2023 року, предметом яких є поставка та передача у власність покупця зернових культур, в асортименті кількості та за цінами, зазначеними у додатках до договорів поставки та видаткових (товарних) накладних, які є складовими та невід`ємними частинами договорів поставки.

Покупцем на підставі договорів № 20223-Л від 20.02.20233 року та № 90323-Л від 09.03.2023 року було здійснено оплату товару у національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

У зв`язку з викладеним позивачем були складені та направлені на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні до Договору поставки № 20223-Л від 20.02.20233 року: № 1 від 02.03.2023 року на загальну суму 425 999,99 грн., у тому числі ПДВ 52 315,79 грн. та № 2 від 22.02.2023 року на загальну суму 1 419 999,96 грн., у тому числі ПДВ 174 385,96 грн., а також податкова накладна до Договору поставки № 90323-Л від 09.03.2023 року № 2 від 09.03.2023 року на загальну суму 256 999,85 грн., у тому числі ПДВ 32 666,65 грн. Однак, були отримані квитанції, в яких зазначено: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1003, відсутні в таблиці даних, ПН/РК відповідає вимогам п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

Надалі, 10.04.2023 року позивачем було направлено Повідомлення № 2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Однак, контролюючим органом не було надано належної оцінки наданим документам та 13.04.2023 року Комісією Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення: № 8628958/32313959 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 22.02.2023 року; № 8628957/32313959 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.03.2023 року; № 8628956/32313959 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 09.03.202 року.

Позивач не погоджується з вищевказаними рішенням про відмову у реєстрації податкових накладних з наступних підстав.

У направлених Позивачу квитанціях підставою зупинення реєстрації податкових накладних вказано, що господарська операція відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. При цьому не зазначено жодної наявної у податкового органу інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній.

Також позивач вважає безпідставним посилання у квитанціях на відсутність Коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1003 в таблиці даних платника податку на додану вартість, оскільки надання цієї таблиці є правом (а не обов`язком) платника податку для безумовної реєстрації ПН. Тобто законодавець надав право платнику податків подати Таблицю даних платника податку на додану вартість та якщо вона буде врахована, це є підставою для безумовної реєстрації податкової накладної. В іншому випадку діють загальні правила щодо реєстрації податкової накладної.

Крім того, у позовній заяві зауважено, що оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов`язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою суду від 24.11.2023 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Даною ж ухвалою від 24.11.2023 року витребувано від Головного управління ДПС в Одеській області інформацію у вигляді належним чином засвідчені письмові докази щодо підстав прийняття оскаржуваних рішень №№ 8628958/32313959, 8628957 та 8628956 від 13.04.2023 року щодо відмови зареєструвати подані СФГ «Лядовський М.П.» податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних; інформацію про те з якими документами та поясненнями ТОВ СФГ «Лядовський М.П.» зверталось до Комісії після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкових накладених в Єдиному реєстрі податкових накладних, інформацію щодо результатів розгляду Комісією цих документів та пояснень, протокол засідання Комісії, тощо; інші наявні докази, що стосуються предмета спору.

22.12.2023 року від представника Головного управління ДПС в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що не погоджується з доводами позивача у зв`язку наступним.

У відзиві наголошено, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідач підтвердив, що позивачем було подано до контролюючого органу разом з повідомленнями С(Ф)Г « ОСОБА_1 » загалом 50 додатків довільного формату. Однак, Головне управління ДПС в Одеській області звертає увагу на неповноту доказової бази щодо господарської операції з поставки пшениці С(Ф)Г «Лядовський М.П.».

Так, відповідно до п. 3.1. договору поставки № 20223-Л від 20.02.2023, п. 3.1. договору поставки № 90323-Л від 09.03.2023 поставка товару здійснюється на умовах самовивозу покупцем зі складу постачальника за адресою: Україна, Одеська область, Березівський район, с. М.-Олександрівка, вул. Нова, буд. 9. Проте, серед наданих на розгляд комісії регіонального рівня відсутнє повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП) з інформацією щодо складських приміщень у власності С(Ф)Г «Лядовський М.П.», де зберігався і звідки постачався товар, відсутні також відомості щодо укладених договорів складського зберігання або оренди приміщень для зберігання такого.

Відповідно до розділу 4 договору поставки № 20223-Л від 20.02.2023, розділу 4 договору поставки № 90323-Л від 09.03.2023 якість товару, що передається в рамках договору, повинна відповідати вимогам державних стандартів, чинних на дату поставки товару. Підтвердженням якості товару являється відповідний документ (сертифікат, посвідчення тощо), що підтверджує якість товару, який видається постачальником на письмову вимогу покупця. Проте, на розгляд Комісії регіонального рівня разом із повідомленням не надавалося жодних документів, що засвічували б якість товару який реалізувався.

Таким чином, як стверджує відповідач, на момент винесення оскаржуваних рішень позивач не виконав вимоги Податкового кодексу України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування доказів та подання податкових накладних, і саме з цих підстав Головне управління ДПС в Одеській області відмовило у реєстрації податкових накладних.

Крім того, представник відповідача вважає, що платіжні доручення № 1262 від 22.02.2023, № 1301 від 02.03.2023, № 449 від 09.03.2023, надані позивачем на розгляд комісії Головного управління ДПС в Одеській області, є сумнівними та ймовірно складеними з порушенням чинного законодавства, так як відсутні прізвище та ініціали відповідального виконавця, що і стало підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Щодо стосується вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні, відповідач наголосив на їх передчасності.

З підстав викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.01.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідь на відзив, інші заяви, клопотання та додаткові докази до суду не надходили.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО «ЛЯДОВСЬКИЙ М.П.» (надалі С(Ф)Г «ЛЯДОВСЬКИЙ М.П»), код ЄДРПОУ 32313959, зареєстроване юридичною особою 03.02.2003 року, номер запису: 15291200000000426.

Основний вид діяльності С(Ф)Г «ЛЯДОВСЬКИЙ М.П» за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

20.02.2023 між С(Ф)Г «ЛЯДОВСЬКИЙ М.П.» (постачальник) та ТОВ «ЗАХІДДОРБУД» (покупець) укладено договір поставки № 20223-Л, відповідно до предмету якого на умовах, що наведені у даному Договорі та додатках до нього, Постачальник зобов`язується поставити (передати у власність), а Покупець прийняти і оплатити зернові культури, що далі іменуються - Товар, в асортименті (номенклатурі), кількості та за цінами, що зазначені у Додатках до цього Договору та видаткових (товарних) накладних, які є складовими та невід`ємними частинами даного Договору.

09.03.2023 між С(Ф)Г «ЛЯДОВСЬКИЙ М.П.» (постачальник) та ТОВ «ЗАХІДДОРБУД» (покупець) укладено договір поставки № 90323-Л, відповідно до предмету якого на умовах, що наведені у даному Договорі та додатках до нього, Постачальник зобов`язується поставити (передати у власність), а Покупець прийняти і оплатити зернові культури, що далі іменуються - Товар, в асортименті (номенклатурі), кількості та за цінами, що зазначені у Додатках до цього Договору та видаткових (товарних) накладних, які є складовими та невід`ємними частинами даного Договору.

Щодо порядку розрахунків у розділі 6 указаних договорів зазначено, що всі розрахунки здійснюються виключно в національній валюті України. Форма розрахунків - безготівкова. Оплата Товару (окремої партії) проводиться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів банківський рахунок Постачальника у формі 100% передоплати Товару. Оплата вартості Товару проводиться Покупцем по кожній окремій партії Товару на підставі рахунку фактури Постачальника.

На виконання умов договорів поставки № 20223-Л від 20.02.20233 року та № 90323-Л від 09.03.2023 року позивачем було складено та надіслано на адресу Покупця рахунки-фактури на оплату товару:

№ 02/0223 від 21.02.2023р., згідно якого загальна сума до сплати складає 1 419 999,96 грн, в тому числі ПДВ 174 385,96 грн.;

№ 01/0323 від 01.03.2023р., згідно якого загальна сума до сплати складає 425 999,99 грн, в тому числі ПДВ 52 315, 79 грн.;

№ 02/0323 від 09.03.2023 року, згідно якого загальна сума до сплати складає 265 999,85 грн, в тому числі ПДВ 32 666, 65 грн.

Також, С(Ф)Г «ЛЯДОВСЬКИЙ М.П» були складені видаткові накладні: №01/0323 від 08.03.2023 року; №02/0223 від 27.02.2023 року; №02/0323 від 10.03.2023 року; 03/0323 від 10.03.2023 року.

ТОВ «ЗАХІДДОРБУД» було здійснено оплату товару на підставі рахунків-фактури у національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача, що підтверджується платіжними дорученнями № 1262 від 22.02.2023 року, № 1301 від 02.03.2023 року та № 449 від 09.03.2023 року.

За датою зарахування коштів позивачем були сформовані податкові накладні:

№ 1 від 02.03.2023 року на загальну суму 425 999,99 грн., у тому числі ПДВ 52 315,79 грн.;

№ 2 від 22.02.2023 року на загальну суму 1 419 999,96 грн., у тому числі ПДВ 174 385,96 грн.;

№ 2 від 09.03.2023 року на загальну суму 256 999,85 грн., у тому числі ПДВ 32 666,65 грн.

Вказані податкові накладні позивачем було направлено для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних Державною податковою службою України за результатом обробки документу реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України:

квитанція від 10.03.2023 р. № 9046338608 - зупинено реєстрацію податкової накладної № 2 від 22.02.2023 р.;

квитанція від 03.04.2023 р № 9068064402 - зупинено реєстрацію податкової накладної № 1 від 02.03.2023 р.;

квитанція від 03.04.2023 р. № 9068064152 - зупинено реєстрацію податкової накладної № 2 від 09.03.2023 р.

Згідно зазначених квитанцій підставою для зупинення податкових накладних визначено «Обсяг постачання товару/послуги 1001, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій» та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

10.04.2023 року позивачем ГУ ДПС в Одеській області було направлено Повідомлення № 2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме податкової накладної № 1 від 02.03.2023, № 2 від 22.02.2023 та № 2 від 09.03.2023 року.

Разом із Повідомленням № 2 від 10.04.2023 року позивачем подано 50 додатків:

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстрації С(Ф)Г «ЛЯДОВСЬКИЙ М.П»;

Відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Витяг №1915104500010 з реєстру платників ПДВ;

Довідка платника єдиного податку 2022 p.;

Податкова накладна №2 від 09.03.2023 р.;

Податкова накладна №2 від 22.02.2023 p.;

Податкова накладна №1 від 02.03.2023 р.;

Пояснення №6 від 10.04.2023 р.;

Договір поставки № 20223-Л від 20.02.2023 р.;

Договір поставки №90323 Л від 09.03.2023 р.;

Специфікація №1 до Договору поставки від 20.02.2023 p.;

Специфікація №1 до Договору поставки від 09.03.2023 p.;

Специфікація 32 до Договору поставки від 20.02.2023 p.;

Товарно-транспортні накладні №№3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 від 27.02.2023 p.;

Товарно-транспортна накладна №11, №12, №13 від 08.03 2023 р.;

Товарно-транспортна накладна №14, №15 від 10.03 2023 p.;

Довіреність №45 від 08.03.2023 p.;

Довіреність №19 від 20.02.2023 p.;

Рахунок-фактура 02-0223 від 21.02.2023 р.;

Рахунок-фактура 01-0323 від 01.03.2023 р.;

Рахунок-фактура 02-0323 від 09.03.2023 р.;

Виписка банку від 02.03.2023 р.;

Видаткова накладна №02-0223 від 27.02.2023 р.;

Платіжне доручення №1262 від 22.02.2023 р.;

Платіжне доручення № 1301 від 02.03.2023 р.;

Видаткова накладна №01-0323 від 08.03.2023 р.;

Повідомлення форма №20-ОПП від 02.10.2019 р.;

Видаткова накладна №02-0323 від 10.03.2023 р.;

Платіжне доручення № 449 від 09.03.2023 р.;

Виписка банку від 09.03.2023 р.;

Виписка банку від 22.02.2023 р.;

Повідомлення форма №20-ОПП від 10.12.2019 p.;

Звіт №4-сг;

Звіт 37-сг;

Видаткова накладна №03-0323 від 10.03.2023 р.;

Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи

Додаток до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи

Повідомлення форма №20-ОПП від 16. 02 2022 р;

Повідомлення форма №20-ОПП від 15. 02 2021 р.;

Податковий розрахунок сум доходу платника податку та ЄСВ.

За результатами розгляду повідомлення та доданих додаткових документів комісією Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення:

№ 8628958/32313959 від 13.04.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 22.02.2023 року;

№ 8628957/32313959 від 13.04.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.03.2023 року;

№ 8628956/32313959 від 13.04.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 09.03.2023 року.

У всіх оскаржуваних рішеннях підставою для відмови у реєстрації податкової накладної визначено: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства» та у графі «додаткова інформація» вказано: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів(робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Позивачем були подані скарги на вищеперелічені рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, до яких були також додані пояснення та копії документів, на підтвердження реальності здійснення операції по зазначеним податковим накладним.

Однак, рішеннями Комісії центрального рівня від 01.05.2023 р. №№ 39384/32313959/2, 39350/32313959/2, 39355/32313959/2 скарги залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Позивач, вважаючи що відповідач безпідставно відмовив у реєстрації податкових накладних, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165 у редакції від 11.01.2023, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення).

Згідно п. 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пункт 4 Порядку №1165 визначає, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

У свою чергу, пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.п. 7-8 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Згідно з п. 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку №1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як встановлено судом, реєстрація податкової накладної №2 від 22.02.2023 року, №1 від 02.03.2023 року, №2 від 09.03.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена з підстав: Обсяг постачання товару/послуги 1001, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком №3 до Порядку №1165.

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій передбачено такий критерій:

Обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

У квитанції про зупинення контролюючий орган запропонував надати платнику податку пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Під час розгляду справи суд встановив, що з метою подальшої реєстрації (після зупинення) податкових накладних №2 від 22.02.2023 року, №1 від 02.03.2023 року, №2 від 09.03.2023 року позивачем направлено до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з додатками та поясненнями.

На переконання позивача, обсяг інформації, що містився у вказаних документах, був достатнім для встановлення факту відсутності критеріїв ризиковості, передбачених п.1. «Критеріїв ризиковості здійснення операцій Додаток №3 до Порядку №1165.

Суд погоджується з наведеними доводами позивача.

Відповідач у відзиві підтвердив, що, на виконання Порядку №1165, позивачем було подано до контролюючого органу Повідомлення з додатками.

Вирішуючи цей спір, суд виходить із того, що можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів.

Так, судом встановлено, що у квитанціях про зупинення реєстрації ПН/РК платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі розрахунків коригування.

Однак, у цих квитанціях контролюючий орган не конкретизував, які саме документи необхідно надати платнику податків, та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація ПН стала можливою.

Вказані обставини є свідченням невідповідності рішень контролюючого органу про зупинення реєстрації ПН вимозі правової визначеності.

У свою чергу, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо надання необхідного обсягу документів.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову у реєстрації ПН/РК.

Зупинення реєстрації ПН/РК не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача.

Аналогічні висновки висловлені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року по справі №2040/7098/18.

Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі Порядок № 520 у редакції від 08.03.2023, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Згідно з п. 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначений перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який (перелік) може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» передбачає, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.

Саме тому форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачена у додатку до Порядку № 520 чітко встановлює, що «документи, які не надано» необхідно підкреслити. А отже контролюючий орган повинен визначити конкретно ті документи, яких не надано платником податків.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пункт 9 Порядку № 520, викладений в редакції Наказу Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023, що набрав чинності 08.03.2023, передбачає наступний порядок розгляду контролюючим органом поданих платником податків письмових пояснень та копій документів до зупинених ПН/РК.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до п. 10 Порядку № 520, у редакції Наказу Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як встановлено судом з матеріалів справи, Комісією прийнято оскаржувані рішення саме з підстави надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

З наведеного слідує, що відповідачем прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №2 від 22.02.2023 року, №1 від 02.03.2023 року, №2 від 09.03.2023 року з підстав надання копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Водночас, відповідач жодним чином не конкретизував, які з поданих С(Ф)Г « ОСОБА_2 » копії документів, складені/оформлені із порушенням законодавства, та у чому полягають ці порушення.

Відповідач зазначив загальну фразу: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні».

Проте, суд звертає увагу на те, що разом із Повідомленням № 2 від 10.04.2023 року позивачем подано достатній перелік документів на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що позивачем виписано податкові накладні за першою подією, а саме, отримання позивачем оплати товару, та на підтвердження підстав здійснення операцій по податковим накладним №2 від 22.02.2023 року, №1 від 02.03.2023 року, №2 від 09.03.2023 року надіслано до контролюючого органу пояснення та документи, що підтверджують дану операцію.

Враховуючи викладене, позивачем виконано вимоги квитанції та надано необхідні відповідні пояснення і документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав, що платіжні доручення надані разом із повідомленням від 10.04.2023 року є сумнівними та ймовірно складеними з порушенням чинного законодавства, так як відсутні прізвище та ініціали відповідального виконавця.

Щодо вказаних зауважень відповідача суд зазначає, що посилання відповідача на Постанову Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» є неприйнятними, адже це Положення встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України.

Платіжне доручення є документом, що формується у системі клієнт-банка. Позивач не несе відповідальність за форму та зміст банківського документу в частині тих реквізитів, що заповнюються автоматично згідно з алгоритмом, затвердженим банком. Між тим, наявні в матеріалах справи платіжні доручення мають печатку та підпис співробітника банку.

Поряд з цим, суд зазначає, що припущення контролюючого органу щодо складення документів, зокрема, платіжних доручень з порушеннями законодавства, зазначені ним лише у відзиві на адміністративний позов, та не були відомі платнику податків під час зупинення реєстрації податкових накладних та прийняття відповідачем рішень про відмову реєстрації податкових накладних.

Тобто, якщо б відповідач повідомив позивачу про наявність у нього зауважень/сумнівів щодо платіжних документів, то позивач мав би змогу надати підтверджуючи документи, пояснення тощо.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що доводи відповідача щодо надання платником податку копій первинних документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, не відповідають дійсним обставинам справи.

При цьому, суд звертає увагу, що висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях «документи, надані позивачем є сумнівними та ймовірно складені з порушенням законодавства».

Отже, позиція відповідача не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податку рішення.

У відзиві представник відповідача також зазначив про ненадання позивачем разом з повідомленням достатніх документів, зокрема, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, а також сертифікатів якості товару.

Натомість, спірні рішення не обґрунтовані фактом ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідачем було направлено С(Ф)Г «ЛЯДОВСЬКИЙ М.П повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, за формою згідно з додатком 2 до Порядку №520, з пропозицією щодо надання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.

Таким чином неможливо встановити, що саме порушив позивач, а саме: товариством надано копії документів, що складені з порушенням законодавства, чи документи є недостатніми, або документи надано у недостатній кількості та складені з порушенням законодавства.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП), надавались позивачем разом з повідомленням №2 від 10.04.2023 року.

Надаючи правову оцінку прийнятим відповідачем рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, суд вкотре зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття такого рішення, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття.

На вирішення питання щодо правомірності оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкової накладної впливає й той факти, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації ПН, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від22.07.2019 у справі №815/2985/18, від10.04.2020 у справі №819/330/18, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Отже, контролюючий орган не довів обґрунтованості відмови позивачу у реєстрації податкових накладних №2 від 22.02.2023 року, №1 від 02.03.2023 року, №2 від 09.03.2023 року.

З огляду на вказане вище, суд доходить висновку, що рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань реєстрації податкових накладних № 8628958/32313959 від 13.04.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 22.02.2023 року, № 8628957/32313959 від 13.04.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.03.2023 року, № 8628956/32313959 від 13.04.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 09.03.2023 року належить визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

За приписами пункту 20 Порядку № 1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних реєстр відомостей щодо ПН та РК, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Суд також враховує, що чинним законодавством України покладено на ДПС України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.

Таким чином, у даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні накладних №2 від 22.02.2023 року, №1 від 02.03.2023 року, №2 від 09.03.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

За змістом частини 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що позивачем заявлено одну немайнову вимогу, за яку сплачується судовий збір, а також одну похідну вимогу, за яку судовий збір не сплачується.

Позивач при зверненні до суду по даній справі сплатив судовий збір у сумі 8052,00 грн.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, здійснює розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області, у складі якого утворено Комісію, що прийняла оскаржуване рішення, яке судом визнано протиправним та скасоване, у розмірі 8052,00 грн. (де 8052,00 грн. - ставка судового збору за звернення до суду з позов, що містить три вимоги немайнового характеру).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов селянського (фермерського) господарства) «Лядовський М.П.» (67314, Одеська область, Березівський район, с. Михайло-Олександрівка, вул. Нова, 9; код ЄДРПОУ 32313959) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкові накладні задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації № 8628958/32313959 від 13.04.2023 року, № 8628957/32313959 від 13.04.2023 року та № 8628956/32313959 від 13.04.2023 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 2 від 22.02.2023 року, № 1 від 02.03.2023 року та № 2 від 09.03.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) на користь селянського (фермерського) господарства) «Лядовський М.П.» (67314, Одеська область, Березівський район, с. Михайло-Олександрівка, вул. Нова, 9; код ЄДРПОУ 32313959) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8052,00 грн. (вісім тисяч п`ятдесят дві гривні 00 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

СуддяА.А. Радчук