Рішення

від 24.01.2024 по справі 480/7280/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2024 року Справа № 480/7280/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7280/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок" до Лебединської міської ради Сумської області, третя особа - Громадська організація "Хвиля" Лебединської територіальної громади про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Пролісок» звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Лебединської міської ради, третя особа Громадська організація «Хвиля» Лебединської територіальної громади, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати рішення тридцять шостої сесії восьмого скликання Лебединської міської ради Сумської області «Про закріплення каскаду із трьох ставків, які знаходяться на струмку урочища «Саморотівка» Рябушківського старостинського округу Лебединської територіальної громади, за громадською організацією «Хвиля» Лебединської територіальної громади» для любительського лову рибу» №855-МР від 14 червня 2023р., яким було закріплено за громадською організацією «Хвиля» Лебединської територіальної громади» (код ЄДРПОУ 45041487) каскад із трьох ставків, які знаходяться на струмку урочища «Саморотівка» Рябушківського старостинського округу Лебединської міської територіальної громади Сумського району Сумської області (одного площею водного дзеркала 5,0 га на земельній ділянці площею 6,2 га з кадастровим номером 5922988200:03:002:0381 та двох загальною орієнтовною площею 3,0 га на несформованій земельній ділянці, розташованій у північно-східному напрямку від земельної ділянки з кадастровим номером 5922988200:03:002:0374), та прибережну захисну смугу для забезпечення статутних положень щодо організації проведення любительського лову риби терміном на 5 років.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до позивач є орендарем гідротехнічної споруди №2 та гідротехнічної споруди №4, розташованих на території Рябушківської сільської ради Лебединського району Сумської області (нині Лебединської міської територіальної громади Сумської області). Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

З метою отримання в оренду земельної ділянки, на якій розташований водний об`єкт, на якому і розміщені вищевказані гідроспоруди, позивач звернувся з листом від 26 грудня 2022р. вих.№154 до відповідача з проханням включити до переліку земельних ділянок, право оренди яких планується у 2023р. продати на земельних торгах земельну ділянку з розташованим на ній водним об`єктом площею 6,2га кадастровий номер 5922988200:03:002:0381. Рішенням тридцять другої сесії восьмого скликання Лебединської міської ради Сумської області №667-МР від 31 березня 2023р. зазначену земельну ділянку включено до Переліку вільних від забудови земельних ділянок, право власності (оренди) яких планується продати у 2023 році на земельних торгах в т.ч. і права оренди строком на 10 років земельної ділянки. Рішенням тридцять третьої сесії восьмого скликання Лебединської міської ради Сумської області №720/МР від 07 березня 2023р. був наданий дозвіл на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 6.2000га (кадастровий номер 5922988200:03:002:0381) з розташованим на ній водним об`єктом, право користування якою планується продати у 2023 році на земельних торгах.

Рішенням тридцять п`ятої сесії восьмого скликання Лебединської міської ради Сумської області №815-МР від 12 травня 2023р. було затверджено «Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності водного фонду з розташованих на ній водним об`єктом, право користування якої планується продати на земельних торгах (аукціоні) у 2023 році, розташованої на території Лебединської міської ради Сумського району Сумської області (кадастровий номер 5922988200:03:002:0381, площа 6.2000га)».

У червні 2023р. з інформації, розміщеної на офіційному сайті Лебединської міської ради позивач дізнався, що рішенням тридцять шостої сесії восьмого скликання Лебединської міської ради Сумської області №855-МР від 14 червня 2023р., було закріплено за громадською організаціє «Хвиля» Лебединської територіальної громади» (код ЄДРПОУ 45041487) каскад із трьох ставків, які знаходяться на струмку урочища «Саморотівка» Рябушківського старостинського округу Лебединської міської територіальної громади Сумського району Сумської області (одного площею водного дзеркала 5.0га на земельній ділянці площею 6.2 га з кадастровим номером 5922988200:03:002:0381 та двох загальною орієнтовною площею 3,0 га на несформованій земельній ділянці, розташованій у північно-східному напрямку від земельної ділянки з кадастровим номером 5922988200:03:002:0374), та прибережну захисну смугу для забезпечення статутних положень щодо організації проведення любительського лову риби терміном на 5 років.

Позивач вважає рішення відповідача №855-МР від 14 червня 2023р. протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Так, позивач стверджує, що оскаржуваним рішення передано у користування каскад із трьох ставків у спосіб, що не передбачений жодним нормативним актом. Такий вид передачі у користування земельних ділянок, в т.ч. з розміщеними на них водними об`єктами, як закріплення за будь-якою юридичною чи фізичною особою чинним законодавством не передбачено.

Також позивач звертає увагу, що земельні ділянки з розміщеними на них водними об`єктами передані у користування Громадській організації «Хвиля» Лебединської територіальної громади» навіть без відповідного звернення з заявою про розроблення проекту землеустрою, останньою проект землеустрою не розроблявся, відповідачем такий проект землеустрою не розглядався і не затверджувався, межі частини переданих земельних ділянок не затверджені, кадастрові номера їм не присвоєні.

Крім того, відповідач до завершення торгів не міг приймати будь-яких рішень щодо відчуження, передачу в заставу, надавати в користування земельну ділянку площею 6,2000га з кадастровим номером 5922988200:03:002:0381.

Позивач вважає, що внаслідок прийняття оскаржуваного рішення його було позбавлено права на отримання в користування земельною ділянки площею 6,2га з кадастровим номером 5922988200:03:002:0381 з розміщеним на ньому водним об`єктом для здійснення своєї статутної діяльності. При цьому саме за заявою Позивача по справі така земельна ділянка включена до Переліку вільних від забудови земельних ділянок, право власності (оренди) яких планувалося Лебединською міською радою Сумської області продати у 2023 році і саме Позивач провів фінансування робіт по виготовленні технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Ухвалою суду було відкрито провадження у цій справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що водні об`єкти, а саме 3 ставки, які знаходяться на струмку урочища «Саморотівка» Рябушківського старостинського округу Лебединської міської територіальної громади Сумського району Сумської області (один площею водного дзеркала 5,0 га на земельній ділянці площею 6,2 га з кадастровим номером 5922988200:03:002:0381 та два загальною орієнтовною площею 3,0 га на несформованій земельній ділянці, розташованій у північно- східному напрямку від земельної ділянки з кадастровим номером 5922988200:03:002:0374) та прибережна захисна смуга не передані ні у власність, ні у користування третій особі, а лише закріплені за громадською організацією «Хвиля» Лебединської територіальної громади для забезпечення статутних положень щодо організації проведення любительського лову риби терміном на 5 років.

Відповідно до частини п`ятої статті 59 Земельного кодексу України використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Таким чином, власник - Лебединська міська рада Сумської області, прийнявши рішення від 14.06.2023 № 855-МР, надав згоду громадській організації «Хвиля» Лебединської територіальної громади на використання вищезазначених земельних ділянок водного фонду для рибальства.

Любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам (громадянини України, іноземці, а також особи без громадянства, які здійснюють любительське, спортивне рибальство та/або підводне полювання) безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими Правилами любительського і спортивного рибальства знаряддями добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського, спортивного рибальства та підводного полювання.

Відповідач наголошує, що Лебединською міською радою не приймалось рішення про виставлення на земельні торги права оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом з кадастровим номером 5922988200:03:002:0381, в електронній торговій системі не розміщувалась інформація щодо земельних торгів з продажу права оренди зазначеної земельної ділянки. Включення земельної ділянки до відповідного переліку і виставлення земельної ділянки на торги не є тотожним, оскільки включення земельної ділянки до відповідного переліку не означає, що зазначену земельну ділянку буде обов`язково виставлено на земельні торги.

Також відповідач зазначає, що до прийняття оскаржуваного рішення було прийняте рішення Лебединською міською радою від 14.06.2023 № 841-МР, яким внесено зміни до рішення тридцять другої сесії Лебединської міської ради восьмого скликання від 31.01.2023 № 667-МР та виключено земельну ділянку з кадастровим номером 5922988200:03:002:0381 з Переліку вільних від забудови земельних ділянок, право власності (оренди) яких планується продати у 2023 році на земельних торгах.

Відповідач стверджує, що Лебединська міська рада Сумської області - власник земельної ділянки площею 6,2000 га з кадастровим номером 5922988200:03:002:0381 відповідно до своїх повноважень вирішила право оренди вищезазначеної земельної ділянки не продавати на земельних торгах у 2023 році ще до прийняття оскаржуваного рішення.

Отже відповідач вважає позовні вимоги безпідставними.

Представник третьої особи, надав суду пояснення, в яких проти позовних вимог заперечує та зазначає, що каскад із трьох ставків, які знаходяться в урочищі «Саморотівка» неподалік с. Костів Рябушківського старостинського округу Лебединської міської територіальної громади Сумського району Сумської області загороджено металевою сіткою, доступ до двох ставків обмежений працівниками позивача, що унеможливлює проводити любительський лов риби та є порушенням законодавства.

Представник позивача надав суду відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача не погоджується та наполягає на позовних вимогах.

Представник відповідача своїм правом щодо надання заперечень на відповідь на відзив, не скористався.

Відповідно до ч. 1, 4ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди гідротехнічної споруди №2 від 22 березня 2017р. між Рябушківською сільською радою Лебединського (нині - Сумського) району Сумської області (орендодавець) та ТОВ «Пролісок» (орендар), позивач отримав у строкове платне користування строком на 25 років комунальне майно - гідротехнічну споруду №2 загальною площею 624,7м2, розташовану на території Рябушківської сільської ради Лебединського району Сумської області (нині - Лебединської міської територіальної громади Сумської області) (а.с. 21 25).

Також відповідно до договору оренди гідротехнічної споруди №4 від 22 березня 2017р. між Рябушківською сільською радою Лебединського (нині - Сумського) району Сумської області (орендодавець) та ТОВ «Пролісок» (орендар), позивач отримав у строкове платне користування строком на 25 років комунальне майно - гідротехнічну споруду №4 загальною площею 618,0м2, розташовану на території Рябушківської сільської ради Лебединського району Сумської області (нині - Лебединської міської територіальної громади Сумської області) (а.с. 26 30).

З метою отримання в оренду земельної ділянки, на якій розташований водний об`єкт, на якому розміщені вищевказані гідротехнічної споруди №2 та №4, позивач звернувся з листом від 26 грудня 2022р. вих.№154 до відповідача з проханням включити до переліку земельних ділянок, право оренди яких планується у 2023р. продати на земельних торгах земельну ділянку з розташованим на ній водним об`єктом площею 6,2га кадастровий номер 5922988200:03:002:0381, цільове призначення - 10.07 для рибогосподарських потреб, місцезнаходження - Лебединська міська територіальна громада (Рябушківський старостинський округ) (а.с. 31).

Рішенням тридцять другої сесії восьмого скликання Лебединської міської ради Сумської області від 31 березня 2023р., прийнятого за результатами розгляду заяв фізичних та юридичних осіб, було включено земельну ділянку з цільовим призначенням - 10.07 Для рибогосподарських потреб з кадастровим номером 5922988200:03:002:0381 площею 6,2000га до Переліку вільних від забудови земельних ділянок, право власності (оренди) яких планується продати у 2023 році на земельних торгах (а.с. 32 33).

Рішенням тридцять третьої сесії восьмого скликання Лебединської міської ради Сумської області від 07 березня 2023р. №720-МР, прийнятого за результатами розгляду заяви директора ТОВ «Пролісок» ОСОБА_1 від 14 березня 2023р., наданий дозвіл на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 6.2000га (кадастровий номер 5922988200:03:002:0381) з розташованим на ній водним об`єктом, право користування якою планується продати у 2023 році на земельних торгах (а.с. 34). Пунктом 2 зазначеного рішення №720/МР від 07 березня 2023р. зобов`язано відділ земельних відносин виконавчого комітету Лебединської міської ради за заявою потенційного учасника земельних торгів Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок» підгодовувати трьохсторонню угоду про спільні дії між виконавчим комітетом Лебединської міської ради. Товариством з обмеженою відповідальністю «Пролісок» та суб`єктом оціночної діяльності.

17 квітня 2023р. між Виконавчим комітетом Лебединської міської ради Сумської області, як Замовником, Товариством з обмеженою відповідальністю «Пролісок», як Платником та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 , як Виконавцем був укладений Договір №4 про надання послуг, у відповідності з яким останній взяв на себе зобов`язання надати послуги виконання робіт із оцінки земель для виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельною ділянки площею 6,2000га (кадастровий номер 5922988200:03:002:0381) з розташованим на ній водним об`єктом, право користування якою планується продати у 2023р. на земельних торгах (а.с. 35).

На виконання умов Договору №4 від 17 квітня 2023р., позивачем були сплачені на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 10 000,00грн. на підставі платіжної інструкції від 17 квітня 2023р. №1083 (а.с. 36).

Рішенням тридцять п`ятої сесії восьмого скликання Лебединської міської ради Сумської області №815-МР від 12 травня 2023р. затверджено «Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності водного фонду з розташованих на ній водним об`єктом, право користування якої планується продати на земельних торгах (аукціоні) у 2023 році, розташованої на території Лебединської міської ради Сумського району Сумської області (кадастровий номер 5922988200:03:002:0381, площа 6.2000га)» (а.с. 48).

В подальшому рішенням тридцять шостої сесії восьмого скликання Лебединської міської ради Сумської області від 14.06.2023 № 841-МР були внесені зміни до рішення тридцять другої сесії Лебединської міської ради восьмого скликання від 31.01.2023 № 667-МР та затверджено Перелік вільних від забудови земельних ділянок, право власності (оренди) яких планується продати у 2023 році на земельних торгах у новій редакції, в якому виключена земельна ділянка з кадастровим номером 5922988200:03:002:0381 площею 6,2000 га (а.с. 81).

Також рішенням тридцять шостої сесії восьмого скликання Лебединської міської ради Сумської області №855-МР від 14 червня 2023р., прийнятого за результатами розгляду заяви голови громадської організації «Хвиля», вирішено закріпити за громадською організаціє «Хвиля» Лебединської територіальної громади» (код ЄДРПОУ 45041487) каскад із трьох ставків, які знаходяться на струмку урочища «Саморотівка» Рябушківського старостинського округу Лебединської міської територіальної громади Сумського району Сумської області (одного площею водного дзеркала 5,0 га на земельній ділянці площею 6.2 га з кадастровим номером 5922988200:03:002:0381 та двох загальною орієнтовною площею 3,0 га на несформованій земельній ділянці, розташованій у північно-східному напрямку від земельної ділянки з кадастровим номером 5922988200:03:002:0374), та прибережну захисну смугу для забезпечення статутних положень щодо організації проведення любительського лову риби терміном на 5 років (а.с. 54).

Не погодившись із рішенням Лебединської міської ради Сумської області №855-МР від 14 червня 2023р та вважаючи його таким, що порушує його права, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам сторін суд виходить з наступного.

Суд звертає увагу на те, що з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішень чи дій, котрі оскаржуються, у зв`язку із чим вказує наступне.

За змістом частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частин першої та третьої статті 124 Основного Закону України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди (частина четверта статті 125 Конституції України).

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

УРішенні Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп Суд зазначив, що частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Окрім того, Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

При цьому обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

У Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дано визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес». Зокрема, зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст (інтерес у вузькому розумінні цього слова) та означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Загальні підходи до судового захисту законних інтересів були сформульовані Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 522/3665/17, в якій зазначено, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки: (а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; (б) пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; (в) є визначеним благом, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним; у позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; (г) є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово «її»); (ґ) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є:

(а) незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права;

(б) неправовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача; це виключає можливість віднесення спору до «юридичного» відповідно до частини другої статті 124 Конституції України;

(в) встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу ;

(г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності);

(ґ) позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.

З наведеного слідує необхідність з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення інтересу. Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень.

Ознаки «потерпілого» від порушення законного інтересу:

(а) безпосередньо йому належить законний інтерес, на захист якого подано позов;

(б) має місце безпосередній негативний вплив порушення на позивача або обґрунтована ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому; зокрема, якщо позивач змушений змінити свою поведінку або існує ризик бути притягнутим до відповідальності;

(в) негативний вплив є суттєвим (зокрема, позивачеві завдано шкоду);

(г) існує причинно-наслідковий взаємозв`язок між законним інтересом, оскаржуваним актом та стверджуваним порушенням.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Суд також наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003).

За правилами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У пунктах 8-9 частини першої статті 4 КАС України визначено позивача як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкта владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. При цьому відповідачем може бути суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інша особа, до якої звернена вимога позивача.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 КАС України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень; формами захисту, зокрема, є визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

За змістом пункту 9 частини п`ятої статті 160 КАС України зазначається, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваними діями, рішенням або бездіяльністю прав, свобод або інтересів позивача.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов`язковою умовою визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Крім того, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Порушення вимог закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень, за загальним правилом, не є самостійною підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою для цього є, серед іншого, доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального чи нематеріального блага (законного інтересу) або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Отже, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право якої порушені цим рішенням.

Відтак, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи щодо особа дійсно має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту адміністративним судом є наявність порушення дією, рішенням або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду; порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально вираженого права чи інтересу особи, яка стверджує про їх порушення; вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному та нематеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача; під час розгляду кожної справи суд повинен встановити, чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання адміністративного судочинства.

Вищенаведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 10 квітня 2012 року у справі № 21-1115во10, та Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 15 серпня 2019 року у справі № 822/450/16, від 10 лютого 2021 року у справі № 640/14623/20, від 18 березня 2021 року у справі № 826/3932/17, від 19 травня 2021 року у справі № 826/13229/16, від 21 грудня 2021 року у справі № 370/2759/18, від 14 лютого 2022 року у справі № 210/3729/17, від 28 липня 2022 року у справі № 640/31850/20 та від 14.03.2023 року у справі № 140/13065/21.

Суд також враховує, що поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; далі - Конвенція).

Зокрема, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті, незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Аналогічний правовий висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 8 травня 2018 року у справі № 9901/386/18, та Верховним Судом у постановах від 4 липня 2018 року у справі № 367/4883/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 539/1699/17, від 11 серпня 2021 року у справі № 480/8472/20, від 15 вересня 2021 року у справі № 742/3070/18 та від 14.03.2023 року у справі № 140/13065/21.

До того ж Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 грудня 2021 року у справі № 370/2759/18 та від 18 травня 2022 року у справі № 826/12131/17 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого спір, який підлягає розгляду адміністративним судом, - це публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, та який виник у зв`язку з виконанням (рішення, дія), неналежним виконанням (рішення, дія) або невиконанням (бездіяльність) такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів, яка, за загальним правилом, встановлюється у суді першої інстанції за заявою однієї із сторін; такий спір є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин; метою вирішення такого спору є захист прав, свобод та інтересів особи або суспільних інтересів у сфері публічно-правових відносин шляхом впливу в межах закону на належного відповідача; такий спір повинен бути реальним (результат вирішення спору безпосередньо впливатиме на ефективний захист особи або суспільного інтересу у конкретних публічно-правових відносин) та існуючим на момент звернення з позовом; законом може бути визначено спеціальний порядок вирішення публічно-правового спору або встановлено обмеження стосовно суб`єкта звернення з відповідним позовом за умови наявності альтернативного суб`єкта з повною адміністративною процесуальною правоздатністю.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спірних правовідносин є правомірність рішення Лебединської міської ради Сумської області №855-МР від 14 червня 2023р., яким вирішено закріпити за громадською організаціє «Хвиля» Лебединської територіальної громади» (код ЄДРПОУ 45041487) каскад із трьох ставків, які знаходяться на струмку урочища «Саморотівка» Рябушківського старостинського округу Лебединської міської територіальної громади Сумського району Сумської області (одного площею водного дзеркала 5,0 га на земельній ділянці площею 6.2 га з кадастровим номером 5922988200:03:002:0381 та двох загальною орієнтовною площею 3,0 га на несформованій земельній ділянці, розташованій у північно-східному напрямку від земельної ділянки з кадастровим номером 5922988200:03:002:0374), та прибережну захисну смугу для забезпечення статутних положень щодо організації проведення любительського лову риби терміном на 5 років (а.с. 54).

В обґрунтування порушення своїх прав та законних інтересів позивачем зазначено, що внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення його було позбавлено права на отримання в користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5922988200:03:002:0381 з розміщеним на ньому водним об`єктом для здійснення своєї статутної діяльності. При цьому, позивач, звертає увагу, що саме за заявою позивача така земельна ділянка включена до Переліку вільних від забудови земельних ділянок, право власності (оренди) яких планувалося Лебединською міською радою Сумської області продати у 2023, саме позивач оплатив роботи по виготовленню технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаної земельною ділянки. Відтак позивач вважає, що мав законні очікування стосовно подальшого продажу права оренди такої земельної ділянки на умовах аукціону.

Суд звертає увагу, що оскаржуване рішення є індивідуальним рішенням суб`єкта владних повноважень та стосується інтересів визначеної в ньому особи Громадської організації «Хвиля». На момент прийняття оскаржуваного рішення у позивача відсутні як право оренди (користування) так і право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5922988200:03:002:0381.

Позивач має лише право оренди на гідротехнічні споруди, розташовані на водних об`єктах, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5922988200:03:002:0381.

Судом встановлено, що позов не містить обґрунтування того, яким чином закріплення за громадською організаціє «Хвиля» Лебединської територіальної громади» каскаду із трьох ставків (два з яких знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5922988200:03:002:0381) для любительського лову риби, порушують права позивача щодо користування гідротехнічними спорудами. При цьому, позовні вимоги, які позивач просить задовольнити, не породжують правових наслідків саме для нього.

Суд зазначає, що позивач фактично був позбавлений можливості отримати право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5922988200:03:002:0381 не внаслідок прийняття відповідачем рішення №855-МР від 14 червня 2023р., яким вирішено закріпити за громадською організаціє «Хвиля» Лебединської територіальної громади» каскаду із трьох ставків, а в наслідок виключення земельної ділянки з кадастровим номером 5922988200:03:002:0381 із Переліку вільних від забудови земельних ділянок, право власності (оренди) яких планується продати у 2023 році на земельних торгах, відповідно до змін внесених рішенням Лебединської міської ради від 14.06.2023 № 841-МР.

При цьому, суд звертає увагу, що рішення Лебединської міської ради від 14.06.2023 № 841-МР позивачем не оскаржується.

Суд також зазначає, що за наявності відповідного волевиявлення власника земельної ділянки, само по собі «закріплення» водних об`єктів за громадською організацією «Хвиля», не є законодавчою перешкодою для продажу на земельних торгах права оренди на земельну ділянку, на якій знаходяться такі водні об`єкти.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що будь-які індивідуально-виражені права позивача чи його інтереси жодним чином не порушені прийняттям оскаржуваного рішення.

Не встановивши наявність матеріально-правової заінтересованості позивачів в оскаржуваному рішенні, суд не вбачає підстав аналізувати доводи позивача, що стосуються правомірності оскаржуваного рішення.

Суд наголошує на тому, що з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивачів передує розгляду питання щодо правомірності рішень чи дій, котрі оскаржуються. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивачів є підставою для відмови у задоволенні позову, незалежно від правомірності чи неправомірності оскаржуваного рішення чи дій. Відтак, висновки суду щодо протиправності оскаржуваного позивачами рішення не мають самостійного правового значення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 року №640/21611/19.

З огляду на вищенаведене, відсутність у позивача матеріально-правової заінтересованості є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

Таким чином, суд може робити висновок про неправомірність рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та про порушення у зв`язку із цим прав позивача лише у випадку доведення позивачем порушення його прав, чи свобод чи охоронюваних законом інтересів. Оцінка рішень за позовом особи, яка не є потерпілою у конкретних правовідносинах , апріорі не може призвести до захисту прав і не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в статті 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 2836).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справіПеретяка та Шереметьєв проти України, заяви №17160/06 та №35548/06; п. 33).

Суд зазначає, що оскаржуване рішення Лебединської міської ради не стосується позивача, відтак, не зумовило виникнення чи порушення будь-яких індивідуально-виражених прав і обов`язків для позивача, що підлягають захисту чи відновленню в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з наведеного, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролісок" до Лебединської міської ради Сумської області, третя особа - Громадська організація "Хвиля" Лебединської територіальної громади про визнання протиправним та скасування рішення тридцять шостої сесії восьмого скликання Лебединської міської ради Сумської області «Про закріплення каскаду із трьох ставків, які знаходяться на струмку урочища «Саморотівка» Рябушківського старостинського округу Лебединської територіальної громади, за громадською організацією «Хвиля» Лебединської територіальної громади» для любительського лову рибу» №855-МР від 14 червня 2023р., яким було закріплено за громадською організацією «Хвиля» Лебединської територіальної громади» (код ЄДРПОУ 45041487) каскад із трьох ставків, які знаходяться на струмку урочища «Саморотівка» Рябушківського старостинського округу Лебединської міської територіальної громади Сумського району Сумської області (одного площею водного дзеркала 5,0 га на земельній ділянці площею 6,2 га з кадастровим номером 5922988200:03:002:0381 та двох загальною орієнтовною площею 3,0 га на несформованій земельній ділянці, розташованій у північно-східному напрямку від земельної ділянки з кадастровим номером 5922988200:03:002:0374), та прибережну захисну смугу для забезпечення статутних положень щодо організації проведення любительського лову риби терміном на 5 років. відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек