Рішення

від 24.01.2024 по справі 560/20416/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/20416/23

РІШЕННЯ

іменем України

24 січня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000400 від 23.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000127/2 від 23.05.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатами перевірки митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару, митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000400 від 23.05.2023, а також було прийнято рішення про корегування митної вартості товарів №UA400000/2023/000127/2 від 23.05.2023, відповідно до якого митну вартість товару було скориговано з тих підстав, що документи, які були подані ТОВ "Аккорд Імпорт" до митної декларації згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МК України містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що під час митного оформлення митної декларації було згенеровано ризики, серед яких за напрямком контролю правильності визначення вартості: - 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів", 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів", які є обов`язковими до виконання посадовими особами митниці. Вказує, що за результатами опрацювання поданих документів виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, про що вказано в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.

Хмельницька митниця заявила клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає та враховує наступне.

Частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності та характер спірних правовідносин і предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Дослідивши обставини справи, суд встановив таке.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" 22.05.2023 на митний пост "Хмельницький" Хмельницької митниці подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA40004001744U1 на 3 товари (графа 31 МД): товар №1: Стрічки з полімерів стиролу, непористі, неармовані, нешаруваті, без підкладки та не поєднані з іншими матеріалами, застосовуються у виробництві меблів: кромка N50G, розмірами 19x0,45, колір білий базовий W908 - 15000 м.пог.; кромка N50G, розмірами 22x0,8, колір білий базовий W908 - 39900 м.пог.; кромка N98/9, розмірами 22x0,8, колір сонома 3025 - 5100 м.пог.; кромка N98/9, розмірами 22x0,45, колір сонома 3025 - 4800 м.пог.; кромка N02/98, розмірами 22x0,8, колір дуб артісан R20315 SN - 5100 м.пог.; кромка N02/126, розмірами 19x0,45, колір олд стайл темний 5297- 3600 м.пог.;кромка N50В, розмірами 19x0,45, колір білий базовий W908 - 2800 м.пог.; кромка N02/98, розмірами 19x0,45, колір дуб артісан R20315 SN - 2800 м.пог.; кромка N98/9, розмірами 19x0,45, колір сонома 3025 - 2200 м.пог.; кромка N02/75, розмірами 28x0,45, колір дуб вотан універсальний - 1600 м.пог.кромка N40/26, розмірами 19x0,4, колір бетон вудкон - 1800 м.пог.;кромка N02/122, розмірами 19x0,45, колір олд стайл вуд - 55200 м.пог.; кромка N02/126, розмірами 19x0,45, колір олд стайл темний 5297- 800 м.пог.; кромка N98/9, розмірами 19x0,45, колір сонома 3025 - 5200 м.пог.; кромка N51В, розмірами 19x0,45, колір чорний U190 - 2000 м.пог.; кромка N100/3, розмірами 19x0,45, колір світлий ательєр 4298 - 2000 м.пог.; кромка N50G, розмірами 19x0,8, колір білий базовий W908 - 13800 м.пог.; кромка N02/98, розмірами 22x0,4, колір дуб артісан R20315 SN - 5200 м.пог.; кромка N50G, розмірами 22x0,8, колір білий базовий W908 - 20100 м.пог.; кромка N02/98, розмірами 22x0,8, колір дуб артісан R20315 SN - 9900 м.пог.; кромка N02/36, розмірами 19x0,45, колір дуб суровий "S" К105 - 3600 м.пог.; кромка N50G, розмірами 19x0,45, колір білий базовий W908 - 3000 м.пог.; кромка N02/98, розмірами 19x0,4, колір дуб артісан R20315 SN - 3000 м.пог. Виробник: Polkemic Sp. z о. о. Торгова марка: Polkemic; товар №2: Стрічки з полімерів полівінілхлориду, непористі, неармовані, нешаруваті, без підкладки та не поєднані з іншими матеріалами, застосовуються у виробництві меблів, завтовшки не більше як 1мм: кромка, розмірами 22x0,4, колір димчастий зелений К521 - 280 м.пог.; кромка, розмірами 22x0,8, колір димчастий зелений К521 - 150 м.пог.; кромка, розмірами 42x0,8, колір димчастий зелений К521 - 150 м.пог.; кромка, розмірами 42x0,8, колір альб блакитний 5994 - 150 м.пог.; кромка, розмірами 42x0,8, колір базальт 0166 - 150 м.пог.; кромка, розмірами 19x0,6, колір антрацит 208В - 2000 м.пог. Виробник: Polkemic Sp. z о. о. Торгова марка: Polkemic; товар №3: Частини до меблів, виготовлені з МДФ: профіль з МДФ Universal, розміром 22x38x2070, колір білий - 275 шт.; профіль з МДФ Universal, розміром 22x38x2300, колір білий - 1114 шт. Виробник: Polkemic Sp. z о. о. Торгова марка: Polkemic.

Митну вартість було заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД) шляхом додавання до фактурної вартості в розмірі 87533,73 польських злотих витрат на транспортування задекларованої партії товарів.

Позивач зазначає, що було надано весь перелік документів, перелічений в ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують заявлену митну вартість.

Однак, за результатами перевірки митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000400 від 23.05.2023, а також було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000127/2 від 23.05.2023, відповідно до якого митну вартість товару було збільшено.

Позивач вважаючи оскаржувані рішення протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.

Згідно з ч.2 ст.1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 МК України визначено, що митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частини 4 та 5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 статті 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та ін.

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна.

Згідно з Генеральною угодою про тарифи й торгівлю первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом з статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

У митній декларації від 22.05.2023 №UA400040/2023/017441 позивачем митну вартість задекларованої партії товарів було визначено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості відповідно до статті 58 МК України.

Враховуючи застосування основного методу визначення митної вартості відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; 5)витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина 9 статті 58 МКУ).

Суд звертає увагу, що під час митного оформлення митної декларації від 22.05.2023 №UA400040/2023/017441 відповідач виконував визначену національними та міжнародними правовими нормами функцію щодо контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару з урахуванням статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, відповідно до якої оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на "дійсній вартості" ввезеного товару, під якою необхідно розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Як було зазначено вище, частиною першою статті 53 МК України визначено, що декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлений у частині 2 статті 53 МК України.

Митним кодексом України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи, які заявляють митну вартість товару, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару, і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.

Згідно з частиною 4 статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.

Як встановлено та підтверджується матеріалами справи, за митною декларацією від 22.05.2023 №UA400040/2023/017441 посадовою особою Митниці, яка здійснювала митне оформлення вказаної митної декларації, виконуючи митну процедуру "контроль із застосуванням системи управління ризиками", було з`ясовано, що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) згенеровано форми митного контролю, в тому числі за напрямком контролю правильності визначення вартості: - 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів", - 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Відповідно до частини 4 статті 320 МК України, форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

Перевірка документів та відомостей здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК (частина 1 статті 337 МК України).

Суд зазначає, що за результатами опрацювання поданих документів виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару.

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за МД від 22.05.2023 №UA400040/2023/017441 у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» та у правильності визначення митної вартості задекларованого товару №3, оскільки його заявлений рівень митної вартості (2,41 дол.США/кг) нижчий ніж мінімальний рівень митної вартості за яким здійснювалось митне подібних товарів раніше на інших митницях Держмитслужби - 4,81 дол. США/кг.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тому значно нижчий заявлений у МД рівень митної вартості може додатково свідчити про невключення до митної вартості усіх складових митної вартості товарів, визначених частиною 10 статті 58 МК України.

Суд звертає увагу, що в результаті опрацювання документів, поданих згідно частини 2 та частини 3 статті 53 МКУ виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, а саме:

- заявлені до митного оформлення «профілі з МДФ» не являються визначеним у пункті 1 зовнішньоекономічного контракту від 29.10.2019 №01/10/2019, його предметом поставки;

- подана до митного оформлення фактура від 17.05.2023 №1/000146/23, не містить відомостей передбачених його формою, зокрема підпису особи, яка отримує товар;

- також, подані до митного оформлення документи не містять числових значень інших складових митної вартості, які визначні частиною 10 статті 58 МКУ, зокрема: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, які повинні декларуватись в окремих графах ДМВ; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.

Відповідно до частини 4 та 5 статті 58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Документами, які підтверджували б правомірність застосування декларантом визначеного статтею 58 МКУ основного методу визначення митної вартості задекларованих товарів в частині ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, відповідно до частини 2 та 3 статті 53 МКУ можуть слугувати, у тому числі: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації.

Із зазначених документів, декларантом до митного оформлення надано лише акт звірки взаємних розрахунків по стану за період: 01.01.2023 - 22.05.2023 між ТОВ «Аккорд імпорт» і Polkemic Sp. z о. о. за договором від 29.10.2019 №01/10/2019 та платіжне доручення в іноземній валюті від 16.05.2023 №140.

Акт містить інформацію про «обороти за період», згідно з якими за отримані товари (стовпчик кредит) на суму 1 595 725,03 PLN, покупець сплатив (стовпчик дебет) - 2 088 128,85 PLN, що більше (рядок сальдо кінцеве) на суму 661 217,03 PLN. При цьому, згідно пункту 1 параграфу 4 зазначеного вище договору, оплата здійснюється в термін 30 днів від дати виставленого рахунку-фактури. Таким чином, загальна сума здійснених покупцем платежів необґрунтовано перевищує загальну вартість отриманих декларантом товарів.

Для врахування під час контролю за правильністю визначення митної вартості поданого до митного оформлення вищезазначеного платіжного доручення слід зазначити, що воно не містить реквізитів, необхідних для ідентифікації скоригованого товару.

Не відповідає дійсності ствердження позивача про те, що подана до митного оформлення копія декларації країни відправлення від 17.05.2023 №23РL402010Е0728970 підтверджує заявлені до митного оформлення умови поставки та вагу брутто товару, оскільки дані відомості у ній відсутні. А задекларована вартість товарів не відповідає заявленій до митного оформлення на Хмельницькій митниці фактурній та митній вартості. Зокрема, заявлена фактурна вартість скоригованого товару №3 становить 19 224,93 PLN, митна - 19930,53 PLN, при тому, що у митній декларації країни відправлення зазначено суму 19287 з невідомою валютою.

Зазначена у наданій до митного оформлення довідці про транспортні витрати б/н від 19.05.2023 та у позовній заяві інформація про те, що "навантажувально - розвантажувальні роботи" включені у вартість транспортних послуг щодо перевезення вантажу по іноземній території, не відповідає заявленим до митного оформлення умовам поставки «FCA PL Rzeszow», адже відповідно до правил Інкотермс, комерційний термін «FCA» не передбачає завантаження вантажу за рахунок перевізника, а має включатись до фактурної вартості товару.

При цьому, числових значень даної, визначеної частиною 10 статті 58 МКУ, складової митної вартості товару, не зазначено у поданих до митного оформлення документах.

Оскільки документи, подані на виконання частини 2 статті 53 МК України, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а також були наявні певні розбіжності, відповідно до ч.3 статті 53 МК України для підтвердження числового значення митної вартості товарів декларанта було зобов`язано надати додаткові документи.

Декларант, повідомив відповідача про неможливість подання інших додаткових документів.

Відповідно до ст.55 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Згідно з частиною 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, шо підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо піни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ні товари: 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу: 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Враховуючи те, що декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54 МК України, Хмельницькою митницею правомірно було винесено рішення про коригування митної вартості від №UA400000/2023/000127/2 від 23.05.2023.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, за приписами частин 1, 2, 4 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органами митних вартостях, що і було здійснено у даному випадку (джерелом числового значення митної вартості є митна декларація від 20.01.2023 №23UA209170004083U5 згідно якої за рівнем митної вартості 4,81 дол.США/кг імпортувались частини меблів з МДФ виробництва Польщі).

Суд зазначає, що в рішенні про коригування митної вартості №UA400000/2023/000127/2 від 23.05.2023 міститься вся необхідна та законодавчо визначена інформація, зокрема щодо: проведеного коригування митної вартості товарів (графа 30 "Коригування" (у графі зазначено визначена митним органом у валюті рахунка-фактури (інвойсу) - польські злоті за 1 кг товару; - у графі 31 "Код методу визначення вартості митного органу" - зазначено порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару, а саме 6 - резервний метод; - в графі 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

Оскільки позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, суд вважає, що позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №809/1260/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене суд вважає, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийняте на підставі норм Митного кодексу України з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, протиправності у його діях підчас прийняття спірного рішення судом не встановлено.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" (вул. Героя України Олександра Петраківського, 16Б, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29008 , код ЄДРПОУ - 39785943) Відповідач:Хмельницька митниця (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя Я.В. Драновський