Рішення

від 23.01.2024 по справі 560/16817/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/16817/23

РІШЕННЯ

іменем України

23 січня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" звернулось в суд з позовом, в якому просить: визнати протиправними та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2023/000195/2 від 11.08.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - №UA400040/2023/000626.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості № UA400000/2023/000195/2 від 11.08.202 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000626 є протиправними, оскільки прийняті з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання, чим порушують права товариства.

Ухвалою від 20.09.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що за результатами опрацювання поданих позивачем документів виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, про що вказано в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості:

«Документи, подані згідно ч.2 та ч.3 cт. 53 МКУ не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема:

- відповідно до пункту 3.4 зовнішньоекономічного контракту, заявлена ціна товару не являється кінцевою;

- пунктом 4.2 визначено, що оплата може здійснюватись третіми особами;

- поданий до митного оформлення рахунок не містить відомостей щодо банківських реквізитів, на які має здійснюватись оплата за поставлений товар;

- подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження товару та доставки до місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування;

- заявлений декларантом рівень митної вартості товару (0,45 дол. США/кг) не відповідає інформації станом на 09.02.2023 щодо середнього рівня експортних цін на плодоовочеву продукцію, яка опублікована на сайті Міністерства інвестицій промисловості і торгівлі Республіки Узбекистан (500- 1100 дол. США/кг.), (як визначено пунктом 3.4. контракту) та не відповідає ціні товару, який продається через мережу Інтернет станом на липень- серпень 2023 року на сайтах в Узбекистані 0,8 - 1,55 дол. США/кг (середній рівень складає 1,175 дол. США/кг).

- загальна заявлена вартість товару на умовах поставки СРТ Хмельницький складає 9450 дол.США, при цьому згідно наявної у митного органу інформації лише вартість транспортування товарів за даною МД складає 7154,4 дол.США (0,34дол.США/кг).

Таким чином, у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та відповідно до статті VII ГАТТ; є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості».

На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій вказує, що відповідачу було надано всі документи що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, в повному обсязі, що відповідає вимогам ч.1, ч.2 ст.53 Митного кодексу України. В силу ч.5. ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Звертає увагу на те, що Методичні рекомендації не є нормативно правовим актом який здійснює законодавче регулювання щодо митного ціноутворення та несе лише рекомендаційний та навчальний характер.

Стверджує, що рахунок-фактура №6 від 28.08.2023 року містить всю необхідну інформацію, зокрема, зазначений зовнішньоекономічний контракт №UZ-1 від 22.06.2023 року, копія якого надавалась митному органу, безпосередньо в якому визначені всі необхідні реквізити, в тому числі банківські, відповідно до яких має здійснюватися оплата за поставлений товар.

Зазначає, що позивачем було надано до Хмельницької митниці Специфікацію №5 від 28.08.2023 року до Контракту UZ-1 від 22.06.2023 року, згідно якої, умови поставки СРТ Хмельницький (Інкотермс -2010). Ціна CPT означає, що контрактна (інвойсова або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів і вартості навантаження та доставки (фрахту) товару до місця призначення вказаного.

Вказує, що посилання відповідача на інтернет ресурси ніяк не можуть впливати на формування митної вартості, оскільки ціна, яка там може бути зазначена, не завжди є актуальною.

Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, згідно яких зазначає, що позивач у відповіді на відзив не надав жодних нових доводів та аргументів своєї позиції у цій справі, а деякі частини відповіді на відзив дублюють позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

22.06.2023 року між компанією - нерезидентом ООО «DIYOR AGRO EKOFRUITS», (продавець) та ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" (покупець) укладено контракт №UZ-1, згідно п. 1.1 якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю сільськогосподарську продукцію, вирощену та вироблену в Республіці Узбекистан, а Покупець зобов`язаний оплатити вартість товару в асортименті, кількості, цінам і вартості згідно специфікаціям, які є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно з умовами пункту 2.1. контракту товар поставляється на умовах "DAP"- Республіка Узбекистан та "СРТ" - м. Київ, Дніпро, Одеса, Хмельницький, Чернівці (Україна), відповідно до правил "Інкотермс-2010", визначених в Додатках або інвойсах до дійсного Контракту, які є невід`ємною його частиною.

Відповідно до замовлення ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІНФУД", постачальником ООО «DIYOR AGRO EKOFRUITS» було складено Рахунок-фактуру №6 від 28.07.2023 року на суму 9 270,00 доларів США.

Відповідно до пункту 4.1. контракту, оплата за товар, проводиться на рахунок Постачальника прямим банківським переводом в дол. США Покупець зобов`язується прямим банківським переводом здійснити 100% оплати; за партію товару, протягом 120 банківських днів, з дня виставлення Продавцем рахунку на оплату після відвантаження товару.

28.07.2023 року між покупцем та продавцем було підписано Специфікацію №5 до Контракту № UZ-1 від 22.06.2023 року, та виставлено Рахунок - фактуру №6 від 28.07.2023 року відповідно до яких Позивачем імпортуються такі товари: сухофруктна (компотна) суміш.

Відповідно до Рахунку-фактури №6 від 28.07.2023 року, країна походження Республіка Узбекистан, умови поставки згідно договору.

11.08.2023 року декларантом/представником ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" - сформовано та направлено засобами електронного зв`язку до Хмельницької митниці декларацію щодо оформлення вищезазначеного товару, яка того ж дня була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 23UA400040026713U6.

На підтвердження заявленої у митній декларації №23UA400040026713U6 від 11.08.2023 року митної вартості товару, позивачем 11.08.2023 до митного органу засобами електронного зв`язку надані наступні документи, графа 44 митної декларації:

- 0003 Сертифікат якості №28/07/2023/1 від 28.07.2023;

- 0380 Рахунок-фактура №6 від 28.08.2023;

- 0730 Автотранспортна накладна А1252499 від 28.08.2023;

- 0851 Фітосанітарний сертифікат UZ-EX23080006235 від 28.08.2023;

- 0952 Книжка МДП (TIR carnet)UX.85977520 від 28.08.2023;

- 4104 Зовнішньоекономічний контракт №UZ-1 від 22.06.2023;

- 4103 Доповнення(специфікація) до Зовнішньоекономічного контракту №5 від 28.08.2023;

- 4103 Доповнення(специфікація) до зовнішньоекономічного контракту №1 від 09.08.2023;

- 4207 Договір про надання послуг митного брокера №10/07/2023 від 10.07.2023;

- 5509 Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 10293578 від 10.08.2023;

- 7006 Сертифікат про походження товару CT 1 №UZUA3100107783601 від 28.08.2023;

- 9610 Копія вантажної митної декларації іноземної країни 18005/28.07.2023/0017758 від 28.08.2023;

11.08.2023 відповідачем засобами електронного зв`язку було направлено повідомлення декларанту, в якому зазначалося - «Документи подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари».

Позивач вважає, що ним було надмірно сплачено митні платежі в сумі 40 892,84 грн через протиправне рішення митного органу про коригування заявленої митної вартості № UA400000/2023/000195/2 від 11.08.2023, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої, другої статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень слідує, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості. Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених вище положень МК України дає підстави дійти висновку про те, що підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої-четвертої статті 53 МК України, або відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, на думку суду, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.

У спірних правовідносинах правовою підставою для прийняття спірного рішення вказано те, що: "Документи, подані згідно ч.2 та ч.3 cт. 53 МКУ не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари".

У контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частиною другою статті 58 МК України імперативно визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, обов`язок доведення митної вартості товару належить позивачеві.

Так, під час аналізу товаросупровідних документів Митниця виявила, що:

- пунктом 4.2 контракту від 22.06.2023 №UZ-1 визначено, що оплата може здійснюватись третіми особами;

- поданий до митного оформлення рахунок-фактура від 28.07.2023 №6 не містить відомостей щодо банківських реквізитів, на які має здійснюватись оплата за поставлений товар.

Такі розбіжності впливають на правильність визначення митної вартості, оскільки стосуються саме суми за товар та можуть означати, що частина оплати за товар може вноситись готівкою, що унеможливлює перевірку суми, що фактично сплачена за товар.

Відповідно до розділу 3 «Ціна та загальна сума контракту» ціни встановлюються на підставі досягнутих домовленостей між Продавцем і Покупцем. Піни на Товар, вказані в додатках до цього Контракту є попередніми (пункт 3.3).

Також, згідно з пунктом 3.4 зовнішньоекономічного контракту від 22.06.2023 №UZ-1, заявлена ціна товару не є кінцевою.

Фактурна ціна оцінюваного товару згідно рахунку-фактури від 28.07.2023 №6 - 0,45 $/кг.

На сайті Міністерства інвестицій промисловості і торгівлі Республіки Узбекистан остання опублікована інформація станом на 09.02.2023 щодо середнього рівня експортних цін на плодоовочеву продукцію, - від 500 до 1100 дол. США/кг), на яку посилається пункт 3.4 контракту.

Також, відповідно до Методичних рекомендацій №476 відповідачем було встановлено, що заявлена ціна оцінюваного товару та не відповідає ціні схожих товарів (сухофруктова суміш) станом на 11.08.223, які продаються через мережу Інтернет на сайтах в Узбекистані 0,8 - 1,55 дол. США/кг (середній рівень складає 1,175 дол. США/кг).

Відповідач також вказує, що подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості.

Суд встановив, що в графі 20 спірної митної декларації заявлено умови поставки СРТ Хмельницький згідно Правил Інкотермс.

Згідно з позицією позивача, при застосуванні базисних умов поставок «СРТ Україна», позивачем не мають надаватись документи, що містять витрати на транспортування, навантаження товару, так як контрактна (інвойсова) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, і вартості доставки (фрахту) до місця призначення.

Відповідно до Офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП №560, введено в дію 01.01.2000, сфера дії Інкотермс обмежується питаннями, пов`язаними з правами та обов`язками сторін договору купівлі-продажу відносно поставки товарів Правила Інкотермс є переліком загальних обов`язків, згідно з якими продавці та покупці пов`язані один з одним на основі загальновизнаних форм договорів (контрактів) купівлі-продажу, і одним з їхніх основних завдань є вказати порт, місце або пункт поставки, де переходить ризик. Умови поставки Інкотермс в договорах купівлі-продажу не вказують числове значення ціни за товар, не вказують спосіб оплати, не визначають, коли повинна бути проведена оплата, не регламентують перехід права власності на товар та наслідки порушення договору. МТП завжди підкреслювала що Інкотермс поширюються виключно на відносини між продавцями та покупцями в рамках договору купівлі-продажу, більш того, тільки в деяких, чітко визначених аспектах.

Умови поставки згідно з Інкотермс визначають лише сторону зовнішньоекономічного договору, яка саме організовує перевезення вантажу та здійснює його оплату.

При цьому слід звернути увагу, що у Правилах Інкотермс вимоги про включення згаданих витрат у фактурну вартість товару (контрактну, інвойсову) не існує.

Враховуючи вищевикладене, у випадку включення вартості перевезення до ціни товару, декларанту необхідно подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та страхування.

В цьому випадку перевезення не здійснювали Продавець, чи Покупець самостійно, а іншим перевізником LLC "KST LOGISTICS", код ЄДРПОУ 44256098, згідно з відомостями автотранспортної накладної CMR 1252499, тому незалежно від умов поставки, фактично понесені витрати на транспортування в будь-якому разі мають місце.

При цьому згідно вказаної автотранспортної накладної CMR (графа 3) місце розвантаження товару (а, отже, і місце призначення задекларованої партії товару) вказано не місто Хмельницький (як заявлені умови поставки), а місто Кам`янець-Подільський.

Оскільки документи, подані на виконання частини 2 та 3 статті 53 МКУ містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, декларанта було зобов`язано надати додаткові документи на виконання частини 3 статті 53 МКУ:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь декларантом не надано документів, які усувають вищезазначені розбіжності та підтверджують включення складових митної вартості товарів, та листами від 11.08.2023 повідомлено про відмову від подання інших додаткових документів.

Суд зазначає, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МКУ.

Відповідно до частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з частиною 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) неправильно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Оскільки декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54 МКУ, Хмельницькою митницею винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості.

Згідно з ч. 3 ст. 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

В оскаржуваному рішенні відповідачем застосовано 6 резервний метод визначення митної вартості товару відповідно до вимог статті 64 МКУ.

В графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості зазначено:

«Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ на підставі інформації про визнану митним органом митну вартість подібних товарів.

Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товарами, що були оформлені у митному відношенні.

Джерелом числового значення митної вартості є інформація з мережі Інтернет про середній рівень цін на подібні товари в Республіці Узбекистан (1,175 дол. США/кг) скоригована з урахування величини транспортних витрат по доставці товару до місця призначення ( 1,32 дол.США/км при відстані перевезення 5420 км.) - 7154,4 дол. США (0,34 дол. США/кг), (1,175+0,34=1,515).

Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості».

За приписами частин 1, 2, 4 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) відповідно до статті VII якої «Коли дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (Ъ) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такого ступеня, який може бути встановлений».

Отже, визначення митної вартості на підставі «дійсної вартості» не суперечить положенням VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) та статті 64 МКУ.

За приписами частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в оскаржуваному рішенні коригування митної вартості міститься уся необхідна та законодавчо визначена інформація, серед іншого щодо:

- проведеного коригування митної вартості товарів (графа 30 "Коригування" (у графі зазначено визначена митним органом у валюті рахунка-фактури (інвойсу) - дол. США за 1кг Товару;

- у графі 31 "Код методу визначення вартості митного органу" - зазначено порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару, а саме 6 - резервний метод;

- в графі 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у ньому вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначено причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм МК України, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що оскільки позивачем не було усунуто вищезазначені розбіжності, виявлені митним органом, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів відповідно до положень частини 6 статті 54 МКУ, у митного органу був наявний обґрунтований сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару. Отже, відповідачем правомірно було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості № UA400000/2023/000195/2 від 11.08.2023 року та картку відмови в митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000626.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України, підстави для відшкодування позивачу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості № UA400000/2023/000195/2 від 11.08.2023 року та картки відмови в митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000626, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" (пл. Куликове поле, 1, 127,м. Одеса,Одеська обл., Одеський р-н,65012 , код ЄДРПОУ - 44695532) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя В.К. Блонський