Постанова

від 24.01.2024 по справі 360/380/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року справа №360/380/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г.,

секретар судового засідання - Кобець О.А.,

за участю: представника відповідача - Карташової О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 360/380/21 (головуючий І інстанції Свергун І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області (далі ГУДПС у Луганській області області, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0011298-5106-1219 від 18.02.2020 року щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 5288,86 грн. за 2019 рік;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0011299-5106-1219 від 18.02.2020 щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 5309,73 грн. за 2019 рік;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0011300-5106-1219 від 18.02.2020 року щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 93088,78 грн. за 2019 рік.

Ухвалою суду від 26.07.2023 року замінено відповідача - Головне управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код 43143746) на правонаступника - Головне управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44082150).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 року позов задоволено:

- визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області № 0011298-5106-1219 від 18.02.2020 року щодо нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 5288,86 грн. за 2019 рік;

- визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області № 0011299-5106-1219 від 18.02.2020 року щодо нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 5309,73 грн. за 2019 рік;

- визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області № 0011300-5106-1219 від 18.02.2020 року щодо нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 93088,78 грн. за 2019 рік.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову через неправильне застосування норм матеріального права, а саме, неправильне тлумачення Податкового кодексу України в частині трактування норм підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Апелянт вважає, що судом першої інстанції до спірних правовідносин у справі не враховано правовий висновок Верховного суду в постанові від 1 лютого 2023 року у справі № 2240/3410/18, в якому визначено правову позицію щодо підстав для застосування норм підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, саме до правовідносин, які є подібними правовідносинам у справі № 360/380/21.

Також, судом першої інстанції при рішення не враховано правові висновки Верховного суду в постановах від 21 жовтня 2020 року у справі №806/2686/18, від 30 травня 2022 року у справі №803/1216/17, від 11 квітня 2023 року у справі №380/2434/20 та від 11 квітня 2023 року у справі №380/18104/21, правовідносини в яких є подібними правовідносинам у справі №360/380/21.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що всі документи у цій справі, що надійшли в паперовому вигляді або через офіційну електронну пошту суду скановано та експортовано в КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

За даними реєстру платників податку на нерухоме майно інформаційно комунікаційної системи ДПС ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є власником: нежитлової будівлі площею 1267,4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з 06.11.2018; нежитлової будівлі площею 1272,4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з 06.11.2018; нежитлового приміщення площею 7435,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з 28.09.2018.

Позивач є орендарем:

- земельної ділянки кадастровий номер 4425180300:09:004:0118 сільськогосподарського призначення площею 14,4395 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Веселівської сільської ради Старобільського району Луганської області;

- земельної ділянки, кадастровий номер 4425180300:09:004:0117 сільськогосподарського призначення площею 16,6046 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Веселівської сільської ради Старобільського району Луганської області;

- земельної ділянки кадастровий номер 4425180300:09:004:0116 сільськогосподарського призначення площею 12,645 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Веселівської сільської ради Старобільського району Луганської області.

За довідкою № 596 від 23.12.2020, виданою виконавчим комітетом Чмирівській сільської ради Старобільського району Луганської області, позивач є сільськогосподарським виробником та з початку 2019 року по 23.12.2020 здійснює сільськогосподарську діяльність на території села Веселе Старобільського району Луганської області шляхом вирощення та реалізації сільськогосподарської продукції, пшениці, соняшнику, кукурудзи на земельних ділянках з цільовим призначенням для товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Михайлівської селищної ради Кремінського району Луганської області від 29.06.2018 року № 25/02 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2019 рік» встановлені ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб у розмірі 0,1% від розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр.

Рішенням Варварівської селищної ради Кремінського району Луганської області від 27.06.2018 року № 37/2 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2019 рік» встановлені ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб у розмірі 0,3% від розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр.

ГУ ДПС у Луганській області відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України в автоматичному режимі проведено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості та сформовано позивачу податкові повідомлення-рішення:

- № 0011298-5106-1219 від 18.02.2020 року щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 5288,86 грн. за 2019 рік (податковий період), як власнику нежитлової будівлі загальною площею 1267,4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- № 0011299-5106-1219 від 18.02.2020 року щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 5309,73 грн. за 2019 рік (податковий період), як власнику нежитлової будівлі загальною площею 1272,4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- № 0011300-5106-1219 від 18.02.2020 року щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 93088,78 грн. за 2019 рік (податковий період), як власнику нежитлового приміщення загальною площею 7435,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 17 березня 2021 року у справі № 414/2722/20 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Центр надання адміністративних послуг Кремінської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій органу місцевого самоврядування незаконними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено: визнано протиправним і скасовано запис про право власності № 32937208 від 19 серпня 2019 року на нерухоме майно - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 .

За пп. 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

Згідно ст. 30 ПК України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

За пп. «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

При цьому, встановлена підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

За пп. 14.1.76 пункту 14.1 статті 14 ПК України землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно п.п.14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Отже, визначення «сільськогосподарський товаровиробник», яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу «Спрощена система оподаткування, облік та звітність», тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ «Податок на майно»).

За п.п. 5.2, 5.3 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» від 18 січня 2001 року № 2238-III, під яким законодавець визначає фізичну або юридичну особу, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

З метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, законодавцем вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».

За ст. 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Отже, поняття «сільськогосподарський товаровиробник» не суперечить його визначенню у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке, має чітко обмежену сферу застосування. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів у відповідності до положень пункту 5.3 статті 5 ПК України, що узгоджується з правовим висновком Верховного суду в постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 560/168/19.

На користь висновку про те, що положення пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України є застосовними в тому числі й для фізичних осіб, свідчить і подальше законодавче уточнення правового регулювання.

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України викладено в новій редакції, згідно з якою не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Тобто, законодавець уточнив з 1 січня 2019 року, що сільськогосподарським товаровиробником є як юридичні, так і фізичні особи.

За Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року № 507, будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства включають в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інше.

Продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (стаття 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис»).

Отже, будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, віднесені до відповідного класу Державного класифікатора 018-2000, використовуються та належать фізичним особам, що займаються сільськогосподарською діяльністю, мають у володінні, користуванні чи розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, не є об`єктами оподаткування згідно з пунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Судом враховано аналогічну правову позицію Верховного суду в постанові від 4 березня 2021 року у справі № 500/2782/18.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 0011298-5106-1219, № 0011299-5106-1219 від 18.02.2020 року.

Позивач посилається, що нежитлові будівлі за адресами: Луганська область, Кремінський район, село Михайлівка, вулиця Центральна, 75, та: АДРЕСА_1 ; за вимогами ДК 018-2000 віднесені до класу (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що підтверджується Звітами, складеними АНПП «Ексбудсервіс», використовуються ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником, для зберігання сільськогосподарської продукції, а відтак, нерухомість за цими адресами не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

За звітами щодо технічного обстеження нежитлових будівель за вказаними адресами ці будівлі відповідають меті, способу та критерію здатності такого об`єкта слугувати цілям сільськогосподарського товарного виробництва та згідно ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року, клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» має код 1271, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, але в цілому знаходяться в технічному стані «3» не придатний до нормальної експлуатації; подальша експлуатація будівлі неможлива до відновлення його експлуатаційної придатності (проведення реконструкції).

Суд вважає хибними посилання відповідача на те, що видавати експертні висновки щодо встановлення приналежності будівлі може лише Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві, який веде Державний класифікатор будівель та споруд. Натомість повноваження АНПП «Ексбудсервіс» щодо складення відповідних звітів з технічних обстежень будівель підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо видів діяльності.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Агентство нерухомості Приватне підприємство «ЕКСБУДСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 32280337) зареєстровано 28.02.2003, дата запису: 16.02.2007, номер запису 13771200000000504, види діяльності: 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (основний); 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Згідно пп. 14.1.85 ст. 14 ПК України інжиніринг - це надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об`єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об`єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов`язаних із такими послугами (роботами).

За матеріалами справи експертом будівельним ІІ категорії Бур`яном С.Г. складено акти обстеження нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , та за адресою: АДРЕСА_1 , від 13.12.2018 року, згідно з якими нежитлові будівлі за казаними адресами знищені повністю і відновленню не підлягають.

Згідно ч. 1 статті 349 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право власності на майно припиняється в разі його знищення.

Отже, станом на 2019 рік нежитлові будівлі за адресами: АДРЕСА_1 , та за адресою: АДРЕСА_1 , не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПК України.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0011300-5106-1219 від 18.02.2020 року про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 93088,78 грн. за 2019 рік (податковий період), як власнику нежитлового приміщення загальною площею 7435,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 17 березня 2021 року у справі № 414/2722/20 визнано протиправним і скасовано запис про право власності № 32937208 від 19 серпня 2019 року на нерухоме майно - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 .

В постанові Великої Палати Верховного суду від 11.09.2019 року у справі № 520/12022/17, з посиланням на висновки, викладені у постанові Верховного суду України від 08.12.2009, зазначено, що такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, у моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

У вищезазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду процитовані й абзаци четвертий, п`ятий постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7, де судам, зокрема, роз`яснено, що визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Згідно висновків щодо застосування норм статті 171 КАС України у вищенаведеній редакції, викладених у постанові Великої Палати Верховного суду від 12.03.2020 року у справі № 9901/777/18, з огляду на положення пункту 1 частини другої статті 162 КАС (у цій же редакції) у разі визнання акта незаконним суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови.

Скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Таким чином, скасування акта суб`єкта владних повноважень (запису про право власності на нерухоме майно) спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

За ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області № 0011298-5106-1219 від 18.02.2020 року щодо нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 5288,86 грн. за 2019 рік; визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області № 0011299-5106-1219 від 18.02.2020 року щодо нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 5309,73 грн. за 2019 рік; визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області № 0011300-5106-1219 від 18.02.2020 року щодо нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 93088,78 грн. за 2019 рік.

Щодо доводів апелянта про врахування правових висновків Верховного суду в постановах від 1 лютого 2023 року у справі № 2240/3410/18, від 21 жовтня 2020 року у справі №806/2686/18, від 30 травня 2022 року у справі №803/1216/17, від 11 квітня 2023 року у справі №380/2434/20 та від 11 квітня 2023 року у справі №380/18104/21, то колегія суддів їх не застосовує до спірних правовідносин з огляду на інші обставини у цій справі та у справах, на які посилається апелянт.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 360/380/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 24 січня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв