Ухвала
від 15.01.2024 по справі 757/47471/23-к
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 15 січня 2024 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_7

представника власника майна-

адвоката ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на транспортні засоби «Mercedes-Benz GLE 300D», білого кольору, № двигуна: НОМЕР_1 , № кузова: НОМЕР_2 , ДНЗ: НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; «Mitsubishi Lancer EVO IX», червоного кольору, № кузова: НОМЕР_4 , ДНЗ: НОМЕР_5 , який на праві власності належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; «Toyota Camry», білого кольору, № двигуна: НОМЕР_6 , № кузова: НОМЕР_7 , ДНЗ: НОМЕР_8 , який на праві власності належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,; «Lexus ES 250», чорного кольору, № двигуна: НОМЕР_9 , № кузова: НОМЕР_10 , ДНЗ: НОМЕР_11 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; «Audi A5», білого кольору, № двигуна: НОМЕР_12 , № кузова: НОМЕР_13 , ДНЗ: НОМЕР_14 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; «Toyota Land Cruiser», чорного кольору, № двигуна: НОМЕР_15 , № шасі: НОМЕР_16 , ДНЗ: НОМЕР_17 , який на праві власності належить ТОВ «Регіон Продукт» (ЄДРПОУ 39234010); «Mercedes-Benz S 400», чорного кольору, № двигуна: НОМЕР_18 , № кузова: НОМЕР_19 , ДНЗ: НОМЕР_20 , який на праві власності належить ТОВ «УЛФ-Фінанс» (ЄДРПОУ 41110750).

Не погоджуючись з таким рішенням представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на «Lexus ES 250», чорного кольору, № двигуна: НОМЕР_9 , № кузова: НОМЕР_10 , ДНЗ: НОМЕР_11 , який на праві власності належить ОСОБА_5 ; «Audi A5», білого кольору, № двигуна: НОМЕР_12 , № кузова: НОМЕР_13 , ДНЗ: НОМЕР_14 , який на праві власності належить ОСОБА_5 та в цій частині постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що 24 жовтня 2023 року клопотання розглянуто без виклику власника майна, копію ухвали отримано представником 22 листопада 2023 року, апеляційну скаргу подано 23 листопада 2023 року. З цих підстав апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження.

Зазначає, що слідчим суддею розглянуто клопотання без повідомлення власника майна, фіксація судового засідання не відбулася, чим допустив істотні порушення вимоги кримінального процесуального закону.

Вважає, що транспортні засоби не відповідають ознакам речового доказу, зокрема належні ОСОБА_5 транспортні засоби придбано ним за рахунок власних коштів, які мають джерело походження, а відтак не є предметом кримінального правопорушення.

Звертає увагу, що транспортний засіб «Audi A5» придбано 27 жовтня 2022 року, станом на вказану дату ОСОБА_5 не обіймав посад у ТОВ «Регіон-Продукт» та не був службовою особою вказаного підприємства, а автомобіль «Lexus ES 250» придбано 19 липня 2023 року, за договором купівлі-продажу.

Крім того, прокурором не доведено наявність ризиків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, а у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру.

Зауважує, що ТОВ «Регіон-Продукт» за весь час свого існування не укладало ніяких договорів із Міністерством оборони України.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Оскільки вказана ухвала слідчого судді оскаржена, в частині накладення арешту на транспортні засоби «Lexus ES 250», чорного кольору, № двигуна: НОМЕР_9 , № кузова: НОМЕР_10 , ДНЗ: НОМЕР_11 , який на праві власності належить ОСОБА_5 ; «Audi A5», білого кольору, № двигуна: НОМЕР_12 , № кузова: НОМЕР_13 , ДНЗ: НОМЕР_14 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах доводів апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів провадження убачається, що 24 жовтня 2023 року клопотання прокурора розглянуто без виклику власника майна, копію ухвали отримано представником 22 листопада 2023 року, апеляційну скаргу подано 23 листопада 2023 року, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 28 вересня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023000000001819, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Прокурор у своєму клопотанні зазначає, що групою осіб, діючи за попередньою змовою зі службовими особами Міністерства оборони України, з використанням реквізитів та рахунків підконтрольних юридичних осіб ТОВ «Регіон-Продукт Плюс» (код ЄДРПОУ 44704604), ТОВ «Регіон-Продукт» (код ЄДРПОУ 39234010), ТОВ «Чудові Страви» (код ЄДРПОУ 44472726), налагоджено функціонування протиправного фінансового механізму, пов`язаного з привласненням бюджетних коштів в особливо великих розмірах під час організації харчування структурних підрозділів оборонної сфери України.

За результатом проведення слідчих (розшукових) дій та здійснених заходів забезпечення кримінального провадження досудовим розслідуванням встановлено, що легалізація (відмивання) грошових коштів, отриманих службовими особами ТОВ «Регіон-Продукт» (код ЄДРПОУ 39234010) від учинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, здійснювалась, серед іншого, шляхом придбання транспортних засобів на службових осіб, працівників та власників (засновників) ТОВ «Регіон-Продукт» (код ЄДРПОУ 39234010), а також на саму юридичну особу та пов`язану юридичну особу, в тому числі «Lexus ES 250», чорного кольору, № двигуна: НОМЕР_9 , № кузова: НОМЕР_10 , ДНЗ: НОМЕР_11 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , засновникуТОВ «Регіон Продукт» (ЄДРПОУ 39234010);«Audi A5», білого кольору, № двигуна: НОМЕР_12 , № кузова: НОМЕР_13 , ДНЗ: НОМЕР_14 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , засновнику ТОВ «Регіон Продукт» (ЄДРПОУ 39234010);

Постановою слідчого слідчої групи ГСУ НП України ОСОБА_11 від 18 жовтня 203 року вказані транспортні засоби визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023000000001819.

Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 23 жовтня 2023 року звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на транспортні засоби, у тому числі належні ОСОБА_5 , з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року клопотання задоволено.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «East/West Alliance Limited» проти України», в п. 167 рішення Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

У п.168 суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на

мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправданим за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч.11 ст. 170 КПК України).

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12023000000001819 про накладення арешту на вказане майно,слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про необхідність накладення арешту на вказані транспортні засоби, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співмірність втручання у права власника майна та користувача цим майном, з потребами кримінального провадження.

З огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси ОСОБА_5 з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Посилання апелянта на те, що у кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлено, не заслуговують на увагу.

З огляду на положення п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Твердження апелянта, що транспортний засіб «Audi A5» придбано 27 жовтня 2022 року, станом на вказану дату ОСОБА_5 не обіймав посад у ТОВ «Регіон-Продукт» та не був службовою особою вказаного підприємства, а автомобіль «Lexus ES 250» придбано 19 липня 2023 року, за договором купівлі-продажу, підлягають перевірці органом досудового розслідування під час проведення досудового розслідування, з урахуванням обставин кримінального провадження.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , з урахуванням викладених в них доводами, задоволенню не підлягає.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику власника майна ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14

Єдиний унікальний № 757/47471/23-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15

Провадження № 11сс/824/647/2024 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення15.01.2024
Оприлюднено26.01.2024
Номер документу116520028
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини у сфері господарської діяльності

Судовий реєстр по справі —757/47471/23-к

Ухвала від 15.01.2024

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Юрдига Ольга Степанівна

Ухвала від 24.10.2023

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Остапчук Т. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні