Ухвала

від 24.01.2024 по справі 520/8242/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 січня 2024 року

м. Київ

справа № 520/8242/23

адміністративне провадження № К/990/2715/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі №520/8242/23 за адміністративним позовом Фермерського господарства Лисака Анатолія Івановича до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Фермерське господарство Лисака Анатолія Івановича звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №7879441/32015856 від 16.12.2022 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №1 від 21.11.2022 та №7879442/32015856 від 16.12.2022 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №2 від 28.11.2022; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 21.11.2022 та податкову накладну №2 від 28.11.2022, подані Фермерським господарством Лисака Анатолія Івановича .

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 13.06.2023 адміністративний позов задовольнив.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.12.2023, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі №520/8242/23.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 16.01.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Другий апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 13.06.2023 (прийнятим у порядку спрощеного провадження) позов Фермерського господарства Лисака Анатолія Івановича задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, Головне управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України звернулось до Другого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.09.2023 подану скаржником апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України та запропонував скаржнику, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, надати до суду документ про сплату судового збору.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.10.2023 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув особі, яка її подала, у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 19.09.2023, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору).

Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 10.11.2023, тобто із значним пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі №520/8242/23.

У зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статей 295, 298 КАС України, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.12.2023 подану контролюючим органом апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Окрім того, у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України, суд запропоновував скаржнику, у визначений в цій же ухвалі строк, надати документ про сплату судового збору.

Тобто, встановивши факт подання відповідачем апеляційної скарги без доказів про сплату судового збору, а також поза межами процесуального строку, встановленого законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням обставин та долученням доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду в межах визначеного статтею 295 КАС України строку або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої контролюючим органом апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

Одночасно суд роз`яснив скаржнику наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду апеляційної інстанції було подано платіжну інструкцію про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку скаржник зазначив, що первинне подання ним апеляційної скарги у цій справі відбулося з дотриманням визначеного статтею 295 КАС України процесуального строку, однак через несплату судового збору, що на той час було зумовлено неналежним/недостанім бюджетним фінансуванням та відсутністю коштів необхідних для проведення такої сплати, ухвалою суду від 02.10.2023 апеляційну скаргу було повернуто заявнику. Скаржник зауважив, що контролюючий орган виключно з об`єктивних причин, які повністю незалежали від волі останнього (відсутність бюджетних асигнувань в умовах воєнного стану), був позбавлений можливості своєчасно й в повному обсязі сплатити судовий збір та подати апеляційну скаргу до суду з дотриманням вимог статті 295 КАС України. Наголошуючи на складному режимі функціонування державних органів, зокрема, й Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, в умовах запровадженого на всій території України воєнного стану, скаржник зазначив, що оскільки реалізація ним права на повторне звернення до суду відбулася без суттєвих затримка та зайвих зволікань, а судовий збір за подання апеляційної сплачено, підстави для поновлення строку мають бути визнані судом поважними, а пропущений строк - поновлено.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.12.2023, визнавши наведені скаржником підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 04.12.2023 визначив скаржнику достатній строк щодо реалізації права та надання, з-поміж іншого, обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Другий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку, оскільки за результатом розгляду поданого скаржником на виконання вимог ухвали від 04.12.2023 про залишення апеляційної скарги без руху клопотання про поновлення пропущено строку, судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, що об`єктивно перешкоджали контролюючому органу звернутись до суду з апеляційною скаргою у цій справі у межах встановленого статтею 295 КАС України процесуального строку. На переконання суду апеляційної інстанції, подання скаржником повторної апеляційної скарги 10.11.2023, не може бути розумним та оптимальним строком для реалізації права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі №520/8242/23, яке набрало законної сили.

Мотивуючи свою ухвалу суд звернув увагу скаржника, що, за змістом процесуального закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Разом з тим, як встановив суд, підстави, на які посилається скаржник, є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи контролюючого органу, адже обставини неналежного/недостатнього фінансування установ чи організацій з державного бюджету та відсутність у них коштів, призначених для сплати судового збору, на переконання суду апеляційної інстанції, не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень та, як наслідок, його сплати протягом встановленого строку на апеляційне оскарження (з наданням такого документа до суду в цей строк). А отже, невиконання державним органом цих правил, не може бути підставою для надання переваги у вигляді поновлення строку на апеляційне оскарження суб`єкту владних повноважень перед іншою стороною, яка бере участь у справі та дотримується процесуального закону.

Також, як вказав суд, право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Скаржник, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, а тому, як на переконання суду, повинен неухильно виконувати покладені на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасності її подання та оплати судового збору.

Суд наголосив, що учасник судового процесу/особа, яка не погоджується з судовим рішенням має право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання такою особою процесуального обов`язку визначеного статтею 295 КАС України не звільняє останню від дотримання вимог процесуального закону.

Обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

А тому, факт первинного звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, як вказав суд, не може бути безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Як встановив суд апеляційної інстанції, з повторною апеляційною скаргою до суду скаржник звернувся 10.11.2023, що є невиправдано тривалим строком для подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 та, як на переконання суду, спростовує твердження скаржника про його сумлінне і добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов`язків встановлених законом та вчинення усіх можливих і залежних дій для подання апеляційної скарги з дотриманням статті 295 КАС України.

Також, як зауважив суд, скаржником, у поданому ним клопотанні, не наведено підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення скаржника та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для повторного направлення цієї апеляційної скарги в період з 03.10.2023 (день отримання копії ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги заявнику) по 10.11.2023 (день повторної подачі апеляційної скарги).

Надаючи оцінку посиланню скаржника на обставини запровадження на всій території України правового режиму воєнного стану, суд апеляційної вказав, що дійсно, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05год 30хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений відповідними Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України, який триває й до сьогодні.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Запровадження воєнного стану, як зазначив суд апеляційної інстанції, є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України враховується при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк та не надає відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Разом з тим, як встановив суд апеляційної інстанції, посилаючись на введення на території України воєнного стану, як форс-мажорну обставину, яка позбавила учасників справи можливості вільно користуватися своїми процесуальними права, контролюючий орган жодним чином не обґрунтував, як саме вказані обставини вплинули на обов`язок дотримання ним передбаченого статтею 295 КАС України процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Жодних доказів на підтвердження впливу воєнного стану на можливість дотримання скаржником вимог статті 296 КАС України щодо своєчасної сплати судового збору, останній до суду також не надав.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції окремо звернув увагу скаржника, що Головне управлінням ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, яке діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних обставин, які склались у нього на поточний день (процедура реорганізації, передача справ, простій, велике навантаження на працівників тощо), шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, зокрема, щодо своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.

Як висновок, суд зазначив, що у даному випадку, пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з суб`єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, оскільки дотримання вимог статті 296 КАС України, покладається на особу, яка звертається з апеляційною скаргою, а повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, (навіть й за умови надання доказів про сплату судового збору) без дотримання часових обмежень визначених статтею 295 КАС України, свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності.

Тобто, Другий апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського Суду з прав людини та Верховного Суду дійшов висновку, що оскільки зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Другий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі №520/8242/23.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації контролюючим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі №520/8242/23 за адміністративним позовом Фермерського господарства Лисака Анатолія Івановича до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник