Ухвала

від 24.01.2024 по справі 460/49777/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 січня 2024 року

м. Київ

справа № 460/49777/22

адміністративне провадження № К/990/44000/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж. М., перевіривши касаційну скаргу Північно-Східного офісу Держаудитслужби на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року у справі №460/49777/23 за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» ДП НАЕК «Енергоатом» до Північно-східного офісу Держаудитслужби третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Спектр» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» ДП НАЕК «Енергоатом» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок відповідача від 25 жовтня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-27-013052-а.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року, позов задоволено.

Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2023 року вперше подану касаційну скаргу Північно-Східного офісу Держаудитслужби було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (даліЇ КАС України).

26 грудня 2023 року до Верховного Суду надійшла повторна касаційна скарга Північно-Східного офісу Держаудитслужби на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року у справі №460/49777/23.

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. з 10 січня 2024 року по 23 січня 2024 року перебувала у відпустці, що підтверджується наказом від 08 січня 2024 року №8-к, у зв`язку із чим вирішення питання про відкриття касаційного провадження відбувається після виходу судді з відпустки.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі скаржником не зазначено конкретного пункту передбаченого частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку.

У тексті касаційної скарги, скаржник посилається на правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 березня 2023 року у справі №420/11945/21.

Також у касаційній скарзі містяться посилання на постанови:

- Третього апеляційного адміністративного суду: від 27 квітня 2023 року у справі №160/17664/22; від 25 травня 2023 року у справі №160/18391/22; від 04 липня 2023 року у справі №160/1396/23; від 04 травня 2023 року у справі №160/18872/23; від 16 березня 2023 року у справі №160/15844/22; від 01 червня 2023 року у справі №160/18265/22; від 04 липня 2023 року у справі №160/18752/22; від 25 квітня 2023 року у справі №160/18752/22; від 24 травня 2023 року у справі №160/19448/22; від 08 червня 2023 року у справі №160/18880/22; від 13 липня 2023 року у справі у справі №160/1063/23;

- Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі №120/8737/22;

- П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року у справі №420/16746/22.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права, яку на його думку, застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновкам Верховного Суду.

Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.

Скаржником не зазначено конкретну норму права, яку на його думку, застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновкам Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, а також не доведено подібності правовідносин у цій справі та у наведеній справі.

Посилання на практику Верховного Суду без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Верховний Суд зазначає, що цитування уривків з постанови Верховного Суду, не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Щодо посилання скаржника на постанови Третього апеляційного адміністративного суду, П`ятого апеляційного адміністративного суду та Сьомого апеляційного адміністративного суду, то Суд звертає увагу, що у частині четвертій статті 328 КАС України мова йде лише щодо постанов Верховного Суду, отже обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень постановами судів апеляційних інстанцій не передбачено чинним КАС України.

Скаржник, серед іншого, обґрунтовує касаційну скаргу тим, що ця справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, що за змістом відповідає підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Однак ці посилання на випадки передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, наводяться для справ незначної складності та інших справ розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.

У свою чергу вказана справа розглянута за правилами загального позовного провадження, оскільки суд першої інстанції з урахуванням категорії та складності справи, обсягу та характеру доказів у ній вирішив розглядати її в порядку загального позовного провадження та не визначив як справу незначної складності.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Звертаючись вдруге з касаційною скаргою скаржник не виконав роз`яснення Верховного Суду, наведені в ухвалі про повернення попередньої касаційної скарги, щодо викладення підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Північно-Східного офісу Держаудитслужби підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року у справі №460/49777/23.

Одночасно Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

Ураховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Північно-Східного офісу Держаудитслужби на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року у справі №460/49777/23 - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяЖ.М. Мельник-Томенко