Постанова

від 16.01.2024 по справі 465/104/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/104/22 Головуючий у 1 інстанції: Марків Ю.С.

Провадження № 22-ц/811/2168/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючої: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

розглянувши у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім Трейд-Інвест» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 червня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім Трейд-Інвест» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,

ВСТАНОВИЛА:

10.01.2022 ТОВ «Ексім Трейд Інвест» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів.

В обґрунтування вимог зазначило, що з 21.09.2016 ОСОБА_1 працював у ТОВ "Окко-Рітейл" на посаді молодшого оператора АЗС. У період роботи ОСОБА_1 отримав повістку про проходження строкової військової служби. У зв`язку з цим, згідно наказу ТОВ "Окко-Рітейл" №18-К від 13.04.2017 відповідача було увільнено з 17.04.2017 від роботи внаслідок призову на строкову військову службу протягом строку контракту про військову службу із збереженням місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати. 24.07.2019 до ТОВ "Окко-Рітейл" надійшов лист від ОСОБА_1 та у вкладенні надано довідку військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" №1688 від 15.07.2019, відповідно до якої ОСОБА_1 навчається на другому курсі денної форми навчання у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" та знаходиться на повному державному забезпеченні та казарменому положенні з 10.08.2017. Так, позивачу 24.07.2019 стало відомо, що ОСОБА_1 не повідомив роботодавця про вступ на навчання 23.08.2017, а відтак безпідставно отримував від ТОВ "Окко-Рітейл" середній заробіток, загальна сума якого за період з 23.08.2017 по 30.06.2019 склала 118354,16 грн. Відповідач добровільно уклавши контракт на навчання, втратив право на отримання грошових коштів від ТОВ "Окко-Рітейл" згідно з ст. 119 КЗпП України. 15.11.2021 ТОВ "Окко-Рітейл" прийнято рішення про зміну назви на ТОВ "Ексім Трейд-Інвест".

Просить стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 118354,16 грн та судові витрати.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 19 червня 2023 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім Трейд-Інвест`до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів відмовлено.

Рішення суду оскаржило ТОВ «Ексім Трейд-Інвест».

В апеляційній скарзі посилалося на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що працівник фактично отримав грошові кошти від позивача як особа, що перебуває на військовій службі передбаченій п. в) ч.б ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Однак, з моменту добровільного укладення контракту на навчання, працівник втратив право на отримання грошових коштів від позивача згідно ст. 119 КЗпП України, тобто підстава для отримання відповідачем коштів відпала. ОСОБА_1 не повідомив позивача про вступ до начального закладу та протягом тривалого строку продовжував безпідставно отримувати грошові кошти, що підтверджується випискою з AT «Райффайзен Банк» вих №Д5-В16/27-152 від 14 липня 2023 p., аналогічні відомості викладені у таблиці, що міститься в матеріалах справи.

На підтвердження виплачених відповідачу коштів до позовної заяви долучено таблицю, відповідно до якої сума до повернення становить 118 354,16 грн. Однак, суд критично поставився до наданого розрахунку вказавши, що з такого не вбачається, що такі кошти дійсно були виплачені відповідачу за вказані представником позивача періоди. Вважає, що відповідач у своєму відзиві на позов фактично визнав і підтвердив, що такі виплати відбувалися та були добровільними. Такі виплати мали місце лише тому, що відповідач не виконав свого обов`язку і своєчасно не повідомив позивача про вступ до навчального закладу.

Просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов ТОВ «Ексім Трейд-Інвест» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів задовольнити повністю.

21.08.2023 ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу. Просить рішення залишити без змін, скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 13.04.2017 звернувся до директора ТОВ "Окко-Рітейл" з заявою про увільнення від роботи у зв`язку з отриманням повістки та у зв`язку із призовом на строкову військову службу та про оформлення його відсутності на роботі з 17 квітня 2017 року.

Відповідно до Наказу №18-к від 13 квітня 2017 року оператора АЗС №ХВ 18 Департаменту управління мережею АКЗ Східний дивізіон ТОВ "Окко-Рітейл" ОСОБА_1 увільнено від роботи внаслідок призову на строкову військову службу з 17 квітня 2017 року на строк, визначений чинним законодавством. Забезпечено за ОСОБА_1 , який призваний на строкову військову службу, збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку з 17 квітня 2017 року на строк, визначений чинним законодавством.

Згідно довідки Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" №1688 від 15.07.2019 ОСОБА_1 навчається на 2 курсі денної форми навчання у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" та знаходиться на повному державному забезпеченні та казарменому положенні з 10 серпня 2017 року відповідно до наказу №408 від 21.07.2017.

Зарахування ОСОБА_1 на навчання факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" підтверджується також витягом з наказу начальника факультету №446 від 10.08.2017 та контрактом про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу, вищого навчального закладу, укладеного 23.08.2017 між Міністерством оборони України, в особі ТВО начальника факультету військової підготовки НТУ "ХПІ" та ОСОБА_1 .

Відповідно до таблиці сума до повернення становить 118 354,16 грн (а.с. 28).

15.11.2021 ТОВ "Окко-Рітейл" прийнято рішення про зміну назви на ТОВ "Ексім Трейд-Інвест", що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 119 Кодексу Законів про працю України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Частиною 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено вичерпний перелік видів військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно п. 34 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, контракт припиняється (розривається): у день закінчення строку контракту; у день набрання чинності новим контрактом - у разі зміни військовослужбовцем одного виду військової служби на інший; у день, зазначений у наказі командира (начальника) військової частини по стройовій частині про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (у разі дострокового припинення (розірвання)контракту, звільнення з військової служби або направлення для проходження військової служби до іншого військового формування з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України); у день набрання чинності контрактом про навчання у разі вступу особи рядового складу, сержантського та старшинського складу, яка проходить військову службу за контрактом, до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти; у день, що настає після дня смерті (загибелі) військовослужбовця або дня визнання його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим; у день видачі свідоцтва про смерть військовослужбовця на підставі проведеної генетичної експертизи, якщо військовослужбовця не було визнано судом безвісно відсутнім чи оголошено померлим.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Законодавцем передбачені два винятки із цього правила, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату та у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Належними доказами, які підтверджують перерахування грошових коштів відповідачу є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо перерахування грошових коштів відповідачу.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у Постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.

Як передбачено частиною 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також частиною 3 статті 367 ЦПК передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження безпідставно виплачених відповідачу коштів, представник позивача до позовної заяви долучає таблицю, відповідно до якої сума до повернення становить 118354,16 грн. Однак, суд критично поставився до наданого представником позивача розрахунку безпідставно виплачених відповідачу ОСОБА_1 грошових коштів, оскільки з такого не вбачається, що такі дійсно були виплачені відповідачу за вказані представником позивача періоди.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується повністю.

Суд дійшов правильного висновку про те, що в силу принципу змагальності сторін, визначеного ст. 12 ЦПК України, позивач мав надати належні та допустимі докази перерахування та отримання відповідачем грошових коштів (середнього заробітку за час його увільнення від роботи в зв`язку з прийняттям на військову службу), чого позивачем зроблено не було.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих грошових коштів, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

Щодо подання позивачем до суду апеляційної інстанції довідки від 14.07.2023 № Д5-В16/27-152 як доказ, на підтвердження безпідставно отриманих грошових коштів відповідачем, то відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК, такий не приймається судом до уваги, оскільки позивач не надав докази неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Висновки суду достатньо мотивовані і підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім Трейд-Інвест» залишити без задоволення.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено: 24.01.2024

Головуючий

Судді