Рішення

від 18.01.2024 по справі 205/7181/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

18.01.2024 Єдиний унікальний номер 205/7181/23

Справа № 205/7181/23

Провадження № 2/205/603/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Федотової В.М., за участю секретаря судового засідання Бондар В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія 2018» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року представник позивача звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування позову зазначив, що 15 травня 2018 року було зареєстровано юридичну особу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія 2018» (далі ОСББ «Вікторія 18». Відповідач ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , та отримує від позивача послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Оскільки по теперішній час відповідач свої зобов`язання зі сплати внесків на утримання спільного майна не виконує, позивач змушений звернутись до суду та просити стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь ОСББ «Вікторія 18» заборгованість у розмірі 8938,15 грн., а також судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 2684 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 2 500 грн.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.09.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі та призначено судове засідання.

Представник позивача у прохальній частині позову просив розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про день, місце та час розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується конвертом, який повернувся на адресу суду із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання», окрім того, виклик до суду відповідача було здійснено шляхом розміщення 10.11.2023 року оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідно приписів ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, тому з 10.11.2023 року вона вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила, відзив не подала, будь-яких заяв від неї не надходило.

Суд у зв`язку з вищевикладеним зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Суд, враховуючи ту обставину, що позивачу та відповідачу були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне ухвалити відповідне рішення по справі.

На підставі ч. 1 ст. 280ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 80ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 15.05.2018 року ОСББ «Вікторія 2018» зареєстровано як юридичну особу у встановленому законом порядку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до Статуту ОСББ «Вікторія 2018» метою створення об`єднання є забезпечення і захист співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством за Статутом. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарство забезпечення діяльності об`єднання здійснює власними силами (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення надоговірних засадах суб`єктів господарювання.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до протоколу від 25.04.2018 року установчих зборів співвласників багатоквартирних будинків, зокрема, було встановлено щомісячний розмір внесків на утримання будинку з 01.06.2018 року: 3,50 грн. за м2 (а. с. 37-41).

Протоколом загальних зборів ОСББ «Вікторія 2018» № 5 від 30.11.2019 року з 01 січня 2020 року був переглянутий кошторис, затверджено цільовий внесок на поточні ремонти в будинках в розмірі місячного внеску та встановлені внески управління будинком в розмірі 4,50 грн. (а. с. 42-44).

Крім того, з наявного в матеріалах справи протоколу загальних зборів ОСББ «Вікторія 2018» № 15/09 від 15.09.2022 року з 01 листопада 2022 року був переглянутий кошторис, встановлені внески на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 6,00 грн. за 1 м2 (а. с. 45-50).

Відповідач ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 (а.с. 35).

Відповідач споживає послуги, які надаються позивачем з утримання будинку і прибудинкової території, проте не сплачує за них, у зв`язку з чим станом на 01.06.2023 року утворилася заборгованість у розмірі 8938,15 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 36).

Надаючи правову оцінку фактичним відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.385ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» (далі Закон України «Про ОСББ» ) та Статутом об`єднання (далі Статут).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 України «Про ОСББ» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно із ст. 10 Закону України «Про ОСББ» до компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об`єднання.

Відповідно до ч. 2 ст.7Закону України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про ОСББ» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

На підставі ч. 1 ст. 15 Закону України «Про ОСББ» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Зазначеному обов`язку кореспондує право ОСББ вимагати від співвласника своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, передбачене абз. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про ОСББ».

Статтею 9Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

У відповідності до частини 6 статті 13 Закону України «Про ОСББ» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 травня 2018 року по справі № 922/3087/17 і залишається незмінною.

Як вбачається з положень ст. 15 Закону України «Про ОСББ» відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку, зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені Статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів Об`єднання, не порушувати інтереси інших співвласників, дотримуватись вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Статтею 20Закону України«ОСББ» врегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна. Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Аналогічна правові позиції викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2020 року по справі № 910/6471/18 та постанові Верховного Суду від 11.05.2018 року по справі № 922/3087/17

Відповідно до положень ч. 1 ст.509ЦК України обов`язок відповідача сплачувати на користь позивача внески є його зобов`язанням, а за змістом положень ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. ст. 526, 530ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У правовій позиції, викладеній у Постановах Верховного Суду від 22.02.2018 року по справі № 910/13182/17 та від 22.02.2018 року по справі № 910/11312/17 Верховний Суд зазначив про те, що при розгляді справ за позовами ОСББ про стягнення заборгованості по сплаті внесків, обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг (централізованого опалення) щодо нього входять до окладу витрат на управління багатоквартирним будинком та, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до вимог ст.319ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

З аналізу наведених вище норм та встановлених судом обставин, вбачається, що відповідач як власник квартири у багатоквартирному будинку, зобов`язаний вчасно і в повному обсязі сплачувати обов`язкові внески і платежі по утриманню будинку та прибудинкової території.

Як встановлено судом, заборгованість відповідача складає 8938,15 грн., що підтверджується наявним у справі розрахунком.

Відповідач, всупереч положенням статті 81 ЦПК України, не надала суду жодних доказів, які б спростовували факт наявності вказаної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи надані по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв`язку у сукупності, а також те, що позивач на законних підставах надає житлово-комунальні послуги відповідачу, яка є власницею квартири АДРЕСА_1 , остання не виконує своїх зобов`язань по сплаті послуг за обов`язковими платежами належним чином, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості по внесках та обов`язковим платежам у розмірі 8938,15 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України).

Представник позивача просив суд стягнути із відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 2500 грн.

Згідно із ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.

Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені, відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача було надано копію договору про надання правової допомоги № 01 від 27.06.2023 року (а.с. 13-14), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Патики А.В. (а.с. 12), копію ордеру (а.с. 11), а також платіжну інструкцію № 676 від 28.06.2023 року про сплату ОСББ «Вікторія 2018» 2 500 грн. за професійну правничу допомогу по договору № 01 від 27.06.2023 року.

Враховуючи викладене, доведеність та обґрунтованість представником позивача витрат на правову допомогу, їх співмірність, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати, пов`язані з наданням правової допомоги при розгляді справи в суді, у розмірі 2 500,00 грн.

Окрім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому із відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про ОСББ», ст.ст. 15, 16, 385, 322, 509, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Вікторія 2018»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості повнескам таобов`язковим платежам задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія 2018» (код ЄДРПОУ 42135100, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Морської піхоти, буд. 17) заборгованість в повнескам таобов`язковим платежам станом на 01.06.2023 року у розмірі 8938,15 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять вісім) гривень 15 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія 2018» (код ЄДРПОУ 42135100, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Морської піхоти, буд. 17) судовий збір у розмірі 2684 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2500 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Федотова В.М.