Рішення

від 16.01.2024 по справі 638/261/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/261/21

Провадження № 2/638/715/24

РІШЕННЯ

Іменем України

16 січня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді - Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ МЕНЕДЖМЕНТ»,

треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна, ОСОБА_2 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ МЕНЕДЖМЕНТ» про визнання незаконною та скасування реєстраційної дії щодо внесення змін до запису в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна, ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

У січні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕБТ МЕНЕДЖМЕНТ» про визнання незаконною та скасування реєстраційної дії щодо внесення змін до запису в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна, в якому просив суд, в обґрунтування якого зазначив, що 23 серпня 2018 року звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про забезпечення позову, у якій зазначив, що 23 серпня 2018 року, отримавши Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, він дізнався, що 19 грудня 2012 року приватним нотаріусом Кондратюком В.С., як державним реєстратором, було зареєстровано обтяження на нерухоме майно: нежиле приміщення напівпідвал № 61а-2, 61а-3, 61а-5 в літ. «А-6», загальною площею 53,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь нового іпотекодержателя - ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на підставі Договору про передачу Активів та Кредитних зобов`язань Укрпромбанку на користь Дельта Банк № 2258, посвідчений 30.06.2010 року приватним нотаріусом КМНО Кондратюком В.С.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.08.2018 року по справі № 638/12368/18 заяву про забезпечення позову, яка пред`явлена до подання позовної заяви було задоволено та заборонено вчинення будь-які дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) речових прав на нерухоме майно, що належало на той час ОСОБА_1 (РН0КПП - НОМЕР_1 ), а саме на нежиле приміщення напівпідвалу № 61а-2, 61а-3, 61а-5 в літ. «А-6», загальною площею 53,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення та підлягала негайному виконанню).

Копію ухвали Дзержинським районним судом м. Харкова було направлено для негайного виконання департаменту реєстрації Харківської міської ради Центру надання адміністративних послуг (м. Харків, вул. Гімназійна Набережна, буд. 26) та до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 6 під., 10 пов.).

30 серпня 2018 року старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківської області - Мирною Т.В. було відкрито виконавче провадження з виконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.08.2018 року та накладено обтяження шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) речових прав на нерухоме майно, що належало ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме на нежитлове приміщення напівпідвалу № 61а-2, 61а-3, 61а-5 в літ. «А-6», загальною площею 53,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про обтяження 21499 - спеціальний розділ, дата запису 14.09.2018 р., номер та дата рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень 43008156 від 14.09.2018 р.)

Однак, 23.10.2018 року на адресу Дзержинського районного суду м. Харкова у цивільній справі № 638/12368/18 надійшли процесуальні документи від ТОВ «ДЕБТ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП», в яких зазначалося, що 21.09.2018 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ДЕБТ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП» було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № 755/К, у відповідності до якого право вимоги за Кредитним договором № 556/ФКВ-07 від 22.08.2007 року разом із усіма додатками та додатковими угодами до нього перейшли до нового кредитора - ТОВ «ДЕБТ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП».

Представник ТОВ «ДЕБТ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП» повідомив, що 21.09.2018 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ДЕБТ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП» також було укладено договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Черленюх Л.В. за реєстровим № 1510, про що приватним нотаріусом Черленюх Л.В. було внесено зміни до відповідного запису до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про іпотеку: 28034110 - спеціальний розділ, дата зміни запису - 21.09.2018, номер та дата рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень: 43131302 від 21.09.2018).

Позивач зазначає, що в період дії обтяження від 28.08.2018 року у вигляді заборони вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) речових прав на нерухоме майно, шо належало позивачу, а саме; нежиле приміщення напівпідвалу № 61а-2.61а-3.61а-5 в літ. «А-6». загальною площею 53.2 кв.м.. то розташоване за адресою; АДРЕСА_1 , приватний нотаріус КМНО Черленюх Л.В. здійснила внесення змін до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При посвідченні договору та внесенні відповідних змін до реєстру, приватним нотаріусом КМНО Черленюх Л.В. було порушено встановлений статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» порядок державної реєстрації прав та їх обтяжень та було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та внесено зміни до запису до Державного реєстру прав без прийняття та перевірки документів, що подаються для державної реєстрації, оскільки в даний період діяла заборона суду на вчинення будь-яких реєстраційних дій.

Позивач просив суд визнати незаконною і скасувати реєстраційну дію приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. щодо внесення змін до запису в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про іпотеку 28034110 - спеціальний розділ), оформлену 21.09.2018 року, індексний номер рішення про державну реєстрацію 43131302.

Ухвалою суду від 15 січня 2021 року позовну заяву передано за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ МЕНЕДЖМЕНТ» про визнання незаконною та скасування реєстраційної дії щодо внесення змін до запису в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна, зупинено до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного провадження.

Постановою Харківського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 січня 2021 року скасовано, справу направлено на розгляд до Дзержинського районного суду м. Харкова за встановленою підсудністю.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова 01 листопада 2021 року провадження у справі поновлено, позовну заяву прийнято до провадження суду та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 06 грудня 2021 року залучено ОСОБА_2 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

ОСОБА_2 11 січня 2022 року надав пояснення по суті спору (документ під назвою «Відзив на позовну заяву»), в яких у задоволенні позовних вимог просив відмовити з тих підстав, що договір відступлення права вимоги за іпотечним договором від 21 вересня 2018 року, що укладений між ТОВ «Дебт Менеджмент груп» та ПАТ «Дельта банк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим №1510, по своїй правовій природі не є угодою про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, транспортних засобів, а є правочином щодо заміни кредитора у зобов`язанні згідно положень ст. 512, 513 Цивільного кодексу України, тому наявність заборони відчуження або арешту майна ніяким чином не перешкоджає нотаріальному посвідченню такого договору і державній реєстрації відомостей про таке відступлення.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. при державній реєстрації відомостей про відступлення прав за Іпотечним договором № 556/Zфквіn-07 від 22.08.2007 року, вчинено всі дії, встановлені ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Третя особа зазначає, що згідно Договору відступлення права вимоги за іпотечним договором від 21 вересня 2018 року та внесення змін до запису про обтяження іпотекою в частині заміни іпотекодержателя з ПАТ «Дельта банк» на ТОВ «Дебт Менеджмент груп» не відбулося жодного відчуження (переходу права власності) самого предмета іпотеки: нежилого приміщення напівпідвалу № 61а-2, 61а-3, 61 а-5 із І літ.«А-6», загальною площею 53,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , і вказане майна до 08 жовтня2020 року належало на праві власності позивачу, відтак ані приписи ухвали Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 серпня 2018 року по справі № 638/12368/18, ні приписи постанови про арешт майна боржника від 14 вересня 2019 року ніяким чином порушені не були.

Відповідачі Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ МЕНЕДЖМЕНТ» відзиву на позовну заяву протягом встановленого судом строку не подали, у зв`язку з чим суд розглядає справу відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України на підставі наявних доказів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна надала заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Відповідачі та третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про судове засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталися.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідачів та третіх осіб.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що 19.12.2012 року приватним нотаріусом КМНО Кондратюком В.С., як державним реєстратором, зареєстроване обтяження (реєстраційний номер обтяження - 5534076) на наступне нерухоме майно: нежиле приміщення напівпідвалу № 61а-2,61а-3,61а-5 в літ.«А-6», загальною площею 53,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь нового іпотекодержателя - ПАТ «Дельта Банк» на підставі Договору про передачу Активів та Кредитних зобов`язань Укрпромбанку на користь Дельта банку № 2258, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Соколовим О.Є. 30.06.2010.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2018 року у справі № 638/12368/18 заяву ОСОБА_1 ( прож. АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про забезпечення позову задоволено. Заборонено вчинення будь-яких дій щодо державної реєстрації (перереєстрації) речових прав на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), а саме: на нежиле приміщення напівпідвалу № 61а-2, 61а-3, 61а-5 в літ.«А-6», загальною площею 53,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Копію ухвали направлено для негайного виконання до департаменту реєстрації Харківської міської ради Центр надання адміністративних послуг ( м. Харків, вул. Гімназійна Набережна, 26) та Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи,5, Держпром, 6-й під`їзд, 10 поверх).

Постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківської області Мирної Т.В. від 30 серпня 2018 року відкрито виконавче провадження № 57210540 щодо виконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.08.2018 року № 638/12368/18.

Постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківської області Мирної Т.В. від 14 вересня 2018 року, винесеною у виконавчому провадженні №57210540, накладено арешт на нежиле приміщення напівпідвалу № 61а-2, 61а-3, 61а-5 в літ.«А-6», загальною площею 53,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 138066034 від 18 вересня 2018 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківської області Мирною Т.В внесення запис про обтяження нерухомого майна - арешт, номер запису про обтяження 21499 (спеціальний розділ), дата запису 14.09.2018, номер та дата рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень 43008156 від 14.09.2018.

21 вересня 2018 року між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «Дебт Менеджмент Груп» було укладено Договір №755/К купівлі-продажу майнових прав, у відповідності до умов якого право вимоги за Кредитним договором за № 556/ФКВ-07 від 22.08.2007 року, з усіма додатками та додатковими угодами (далі за текстом - Кредитний договір), що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», код за ЄДРПОУ19357325, та Фізичною особою ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , перейшло до нового кредитора, а саме: ТОВ «Дебт Менеджмент Груп», код за ЄДРПОУ 41878963.

На виконання умов Договору №755/К між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «Дебт Менеджмент Груп» 21 вересня 2018 року укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим №1510, згідно умов якого Первісний Іпотекодержатель передає (відступає) Новому Іпотекодержателю право вимоги за іпотечним договором № 556/Zфквіn-07 від 22.08.2007 року, з усіма додатками та додатковими угодами, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В., зареєстрованим за реєстровим №3147, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», код за ЄДРПОУ 19357325, та Фізичною особою ОСОБА_1 .

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 138666592 від 21 вересня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. внесено зміни до відповідного запису про іпотеку об`єкту нерухомого майна: нежилі приміщення напівпідвалу № 61а-2, 61а-3, 61а-5 в літ.«А-6», загальною площею 53,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , (номер запису про іпотеку: 28034110 (спеціальний розділ), дата зміни запису - 21.09.2018, номер та дата рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень: 43131302 від 21.09.2018, суб`єкт Іпотекодержатель: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП»).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 287390912 від 29 листопада 2021 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондрою Людмилою Вікторівною право приватної власності на нежитлові приміщення напівпідвалу № 61а-2, 61а-3, 61а-5 в літ.«А-6», загальною площею 53,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , 16 жовтня 2020 року зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: р/№ 2380, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондрою Л.В. 16.10.2020.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Віндикаційний позов це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 752/13695/18 (провадження № 61-6415св19).

Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц). Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем. Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (див. пункти 84, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20).

У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 726/1524/19 (провадження № 61-1946св21) вказано, що «задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна. Виходячи з цього в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності слід відмовити. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову. Якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права».

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право приватної власності на нежитлові приміщення напівпідвалу № 61а-2, 61а-3, 61а-5 в літ.«А-6», загальною площею 53,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , 16 жовтня 2020 року зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: р/№ 2380, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондрою Л.В. 16.10.2020.

Разом з тим, позовних вимог до ОСОБА_2 про витребування спірного майна позивачем не заявлено.

Натомість позивачем заявлено вимоги про визнання незаконною і скасування реєстраційної дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. щодо внесення змін до запису в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, станом на час розгляду справи спірне нерухоме майно зареєстроване на праві власності за третьою особою ОСОБА_2 і задоволення судом позовних вимог позивача щодо визнання незаконною і скасування реєстраційної дії щодо внесення змін до запису в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо спірних нежитлових приміщень, жодним чином не відновлює порушених прав позивача.

Схожий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі № 185/5734/20, від 01 березня 2023 року у справі № 442/3663/20.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20).

Таким чином, ефективним способом захисту права власності позивача у такому разі є не визнання незаконною і скасування реєстраційної дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. щодо внесення змін до запису в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а витребування майна з чужого незаконного володіння, тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ МЕНЕДЖМЕНТ» про визнання незаконною та скасування реєстраційної дії щодо внесення змін до запису в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не підлягають задоволенню.

З урахуванням того, що у задоволенні позову відмовлено, тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ МЕНЕДЖМЕНТ» про визнання незаконною та ска сування реєстраційної дії щодо внесення змін до запису в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна, ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25 січня 2024 року.

Суддя І.П. Латка