Ухвала

від 23.01.2024 по справі 501/4773/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/841/24

Справа № 501/4773/21

Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2024 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М

за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа: Профспілка робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ» про скасування наказу №453-о від 09 грудня 2021 року про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати та зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, на рішення Іллічівського міського суду Одеської області, ухваленого під головуванням судді Петрюченко М.І. 09 червня 2021 року у м. Чорноморськ Одеської області, -

встановила:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовними вимогами, які неодноразово збільшував, до Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про скасування наказу про відсторонення від роботи, відновлення доступу позивача до роботи, зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, у яких просив суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ відповідача №453-О від 09.12.2021 про відсторонення позивача від роботи без збереження заробітної плати;

- зобов`язати відповідача провести позивачу виплату середньої місячної заробітної плати за час вимушеного прогулу (відсторонення від роботи) в розмірі 11207,42 грн. без урахування податків та обов`язкових платежів, починаючи з 09.12.2021 року по день ухвалення рішення;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн.;

- зобов`язати відповідача на суму стягнутої судом заборгованості заробітної плати позивача за період 09.12.2021 року по день ухвалення рішення нарахувати єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в порядку ст. 7 Закону України «Про збір та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», сплатити цю суму єдиного соціального внеску на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку Чорноморської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та у зв`язку з цим подати звітність до пенсійного фонду та податкового органу за місцем обліку відповідача;

- зобов`язати відповідача не утримувати з заробітної плати за весь період вимушеного прогулу позивача грошові кошти податку на доходи з фізичних осіб (18%, військовий збір (1,5%), а також збір на ЄСВ в розмірі 22% та здійснити відповідачу перерахування до бюджету податків та зборів на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку Чорноморської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та у зв`язку з цим подати звітність до пенсійного фонду та податкового органу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 працював у Чорноморській філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на посаді охоронника 3 розряду загону охорони морського порту служби морської безпеки.

Згідно витягу із наказу відповідача №453-о від 09.12.2021 року, позивача було відсторонено від роботи з 08:00 години 09.12.2021 року без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення проти COVID-19 до усунення причин, що зумовили відсторонення (до закінчення карантину, або отримання щеплення чи медичного висновку про протипоказання до вакцинації), підставою для видання вказаного наказу стало розпорядження відповідача №21/15 від 17.11.2021 року, з яким ОСОБА_1 було ознайомлено 19.11.2021 року.

Позивач вважав, що наказ про відсторонення його від роботи є незаконним.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 09.06.2022 року у позові ОСОБА_1 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на необґрунтованість рішення, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не забезпечив права позивача на працю і не застосував закон, який підлягав застосуванню - Закон України №4004 «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року, а не підзаконний акт, яким керувався суд - тимчасову Постанову КМУ №1236 від 09.12.2020 року, яка суперечить санітарному законодавству України та Конституції України. Таким чином, на думку апелянта, суд першої інстанції у своєму рішенні не керувався принципом верховенства права, та не розглядав справу відповідно до Конституції України.

Сторони про розгляд справи на 23.01.2024 рокубули сповіщені належним чином, у судове засідання з`явився представник Чорноморської філії «Адміністрація морських портів України».

ОСОБА_1 , сповіщався про час та дату слухання справи за допомогою месенджера Viber на підставі Порядка надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року № 28.

Профспілка робітниківморського транспортуМорського портуЧорноморськ була сповіщена належним чином шляхом направлення судової повістки на офіційну електронну адресу.

Колегія суддів зазначає, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Вказаний висновок також узгоджується із правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01.06.2022 року у справі № 761/42977/19 та від 26.10.2022 року у справі № 761/877/20.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених ст. ст. 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працює у Чорноморській філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на посаді охоронника 3 розряду загону охорони морського порту служби морської безпеки.

Заробітна плата ОСОБА_1 становить 11207,42 грн., що підтверджується довідкою з місця роботи (т.1 а.с.46).

Позивача 19.11.2021 року ознайомлено з повідомленням про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 (т.1 а.с.93, 95).

Крім того, ОСОБА_1 було роз`яснено про необхідність проходження повного курсу обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або надання медичного висновку про наявність протипоказання до проведення таких щеплень (відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень роз`яснено, що у разі невиконання цих вимог його буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати до усунення причин (а.с.11), але він відмовився від повного курсу обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або надання медичного висновку про наявність протипоказання до проведення таких щеплень (відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень (т.1 а.с.60).

Згідно витягу із наказу відповідача №453-о від 09.12.2021 року, ОСОБА_1 було відсторонено від роботи з 08:00 години 09.12.2021 року без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення проти COVID-19 до усунення причин, що зумовили відсторонення (до закінчення карантину, або отримання щеплення чи медичного висновку про протипоказання до вакцинації) (т.1 а.с.8).

Підставою для видання вказаного наказу стало розпорядження відповідача №21/15 від 17.11.2021 року.

Проте, під час розгляду справи суд першої інстанції не звернув увагу на таке.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (ч. 1 ст. 47 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України),

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (ст. 80 Цивільного кодексу України).

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (ч. 1 ст. 89 ЦК України).

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч. 1-3 ст. 95 ЦК України).

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (ч. 4 ст. 95 ЦК України).

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

У Цивільному кодексі України не встановлюється спеціальних вимог щодо довіреності керівника відокремленого підрозділу. Підставою видачі такої довіреності буде виступати акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії або представництва. Довіреність керівника відокремленого підрозділу має комплексний характер. У ч. 1 ст. 237 ЦК України прямо передбачено, що представник має право або зобов`язаний вчиняти тільки правочини (хоча, наприклад, допускаються винятки відносно, отримання заробітної плати, представництва акціонерів). Всі інші дії не охоплюються цивільним законодавством і регулюються іншими нормами, або взагалі позбавлені такого. До них відносяться й дії щодо процесуального представництва. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи. З урахуванням цивільно-правового положення філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила.

Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх постановах про те, що у випадку пред`явлення позову до філії чи представництва юридичної особи, які не є юридичною особою та не можуть бути стороною у справі, оскільки не наділені цивільно-процесуальною дієздатністю, провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Так, Верховним Судом у постанові від 13.07.2022 року у справі №593/98/21 висловлена правова позиція про те, що філія як відокремлений підрозділ та представництво, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю і не можуть бути стороною у цивільному процесі, тому справи, в яких відповідачем виступає така філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку із відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 пред`явив позов до Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», яка не має статусу юридичної особи та здійснює від імені Підприємства частину господарської діяльності.

Так, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач Чорноморська філія ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) є відокремленим підрозділом (філією) ДП «Адміністрація морських портів України».

Згідно п. 1.1. Положення «Про Чорноморську філію державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрацію морського порту Чорноморськ), затвердженого наказом Міністерства інфраструктури № 404 від 28.05.2019 року, Чорноморська філія державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (далі - Філія), створена відповідно до законодавства України та статуту державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - Підприємство), яке входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами встановлений факт відсутності у Чорноморській філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) статусу юридичної особи.

Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (п. 1 ч. 1 ст. 186, п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі № 757/43355/16-ц).

Таким чином, розглядаючи справу і вирішуючи спір по суті, судом першої інстанції було залишено поза увагою, що позивачем пред`явлено позов до філії підприємства, яке в силу положень ст. 95 ЦК України не є юридичною особою, а отже, не наділене цивільною-процесуальною дієздатністю, у зв`язку із чим не може виступати стороною у цивільному процесі, на підставі чого колегія суддів доходить до висновку, що оскаржуване рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 09.06.2022 року необхідно скасувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст. ст. 255, 367, 368, 374, 377, 381 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 09 червня 2022 року скасувати.

Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (третя особа - Профспілка робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ») про скасування наказу №453-о від 09 грудня 2021 року про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати та зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи - закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 24 січня 2024 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе