Постанова

від 23.01.2024 по справі 950/2454/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м.Суми

Справа №950/2454/20

Номер провадження 22-ц/816/34/24

22-ц/816/35/24

22-ц/816/170/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Підприємство Сумської обласної облспоживспілки «Лебединський ринок», Споживче товариство «Слобожани»,

треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_1

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 11 липня 2023 року, на додаткове рішення Лебединського районного суду Сумської області від 27 липня 2023 року, на додаткове рішення Лебединського районного суду Сумської області від 06 вересня 2023 року, в складі судді Стеценка В.А., ухвалені у м.Лебедині,

в с т а н о в и в:

29 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Підприємства Сумської обласної облспоживспілки «Лебединський ринок», Споживчого товариства «Слобожани», треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про зобов`язання здійснити демонтаж малих архітектурних форм.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником частини нежитлового приміщення магазину, розташованого під номером АДРЕСА_1 . На земельній ділянці, яка межує з земельною ділянкою під приміщенням її магазину і знаходиться на території ринку, на відстані 2,7 м. від стіни магазину розташовано ряд стаціонарних малих архітектурних форм кіосків, які встановлені з порушенням протипожежних норм, перешкоджають проїзду автомобілям та доступу покупців до її магазину.

У зв`язку з цим, уточнивши позовні вимоги, просила зобов`язати власника та користувача земельної ділянки - Підприємство Сумської обласної облспоживспілки «Лебединський ринок» та Споживче товариство «Слобожани» демонтувати розташовані на території продовольчого ринку неподалік від її магазину тимчасові споруди, а саме металеві кіоски кустарного виробництва № 14, 15, 16, 17, 19, 20, 21.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 11 липня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 27 липня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Підприємства Сумської обласної облспоживспілки «Лебединський ринок» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн.

Додатковим рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 06 вересня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Споживчого товариства «Слобожани» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18000 грн. 00 коп. В задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 27 липня 2023 року та на додаткове рішення Лебединського районного суду Сумської області від 27 липня 2023 року ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувані рішення суду скасувати та прийняти постанову про задоволення позову.

При цьому, зазначає, що кіоски були встановлені з ініціативи та дозволу адміністрації ринку, тобто посадових осіб Підприємства Сумської обласної облспоживспілки «Лебединський ринок», що встановлено рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 30.01.2006 року по справі №2-55/06, яке набрало законної сили, проте, суд першої інстанції залишив поза увагою зазначену обставину. Крім цього, відповідно до договорів оренди, відповідач Споживче товариство «Слобожани» передало в оренду торгівельні місця, тобто відкриту торгову площу для здійснення продажу товарів суб`єктами господарювання чи фізичними особами з прилавків, столів, транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках, інших малих архітектурних форм. Таким чином, саме відповідачі, як орендодавці торгових площ можуть своїм адміністративним рішенням зобов`язати орендарів перемістити кіоски на належну відстань, або укласти договори у новій редакції без можливості здійснення торгівлі саме з кіосків. Крім цього, у суді першої інстанції не встановлено право власності на кіоски саме за орендарями, а судовим рішенням встановлено, що кіоски встановлювалися саме відповідачем ПСОСС «Лебединський ринок», який і повинен здійснити їх демонтаж. Вважає, що суд першої інстанції невмотивовано відмовив у позові з підстави пред`явлення позову до неналежного відповідача. Також суд безпідставно не взяв до уваги висновок експерта, зазначивши, що в ньому не враховано право власності на кіоски. Доводить, що право власності жодним чином не впливає на відстані встановлення малих архітектурних форм.

Вважає, що відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь Підприємства Сумської обласної облспоживспілки «Лебединський ринок» судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відповідач до закінчення судових дебатів не зробив заяви про намір подати докази витрат на правничу допомогу, не подав детального опису робіт, докази понесення витрат на правничу допомогу додав з пропуском встановленого законом строку.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 11 липня 2023 року та на додаткове рішення Лебединського районного суду Сумської області від 27 липня 2023 року, Підприємство Сумської обласної облспоживспілки «Лебединський ринок» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду без змін. Вказує, що судом ухвалені законні та обґрунтовані рішення, тому підстав для їх скасування немає.

Заявляє про намір заявити клопотання про стягнення судових витрат після ухвалення судового рішення.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення Лебединського районного суду Сумської області від 06 вересня 2023 року, ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить додаткове рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні заяви Споживчого товариства «Слобожани» про ухвалення додаткового рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що всупереч вимогам п.8 ч.3 ст. 178 ЦПК України у відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_8 не зазначив попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які СТ «Слобожани» понесло і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи; до закінчення судових дебатів відповідач не зробив заяви про намір подати докази витрат на правничу допомогу; не подав детального опису робіт; докази витрат на правничу допомогу додав з пропуском п`ятиденного строку.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 11 липня 2023 року та на додаткове рішення Лебединського районного суду Сумської області від 06 вересня 2023 року, Споживче товариство «Слобожани» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду без змін. Вказує, що судом ухвалені законні та обґрунтовані рішення, тому підстав для їх скасування немає.

Заявляє про намір заявити клопотання про стягнення судових витрат після ухвалення судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Давидова А.Г., представника Споживчого товариства «Слобожани» та Підприємства Сумської обласної облспоживспілки «Лебединський ринок» - адвоката Коваленка О.І., представника третьої особи ОСОБА_5 адвоката Сідельника К.О., перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 17.10.2014 року позивачка після смерті матері ОСОБА_9 отримала свідоцтво про право на спадщину, яка складається з 1/2 частини нежитлового приміщення магазину цегла, під літ. «А» загальною площею 76,2 кв. м. під номером АДРЕСА_1 .

10.05.2020 року, 13.05.2020 року та 14.05.2020 року позивачка зверталася до міського голови та начальника управління ДСНС з заявами, у яких просила вирішити питання звільнення основного входу, проходу та території біля магазину, розташованого по АДРЕСА_1 , від самовільно встановлених кіосків ФОП « ОСОБА_10 ».

Листом від 31.05.2019 року № 02-14/802 виконавчим комітетом Лебединської міської ради було повідомлено ОСОБА_1 , що при огляді пересувних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , виявлено порушення вимог ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій, Таблиця 15.2, а саме недотримання протипожежних відстаней між існуючими пересувними тимчасовими спорудами та нежитловою будівлею ( АДРЕСА_1 ).

Листами від 10.04.2020 року №02-19/530 та від 31.05.2019 року № 02-14/804 виконавчим комітетом Лебединської міської ради було повідомлено ОСОБА_1 , що пересувна тимчасова споруда торгівельного призначення, яка належить ФОП ОСОБА_11 , була встановлена на відстані 9,0 м від належної їй та громадянину ОСОБА_12 , нежитлової будівлі магазину. Відстань від пересувної тимчасової споруди до належної ОСОБА_1 нежитлової будівлі не тільки не порушує протипожежних вимог (ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій, Таблиця 15.2), але і не створює перешкод у користування належним їй нерухомим майном.

В той же час, встановлені ОСОБА_1 3 пересувні тимчасові споруди і навіс на відстані 3,30 м від належної їй нежитлової будівлі та 2,60 м. від будівлі магазину ФОП ОСОБА_11 , не тільки порушують протипожежні вимоги, але і створюють перешкоди для під`їзду автомобільного транспорту до будівель.

16.11.2020 року та 08.12.2020 року позивачка зверталася до виконавчого комітету Лебединської міської ради, Лебединського районного сектору ДСНС у Сумській області та Сумської облспоживспілки з заявами, у яких просила розглянути питання правомірності розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на продовольчому ринку міста Лебедина біля її магазину, що знаходиться по АДРЕСА_1 , повідомити письмово про проведене пожежно-технічне обстеження території та будівель, що знаходяться на території продовольчого ринку, розташованого у АДРЕСА_2 , перенести та привести у відповідність малі архітектурні форми, які знаходяться біля нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 , так як вони знаходяться біля будівлі з порушенням вимог Правил протипожежної безпеки та закривають вхід до приміщення магазину.

Листом від 24.11.2020 року № 334 Лебединським районним сектором управління ДСНС України у Сумській області було повідомлено ОСОБА_1 , що тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності на продовольчому ринку АДРЕСА_1 , розміщуються на території підприємства Сумської облспоживспілки «Лебединський ринок» відповідно до затвердженої план-схеми та вимог чинного законодавства.

Також встановлено, що рішенням Лебединського райсуду від 30.01.2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 28.03.2006 року, було зобов`язано підприємство Сумської обласної спілки споживчого товариства «Лебединський ринок» перенести малі архітектурні форми (кіоски), що знаходяться на відстані ближче 10 метрів до зовнішніх стін будівлі за адресою АДРЕСА_1 з дотриманням п. 4.1.16 Правил протипожежної безпеки України.

01.04.2020 року між споживчим товариством «Слобожани» та ОСОБА_1 був укладений договір оренди торгівельного місця № 21 площею 9 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 для здійснення підприємницької діяльності з метою зберігання та продажу продовольчих товарів.

Споживчому товариству «Слобожани» міським головою м. Лебедина було видано погодження на здійснення торгівлі через роздрібну торгівельну мережу та надання послуг у сфері розваг на території м. Лебедина на період за 01.01.2021 року по 31.12.2021 року.

Відповідно до висновку експерта, за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 05.11.2021 року № 1518, відстані між тимчасовими спорудами (кіосками) № 14, 15, 16, 17, 19, 20, 21 та нежитловою будівлею, яка розташована на АДРЕСА_1 не відповідають ДБН Б.2.2 -12:2019.

З договорів, актів приймання-передачі об`єкта в оренду (а.с. 246-257 т.1), досліджених в суді першої інстанції, встановлено, що 01.01.2021 року між Споживчим товариством «Слобожани» та ОСОБА_2 був укладений договір оренди торгівельного місця № 14 площею 5 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 для здійснення підприємницької діяльності з метою зберігання та продажу продовольчих товарів.

01.01.2021 року між Споживчим товариством «Слобожани» та ОСОБА_3 був укладений договір оренди торгівельного місця № 15 площею 5 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 для здійснення підприємницької діяльності з метою зберігання та продажу промислових товарів.

01.04.2020 року між Споживчим товариством «Слобожани» та ОСОБА_4 був укладений договір оренди торгівельного місця № 16 площею 8 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 для здійснення підприємницької діяльності з метою зберігання та продажу промислових товарів.

15.12.2021 року між Споживчим товариством «Слобожани» та ОСОБА_5 був укладений договір оренди торгівельного місця № 17 площею 7 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 для здійснення підприємницької діяльності з метою зберігання та продажу промислових товарів.

21.04.2021 року між Споживчим товариством «Слобожани» та ОСОБА_6 був укладений договір оренди торгівельного місця № 18 площею 6,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 для здійснення підприємницької діяльності з метою зберігання та продажу промислових товарів.

01.01.2021 року між Споживчим товариством «Слобожани» та ОСОБА_7 був укладений договір оренди торгівельного місця № 20 площею 7 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 для здійснення підприємницької діяльності з метою зберігання та продажу продовольчих товарів.

01.04.2020 року між Споживчим товариством «Слобожани» та ОСОБА_1 був укладений договір оренди торгівельного місця № 21 площею 9 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 для здійснення підприємницької діяльності з метою зберігання та продажу продовольчих товарів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірні тимчасові споруди належать фізичним особам, розташовані на території Лебединського ринку згідно план-схеми, на підставі погодження та рішення Лебединської міської ради, а позивачем не було доведено, що відповідачі, як власник та орендодавець земельних ділянок своїми діями порушили права та інтереси позивачки і внаслідок цього повинні демонтувати чуже майно торгівельні кіоски № 14, 15, 16, 17, 19, 20, які належать третім особам та кіоск під № НОМЕР_1 , який належить самій позивачці.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з вимогами ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що спірні тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності на продовольчому ринку м. Лебедин біля магазину по АДРЕСА_1 належать фізичним особам, розміщуються на території підприємства Сумської облспоживспілки «Лебединський ринок» відповідно до затвердженої план-схеми, на підставі погодження та рішення Лебединської міської ради. Споживче товариство «Слобожани» здає в оренду підприємцям торгові місця на підставі договорів оренди.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції на підставі відповідних доказів, поданих сторонами, дійшов правильного висновку про те, що позивачем не було доведено, що відповідачі, як власник та орендодавець земельних ділянок своїми діями порушили права та інтереси позивачки, які можуть бути відновлені шляхом демонтажу чужого майна торгівельних кіосків АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , 17, 19, 20, які належать третім особам та кіоску під АДРЕСА_7 , який належить самій позивачці.

Обставини, встановлені рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 30.01.2006 року по справі №2-55/06 не можуть бути взяті до уваги, оскільки зі змісту цього рішення не зрозуміло які саме кіоски були встановлені з ініціативи та дозволу адміністрації ринку з порушенням Правил протипожежної безпеки в Україні.

Аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди позивача з ухваленим у справі судовим рішенням, тому рішення Лебединського районного суду Сумської області від 11 липня 2023 року підлягає залишенню без змін.

Ухвалюючи додаткове рішення Лебединського районного суду Сумської області від 27 липня 2023 року, суд першої інстанції виходив з того, що Підприємством Сумської обласної облспоживспілки «Лебединський ринок» документально підтверджено та доведено судові витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн 00 коп., а позивачкою не було доведено неспівмірність судових витрат на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що одночасно з поданням відзиву (а.с. 3-4, том 2), Підприємство Сумської обласної облспоживспілки «Лебединський ринок» відповідно до вимог ЦПК зазначило попередній розрахунок суми витрат у розмірі 15000 грн, які відповідач може понести у майбутньому. У відзиві відповідач зазначив, що скористається своїм правом заявити клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу після винесення рішення.

Тому, доводи апеляційної скарги про те, що відповідач до закінчення судових дебатів не зробив заяви про намір подати докази витрат на правничу допомогу суперечать матеріалам справи.

08.11.2022 року між адвокатським бюро «Коваленко і партнери» та відповідачем Підприємство Сумської обласної облспоживспілки «Лебединський ринок» було укладено договір, яким врегулювано об`єм, порядок надання професійної правничої допомоги у справі за позовом ОСОБА_1 , що підтверджується договором, свідоцтвом, ордером (а.с. 5, 7, т.2).

З акту надання-приймання послуг, рахунку-фактури (а.с. 123-124 т.2), досліджених в судовому засіданні встановлено, що 11.07.2023 року відповідач ПСОС «Лебединський ринок» отримало від адвокатського бюро «Коваленко і партнери» послуги у виді правової допомоги на суму 9000 грн.

Визначаючи розмір суми правничої допомоги, що підлягає сплаті позивачем, суд обґрунтовано виходив з документально підтвердженого об`єму наданих адвокатом послуг та здійснених відповідачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Проаналізувавши опис послуг, наданий адвокатом Коваленком О.І. та подані документи, з огляду на предмет спору, враховуючи, що надання правової допомоги на суму 9000,00 грн підтверджується матеріалами справи, суд вважав, що відображена у них інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності, витраченому адвокатом часу на виконання відповідних робіт.

Таким чином, додаткове рішення Лебединського районного суду Сумської області від 27 липня 2023 року підлягає залишенню без змін.

Ухвалюючи додаткове рішення Лебединського районного суду Сумської області від 06 вересня 2023 року, суд першої інстанції виходив з того, що з ОСОБА_1 на користь Споживчого товариства «Слобожани» необхідно стягнути кошти на оплату правничої допомоги, так як останнім на обґрунтування своїх вимог до суду подано договір про надання правничої допомоги, акт наданих адвокатом послуг та документи щодо здійснення оплати відповідачем правничої допомоги. Суд вважав, що Споживчим товариством «Слобожани» документально підтверджено та доведено судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18000 грн 00 коп.

Суд першої інстанції дав оцінку доводам обох сторін та обґрунтовано виходив з документально підтвердженого об`єму наданих адвокатом послуг та здійснених відповідачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про неподання відповідачем попереднього розрахунку витрат на правову допомогу.

Так, ч. ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Отже, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Судом встановлено, що у відзиві відповідача не було зазначено про понесення судових витрат на правничу допомогу, так як з матеріалів справи вбачається, що даний відзив подано суду до укладення договору про надання правової допомоги між СТ «Слобожани» і адвокатом Коваленко О.І.

Представник відповідача про свій намір звернутися з заявою про стягнення судових витрат та надати докази представник відповідача повідомляв в усній формі під час її судового розгляду.

Доводи апеляційної скарги не є достатніми для скасування додаткового рішення Лебединського районного суду Сумської області від 06 вересня 2023 року, тому додаткове рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 11 липня 2023 року, додаткове рішення Лебединського районного суду Сумської області від 27 липня 2023 року, додаткове рішення Лебединського районного суду Сумської області від 06 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов