Рішення

від 19.01.2024 по справі 703/2959/23

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2959/23

2/703/96/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Биченка І.Я.,

за участю секретаря судового засідання Литвин Г.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №703/2959/23 за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до ОСОБА_1 , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Мейк Агро» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

встановив:

Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 , будучи громадянином російської федерації, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 грудня 2020 року № 1255 набув право власності на 3/4 частини земельної ділянки площею 3,1893 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7123781000:02:002:0017 в адміністративних межах Березняківської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Вказана земельна ділянка належала померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧР № 053004, виданого Березняківською сільською радою 10 вересня 2002 року.

Право власності ОСОБА_2 на частку земельної ділянки площею 3,1893 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7123781000:02:002:0017 зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 січня 2016 року.

Зазначає, що оскільки відповідач є громадянином російської федерації, а земельна ділянка, яку він успадкував відноситься до земель сільськогосподарського призначення, тому він повинен був відчужити вказану земельну ділянку протягом року.

Однак, в порушення вимог ч. 4 ст. 81 та ст. 145 Земельного кодексу України, протягом року відповідач не здійснив відчуження земельної ділянки, отриманої у спадок, тому є підстави для її конфіскації за рішенням суду.

Щодо підстав для представництва прокуратурою інтересів держави зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч. ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, наділений повноваженнями на звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.

Вказує, що Смілянською окружною прокуратурою 17 лютого 2023 року до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, як уповноваженого органу, скеровано лист № 52-1064 вих-23 про надання інформації щодо вжитих заходів з метою захисту інтересів держави у даному випадку, у тому числі в судовому порядку.

Листом від 23 лютого 2023 № 10-23-0.4-46/90-23 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повідомило, що ним не вживалися заходи щодо відчуження даної земельної ділянки, оскільки йому не було відомо про даний факт. Водночас, в листі зазначено, що Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області не має змоги звернутися із відповідною заявою до суду у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору.

Вважає, що викладені в листі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області причини не є поважними, свідчать про бездіяльність уповноваженого на захист інтересів держави органу та є підставою для подачі позову прокуратурою.

Враховуючи викладене прокурор просив суд припинити право власності ОСОБА_1 на 3/4 частини земельної ділянки площею 3,1893 га, кадастровий номер 7123781000:02:002:0017, розташовану в адміністративних межах Березняківської сільської ради Черкаського району Черкаської області, зареєстроване у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18 грудня 2020 року за № 39788580, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 829145471237, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 липня 2023 року відкрито провадження по справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі в справі товариство з обмеженою відповідальністю «Мейк Агро» як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2023 року закрито підготовче судове засідання по справі.

Прокурор у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву в якій розгляд справи просила проводити без її участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник позивача Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій розгляд справи просив проводити без його участі, на задоволенні позову наполягав.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день, час иа місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Мейк Агро» в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи товариство було повідомлено належним чином.

За таких обставин суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого гл. 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належала на праві власності земельна ділянка з кадастровим номером 7123781000:02:002:0017, площею 3,1893 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Березняківської сільської ради Смілянського району Черкаської області, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧР №053004, виданого 10 вересня 2002 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №1524 АЕК №684164 від 01 липня 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №867.

Зазначена земельна ділянка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно14 січня 2016 року, реєстраційний номер об`єкта:829145471237.

Як вбачається з актового запису про смерть №42 від 12 вересня 2019 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 грудня 2020 року, ОСОБА_1 , громадянин російської федерації, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , російська федерація, успадкував після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкове майно, а саме: 3/4 частки у праві власності на земельну ділянку площею 3,1893 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Березняківської сільської ради Черкаської області та належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 053004, виданого 10 вересня 2002 року на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом №1524, АЕК №684164 від 01 липня 2002 року та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №867. Зазначена земельна ділянка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 січня 2016 року, реєстраційний номер обєкта 829145471237.

Згідно інформаційної довідки №325797673 від 15 березня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 , країна громадянства: російська федерація, 18 грудня 2020 року зареєстровано право власності на спадкове майно, зокрема на 3/4 частини земельної ділянки площею 3,1893 га, кадастровий номер 7123781000:02:002:0017, для ведення особистого селянського господарства.

19 лютого 2021 року земельну ділянку з кадастровим номером 7123781000:02:002:0017 передано в оренду ТОВ «Мейк Агро» на підставі додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 12 лютого 2021 року на строк до 12 лютого 2035 року.

Як вбачається з листа Управлінням Державної міграційної служби України в Черкаській області ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 зпитань оформлення/набуття/прийняття та встановлення належності до громадянства України до Управління ДМС у Черкаській області не звертався.

Смілянський відділ ДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у своїй відповіді за вих. №228/32.20-01-10 від 20 травня 2023 року повідомив про відсутність в архіві відділу актового запису про смерть ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

В силу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний, публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Перевіряючи правомірність звернення прокуратури до суду із даним позовом, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч.4 ст.56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Так, п.2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що на прокуратуру покладаються функції, зокрема представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічні позиції викладені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17 та від 08.02.2019 №915/20/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести, крім наведеного, підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді має наслідком залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для залишення позову без розгляду.

Аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду уточнила свої висновки, зроблені в постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 року у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18, від 18 квітня 2019 року у справі № 913/299/18, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 440/6738/18, вказавши, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

У даній справі, прокурор зазначав, що підставою для представництва інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру в Черкаській області є те, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином та набувши у власність в порядку спадкування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, порушив визначену ст. 13, 14, 41 Конституції України і ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України процедуру використання спірної земельної ділянки, не відчуживши її упродовж року після набуття права власності.

На підтвердження зазначених обставин, Смілянською окружною прокуратурою 17 лютого 2023 року до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, як уповноваженого органу, скеровано лист № 52-1064 вих-23 про надання інформації чи вживалися ГУ Держгеокадастром у Черкаській області заходи, спрямовані на відчуження спірної земельної ділянки на користь держави.

Листом від 23 лютого 2023 року № 10-23-0.4-46/90-23 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повідомило, що ним не вживалися заходи щодо відчуження даної земельної ділянки, оскільки йому не було відомо про даний факт. Водночас, в листі зазначено, що ГУ Держгеокадастру в Черкаській області не має змоги звернутися із відповідною заявою до суду у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору .

23 червня 2023 року заступник керівника Смілянської окружної прокуратури направив до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області лист за № 52-3974вих-23, в якому повідомив про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом звернення до суду в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, зокрема до ОСОБА_1 про конфіскацію у власність держави земельної ділянки.

Враховуючи викладене, наявні підстави, що визначені ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» для пред`явлення цього позову Смілянською окружною прокуратурою.

Відповідно до ч.1 ст.1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституція України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За приписами ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Частиною 5 ст.22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Згідно з ч.2 ст.81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: а) громадяни України; б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; в) територіальні громади; г) держава (ч. 1 ст. 130 ЗК України).

Суб`єктами права приватної власності на землю відповідно до ст.80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Відповідно до ч.3 ст.81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини (ч. 3 ст. 81 ЗК України).

Згідно з ч.4 ст.81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Суд зауважує, що ч. 4 ст. 81 ЗК України є імперативною, що зобов`язує іноземця здійснити відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно п.«е» ст.140 Земельного кодексу України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.«д» ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 145 Земельного кодексу України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

В силу ч.4 ст.145 ЗК України конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Частиною 1 ст. 348 ЦК України встановлено, що якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна. Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові майна виплачується сума, визначена за рішенням суду.

Листом від 01 лютого 2023 року № 43/24 Служба безпеки України повідомила Смілянську окружну прокуратуру про ряд земельних ділянок сільськогосподарського призначення, якими в порушення норм ЗК України протиправно володіють громадяни російської федерації, зокрема з наступним кадастровим номером 7123781000:02:002:0017, розташованої в адміністративних межах колишньої Березняківської сільської ради Черкаського району, власник - громадянин російської федерації ОСОБА_1 .

Як вбачається з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, інформації про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 не знайдено.

Громадянин російської федерації ОСОБА_1 успадкував після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 3/4 частки земельної ділянки площею 3,1893 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Березняківської сільської ради Черкаського району Черкаської області (раніше Березняківської сільської ради Смілянського району Черкаського району)

Оскільки відповідачем протягом року з часу переходу права власності на 3/4 частки земельної ділянки площею 3,1893 га., кадастровий номер 7123781000:02:002:0017 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 829145471237, розташованої в адміністративних межах Березняківської сільської ради Черкаського району Черкаської області (раніше Смілянського району), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не відчужена, тому право власності на зазначену земельну ділянку слід примусово припинити шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області та продажу на земельних торгах з поверненням ОСОБА_1 виручених коштів, із вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2684,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд -

ухвалив :

Позовні вимоги заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до ОСОБА_1 , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Мейк Агро» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації задовольнити повністю.

Припинити право власності ОСОБА_1 на 3/4 частки земельної ділянки площею 3,1893 га, кадастровий номер 7123781000:02:002:0017, розташовану в адміністративних межах Березняківської сільської ради Черкаського району Черкаської області (раніше в адміністративних межах Березняківської сільської ради Смілянського району Черкаської області), зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.12.2020 за № 39788580, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 829145471237, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та продажу на земельних торгах з поверненням ОСОБА_1 виручених коштів, із вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної прокуратури 2684 грн 00 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 24 січня 2024 року.

Учасники провадження:

позивач: Смілянська окружна прокуратура, місцезнаходження: м. Сміла, Черкаський район, Черкаська область, вул. Ю.Кондратюка, 25, ЄДРПОУ 02911119;

позивач: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, місцезнаходження: м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, ЄДРПОУ 39765890;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , російська федерація, РНОКПП НОМЕР_1 ;

третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Мейк Агро», місцезнаходження: с. Березняки, Березняківська ОТГ, Черкаська область, вул. В.Куценка, 91, ЄДРПОУ 36746367.

Суддя: І.Я. Биченко