Ухвала

від 03.11.2023 по справі 757/45731/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45731/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна, у кримінальному провадженні №12023000000000426 від 06.03.2023,-

ВСТАНОВИВ:

06.10.2023 засобами поштового зв`язку прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

У судове засідання прокурор подав заяву, в якій просив розглядати клопотання без його участі, вимоги підтримав.

Представник власник майна в судове засідання подав заперечення в яких просив розлядати клопотання без його участі та відмовити в його задоволенні, оскільки ухвалою слідчого судді про обшук було надано дозвіл на вилучення комп`ютерної техніки, шляхом копіювання інформації, а не її вилучення. Адвокат звернув увагу, що ноутбук було надано для огляду.

Також, адвокат вказує, що прокурор звернувся з даним клопотанням з порушеннями строків, а постанова про визнання речовим доказом є формальною.

Окрім цього, навіть після вилучення техніки, органом досудового розслідування не було знято копії інформації з комп`ютера.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Так, слідчий обґрунтовує клопотання тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12023000000000426 від 06.03.2023 за ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудове розслідування розпочате за фактом розкрадання бюджетних коштів посадовими особами ТОВ «Астріум» (код ЄДРПОУ 33603690) за попередньою змовою із посадовими особами ДП «Медичні закупівлі України» (код ЄДРПОУ 42574629) та іншими медичними закладами України, шляхом штучного завищення вартості предмету закупівлі.

У ході досудового розслідування, встановлено постачання однотипних комп`ютерних томографів (Aquilion Prime SP 160-зрізовий, виробник «Canon Medical Systems», постачальником яких є ТОВ «Астріум», з суттєвою різницею їх вартості при постачанні окремим замовникам, зокрема:

- згідно проведеної закупівлі з ідентифікатором в системі «ProZorro» UA-2022-08-31-003755-a, де замовником є ДП «Медичні закупівлі України» (ЄДРПОУ 42574629), укладений договір № 09/398-09/2022 від 22.09.2022 між ДП «Медичні закупівлі України» (ЄДРПОУ 42574629) та ТОВ «Астріум» (код ЄДРПОУ 33603690) на поставку комп`ютерного томографу (Aquilion Prime SP, 160-зрізового), згідно якого вартість за одиницю комплекту становить 15 583 333 грн.;

- згідно проведеної закупівлі з ідентифікатором в системі «ProZorrо» UA-2022-07-22-007468-a, де замовником є КНП «Запорізький регіональний протипухлинний центр» (ЄДРПОУ 02006691), відповідно до договору та специфікацій вартість за одиницю комплекту аналогічного комп`ютерного томографу (Aquilion Prime SP 160-зрізового) становить 28 474 109 грн.

Крім того, медичними закладами було надано технічні паспорти на поставлені медичні вироби та під час їх порівняння не було встановлено розбіжностей у технічних характеристиках. Тобто, поставлені комп`ютерні томографи за своїми технічними характеристиками є типовими, а різниця вартості становила близько 13 млн. грн. Таким чином постачання відбулося за попередньою змовою із службовими особами КНП «Запорізький регіональний протипухлинний центр», які вчиняючи корупційні діянні та маючи на меті отримання неправомірної вигоди, заздалегідь до початку проведення аукціону, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, спільно обговорюючи технічні умови та готуючи упереджені вимоги до учасників торгів, які забезпечили перемогу ТОВ «Астріум» у постачанні медичних виробів за завищеною вартістю.

Враховуючи викладене, в діях зазначених осіб вбачаються ознаки злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

02.10.2023, на підставі ухвал Печерського районного суду м. Києва від 12.09.2023, проведено обшук в офісному приміщені ТОВ «Астріум», за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 20, в ході проведення якого виявлено ноутбук марки HP сірого кольору, без серійного номеру, із зарядним пристроєм, поміщено до ВУМ 4000618.

Прокурор вказує, що метою накладення арешту відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення збереження речових доказів, арешт на які, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 171 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Окрім цього, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб;5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Також, у відповідності до ч. 2 ст. 234 КПК України, обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Так, ч. 2 ст. 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

На вимогу володільця особа, яка здійснює тимчасове вилучення комп`ютерних систем або їх частин, залишає йому копії інформації з таких комп`ютерних систем або їх частин (за наявності технічної можливості здійснення копіювання) з використанням матеріальних носіїв володільця комп`ютерних систем або їх частин. Копії інформації з комп`ютерних систем або їх частин, які вилучаються, виготовляються з використанням технічних засобів, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів володільця із залученням спеціаліста.

Так, дослідивши матеріалами клопотання, слідчий суддя вважає, що прокурором не підтверджено та не доведено, що дане майно містить відомості, які можуть слугувати доказами у розслідуваному кримінальному провадженні або мають відношення до нього.

Слідчий суддя, звертає увагу, що ухвалою слідчого судді про обшук від 02.10.2023 було надано дозвіл на вилучення інформації шляхом її копіювання.

Разом з цим, прокурор не надав доказів того, що володільцем майна було обмежено доступ до вилученого ноутбуку, а також не доведено, що інформація, яка міститься на ноутбуці є необхідною умовою для експертного дослідження.

Крім того, слідчий суддя вважає, що за період вилучення техніки в органу досудового розслідування було достатньо часу для зняття копій інформації, з вилученого ноутбука.

Таким чином, твердження прокурора, що у разі незастосування заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, може призвести до втрати доказів по кримінальному провадженню, носить у собі абстрактний та неконкретизований характер, що не має під собою доказового обґрунтування. Також, слідчий суддя звертає увагу, що мета з якою звернувся прокурор, а саме збереження речових доказів, є необґрунтованою.

Відтак, клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна, у кримінальному провадженні № 12023000000000426 від 06.03.2023 відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1